Ќаукознавство > ѕричини, виникненн¤ ≥ сутн≥сть ≥нформац≥њ

ѕричини, виникненн¤ ≥ сутн≥сть ≥нформац≥њ

Ћюдина отримуЇ р≥зноман≥тну ≥нформац≥ю про навколишн≥й св≥т, сприймаЇ вс≥ його р≥зноман≥тн≥ сторони за допомогою сенсорноњ сис≠теми чи орган≥в чутт¤.

Ќаприклад: люди≠на бачить на своЇму шл¤ху автомоб≥ль, що рухаЇтьс¤, ≥ в≥дходить уб≥к; шум грому, що наближаЇтьс¤, змушуЇ людину сховатис¤, Ч ≥ таких приклад≥в можна навести безл≥ч. ќтримана ≥нформац≥¤ передаЇтьс¤ в мозок людини; в≥н њњ анал≥зуЇ, синтезуЇ ≥ видаЇ в≥дпов≥дн≥ команди виконавчим органам. «алежно в≥д характеру одержуваноњ ≥нфор≠мац≥њ, њњ ц≥нност≥ буде визначатис¤ наступна д≥¤ людини. ¬одночас, дл¤ з'¤суванн¤ засоб≥в в≥дображенн¤ у св≥домост≥ людини об'Їкт≥в ≥ процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в зов≠н≥шньому середовищ≥, необх≥дно знати, ¤ким чином улаштован≥ органи чутт¤, ≥ мати у¤вленн¤ про њх взаЇмод≥ю.

« точки зору ф≥лософ≥њ ≥нформац≥¤ Ч об'Їктивна сторона процесу
в≥дображенн¤ ¤к властивост≥ вс≥Їњ матер≥њ. ¬она всезагальна. “ому будь-¤ка взаЇмод≥¤ включаЇ в себе ≥нформац≥йний процес, вона Ї ≥нформац≥йною взаЇмод≥Їю у тому розум≥нн≥, що залишаЇ про себе пам'¤ть в ≥ншому.

”с≥ матер≥ально-речов≥ й матер≥ально-енергетичн≥ системи одночасно Ї джерелами, нос≥¤ми, а також споживачами ≥нформац≥њ. Ќа думку ј.≤.Ѕерга, ¬.¬.Ѕ≥рюкова та ≥нших "н≥ речовини, н≥ енерг≥њ, не пов'¤заних з ≥нформац≥йними процесами, не ≥снуЇ". ќтже, неживий ≥ живий св≥ти розгл¤дають сьогодн≥ не т≥льки ¤к св≥т речовини й енерг≥њ, а й ¤к св≥т ≥нформац≥њ.

“а матер≥альна система, ¤ка не розгортаЇ в середин≥ себе ≥ в своњх наступних взаЇмод≥¤х набуту ≥нформац≥ю, приречена на деградац≥ю. Ћише покладена ≥ ззовн≥ ≥ розгорнута всередин≥ об'Їкта ≥нформац≥¤ може забезпечити не т≥льки збер≥ганн¤ системи в м≥нливих умовах њњ функц≥онуванн¤, а й подальше зростанн¤ њњ упор¤дкованост≥, складност≥ та орган≥зац≥њ. «в≥дси випливаЇ висновок, що в≥дображенн¤ Ї процесуальною Їдн≥стю ≥нформац≥њ ≥ д≥њ.

≤нформац≥¤, будучи об'Їктивною ≥ всезагальною властив≥стю природи, маЇ в≥дпов≥дну специф≥ку на р≥зних р≥вн¤х своЇњ орган≥зац≥њ. ќтже, ¤кщо традиц≥йна теор≥¤ в≥дображенн¤ (коп≥юванн¤, в≥дтворенн¤) не може по¤снити феномена в≥дображенн¤ ¤к фактора субстратних зм≥н, то в сучасн≥й концепц≥њ в≥дображенн¤ над≥л¤Їтьс¤ здатн≥стю активно в≥дтворювати д≥йсне бутт¤ речей у форм≥ можливостей, потенц≥й ≥ тенденц≥й розвитку ≥нших речей; чинити орган≥зуючий вплив на перех≥дн≥ процеси в систем≥, що розвиваЇтьс¤, ≥ тим
самим функц≥онально детерм≥нувати њњ новоутворенн¤. як бачимо, в≥дображенн¤ за такого його розум≥нн¤ спроможне долати межу на¤вного бутт¤ ≥ переходити в не на¤вне, нове.

¬ сучасних умовах до складу продуктивних сил включають ≥ ≥нформац≥ю.

≤нформац≥¤ даЇ змогу у той чи ≥нший спос≥б по¤снити, в≥добразити чи представити ¤вище, процес, динам≥ку. ÷е ж саме можна говорити ≥ про економ≥чн≥ ¤вища та под≥њ.

