ќбразотворче мистецтво > √уцульська вишившка. Ќаб≥р серветок

¬ рушниках XVII≤ ст. в складн≥ рослинн≥ композиц≥њ дуже часто включен≥ попарно або в круговому розм≥щенн≥ п≥вники, курочки, качечки. “иповим зразком Ї рушник, в ¤кому птахи в круговому план≥ оточують дерево житт¤. Ќайчаст≥ше птахи розм≥щен≥ вверху композиц≥њ попарно, ¤к символи радост≥, родинного щаст¤.

—кладн≥ процеси переходу в≥д геометризованих форм найр≥зноман≥тн≥шого сюжетного образотворчого орнаменту до рослинного просл≥дковуютьс¤ у вишивках початку XVII≤ ст. “иповий приклад Ц вишивки з буковинських район≥в ѕодн≥стровС¤. Ќа зм≥ну ламаним стр≥чкам приход¤ть хвил¤ст≥, у вгинах ¤ких розм≥щуютьс¤ чотирипелюстков≥ кв≥ти, листочки. ќсобливо ц≥кав≥ у вертикальному план≥ розм≥щен≥ смуги, в ¤ких позм≥нно вишит≥ червоними ≥ син≥ми нитками один над одним вазонн≥ мотиви з р≥зними кв≥тами. “акий принцип вертикальноњ подач≥ вазонних мотив≥в, антропоморфних ф≥гур, упод≥бнених до дерева житт¤, зустр≥чаЇтьс¤ ≥ в ≥нших районах ”крањни: Ѕойк≥вщини, явор≥вщини та ≥н. ѕоширен≥ трир¤дов≥ композиц≥њ з мотивами дерева житт¤, упод≥бненими до зображенн¤ людських постатей у вишивках запасок явор≥вщини.

ќсобливого розвитку зазнав рослинний орнамент у вишивках великих скатертин, запон, простирадл. —кладн≥ рослинн≥ орнаментальн≥ форми лог≥чно розм≥щен≥ на бордюрах, що обрамл¤ють пр¤мокутну ≥ центральну частини. ¬ м≥ському купецькому середовищ≥ побутували скатертини з вид≥ленн¤м концентричноњ композиц≥њ, обрамленоњ бордюром Ц пр¤мокутною або круговою орнаментальною смугою. “ак, скатерть 1710 року, на ¤к≥й вишит≥ складн≥ рослинн≥ галузки, розетки-з≥рки, вражаЇ багатством вар≥ант≥в р≥зного напр¤мку ≥ щ≥льност≥ ст≥бк≥в червоною заполоччю, њх вид≥ленн¤м на б≥лому фон≥. јнал≥з принцип≥в суц≥льного двостороннього заповненн¤ кв≥ткових пелюсток, лист¤ р≥зними др≥бними ст≥бками, зубц¤ми, ромбиками, квадратами даЇ можлив≥сть проводити пор≥вн¤нн¤ з в≥домими рушниковими швами, характерними дл¤  ињвщини, ѕолтавщини XVII≤ ст.

ƒл¤ „ерн≥г≥вщини та  ињвщини найхарактерн≥шими старовинними швами Ї Унабируванн¤Ф Ц це шви, що шиютьс¤ зл≥ва направо дуже др≥бними ст≥бками ≥ нагадують б≥серн≥ вишивки, орнамент ч≥ткий, простий, завжди геометричний.

ћайже по вс≥й ”крањн≥ в≥дома техн≥ка Увир≥зуванн¤Ф, що комб≥нуЇтьс¤ ≥з УлиштвоюФ. ¬ир≥зуванн¤ виконуЇтьс¤ б≥лими та с≥рими нитками, на ѕод≥лл≥ Ц кольоровими. ÷¤ техн≥ка поЇднувалас¤ з ≥ншими способами вишиванн¤.

