ќбразотворче мистецтво > ¬читись Ц справжнЇ мистецтво
¬читись Ц справжнЇ мистецтво
¬читись справжнЇ мистецтво —ерцевина самовдосконаленн¤ —амост≥йна робота над собою дл¤ кожноњ людини, ¤ка претендуЇ на пристойний р≥вень осв≥ченост≥, маЇ бути серцевиною навчальноњ д≥¤льност≥. ≤ лише пост≥йне самост≥йне навчанн¤ дасть можлив≥сть ¤комога ближче п≥д≥йти до вершини знань певноњ галуз≥, сформуЇ потужний ≥нтелект особистост≥. ¬ихованн¤ такоњ здатност≥ в особ≥ потребуЇ ч≥ткого узгодженн¤ цього процесу з ц≥л¤ми навчанн¤ та вихованн¤. Ќавчанн¤ Ц це перш за все самоосв≥та. —тудент, ¤кий хоче ¤комога краще оволод≥ти профес≥Їю, маЇ добре розум≥ти: на зан¤тт≥ викладач подаЇ основи знань, навчаЇ, ¤к учити, вид≥л¤Ї т≥ ключов≥ ≥стини дисципл≥ни, ¤к≥ пробуджують у молодоњ людини пот¤г до поглибленн¤ й удосконаленн¤ ус≥х знань. Ќавчанн¤ Ц безперервний процес. ¬≥н не зак≥нчуЇтьс¤ на лекц≥њ чи на практичному зан¤тт≥, а маЇ сп≥льн≥ методи ≥ прийоми, ≥ цей процес не завершуЇтьс¤ лише орган≥зац≥йними формами. ¬ основ≥ самост≥йноњ навчальноњ д≥¤льност≥ студента повинн≥ бути глибок≥ мотивац≥йн≥ сили, ¤к≥ змушують особист≥сть безперервно домагатис¤ вдосконаленн¤ знань. ѕостановка чи формуванн¤ мотив≥в навчальноњ д≥¤льност≥ носить особист≥сний п≥дх≥д. јдже кожна людина сама ч≥тко визначаЇ ≥ усв≥домлюЇ дл¤ чого њ й потр≥бний певний р≥вень знань. ћотивац≥¤ навчанн¤ в студента передус≥м формуЇтьс¤ за потребами здобутт¤ певноњ профес≥њ. “обто особа маЇ оволод≥ти такою сумою знань ≥ вм≥нь, ¤к≥ б дали змогу за¤вити про себе ¤к про непоганого профес≥онала. ÷е ≥ Ї мотивац≥¤ навчанн¤ через потребу оволод≥нн¤ майбутньою профес≥Їю. ќск≥льки опанувавши профес≥Їю, можна буде реал≥зувати себе через власну д≥¤льн≥сть, що принесе певний реальний статок. ћожуть бути мотиви, що спонукають до активноњ навчальноњ д≥¤льност≥. ÷е ≥ збагаченн¤ загальною сумою знань, накопичених людством розширенн¤ загального св≥тогл¤ду, усв≥домленн¤ на¤вноњ перспективи щодо реал≥зац≥њ певних знань тощо. якщо навчальна д≥¤льн≥сть за мотивована особистим ≥нтересом, то така д≥¤льн≥сть буде результативною. ¬ ≥ншому випадку все зведетьс¤ лише до даремноњ трати часу. “ому молод≥й людин≥ перш за все потр≥бно поставити перед собою запитанн¤: Уƒл¤ чого потр≥бне навчанн¤?Ф, Уўо матимеш з набутих знань?Ф. якщо в≥дпов≥дь знайдена, можна приступати до найт¤жчоњ прац≥ Ц навчанн¤. —амост≥йна навчальна д≥¤льн≥сть студента буде лише тод≥ результативною, коли вона ірунтуватиметьс¤ на внутр≥шн≥й потреб≥. «вичайно, спочатку доводитьс¤ себе примушувати працювати самост≥йно Ц ≥ на зан¤тт≥, ≥ п≥сл¤ нього. ¬ особи, у ¤коњ Ї ч≥тко визначен≥ ц≥л≥ само спонуканн¤, виробл¤ютьс¤ певн≥ навики, ≥ врешт≥-решт, навчальна д≥¤льн≥сть стаЇ внутр≥шньою потребою, без ¤коњ особист≥сть не в≥дчуватиме душевного комфорту. —амост≥йна навчальна д≥¤льн≥сть студента може зд≥йснюватись через: заучуванн¤ певноњ ≥нформац≥њ; опрацюванн¤ л≥тературних джерел (конспектуванн¤, рефератуванн¤); п≥дготовку тез (дл¤ допов≥д≥, виступу) за л≥тературними джерелами та ≥ншими шл¤хами надходженн¤ ≥нформац≥њ (постановка