ќбразотворче мистецтво > «акарпатська деревС¤на пластика ’’ ст. ƒеревС¤н≥ ≥грашки

«акарпатська деревС¤на пластика ’’ ст. ƒеревС¤н≥ ≥грашки

¬ступ.

–озд≥л 1. ≤стор≥ограф≥¤, джерельна база досл≥дженн¤.

–озд≥л 2. —оц≥окультурна генеза художньоњ культури «акарпатт¤ другоњ половини ’’ ст.

–озд≥л 3. «акарпатська деревТ¤на пластика другоњ поч. ’’ ст.

3.1. —тан скульптур.

3.2. ƒекоративна пластика.

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури

ћистецтво, ¤ке виникло ≥ сформувалос¤ у процес≥ еволюц≥њ Ї засобом задоволенн¤ людських потреб, ¤к≥ виход¤ть за меж≥ повс¤кденн¤ ≥ простоњ необх≥дност≥. Ћюдина по-справжньому т≥льки тод≥ людина, ¤кщо вона маЇ музикальний слух, маЇ оч≥ ¤к≥ в≥дчувають красу форми, коли њй доступна безкорисна рад≥сть ≥ вона здатна формувати матер≥ю по законах естетики.

ƒаючи людин≥ додатковий життЇвий досв≥д, мистецтво стаЇ могутн≥м способом соц≥ально-направленого формуванн¤ св≥домост≥ кожноњ людини. ¬оно дозвол¤Ї людин≥ розвиватис¤ духовно, емоц≥йно, ≥нтелектуально, привчаЇ до надбанн¤ людськоњ високоњ мудрост≥.

якщо людина волод≥Ї м≥цним внутр≥шн≥м Уенергетичним резервомФ, витвори мистецтва дають людин≥ можлив≥сть не просто виробити Уемоц≥йний в≥дгукФ, а також допомагаЇ њм в≥дкрити закладений в н≥й талант, нов≥ плани духовного св≥ту, викликати внутр≥шн≥ потреби в активних д≥¤х.

 ожний вид мистецтва по своЇму в≥ддзеркалюЇ д≥йсн≥сть, дл¤ кожного характерний св≥й художн≥й стиль, механ≥зм впливу на св≥дом≥сть людини. ћистецтву притаманно створювати образи, ¤к≥ не мають розвитку в час≥, але перевага його заключаЇтьс¤ в тому, що воно даЇ новий образ часу, нов≥ ≥дењ ≥ ≥деали. ќсоблив≥сть декоративно-прикладного мистецтва пол¤гаЇ в донесенн≥ цих ≥деал≥в до широких прошарк≥в населенн¤ в естетичному перетворенн≥ самого оточуючого людину середовища.

ћи живемо в складну дл¤ вс≥Їњ планети епоху, коли на перший план висуваЇтьс¤ потреба збереженн¤ самоњ людськоњ цив≥л≥зац≥њ на «емл≥. Ќе легкий та необх≥дний животворний пер≥од переживаЇ ≥ наше сусп≥льство. „ас ще активн≥ше вимагаЇ в≥д художника глибини ≥ зм≥стовност≥ його творчост≥, натуральноњ щирост≥, талановитост≥, ум≥нн¤ ввести людей у коло серйозних роздум≥в.

ƒ≥¤ мистецтва, конкретних його про¤в≥в в значн≥й м≥р≥ зростаЇ, коли воно звернено до актуальних потреб сучасност≥, розд≥л¤Ї з епохою њњ труднощ≥, радощ≥ ≥ здобутки. ’удожникам це необх≥дно дл¤ того, щоб в≥рно вибрати тональн≥сть своњх роб≥т, щоб не було в них н≥ надуманост≥, н≥ фальшу, щоб вони торкалис¤ вс≥х таЇмних струн людськоњ душ≥, заставл¤ли думати ≥ сп≥впереживати ≥ в той же час зм≥цнювати в люд¤х оптим≥зм ≥ мужн≥сть так необх≥дн≥ в наш час.

≤грашка Ц давн≥й, можливо багатогранний вид мистецтва, ¤кась особлива поез≥¤, захоплюючий казковий св≥т, приходить в кожну оселю з ≥грашкою.

¬ украњнськ≥й ≥грашц≥ знайшли в≥дображенн¤ ¤вища ≥сторичного бутт¤, етичн≥ ≥ естетичн≥ у¤вленн¤. ¬она засв≥дчуЇ своЇр≥дн≥ мистецьк≥ риси, ви¤вл¤Ї художню обдарован≥сть народу, його прагненн¤ до краси, творчу фантаз≥ю.