”крањнськ≥й народн≥й вишивц≥ притаманн≥ також ≥нш≥ шви: стебн≥вка, верхоплут, кучер≥, вир≥зуванн¤, мережка, ¤к≥ ран≥ше часто поЇднувалис¤ в одному узор≥. “ак лиштва ≥з мережками або вир≥зуванн¤ даЇ один з художньо найдосконал≥ших тип≥в вишивки, що був особливо поширений на ѕолтавщин≥,  ињвщин≥, ѕод≥лл≥.

Ќа початку ’’ стол≥тт¤ вищеназван≥ техн≥ки дещо вит≥сн¤ютьс¤ швом УхрестикФ. ÷е, безумовно, менш складна техн≥ка, узори хрестиком звичайно вишиваютьс¤ дещо груб≥ше, н≥ж завол≥канн¤м або низзю. ѕроте окрем≥ майстри дос¤гають в техн≥ц≥ УхрестикФзначних мистецьких ефект≥в.

„и не най¤скрав≥шим вт≥ленн¤м багатого ≥ розмањтого мистецтва народноњ вишивки Ї б≥ла вишивана сорочка Ц нев≥дСЇмна складова частина украњнського народного вбранн¤ ¤к ж≥ночого, так ≥ чолов≥чого. ¬ишивана сорочка була характерною ознакою кожноњ м≥сцевост≥, ≥ пор≥вн¤но легко в≥др≥знити полтавську в≥д под≥льськоњ, гуцульську в≥д пол≥ськоњ. ¬они розр≥зн¤ютьс¤ орнаментом, техн≥кою виконанн¤ та гамою барв.

ƒл¤ ѕолтавщини характерн≥ так≥ шви: хрестик, плутаний хрестик, подв≥йний прутик, зубчики, мережка, прутикова мережка, вир≥зуванн¤, лиштва, виколюванн¤, довбанка, верхоплут, л¤х≥вка в один ≥ б≥льше р¤д≥в, пухлики, ланцюжки та ≥н. ”зори виконуютьс¤ окремими швами ≥ поЇднанн¤м к≥лькох шв≥в. —орочки на ѕолтавщин≥ вишиваютьс¤ переважно б≥лими нитками, зр≥дка червоними та с≥рими. ћанишка б≥лих сорочок у старих вз≥рц¤х оздоблювалас¤ б≥лим узором, що виконувавс¤ гладдю. ¬≥зерунок обводивс¤ чорними або кольоровими смугами. “ехн≥ка вишиванн¤ Ц стебн≥вка, хрестик, шов Упозад голкиФ.

¬ишивки ѕол≥сс¤ прост≥ й ч≥тк≥ за композиц≥Їю. –омболамана л≥н≥¤ геометричного мотиву повторюЇтьс¤ к≥лька раз≥в. ¬ишивка червоною ниткою по б≥ло-с≥рому фону лл¤ного полотна граф≥чно ч≥тка.

” п≥вн≥чних районах ¬олин≥ побутуЇ вишивка низовим ≥ поверхневим швом на зразок тканн¤, однокол≥рне вишиванн¤, виконане в ц≥й м≥сцевост≥, вражаЇ своЇю вишуканою простотою. ” п≥вденних районах област≥ переважають рослинн≥ мотиви у добор≥ кв≥ток, ¤г≥д, листочк≥в. Ўитт¤ поверхневе Ц хрестик, гладь, прутик. „орний кол≥р поЇднуЇтьс¤ з найр≥зноман≥тн≥шими комб≥нац≥¤ми червоного, чим дос¤гаЇтьс¤ значний колористичний ефект.

ƒл¤ „ерн≥г≥вщини характерн≥ б≥л≥ вишивки. ўоб п≥дсилити загальну виразн≥сть вишивки, в н≥й здеб≥льшого використовують два або б≥льше тип≥в шв≥в. Ќаприклад в одн≥й композиц≥њ поЇднуютьс¤ шви прозор≥ ≥з щ≥льним настиланн¤м або ≥ншим видом л≥чбовоњ гладд≥. Ќа „ерн≥г≥вщин≥ чолов≥ч≥ та ж≥ноч≥ сорочки змережуютьс¤ прутиком так, ¤к ≥ на ѕод≥лл≥, - прозорою мережкою, червоними та чорними нитками.