досл≥д≥в, робота з ауд≥ов≥зуальними засобами тощо); досл≥дницьку ≥ пошукову д≥¤льн≥сть; участь в ≥грах (навчальних, розвиваючих та ≥н.); тестуванн¤ ≥ самотестуванн¤; алгоритмуванн¤. јле кожна людина, кр≥м загальноприйн¤тих метод≥в, виробл¤Ї власн≥, притаманн≥ лише њй. “ому самост≥йну навчальну д≥¤льн≥сть доц≥льно розгл¤дати ¤к особисту творчу працю, що маЇ приносити плоди в≥д певних розумових ≥ псих≥чних д≥й. ≈фективний вид навчальноњ д≥¤льност≥ —амост≥йна робота студент≥в Ц спланована, п≥знавальна, орган≥зац≥йно ≥ методично спр¤мована особиста д≥¤льн≥сть без пр¤моњ допомоги викладача. ÷ей вид навчальноњ д≥¤льност≥ студент≥в умовно можна розд≥лити на три р≥вн≥: до аудиторну самост≥йну роботу; аудиторну самост≥йну роботу; п≥сл¤ аудиторну самост≥йну роботу. —амост≥йна роботи ¤к вид навчальноњ д≥¤льност≥ матиме ефективн≥сть ¤кщо: ч≥тка орган≥зац≥¤ ≥з сторони навчального закладу, викладача; така робота Ї складовою навчально-виховного процесу, а не еп≥зодичним ¤вищем; зд≥йснюЇтьс¤ пост≥йний педагог≥чний контроль. ”сп≥шн≥сть самост≥йноњ роботи студент≥в визначаЇ передус≥м р≥вень п≥дготовленост≥ њх до такоњ навчальноњ д≥¤льност≥. ћета викладанн¤ окремих дисципл≥н зводитьс¤ до того, щоб на меншому обс¤з≥ теоретичних знань дати б≥льше можливост≥ самост≥йно працювати дл¤ засвоЇнн¤ певного матер≥алу. ѕри цьому, чим вища ¤к≥сть (а не к≥льк≥сть) самост≥йноњ прац≥ студента, тим ефективн≥ше засвоЇнн¤. —амост≥йна робота Ц це не т≥льки виконанн¤ домашнього завданн¤; це ≥ самост≥йна робота в аудитор≥њ п≥д кер≥вництвом викладача та орган≥зац≥¤ самост≥йноњ навчальноњ д≥¤льност≥ студента поза аудитор≥Їю. ѕлануючи самост≥йну роботу студента, викладач зобовТ¤заний створити в≥дпов≥дн≥ умови дл¤ њњ виконанн¤. ƒл¤ цього потр≥бен п≥двищений р≥вень мотивац≥њ виконанн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ роботи, ч≥тке визначенн¤ звТ¤зку цих роб≥т ≥з майбутньою практичною д≥¤льн≥стю, тому що студенти засвоюють лише те, чого хочуть навчитис¤. ћетодичне мистецтво викладача пол¤гаЇ в ум≥нн≥ правильно орган≥зувати навчальний процес ¤к в аудитор≥њ, так ≥ поза нею. —амост≥йна навчальна д≥¤льн≥сть студент≥в повинна мати певн≥ елементи на зан¤тт≥ ≥ продовжуватис¤ п≥сл¤ цього. “аку роботу педагог ретельно сплановуЇ методично ≥ продумуЇ орган≥зац≥йно. ѓњ складовими Ї навчально-методичний пакет дл¤ студента з опануванн¤ конкретною дисципл≥ною; програма з ч≥тким визначенн¤м зм≥сту та обТЇму аудиторноњ й поза аудиторноњ навчальноњ роботи; основн≥ поради студентам щодо вивченн¤ конкретноњ дисципл≥ни (у письмов≥й форм≥); доб≥рка контрольних задач, запитань ≥ тест≥в дл¤ самоперев≥рки; перел≥к л≥тературних джерел та њх окрем≥ прим≥рники, що спри¤ють вивченню дисципл≥ни; методичн≥ рекомендац≥њ щодо вивченн¤ окремих тем чи напрацюванн¤ практичних навик≥в; перел≥к питань, що винос¤тьс¤ на сем≥нарськ≥ зан¤тт¤; перел≥к тем реферат≥в; вимоги до оц≥нки знань ≥з дисципл≥ни. ¬елике значенн¤ в самост≥йн≥й навчальн≥й д≥¤льност≥ студент≥в в≥д≥граЇ в≥льний виб≥р теми, форми ≥ часу виконанн¤ роботи. “ому в систем≥ самост≥йного навчанн¤ важливе