ќволод≥нн¤ економ≥чними знанн¤ми обов'¤зково передба≠чаЇ необх≥дн≥сть анал≥зу к≥льк≥сних величин, зм≥н њх за певний пер≥≠од, прогнозних розрахунк≥в зростанн¤ чи пад≥нн¤ виробництва пев≠ного товару чи ц≥ни на нього тощо. ƒан≥, ¤к≥ в≥дображують обс¤ги ви≠робництва створеного продукту в крањн≥ за певний р≥к або окремоњ га≠луз≥, масштаби зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ торг≥вл≥, темпи зростанн¤ ц≥н, ≥нфл¤ц≥њ, безроб≥тт¤ публ≥куютьс¤ у р≥зних статистичних дов≥дниках. ѕ≥дприЇмства, ф≥рми, ≥нститути, р≥зн≥ орган≥зац≥њ та установи ве≠дуть обл≥к результат≥в своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥ в бухгалтерських зв≥тах за квартал, р≥к, а також зд≥йснюють соц≥ально-економ≥чний анал≥з даних зв≥тност≥. ћ≥н≥стерства, в≥домства, ≥нш≥ державн≥ установи також ведуть обл≥к економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, що знаход¤тьс¤ у њхньому п≥дпор¤дкуванн≥. Ѕагато економ≥чноњ ≥нформац≥њ, у тому числ≥ у вигл¤д≥ таблиць, схем, граф≥к≥в, д≥аграм, м≥стить-у наукових прац¤х, р≥зноман≥тних фахових виданн¤х. як же ними користуватис¤?

–озгл¤немо це на конкретних прикладах.

Ќа швейн≥й фабриц≥, що виробл¤Ї шк≥льну форму ≥ Ї об'Їктом нашого досл≥дженн¤, за с≥чень, лютий та березень 1998 р. було по≠шито 10, 12 та 14 тис. форм. ѕро що св≥дчать ц≥ статистичн≥ дан≥? яку економ≥чну тенденц≥ю вони характеризують?

ќдним з можливих шл¤х≥в оц≥нки цих величин Ї з≥ставленн¤ њх. ¬оно даЇ змогу зробити так≥ висновки:

1. ” лютому виробництво зросло на 2 тис. форм (12-10), або на 2 : 10- 100 = 20 в≥дсотк≥в.

2. ” березн≥ виробництво зросло на 2 тис. форм б≥льше, н≥ж у лютому, ≥ на 4 тис. б≥льше, н≥ж у с≥чн≥, що становило в≥дпов≥дно 2 : 12 Х 100 = 16,7 в≥дсотка ≥ 4 : 10 Х 100 = 40 в≥дсотк≥в.

≈коном≥сти дл¤ оц≥нки к≥льк≥сних величин широко застосовують середн≥ величини. ¬они допомагають в≥докремити незвичайне в≥д загальновизнаного, показати, наск≥льки значними Ї в≥дхиленн¤ м≥ж середньою та окремою цифрою. ” нашому приклад≥ середньою буде величина (10 + 12 + 14): 3 = 12 тис. форм.

¬икористанн¤ середн≥х величин маЇ важливе значенн¤ при з≥став≠ленн≥ даних, що в≥дбивають економ≥чну д≥¤льн≥сть певних п≥дпри≠Їмств, економ≥чних категор≥й (з≥ставленн¤ зароб≥тноњ плати, наприк≠лад, за галуз¤ми народного господарства), темп≥в економ≥чного роз≠витку р≥зних галузей тощо. –озгл¤немо дан≥, що характеризують про≠цес природного скороченн¤ чисельност≥ населенн¤ в ”крањн≥:

” середньому щороку за 1991-1997 pp. скороченн¤ чисельност≥ населенн¤ в наш≥й крањн≥ становило:

÷е означаЇ, що починаючи з 1994 р. зменшенн¤ чисельност≥ на≠селенн¤ в крањн≥ значно перевищуЇ середнЇ значенн¤ ц≥Їњ величини за останн≥ 7 рок≥в. ” 1995 ≥ 1997 pp. спостер≥галось значне приско≠ренн¤ зменшенн¤ чисельност≥ населенн¤ пор≥вн¤но з середньою ве≠личиною

–ис. 2. ѕриклад граф≥чного в≥дображенн¤ економ≥чних процес≥в

≈коном≥чн≥ процеси можуть в≥дображуватис¤ також у рисунках та граф≥ках. Ќаприклад, процес природного скороченн¤ чисельност≥ населенн¤ граф≥чно можна подати так, ¤к показано на рис. 2.

√раф≥ки Ч це наочне в≥дображенн¤ залежност≥ м≥ж двома зм≥нни≠ми. √≥потетичне у¤вленн¤ про залежн≥сть м≥ж доходом ≥ споживан≠н¤м даЇ табл. 2.

“аблиц¤ 2

ƒан≥ дл¤ побудови граф≥ка

залежност≥ м≥ж доходом ≥ споживанн¤м

(в умовних грошових одиниц¤х)

1	2	3

Ќазва: ѕричини, виникненн¤ ≥ сутн≥сть ≥нформац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1501 прочитано)