—орчки на  ињвщин≥ оздоблюютьс¤ гладдю, занизуванн¤м, набируванн¤м та хрестиком. Ќа них переважно рослинно геометризован≥орнаменти ≥з стил≥зованими гронами винограду, що виконуЇтьс¤ червоними ≥ чорними нитками, з незначним вкрапленн¤м жовтого.

” п≥вденних районах ”крањни сорочки прикрашаютьс¤ вишивкою, що ¤вл¤Ї собою поЇднанн¤ орнаментальних мотив≥в та вишивальних техн≥к р≥зних м≥сцевотей. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що тут мешкаЇ м≥шане у план≥ нац≥ональному населенн¤.

ƒл¤ под≥льських сорочок характерна барвист≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть шв≥в. Ќайтипов≥шим Ї змережуванн¤ УпавучкамиФ, ¤ким примережують уставки на рукави, клинц≥. ѕод≥льська вишивка особливо багата на в≥зерунки: центральн≥ мотиви у вигл¤д≥ ромб≥в здеб≥льшого розм≥щуютьс¤ м≥ж двома горизонтальними л≥н≥¤ми. ¬ орнаментах под≥льських вишиванок переважаЇ один кол≥р Ц чорний з б≥льшим чи меншим вкрапленн¤м червоного, синього, жовтого та зеленого.

Ќа п≥вдн≥ “ерноп≥льщини типовою Ї вишивка вовн¤ними нитками ≥з згущеними ст≥бками: окрем≥ елементи обвод¤тьс¤ кольоровими нитками, що забезпечуЇ високий рельЇф та кольоровий ефект. “ак≥ вишивки розм≥щають уздовж усього рукава повздовжн≥ми чи ск≥сними смугами в≥д п≥лочки до краю рукава.

¬елике багатство техн≥к вишиванн¤ характерне дл¤ ¬≥нничини: низь, хрестик, стебл≥вка, настилюванн¤, зерновий вив≥д, вир≥зуванн¤; р≥зноман≥тн≥ види чорних, б≥лих та кольорових мережок. ѕор¤д з основними швами застосовуютьс¤ й допом≥жн≥ Ц штап≥вка, стебн≥вка, контурн≥ шви, ¤кими обробл¤ють ≥ зСЇднують окрем≥ елементи композиц≥њ.

’арактерна риса етнограф≥чного району  арпат та ѕрикарпатт¤ Ц це велика к≥льк≥сть окремих складових частин рег≥ону ≥з своњм колоритом та специф≥чними особливост¤ми. ” минулому майже кожне село в≥др≥зн¤лос¤ в≥д ≥ншого своЇр≥дн≥стю вишивки, багатством орнаментальних композиц≥й та неповторн≥стю кольор≥в. “ак у сорочках, вишитих у сел≥  осмач≥, переважаЇ ос≥нн¤ гама кольор≥в, а у ¬ерховинських селах Ц гама син≥х та ф≥олетових.

” народн≥й вишивц≥ Ћьв≥вськоњ област≥ використовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ типи узор≥в: окрем≥ з них поширен≥ по вс≥й област≥, ≥нш≥ Ц повС¤зан≥ з певними м≥сцевост¤ми ≥ утворюють локальн≥ р≥зновиди. ” п≥вденних районах Ћьв≥вщини орнамент вишивок геометричний, б≥лий фон не заповнюЇтьс¤, що надаЇ узорам прозорост≥ й легкост≥. ¬ишиван≥ сорочки колористично розмањт≥.

Ќа Ѕуковин≥ використовуютьс¤ зооморфн≥, ¤к≥ вишивають б≥лою гладдю, др≥бним хрестиком, штап≥вкою, крученим швом. ѕри цьому ¤к вишивальний матер≥ал використовують б≥сер, шовк, вовну, ср≥бн≥ та золот≥ нитки, металев≥ лел≥тки.