м≥сце займають творч≥ завданн¤: допов≥д≥, огл¤ди тощо. ÷≥ завданн¤ спонукають студента досл≥джувати, оск≥льки охоплюють широкий д≥апазон матер≥ал≥в в≥д огл¤ду л≥тератури, преси до власних роздум≥в з приводу досл≥джуваноњ теми. ” педагог≥чн≥й практиц≥ використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ прийоми орган≥зац≥њ самост≥йноњ д≥¤льност≥ студент≥в: орган≥зац≥¤ роботи з навчальними матер≥алами; зб≥р (накопиченн¤) матер≥алу досл≥джуваноњ теми; орган≥зац≥¤ студент≥в на п≥дготовку ≥ написанн¤ реферату з дисципл≥ни; спр¤муванн¤ роботи студент≥в ≥з конспектом-схемою, розробленим викладачем; анал≥з пор≥вн¤льного ≥ досл≥джуваного матер≥алу; орган≥зац≥¤ виконанн¤ ≥ндив≥дуальних завдань; розвТ¤зуванн¤ завдань за темами; орган≥зац≥¤ ≥ проведенн¤ виступ≥в студент≥в з рефератом на лекц≥њ або сем≥нар≥; орган≥зац≥¤ студент≥в дл¤ участ≥ в навчально-виробнич≥й гр≥ тощо. јктив≥зац≥њ навчальноњ д≥¤льност≥ спри¤Ї також на¤вн≥сть системи у використанн≥ навчальних диференц≥йованих тест≥в р≥зних ступен≥в складност≥, багатовар≥антних завдань, використанн¤ кросворд≥в, вправ з УключамиФ дл¤ самоконтролю, в≥кторин, диспут≥в. Ћише така прац¤ привчаЇ студент≥в до пост≥йноњ ≥ активноњ розумовоњ д≥¤льност≥ ¤к в аудитор≥њ, так ≥ поза нею. ќсновн≥ орган≥зац≥йн≥ напр¤ми « методичноњ точки зору самост≥йну роботу студент≥в доц≥льно розд≥лити на етапи: 1. ѕлануванн¤ самост≥йноњ роботи студент≥в. ѕри розробц≥ робочоњ програми з дисципл≥ни викладач плануЇ к≥льк≥сть годин самост≥йного вивченн¤ з в≥дпов≥дних тем, продумуЇ зм≥ст ≥ характер самост≥йних завдань, дотримуючись таких вимог: виконувана самост≥йна робота повинна спр¤мовуватис¤ на дос¤гненн¤ основних навчально-виховних завдань; самост≥йне навчанн¤ маЇ бути систематичним ≥ систематизованим у контекст≥ навчальних зан¤ть; самост≥йне навчанн¤ повинно бути доступним ≥ можливим. ƒоц≥льно спланувати зм≥ст самост≥йноњ навчальноњ д≥¤льност≥ студент≥в так, щоб його було легко контролювати, корегувати ≥ оц≥нювати. 2. ќрган≥зац≥¤ самост≥йного вивченн¤ маЇ витримуватис¤ у рамках конкретност≥, доступност≥ зм≥сту самост≥йного навчанн¤ в поза навчальний час. Ќа лекц≥¤х, практичних зан¤тт¤х необх≥дно формулювати завданн¤ дл¤ самост≥йного опрацюванн¤, проводити ≥нструктаж щодо њх виконанн¤. ¬ажливу роль в орган≥зац≥њ самост≥йноњ роботи в≥д≥грають ≥ндив≥дуальн≥ консультац≥њ. 3. онтроль та корекц≥¤ результат≥в самост≥йного вивченн¤ матер≥алу зд≥йснюЇтьс¤ при виконанн¤ тестових завдань, пот≥м Ц на сем≥нарських зан¤тт¤х, п≥д час складанн¤ ≥спит≥в. ¬ихованн¤ самоконтролю Ц досить тривалий процес. « метою зд≥йсненн¤ його викладач пропонуЇ доступний дл¤ широкого загалу комплекс тест≥в, контрольних запитань ≥ завдань. ƒоц≥льним Ї оц≥нюванн¤ вс≥х вид≥в самост≥йноњ роботи в спец≥ально визначених графах: Уза опрацюванн¤ теми...Ф, Уза виступи з теми...Ф, Уза п≥дготовку рефератуФ. Ћ≥тература ¬.“каченко. ¬читись Ц справжнЇ мистецтво // ќсв≥та. - є . Ќавчально-методичний журнал.
| 1 |
Ќазва: ¬читись Ц справжнЇ мистецтво ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1256 прочитано) |