ќбразотворче мистецтво > Ѕ≥сер - ¤к шл¤х до прикрашенн¤ побуту

Ѕ≥сер - ¤к шл¤х до прикрашенн¤ побуту

ћистецтво виготовленн¤ прикрас ≥з б≥серу, ¤к ≥ вишивка та ≥нше ж≥ноче рукод≥лл¤, прийшло до нас ≥з глибини ≥стор≥њ. « покол≥нн¤ у Ђпокол≥нн¤ передавалась техн≥ка виготовленн¤ оздоб, узор≥в та на≠родних орнамент≥в. «авд¤ки своњй р≥зноман≥тност≥, барвистост≥, са≠мобутн≥м народним мотивам, ви≠тонченост≥ сел¤нськ≥ б≥серн≥ прик≠раси здобули визнанн¤ не т≥льки на батьк≥вщин≥, а й за њњ межами. ¬ироби с≥льських майстринь, ство≠рен≥ понад 100 рок≥в тому, ≥ сьо≠годн≥ чарують своЇю красою, вра≠жають ориг≥нальн≥стю форм та кольорових поЇднань: чудово пасу≠ють до сучасного од¤гу.

Ѕатьк≥вщина б≥серу Ч —таро≠давн≥й ™гипет, де з непрозорого скла виготовл¤ли штучн≥ перлини, ¤к≥ арабською мовою називались Ђбусраї, зв≥дки й п≥шла його назва. “ам в≥н був прикрасою ≥ предме≠том торг≥вл≥.

Ќа територ≥њ нашоњ держави б≥сер був в≥домий ще за час≥в  ињв≠ськоњ –ус≥, про що св≥дчать архео≠лог≥чн≥ дан≥ та письмов≥ джерела. Ќаш≥ предки знали скл¤не намисто й б≥сер не т≥льки завд¤ки торго≠вим зв'¤зкам з крањнами Ѕлизького сходу га ¬≥зант≥Їю. „исленн≥ виро≠би й прикраси ≥з скла, знайден≥ у VIIIЧXII ст., св≥дчать про широкий розвиток склоробноњ справи.

ѕрикрасами з б≥серу в ”крањн≥ оздоблювали головн≥ убори, впл≥та≠ли в коси, носили њх на груд¤х, шињ, руках. Ќосили прикраси по-р≥зному: в одних селах т≥льки ж≥нки, в ≥нших Ч ≥ молодиц≥, ≥ д≥вчата; ними прикрашали чо≠лов≥ч≥ капелюхи, д≥воч≥ вес≥льн≥ го≠ловн≥ убори.

Ќайпоширен≥ш≥ були шийн≥ та нагрудн≥ ж≥ноч≥ прикраси у виг≠л¤д≥ вузеньких смужок, плескатих ланцюжк≥в та заокруглених ажур≠них ком≥рц≥в.

Ќайб≥льш поширена назва ви≠робу з б≥серу Ђіерданї Ч плете≠ний шнурок чи тасьма, а також прикраса у вигл¤д≥ плескатого ланцюжка або ажурного ком≥рц¤ з р≥знокольорового б≥серу, ¤ким ж≥нки прикрашали шию або голову, а чолов≥ки Ч капелюхи.

ќтже, іердан Ч нагрудна прикраса у вигл¤д≥ петл≥ з суц≥льноњ або ажурноњ смужки р≥зноњ шири≠ни, ¤ка од¤гаЇтьс¤ через голову на шию; з'Їднан≥ спереду медальйоном к≥нц≥ прикрашають груди.

 ом≥рець Ч шийна прик≠раса у вигл¤д≥ заокругленоњ ажур≠ноњ, мов мереживо, с≥тки р≥зноњ ширини, р≥вноњ зверху ≥ прикра≠шеноњ знизу зубц¤ми або п≥дв≥ска≠ми Ч висульками, ¤к≥ мають своњ' м≥сцев≥ назви: Ђцомпликиї, Ђкута-сикиї, Ђбомбликиї тощо. «аст≥б≠кою правл¤ть зав'¤зки, сплетен≥ з к≥нц≥в ниток основи, іудзики, гач≠ки та гаплики.  ом≥рц≥ називають Ђіерданї, Ђреш≥ткаї, Ђлапкиї, Ђзу≠бокї тощо. Ўирина ≥ дов≠жина ком≥рц≥в буваЇ р≥зною.

—ил¤нка Ч р≥вна суц≥льна чи ажурна смужка. ѕлели њњ з р≥знобарвного б≥серу на волос¤н≥й або нит¤н≥й основ≥, завширшки в≥д 5 мм до 4 см, геометричним орна≠ментом.  оротка сил¤нка, ¤ка щ≥льно прил¤гаЇ до шињ, а зза≠ду зав'¤зуЇтьс¤ або заст≥баЇтьс¤ на іудзик чи гачок, належить до ший≠них прикрас ўоб сил¤нка краще збер≥галась, њњ нашивали на смужку.

Ђ“канн¤ї Ч виготовленн¤ вироб≥в на верстат≥ з нит¤ною основою, де роль човника виконуЇ голка з ниткою з нанизаними на нењ б≥серинками.

1

Ќазва: Ѕ≥сер - ¤к шл¤х до прикрашенн¤ побуту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1308 прочитано)