Ќаукознавство > «добутки й прорахунки в науц≥

«добутки й прорахунки в науц≥

як ≥ ран≥ше, чисель≠н≥сть наукових сп≥вроб≥тник≥в в ”крањн≥ продовжувала зростати й дос¤гла па початок 1989 р. 220 тис. чолов≥к. ћайже половина з них працювала у вузах, 17 тис.Ч в јкадем≥њ наук, решта Ч у в≥домчих науково-досл≥дних установах. ≤з загальноњ к≥лькост≥ науковц≥в 6,8 тис. чо≠лов≥к мали вчений ступ≥нь доктора наук, 73,7 тис.Ч кан≠дидата наук.

ѕров≥дним науковим центром залишалас¤ јкадем≥¤ наук. “ут ведутьс¤ досл≥дженн¤ у галуз≥ матер≥алознав≠ства, математики, к≥бернетики, ф≥зики, астроном≥њ, ф≥з≥о≠лог≥њ, б≥олог≥њ. ѕроте захопленн¤ рапортами про дос¤г≠ненн¤, перетворенн¤ д≥¤льност≥ јкадем≥њ на зону, майже закриту дл¤ критики, спричинилос¤ до нагромадженн¤ тут серйозних проблем ≥ прорахунк≥в. ѕом≥ж них Ч без≠перечний пр≥оритет прикладних досл≥джень, а отже, пе≠реважанн¤ ≥нститут≥в техн≥чного та прикладного проф≥≠лю. ѕри цьому понад 90 % нових технолог≥чних розро≠бок не впроваджуЇтьс¤ у виробництво.

ќр≥Їнтац≥¤ на прикладн≥ розробки супроводжувалас¤ пад≥нн¤м престижност≥ фундаментальних досл≥джень. ќц≥нка результативност≥ прикладних наук за к≥льк≥стю прибутку на один карбованець, вкладений у науку, маЇ розгл¤датис¤ ¤к жонглюванн¤ цифрами. ¬она призвела до у¤вного економ≥чного ефекту, ¤кий на папер≥ обчислю≠вавс¤ в м≥ль¤рдах карбованц≥в, а на д≥л≥ гальмував розвиток науки. –азом ≥з недостатньою матер≥ально-тех≠н≥чною оснащен≥стю ≥нститут≥в це призвело до втрат јкадем≥Їю наук ”–—– пров≥дних позиц≥й з р¤ду фунда≠ментальних напр¤м≥в. ≤стотно вона в≥дстала од «аходу в багатьох питанн¤х розвитку науки, в р≥вн≥ наукових розробок. ¬и¤вивс¤ деф≥цит глибоких ≥ пл≥дних науко≠вих ≥дей, пом≥тно знизивс¤ р≥вень винах≥дництва, јкадем≥¤ наук також завинила перед украњнським на≠родом за катастрофу в „орнобил≥, за створенн¤ штучних мор≥в, за стан земл≥, л≥с≥в, пов≥тр¤. ¬елик≥ народногоспо≠дарськ≥ проекти, п≥дготовлен≥ в≥домчою наукою, також ви¤вилис¤ далекими в≥д св≥тового р≥вн¤ по технолог≥њ ≥ ¤кост≥, до всього вони ≥гнорували сучасн≥ еколог≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ вимоги. ¬се це по¤снюЇтьс¤ тим, що наука, на≠самперед академ≥чна, перетворилась у пок≥рну служни≠цю, здатну здеб≥льшого лише виправдовувати волюнта≠ристськ≥ р≥шенн¤.

—ерйозними вадами у сфер≥ науки в ”крањн≥ Ї ко≠мандно-адм≥н≥стративна форма кер≥вництва наукою, њњ розпорошен≥сть на академ≥чну, вуз≥вську ≥ галузев≥. „и≠малоњ шкоди науц≥ завдають парадн≥сть ≥ самореклама, пад≥нн¤ профес≥онал≥зму й морал≥ де¤ких науковц≥в та науково-педагог≥чних колектив≥в, в≥дсутн≥сть здорового суперництва, широких дискус≥й, чесного й в≥дкритого обм≥ну думок, певна ≥зол¤ц≥¤ украњнськоњ науки в≥д св≥≠тового наукового сп≥вроб≥тництва. ¬насл≥док цього рес≠публ≥ка практично залишилас¤ в минул≥й технолог≥чн≥й епос≥, хоча й не зб≥дн≥ла на науков≥ таланти. —каж≥мо, кожна сьома ≥нтегральна схема в колишньому —–—– Ч справа рук та ≥нтелекту спец≥ал≥ст≥в ≥ вчених  ињвського Ќѕќ Ђћ≥кропроцесорї. ѕроте п≥дприЇмства не готов≥ до впровадженн¤ њх у виробництво.

