Ѕ≥олог≥¤ > «апл≥дненн¤, розвиток зародка та плоду

«апл≥дненн¤, розвиток зародка та плоду

«апл≥дненн¤м називають процес з'Їд≠нанн¤ (злитт¤) зр≥лоњ чолов≥чоњ (спер≠матозоњда) ≥ ж≥ночоњ (гамета) статевих кл≥тин, в результат≥ ¤кого утворюЇтьс¤ одна кл≥тина (зигота, ¤йце), що Ї по≠чатком нового орган≥зму.

ѕроцес дозр≥ванн¤ ¤йцевоњ кл≥тини (стор. 28) ≥ сперматозоњда складний, в≥н завершуЇтьс¤ редукц≥йним под≥лом, в результат≥ ¤кого к≥льк≥сть хромосом у ¤драх обох кл≥тин зменшуЇтьс¤ вдвоЇ. ядро новоњ кл≥тини, що утвори≠лас¤ в результат≥ запл≥дненн¤, маЇ повне число хромосом (46).

—перматогенез в≥дбуваЇтьс¤ в покру≠чених с≥м'¤них канальц¤х чолов≥чоњ гонади Ч с≥м'¤нику. —т≥нка с≥м'¤ного канальц¤ складаЇтьс¤ з тонкоњ сполуч≠нотканинноњ основи ≥ внутр≥шнього спермогенного шару, утвореного сертол≥Ївим синцит≥Їм ≥ розм≥щеними в його петл¤х чолов≥чими статевими кл≥тинами на р≥зних стад≥¤х роз≠витку.

ѕроцес сперматогенезу складний, в≥н завершуЇтьс¤ в пер≥од статевоњ зр≥лост≥ утворенн¤м сперматозоњд≥в Ч зр≥лих чолов≥чих статевих кл≥тин, здат≠них до запл≥дненн¤. ѕовному дозр≥ван≠ню передуЇ дворазовий (швидко на≠стаючий один за одним) под≥л, в ре≠зультат≥ ¤кого в ¤др≥ статевоњ кл≥тини залишаЇтьс¤ половина хромосом (23 зам≥сть 46).

«р≥лий сперматозоњд людини маЇ довжину до 50Ч60 ц, ≥ складаЇтьс¤ з гол≥вки, шийки ≤ хвостика .

√ол≥вка овальна, трохи сплющена з бок≥в, м≥стить най≥стотн≥шу частину сперматозоњда Ч ¤дро, оточене тонким шаром протоплазми. Ўийка складаЇ≠тьс¤ з протоплазми, м≥стить видозм≥≠нену центросому, ¤ка спри¤Ї процесов≥ под≥лу запл≥дненого ¤йц¤. ’востик складаЇтьс¤ з протоплазми, в≥н призна≠чений дл¤ активного пересуванн¤ спер≠матозоњда в р≥дкому середовищ≥. ¬ ре≠зультат≥ коливальних рух≥в хвостика сперматозоњд може самост≥йно руха≠тись гол≥вкою вперед, з швидк≥стю 2Ч « мм за хвилину.

—перматозоњди мають властив≥сть рухатись проти теч≥њ р≥дини. ≤з п≥хви вони перем≥щуютьс¤ в матку ≥ з нењ в матков≥ труби, хоч р≥дина (секрет) в статевих шл¤хах тече в протилежному напр¤м≥. «датност≥ рухатись сперма≠тозоњди набувають п≥сл¤ того, ¤к потрапл¤ють у секрет с≥м'¤них пухирц≥в ≥ передм≥хуровоњ залози. —ум≥ш спер≠матозоњд≥в з секретом с≥м'¤них пухир≠ц≥в, передм≥хуровоњ ≥ куперовоњ залоз називаЇтьс¤ с≥м'¤ною р≥диною, або спермою (ей¤кул¤т).

—перма Ч це студениста маса б≥лу≠ватого кольору, лужноњ реакц≥њ, маЇ специф≥чний запах.

ѕ≥д час статевих зносин у п≥хву випорскуЇтьс¤ 3Ч5 мл сперми, в ¤к≥й м≥ститьс¤ 200Ч500 млн. сперматозоњ≠д≥в. —перма потрапл¤Ї головним чином у заднЇ склеп≥нн¤ п≥хви, куди оберне≠на п≥хвова частина шийки матки. «ов≠н≥шн≥й отв≥р каналу шийки матки сти≠каЇтьс¤ з спермою, скупченою в зад≠ньому склеп≥нн≥, що спри¤Ї проникан≠ню сперматозоњд≥в у матку.

ѕри статевому збудженн≥ мускула≠тура матки скорочуЇтьс¤, зовн≥шн≥й з≥в шийки трохи в≥дкриваЇтьс¤, слизо≠ва пробка виступаЇ з шийки ≥ обвол≥≠каЇтьс¤ спермою, що потрапила в зад≠нЇ склеп≥нн¤. ѕ≥сл¤ статевих зносин слизова пробка з сперматозоњдами вт¤≠гуЇтьс¤ в шийку матки назад. јле го≠ловною умовою прониканн¤ спермато≠зоњд≥в у матку Ї здатн≥сть њх самост≥й≠но рухатись. ¬они перем≥щуютьс¤ з п≥хви, що маЇ кисле середовище, в шийку матки. ѕ≥д д≥Їю кислого середо≠вища п≥хви частина сперматозоњд≥в гине або втрачаЇ життЇздатн≥сть, час≠тина проникаЇ в просв≥т матки ≥ труб. Ћужне середовище в шийц≥ ≥ т≥л≥ мат≠ки Ч найспри¤тлив≥ше дл¤ життЇд≥¤ль≠ност≥ сперматозоњд≥в. ” лужному середовищ≥ матки ≥ маткових труб сперматозоњди збер≥гають здатн≥сть ру≠хатись прот¤гом к≥лькох дн≥в (3Ч 4 дн≥). ѕроте здатн≥сть до запл≥днен≠н¤ п≥сл¤ прониканн¤ в матку ≥ труби сперматозоњди збер≥гають не б≥льше 2 дн≥в. —перматозоњди, ¤к≥ проникли через труби в черевну порожнину, ги≠нуть прот¤гом доби.