—екрет привабливост≥ ≥грашки у жвавост≥ розпов≥д≥, в простот≥, лакон≥зм≥. ”мовн≥сть зображенн¤ та узагальнен≥сть форм не бентежить дитину, в цьому вигаданому нап≥вреальному, нап≥вфантастичному св≥т≥ дл¤ нењ все своЇ добре знайоме ≥ близьке. ¬≥н њњ захоплюЇ, даЇ можлив≥сть щось домислити, до у¤вити. —в≥т ≥грашки, ¤ка стала вт≥ленн¤м любов≥ до д≥тей це св≥т симпатичних л¤льок, лаг≥дних зв≥р≥в ≥ сп≥вучих птах≥в. ћайстер-художник схожий на доброго чар≥вника, все, що виходить з-п≥д його рук пройн¤те любовТю до природи, тонким гумором.

÷≥нн≥сть ≥грашки не лише в њњ зовн≥шньому художньому оформленн≥. ÷е безперечно важливий фактор. –азом з тим ц≥нн≥сть ≥ в тому на ск≥льки вона актив≥зуЇ гру, спонукаЇ дитину до д≥њ, розвиваЇ естетичне ставленн¤ до св≥ту.

≤. ≤грашка Ц памТ¤ть етносу, нац≥њ, народу, людства про своЇ ≥сторичне та до≥сторичне минуле. ѓњ форма Ї одн≥Їю з початкових субстанц≥ональних форм що до освоЇнн¤ людиною навколишнього середовища.

≈волюц≥¤ ≥грашки зумовлювалась притаманною людин≥ потребою у передач≥ життЇвого досв≥ду, духовним запитам дитини.

’удожн≥ ¤кост≥ украњнськоњ ≥грашки формувались у русл≥ традиц≥й нац≥онального декоративного мистецтва, зокрема таких його вид≥в ¤к деревообробництво.

«агальними мистецькими рисами украњнськоњ ≥грашки Ї лакон≥чн≥сть та виразн≥сть засоб≥в формотворенн¤ ≥ декоруванн¤, своЇр≥дного емоц≥йного ладу, надаЇ њњ здатн≥сть звукоутворенн¤ ≥ рухомост≥.

≤грашка перш н≥ж вв≥йти ц≥лком у сферу дит¤чого середовища пройшла досить тривалий шл¤х еволюц≥њ ≥ мутац≥й. ¬≥дчутних зм≥н на цьому шл¤ху, зазнали њњ функц≥њ та зм≥ст ≥ значно менше форма.

ƒитина, наприклад, не оц≥нюЇ ≥грашку, ¤к витв≥р мистецтва, а бо ¤к образ повТ¤заний з певними легендами, казками, м≥фами. ќднак граючись нею, зд≥йснюЇ зорове та сенсорне сприйн¤тт¤ њњ форми (матер≥ально пластичноњ, кольоровоњ, орнаментально-знаковоњ) непом≥тно дл¤ себе, приЇднуЇтьс¤ до м≥сцевоњ, а через нењ ≥ до етнонац≥ональноњ сфери образних уподобань, художн≥х особливостей, ¤к≥ водночас мовою свого зм≥сту, розпов≥дають про виробничо-господарську та св¤тково-обр¤дову д≥¤льн≥сть населенн¤, т≥Їњ м≥сцевост≥, того краю, ¤кий ц¤ дитина згодом, коли стане дорослою людиною, усв≥домить ¤к р≥дний.

ќднак сл≥д зазначити, що новим етапом еволюц≥њ ≥грашки, новою законом≥рн≥стю Ї частковий перех≥д останньоњ ≥з сфери дит¤чоњ гри до сфери колекц≥онуванн¤ музейних фонд≥в та експозиц≥й, прикрашенн¤ ≥нтерТЇр≥в.

—учасна дитина здеб≥льшого в≥д≥рвана в≥д того середовища, ¤ке створило народну ≥грашку, народну п≥сню, вишивку, писанку. Ќародний майстер, особливо талановитий, своЇр≥дний, а також виконавець, волод≥Ї традиц≥йною образною мовою та багатьма мотивно-≥нтонац≥йними нюансами нового середовища, осередку, ¤кий становить складову частину етнонац≥ональноњ фольклорноњ культури. ” такому раз≥ посередником м≥ж майстром, ¤к володарем ц≥Їњ культури, ≥ дитини, ¤к спадкоЇмц¤ њњ багатства, маЇ бути педагог, вчитель. ¬≥н повинен привчити дитину не ст≥льки гратис¤ ≥грашкою, ск≥льки вдивл¤тис¤ в нењ творчо, емоц≥йно. —приймати њњ ¤к тв≥р мистецтва.

ѕаралельно з розпод≥лом забавкарства, введенн¤м його в сферу п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а також насл≥дком подальшого розшаруванн¤ сусп≥льства, поширилис¤ меж≥ функц≥онуванн¤ ≥грашки, а в≥дтак ур≥зноман≥тнились њњ типи, форми, збагатилос¤ оздобленн¤. ¬она стала не лише рел≥ктом культу, засобом вихованн¤, обТЇктом творчост≥, а й предметом розкош≥, показником соц≥ального становища свого власника. ѓњ розвиток в≥дбувавс¤ у двох напр¤мках, один з ¤ких скеровувавс¤ на задоволенн¤ потреб заможних верств сусп≥льства, другий Ц б≥дних верств сусп≥льства.