—турбован≥ кризою, в ¤к≥й опинилис¤ наука ≥-осв≥та в ”крањн≥, в≥дставанн¤м од м≥жнародних стандарт≥в, ве≠лика група украњнських учених вл≥тку 1990 р. створила ”крањнську наукову асоц≥ац≥ю (”Ќј) Чдобров≥льну гро≠мадську орган≥зац≥ю науковц≥в. ¬она покликана спри¤ти в≥дродженню украњнськоњ науки утвердженн¤м ≥ реал≥за≠ц≥Їю свободи науковоњ творчост≥. « метою консол≥дац≥њ науково-техн≥чного потенц≥алу суверенноњ ”крањни, сти≠мулюванн¤ творчоњ д≥¤льност≥ та прискореного розвитку наукоЇмних ≥ еколог≥чно чистих технолог≥й, розробки .проект≥в ≥ програм у 1991 р. було засновано јкадем≥ю технолог≥чних наук ”крањни. “ак≥ ж завданн¤ ставить перед своњми членами новостворена јкадем≥¤ техноло≠г≥чноњ к≥бернетики ”крањни, а також јкадем≥¤ ориг≥наль≠них ≥дей ≥ проект≥в.

ѕерш≥ кроки до реального висв≥тленн¤ ≥сторичного процесу, до в≥дходу од бездумного вихвал¤нн¤ тих под≥й ≥ ¤вищ, ¤к≥ в≥дбувалис¤ ≥ в≥дбуваютьс¤ в сусп≥льств≥, од простого коментуванн¤ директивних документ≥в та висту≠п≥в парт≥йних ≥ державних кер≥вник≥в робл¤ть ≥сторики,

'ф≥лософи, економ≥сти, представники ≥нших сусп≥льних наук.

¬они розширюють творч≥ зв'¤зки з ученими украњнсь≠коњ д≥аспори, ¤к≥ мають значн≥ розробки з украњн≥стики, ' використовують у своњй науков≥й д≥¤льност≥ джерельну базу, нагромаджену за кордоном, беруть участь у сп≥ль≠них наукових конференц≥¤х та симпоз≥умах. –¤д визнач≠них вчених украњнського заруб≥жж¤ д≥л¤тьс¤ своњм досв≥≠дом та результатами досл≥джень, працюючи в ”крањн≥. “ак, створений у 1991 р. ≤нститут сходознавства јЌ ”крањни очолив ќ. …. ѕр≥цак Ч професор √арвардського ун≥верситету (—ЎЋ). ∆урнал Ђ—учасн≥стьї, виданн¤ ¤ко≠го з 1992 р. почало зд≥йснюватис¤ ≥ в  иЇв≥, редагуЇ “. √. √унчак Ч професор –адчерського ун≥верситету, що поблизу Ќью-…орка. «начна частина його науковоњ ≥ ре≠дакторськоњ д≥¤льност≥ проходить в ”крањн≥.

–озвиток украњн≥стики за рубежем широко ф≥нансують п≥днрпЇмц≥-мецеyати. «окрема, канадський м≥льйонер украњнського походженн¤ ѕ. яцик дав м≥льйон долар≥в дл¤ створенн¤ досл≥дницького центру украњнськоњ ≥стор≥њ при јльбертському ун≥верситет≥. —отн≥ тис¤ч долар≥в в≥н вид≥лив на орган≥зац≥ю кафедри у √арвардському украњ≠нознавчому ≥нститут≥, виданн¤ англомовноњ украњнознав≠чоњ енциклопед≥њ тощо. « под≥бних фонд≥в ф≥нансуютьс¤ стажуванн¤ та ≥нш≥ студ≥њ молодих науковц≥в з ”крањни.

ќтже, перед ученими в≥дкриваютьс¤ нов≥ можливост≥, постають складн≥ ≥ серйозн≥ завданн¤ по дальшому, справжньому розвитку науки.

1

Ќазва: «добутки й прорахунки в науц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (581 прочитано)