ƒл¤ вишивок «акарпатт¤ характерним Ї мотив Укривул¤Ф у р≥зних техн≥ках виконанн¤. ѕереважаЇ техн≥ка Узавол≥канн¤Ф ≥ вишиванн¤ хрестиком, часто також використовують вир≥зуванн¤ ≥ гаптуванн¤.  ольорова гама вишивок широка: червоне поЇднуЇтьс¤ з чорним, поширен≥ ¤к б≥л≥ так ≥ багатокол≥рн≥ орнаменти.

—ьогодн≥, ¤к ≥ сотн≥ рок≥в тому, не стар≥Ї стародавнЇ мистецтво тканих ≥ вишиваних рушник≥в, ¤к≥ Ї традиц≥йною прикрасою украњнського народного житт¤. –озв≥шан≥ у св≥тлиц≥ по ст≥нах ≥ над картинами, вони надають њй охайност≥, св¤тковост≥ та затишку.

—п≥льною творчою працею народних майстр≥в ≥ художник≥в Ц профес≥онал≥в украњнська вишивка всеб≥чно розвиваЇтьс¤, широко виходить у художню промислов≥сть, знаходить застосуванн¤ в побут≥ м≥ста ≥ села.

–ќ«ƒ≤Ћ ≤≤

2.1. ћатер≥али та ≥нструменти.

ћатер≥алом дл¤ вишитванн¤ Ї основа, на ¤к≥й вишивають Ц полотно, замша, шк≥ра тощо, а також те, чим вишивають, тобто нитки з льону чи конопель, б≥сер, шерст¤на пр¤жа. Ќародн≥ майстри ≥ художники вишивають на натуральних тканинах Ц полотн≥ (часто домашнього виготовленн¤), марк≥зет≥, крепдешин≥, батист≥ та ≥нш≥.

“ип застосованоњ тканини залежить в≥д техн≥ки вишиванн¤. ƒл¤ л≥чильноњ вишивки потр≥бна тканина з полотн¤ним переплетенн¤м ниток (льн¤не або бавовн¤не полотно, марк≥зет, борт≥вка), тобто така, на ¤к≥й зручно л≥чити нитки. ≤снуЇ спец≥альна вишивальна тканина у ¤коњ нитки основи ≥ утка однаковоњ товщини. ƒл¤ вишиванн¤ хрестиком придатна вс¤ка канва. ” продажу Ї густа канва, на ¤к≥й можна вишивати зразу вир≥б, але продаЇтьс¤ ≥ розр≥джена. “аку канву потр≥бно пришити до тканини наметувальними ст≥бками ≥ вишивати одночасно на канв≥ ≥ на тканин≥. ѕри цьому треба стежити, щоб голка з робочою ниткою точно входила в отвори канви. «ак≥нчивши вишивати, поперечн≥й й повздовжн≥ нитки канви обережно висмикують. ѕ≥д час роботи ст≥бки злегка зат¤гують, щоб п≥сл¤ видаленн¤ ниток канви вишивка лежала щ≥льно на тканин≥.

Ќайкращими нитками дл¤ вишиванн¤ Ї мул≥не, ≥рис, гарус. «астосовують шерст¤н≥ ≥ синтетичн≥ нитки, а також будь-¤к≥ ≥нш≥ слабкоњ крутки ≥ м≥цного пофарбуванн¤. ўоб перев≥рити чи лин¤ють вибран≥ нитки, потр≥бно на клаптику б≥лоњ тканини виконати нескладну вишивку (досить с≥м-в≥с≥м ст≥бк≥в), п≥сл¤ чого тканину випрати ≥ випрасувати. якщо нитки лин¤ють, навколо вишивки б≥ла тканина злугка пофарбуЇтьс¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: √уцульська вишившка. Ќаб≥р серветок
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4911 прочитано)