Біологія > Імунна система

Робота серця змінюється рефлекторно – за участю автономної нервової системи (вегетативної). До серця підходять дві пари відцентрових нервів – парасимпатичний і симпатичний. Парасимпатичний (блукаючий нерв) пара від довгого гальмує роботу серця.

Без’ядерні пластинки, найменші з усіх клітин, безбарвні, овальної форми, в 1 мм3 – 250 тис, утворюються в червоному кістковому мозку, живуть 5-8 днів.

Функція: Згортання крові.

Зсідання крові – важлива захисна реакція організму, яка запобігає крововтратам. Тромбоцити легко руйнуються, при пошкодженні кровоносних судин або стиканні крові з повітрям, при цьому виділяється речовина – тромбопластин. У плазмі крові є неактивний білок – протромбін, який утворюється в печінці (в його синтезі бере участь вітамін К), коли на нього подіє Сa, що постійно є у плазмі крові та тромбопластин, утворюється активний білок тромбін. Тромбіну у крові здорової людини не буває, інакше кров згорнулась ще у судинах.

В крові є неактивний розчинений білок фібриноген, який також продукує печінка. Сам по собі він як і протромбін не впливає на згортання крові. Тромбін каталізує перетворення фібріногену на фібрин – нерозчинний білок, який випадає в осад у вигляді ниток, утворюючи сітку. Між цими нитками затримуються клітини крові і щільно закриває рани, утворюючи згусток. Прискорення зсідання крові – тромбоутворення (рпи остеросклірозі, інфекційної хвороби, стресовий стан). При цьому призначають протизсідні засоби (антикоогулянін).

Гірудин – виділяють п’явки з слиною, гемпарин (печінка, селезінка, легені). Зповільнене зсідання крові при променевій хворобі, жовтяниці, гемофілії приводить до небезпеки крововтрат. Підсилюють зсідання крові хлористий Са, вітамін К, тромбін.

Будова та робота серця людини. Автоматія серця.

Нервово-гуморальна регуляція серцевого циклу.

Серце – центральний орган серцево-судинної системи, основна функція якого – насосна. Це порожнистий м’язовий орган, має форму конуса. Розміщується в грудній порожнині між легенями, на 2/3 у лівій половині грудної клітки. Знизу до нього прилягає діафрагма. В осіб нормальної будови тіла серце займає косе положення (у худих – вертикально, у гладких – горизонтально).

Маса серця 250-350 г, довжина 14-16 см, товщина 12-15 см. Верхівка серця спрямована вниз.

Зовні серце оточене еластичною навколосерцевою сумкою – перикардом, який оберігає його від перерозтягування при наповненні кров’ю. Перикард виділяє рідину, що зволожує серце і зменшує його тертя під час скорочення. Серцева сорочка – осердя.

Стінки серця мають 3 шари:

1.Зовнішній сполучнотканинний шар – епікард.

2.Середній м’язовий шар – міокард.

3.Внутрішній сполучнотканинний шар – ендокард.

Стінки лівого шлуночка товстіші за рахунок більшого розвитку міокарда (більше навантаження).

Поздовжньою перегородкою серце поділене на праву і ліву частини. У верхній частині розташовані передсердя, а у нижній – шлуночки. Між передсердями і шлуночками є отвори, які закриваються клапанами, що пропускають кров тільки в одному напрямку від передсердя до шлуночка.

Між передсердям і шлуночками є стулкові клапани (у правій стороні – тристулковий, у лівій – двостулковий – мі тральний). У здоровому серці всі клапани відкриваються і пропускають кров тільки в одному напрямку. Між шлуночками і артеріями є півмісяцеві клапани (кишенькові).

Робота серця складається з ритмічних скорочень та розслаблень. Скорочення називається систолою, розслаблення – діастолою. Розрізняють три фази систоли: систолу передсердь, систолу шлуночків та загальну діастолу. При скороченні передсердь кров переходить у шлуночки, після наповнення яких закриваються стулкові

клапани, починається скорочення шлуночків і кров виходить з серця. Скорочення мозку) .

1	2

Назва: Імунна система
Дата публікації: 2005-01-07 (1952 прочитано)