ќбразотворче мистецтво > √уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤

–≥зновидн≥сть, високий художн≥й р≥вень орнаментального мистецтва пол≥ськоњ вишивки глибше розкриваЇтьс¤ при анал≥з≥ њњ локальних тип≥в. ¬ид≥л¤ютьс¤ вишивки зах≥дних район≥в ¬олин≥, п≥вноч≥ р≥вненськоњ, житомирськоњ ≥  ињвськоњ областей, „ерн≥г≥вщини ≥ —умщини. ” кожному ≥з цих рег≥он≥в спостер≥гаютьс¤ локальн≥ групи, п≥дгрупи орнамент≥в. «окрема, становить ≥нтерес вишивка в п≥вн≥чно-зах≥дного ареалу з др≥бними мотивами переважно синьо-червоного колориту. ¬ишивка п≥вн≥чних район≥в ¬олин≥ под≥бна на вишивки, поширен≥ на п≥вноч≥ –≥вненщини, ∆итомирщини. ќднак на ∆итомирщин≥ композиц≥¤ в≥зерунк≥в б≥льш монументального звучанн¤, збагачена р≥зними вар≥антами трактуванн¤ мотив≥в - "зв≥зд", "рож". “ак≥ широк≥ вишит≥ смуги розм≥щуютьс¤ на традиц≥йно визначних частинах од¤гу, рушниках, скатертинах.

” центральних районах ѕол≥сс¤ (∆итомирщина,  ињвщина) поширен≥ найб≥льш типов≥, давн≥ принципи орнаментально-композиц≥йного вир≥шенн¤ вишивок, серед ¤ких переважала техн≥ка занизуванн¤. „ервоними нитками вишивали основн≥ в≥зерунки, а чорн≥ вводили з метою розпод≥лу за центром або дл¤ поб≥чного обрамуванн¤.

¬ишивка б≥лими натками гладдю, вир≥зуванн¤м, набируванн¤м, використанн¤ р≥зних вид≥в мережок (одинарний, подв≥йний стовпчик, "шел¤жок", "гречечка" тощо) отримали масове поширенн¤ на „ерн≥г≥вщин≥, —умщин≥. “очн≥стю виконанн¤ вид≥л¤ютьс¤ б≥л≥ вишивки ж≥ночих сорочок, рушник≥в з широкими смугами мережок, на ¤ких настилом окреслен≥ крупн≥ геометричн≥ ≥ рослинн≥ мотиви.

Ќа  ињвщин≥ особливо попул¤рними були техн≥ки поверхнього вишиванн¤ - зат¤гуванн¤, набиранн¤, лиштва, низь, хрестик, шпан≥вка, рет¤зь тощо. ¬ишивка  ињвщини багата локальними р≥зновидами. ¬ ус≥х районах побутувала вишивка б≥лими нитками на б≥лому тл≥. ÷≥ та ≥нш≥ мотиви мають незчисленн≥ вар≥анти зображень в ус≥х районах  ињвщини. ¬ид≥л¤ютьс¤ так≥ центри вишивального мистецтва, ¤к ѕереслав,  ан≥в, „игирин, «олотоноша та ≥н.

ƒавню загальнослов'¤нську традиц≥ю маЇ вишивка од¤гу на ”крањн≥. Ќа нењ вплинули ≥ взаЇмозв'¤зки з мистецтвом сус≥дн≥х народ≥в. ƒавньоруськ≥ принципи вишиванн¤ од¤гу збереглис¤ передус≥м серед украњнського населенн¤  арпат. ѕри сп≥льних ознаках вид≥л¤Їтьс¤ локальними р≥зновидами вишивки гуцул≥в, бойк≥в, лемк≥в.

¬ишивка √уцульщини на початку ’’ ст. характеризуЇтьс¤ посиленим живописним звучанн¤м при збереженн≥ геометричного орнаменту.

¬ишивка Ѕойк≥вщини - своЇр≥дне локальне художнЇ ¤вище в украњнському вишивальному мистецтв≥. ќсновне призначенн¤ - декоруванн¤ од¤гу впливало на њњ художн≥ особливост≥.

” ’≤’ ст. вишивка набула масового поширенн¤ на вс≥й ”крањн≥ , стала одним ≥з основних вид≥в народного декоративного мистецтва. ¬ишивали в кожному сел≥, а в м≥стах - у двор¤нському, купецькому, м≥щанському середовищ≥, монастир¤х, майстерн¤х тощо. —тали в≥домими велик≥ вишивальн≥ майстерн≥ у селах  ачан≥вка на „ерн≥г≥вщин≥, √ригор≥вка на  ињвщин≥, яланець на ѕод≥лл≥ та ≥н. ” цих майстерн¤х виготовл¤ли од¤г, гаманц≥, скатертини, рушники, наволочки, чохли на мебл≥ дл¤ власних потреб ≥ на продаж. ”крањнськ≥ майстрин≥ брали участь у всесв≥тн≥х виставках народного мистецтва, њхн≥ твори експортували.