¬ основ≥ ≥грашки в њњ генезис≥ таж сама обр¤дова субстанц≥¤, т≥ ж сам≥ м≥фолог≥чн≥ джерела, що й в ≥нших вид≥в народноњ творчост≥. ќднак, ¤кщо з≥ставити народну ≥грашку, особливо сел¤нську, традиц≥йну з ≥ншими видами народного мистецтва, фольклору, то ви¤вл¤Їтьс¤, ¤к не дивно, що найближчим до нењ Ї казки, приказки, присл≥вТ¤. з народною ≥грашкою њх ЇднаЇ влучн≥сть форма виразу, його лакон≥чн≥сть та дотепн≥сть, узагальнен≥сть, метафоричн≥сть, певний ун≥версал≥зм застосуванн¤, ц≥лковита завершен≥сть та в≥дсутн≥сть зайвих деталей, вив≥рена точн≥сть виразу пров≥дноњ думки, на¤вн≥сть гумору, символ≥ки, алегор≥њ, часом г≥ркоти ≥ суму, прихована за простотою ≥ не вибаглив≥стю форми, ф≥лософська глибина, щодо погл¤ду на житт¤ та њњ сутн≥сть. ÷е з≥ставленн¤ допоможе ч≥тк≥ше усв≥домити на¤вн≥сть елемента гри в присл≥вТ¤х та приказках Ц гри словесноњ, смисловоњ, метафоричноњ. «рештою народна ≥грашка та присл≥вТ¤, казки створювалис¤ та застосовувалис¤ одним середовищем, мають сп≥льне кор≥нн¤ обр¤дово-м≥фолог≥чн≥й субстанц≥њ.

« давн≥х час≥в ≥ нав≥ть до наших дн≥в деревТ¤н≥ ≥грашки займають одне з вагомих м≥сць в декоративно-прикладному мистецтв≥ вс≥х народ≥в. ѕластичн≥, конструктивн≥, технолог≥чн≥ ≥ декоративн≥ можливост≥ матер≥алу лежать в основ≥ пост≥йного зац≥кавленн¤ до художньоњ ≥грашки з дерева.

як вид мистецтва ≥ ремесла художн≥ вироби ≥грашок з дерева, приховують у соб≥ безмежн≥ можливост≥, у виробництв≥ прекрасних вироб≥в та в застосуванн≥ р≥зних матер≥ал≥в.

—фера використанн¤ дерева не обмежена, т≥льки в побутов≥й област≥. ¬ цьому матер≥ал≥ створено багато твор≥в мистецтва.  ращим виробам з дерева притаманна велика естетична ¤к≥сть, вони вражають ум≥нн¤м використовувати матер≥ал, знаходити все нов≥ ≥ нов≥ його сторони.

—ьогодн≥ художн≥ вироби ≥грашок з дерева Ц це нев≥дТЇмна частина нашого житт¤. Ўирокого застосуванн¤ набув це вид декоративно-прикладного мистецтва в художньому оформленн≥.

ќдним ≥з найц≥кав≥ших вид≥в художньоњ обробки дерева, ¤вл¤Їтьс¤ ф≥гурна пластика малих форм. ’удожн≥ ф≥гури з дерева мають багатющу ≥стор≥ю ¤ка с¤гаЇ своњм кор≥нн¤м ще в епоху неол≥ту. ћинуле залишило нам неповторн≥ шедеври в ц≥й област≥. ‘≥гурна пластика завжди була нев≥дТЇмним елементом народного мистецтва. ¬ражала своЇю щир≥стю, життЇдайн≥стю, гострою спостережлив≥стюЕ, невичерпною ≥мпров≥зац≥Їю в сп≥взвучност≥ з традиц≥йн≥стю, своЇю доступн≥стю, виразн≥стю, зверненн¤м до д≥тей. ¬она була своЇр≥дною мовою сусп≥льства.

‘≥гурна пластика ≥грашок в сучасному деревообробництв≥, ставши здобутком профес≥йного мистецтва, користуЇтьс¤ великою попул¤рн≥стю ≥ сьогодн≥.

ѓњ призначенн¤ не т≥льки бути прикрасою ≥нтерТЇра, але й активно впливати на гл¤дача, хвилювати його, часом заставити задуматис¤ про р≥зн≥ важлив≥ питанн¤.

 омпозиц≥йне р≥шенн¤ ≥грашки розвиваЇтьс¤ в дек≥лькох напр¤мках:

¤к вир≥б виставочного характеру;

¤к вир≥б призначений дл¤ ≥гри д≥тей;

¤к декоративний елемент дл¤ житлового ≥нтерТЇру.

1	2	3

Ќазва: «акарпатська деревС¤на пластика ’’ ст. ƒеревС¤н≥ ≥грашки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1552 прочитано)