—перматозоњди, ¤к≥ самост≥йно руха≠ютьс¤, через '/2Ч1 год дос¤гають по≠рожнини матки, через 11/2Ч2 год/ по≠трапл¤ють у матков≥ труби, де вони зустр≥чаютьс¤ з ¤йцекл≥тиною.

ѕроцес розвитку ¤йцекл≥тин пов'¤≠заний з ростом ≥ розвитком первинних фол≥кул≥в, розм≥щених у корковому шар≥ ¤Їчника. ѕервинний (приморд≥альний) фол≥кул складаЇтьс¤ з незр≥≠лоњ ¤йцекл≥тини, оточеноњ шаром еп≥тел≥альних кл≥тин (еп≥тел≥й фол≥ку≠ла) ≥ сполучною тканиною.

” першу (фол≥кул¤рну) фазу мен≠струального циклу починаЇтьс¤ р≥ст одного або к≥лькох первинних фол≥ку≠л≥в, але стад≥њ повного дозр≥ванн¤ до≠с¤гаЇ звичайно один фол≥кул; ≥нш≥ зазнають регресу. ѕроцес дозр≥ванн¤ фол≥кула при 28-денному менстру≠альному цикл≥ вкладаЇтьс¤ в 14 дн≥в (при 21-денному Ч в 10Ч11 дн≥в).

яйцекл≥тини самост≥йно рухатись не можуть. «р≥ла ¤йцекл≥тина, оточена прозорою оболонкою. променистим в≥нцем, по≠трапл¤Ї з фол≥кула, ¤кий лопнув, у черевну порожнину.

ѕотрапл¤нню ¤йцекл≥тини в трубу спри¤ють присисн≥ перистальтичн≥ рухи труби та њњ бахромок, мигот≥нн¤ в≥йок еп≥тел≥ю труби, що створюЇ теч≥ю р≥ди≠ни в≥д л≥йки до маткового к≥нц¤ труби.

Ќа думку  .  . —кробанського, по≠трапл¤нню ¤йцекл≥тини в трубу спри¤Ї рефлекторне скороченн¤ черевного преса, що в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час ову≠л¤ц≥њ.

«апл≥дненн¤ звичайно в≥дбуваЇтьс¤ в ампул¤рн≥й частин≥ матковоњ труби.

ƒо ¤йцекл≥тини, що потрапила в ампул¤рний к≥нець труби, йде багато м≥льйон≥в сперматозоњд≥в. Ќа поверхн≥ ¤йцекл≥тини назустр≥ч сперматозоњдам утворюЇтьс¤ сприймальний горбик. ѕрониканню багатьох сперматозоњд≥в у протоплазму ¤йцекл≥тини перешко≠джають кл≥тини променистого в≥нц¤ ≥ прозора оболонка. —перматозоњди, ¤к≥ вкривають поверхню ¤йцекл≥тини, вид≥≠л¤ють ферменти (г≥алурон≥дазу, муциназу), ¤к≥ спри¤ють зб≥льшенню прони≠кност≥ променистого в≥нц¤ ≥ прозороњ оболонки та прониканню в ¤йцекл≥тину к≥лькох чолов≥чих статевих кл≥тин.

≤з к≥лькох сперматозоњд≥в, що про≠никли в ¤йцекл≥тину, т≥льки один бере участь у запл≥дненн≥; ¤дро цього спер≠матозоњда просуваЇтьс¤ назустр≥ч ¤дру ¤йцекл≥тини ≥ зливаЇтьс¤ з ним. «литт¤ статевих кл≥тин Ї не простим додаванн¤м, а взаЇмною асим≥л¤ц≥Їю ¤дерного матер≥алу статевих кл≥тин, в результа≠т≥ ¤коњ утворюЇтьс¤ Їдине ¤дро зиготи. ѕри цьому батьк≥вська спадков≥сть, привнесена гол≥вкою (¤дром) сперма≠тозоњда, об'ЇднуЇтьс¤ з материнською спадков≥стю (≥ ¤дерною, ≥ цитоплазма≠тичною). «игота, що маЇ подв≥йну спадков≥сть, набуваЇ властивост≥ активного розмноженн¤ ≥ диференц≥ю≠ванн¤, у н≥й в≥дбуваЇтьс¤ р≥зке поси≠ленн¤ обм≥ну речовин, ¤ке визначаЇ њњ здатн≥сть до швидкого розвитку. ”с≥ сперматозоњди, що не потрапили в ¤йцекл≥тину, гинуть, розпадаютьс¤ ≥ всмоктуютьс¤ слизовою оболонкою труб.

« моменту запл≥дненн¤† починаЇтьс¤ ваг≥тн≥сть.

1

Ќазва: «апл≥дненн¤, розвиток зародка та плоду
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (660 прочитано)