”крањнськ≥ вишивальниц≥ пост≥йно збагачували, розробл¤ли нов≥ техн≥ки поверхневого вишиванн¤ з лицевого боку. ”крањнськ≥й народн≥й вишивц≥ притаманн≥ м≥н≥атюрн≥сть, чистота виконанн¤, ювел≥рний характер. ƒосл≥дники стверджують, що за техн≥ками вишиванн¤ на ”крањн≥ розр≥зн¤ють близько 100 тип≥в вишивок.

—ьогодн≥ вишивка розгл¤даЇтьс¤ ¤к важлива художн¤ ц≥нн≥сть, що виконуЇ численн≥ функц≥њ - естетичну, п≥знавальну, пошукову. ÷е показовий вид мистецтва, ¤кий збер≥г, дон≥с до нас ≥ стверджуЇ дальший розвиток орнаментальноњ, граф≥чноњ, живописноњ культури народу.

Ќайв≥дом≥шими Ї майстрин≥ в селах: –≥шетип≥вка на ѕолтавщин≥, ƒ≥гт¤р≥ на „ерн≥г≥вщин≥,  ути на ≤вано-‘ранк≥вщин≥, а також у м≥стах :  иЇв≥, Ћьвов≥, ¬≥нниц≥, Ќ≥жен≥,  осов≥, ¬ижниц≥. ÷ентри народноњ вишивки Ї зосередженн¤м високоњ майстерност≥ ≥ художнього смаку.

 ожний район, нав≥ть кожне село маЇ своЇ художнЇ обличч¤, улюблену гаму. « того, ¤к вишито дор≥жку, серветку, легко можна д≥знатис¤, з ¤кого села њх власниц¤.

¬ишивка - поширений вид декоративно-прикладного мистецтва, в ¤кому узор та зображенн¤ виконуЇтьс¤ ручним або машинним способом на р≥зних тканинах, шк≥р≥, повст≥ та ≥нших матер≥алах лл¤ними, бавовн¤ними, шовковими, вовн¤ними нитками, а також б≥сером, перлами, коштовними кам≥нн¤ми, лел≥тками.

÷ей вид мистецтва виник давно - корен≥ його с¤гають у глибину в≥к≥в. ћабуть, н≥коли не зможемо ми дов≥датис¤, хто ≥ коли вперше здогадавс¤ вт≥лити в узорний мотив красу р≥дноњ природи, своњ переживанн¤ та в≥дчутт¤, бо з од¤гу на недовгов≥чн≥сть тканини та ниток наука позбавлена можливост≥ точно визначити час виникненн¤ цього мистецтва.

ƒавню загальнослов'¤нську традиц≥ю маЇ вишивка на ”крањн≥. Ќа нењ вплинули ≥ взаЇмозв'¤зки з мистецтвом сус≥дн≥х народ≥в. ƒавньоруськ≥ принципи вишиванн¤ збереглис¤ передус≥м серед украњнського населенн¤  арпат. ѕри сп≥льних ознаках вид≥л¤Їтьс¤ локальними р≥зновидами вишивка гуцул≥в, лемк≥в та бойк≥в.

1.¬ишивка центральноњ √уцульщини - пол≥хромна, з певними акцентами в окремих центрах. “ак, у вишивц≥ с≥л явор≥в, –≥чки, Ѕрустур≥в дом≥нують блакитний ≥ зелений кол≥р. —иньо-ф≥олетова гама характерна дл¤ буковинськоњ вишивки, а синьо-зелена - дл¤ «акарпатськоњ √уцульщини.

2. Ѕагатство, високий художн≥й р≥вень орнаментального мистецтва гуцульськоњ вишивки зумовлен≥ њњ численними типами. —лавитьс¤ вишивка ¬ерховини,  осова, ¬орохти, яремче та њхн≥х околиц¤х.

3. —воЇр≥дн≥ вишивки села явор≥в та його прис≥лк≥в. Ќа початку ’’ ст. тут вишивали вовн¤ними нитками низинкою, хрестиком, позаголковим швом. ”  оломийському музењ народного мистецтва √уцульщини збер≥гаЇтьс¤ близько 20 зразк≥в ¤вор≥вських вишивок дл¤ уставок, виконаних у 90-х роках минулого стол≥тт¤ вовн¤ними нитками та хрестиком. ќрнамент геометричний; основн≥ мотиви: ромб, квадрат, пр¤мокутник, трикутник. ÷е типов≥, масово поширен≥ в≥зерунки.  ожна майстрин¤, досконало опанувавши традиц≥йн≥ прийоми композиц≥йних вир≥шень, вносила ≥ндив≥дуальну манеру в характер виконанн¤ вишивок. «начним внеском у розвиток художн≥х традиц≥й ¤вор≥вськоњ вишивки к≥нц¤ ’≤’ - початку ’’ ст. Ї творч≥сть в≥домоњ вишивальниц≥  .ё. арпанюк.

4. як своЇр≥дне локальне ¤вище гуцульського мистецтва в≥дома вишивка с. осмач з прис≥лками. “ут, ¤к ≥ ≥нших районах √уцульщини, вишивкою декорували перем≥тки, сорочки, сердаки, червон≥ гар¤ч≥ та ??обгортки дл¤ н≥г - понуч≥ тощо. —еред розмањтт¤ вишивок вид≥л¤ютьс¤ вишивки чолов≥чих та ж≥ночих сорочок. ƒом≥нують вишивки уставок на рукавах ж≥ночих сорочок. ѓм п≥дпор¤дкован≥ вузеньк≥ стр≥чки, розм≥щен≥ на швах ≥ дудах.

—кладний геометричний зм≥ст космацькоњ вишивок. Ќа початку ’’ ст. майстрин≥ використовували в одному в≥зерунку, кр≥м червоних, чорних, зелених та ≥нших кольор≥в, по чотири в≥дт≥нки жовтих ≥ оранжових ниток. ƒва основн≥ кольори дом≥нують ≥ надають вишивц≥ золотистого , сон¤чного в≥дблиску, св¤тковост≥.

5. ƒавн≥ш осередком декоративноњ вишивки Ї м≥сто  оломи¤.  оломийський музей народного мистецтва √уцульщини - один з мистецько-культурних заклад≥в ≤вано-‘ранк≥вськоњ обл. збер≥гаЇ кращ≥ зразки народноњ творчост≥.

¬ишивка √уцульщини на початку ’’ ст. характеризуЇтьс¤ посиленн¤м живописним звучанн¤м при збереженн≥ геометричного орнаменту.

ќдним ≥з найрозповсюджен≥ших ≥ найдоступн≥ших вид≥в украњнського народного мистецтва Ї вишивка. ÷е класичний вид народноњ творчост≥, отже живуче кришталево чисте джерело, ¤ке даруЇ нам багатство здорових творчих сил народу, допомагаЇ ос¤гнути висоти його мистецького хисту.

¬ украњнськ≥й народн≥й вишивц≥ при Їдиних сп≥льних ознаках, притаманних ус≥м районам ”крањни, ч≥тко виступають локальн≥ в≥дм≥нност≥, лог≥чно обгрунтован≥ геометричними, ≥сторичними та соц≥альними факторами.

∆итт¤ народу в певному середовищ≥, його побуту, звичањ, природа, навики прац≥, критер≥њ розум≥нн¤ краси спричинили в≥дм≥нн≥ принципи вишиванн¤ в окремих осередках, районах, селах. ќб'Їктом нашоњ уваги Ї локальн≥ особливост≥ вишивального мистецтва √уцульщини та ѕокутт¤.

” вишивц≥ такоњ етнограф≥чноњ групи  арпат, ¤к гуцули, збереглис¤ архањчн≥ риси народного орнаменту. „исленн≥ ≥сторичн≥, етнограф≥чн≥, фольклорн≥ та л≥тературн≥ матер≥али стверджують масове побутуванн¤ на √уцульщин≥ вишивки од¤гового призначенн¤.

«вичайно, гуцульська вишивка розвивалас¤ в Їдиному русл≥ зах≥дноукрањнського вишивального мистецтва на баз≥ давньоруського, при вплив≥ специф≥чних м≥сцевих фактор≥в, що вид≥лило њњ в окреме ч≥тко виражене локальне ¤вище. Ќа основ≥ багатьох зразк≥в вишивки к≥нц¤ ’V≤≤≤-початку ’≤’ стол≥ть, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ в музе¤х ”крањни, зокрема й  оломийському музењ народного мистецтва √уцульщини та ѕокутт¤.

 олекц≥¤ зразк≥в вишивки дор≥жок, перем≥ток тощо св≥дчить про високий художн≥й р≥вень орнаментального мистецтва гуцул≥в.

”продовж в≥к≥в колективним ген≥Їм народних майстр≥в викристал≥зувалас¤ ч≥тка художн¤ система, в ¤к≥й взаЇмообумовилис¤ фактори матер≥алу, техн≥ки, орнаменту, композиц≥њ, колориту.

ќсновн≥ матер≥али вишиванн¤ - ручнопр¤ден≥ лл¤н≥, вовн¤н≥ нитки, металев≥, ср≥бн≥, золот≥ нитки, ƒћ÷, б≥сер. « початку ’≤’ стол≥тт¤ - нитки ƒћ÷, мул≥не, б≥сер, шовк.

Ќа кожному вид≥ номер≥ використовувалис¤ своњ в≥дпов≥дн≥ техн≥ки вишиванн¤. “ак, це - низю, хрестиком, циркою, сердаки.

1	2	3	4

Ќазва: √уцульська вишивка ≥нтер'Їрного призначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2295 прочитано)