Ѕ≥олог≥¤ > ≤сторичн≥ нариси розвитку м≥кроб≥олог≥њ

≤сторичн≥ нариси розвитку м≥кроб≥олог≥њ

–оберт  ох народивс¤ 1843 р. ¬≥н пров≥в класичн≥ досл≥дженн¤ з ет≥олог≥њ сиб≥рки, туберкульозу й холери, завд¤ки чому вв≥йшов в ≥стор≥ю ¤к один з основоположник≥в сучасноњ м≥кроб≥олог≥њ. Ќа початку його маленька лаборатор≥¤ була влаштована в к≥мнат≥ дл¤ прийому хворих, а Їдиними лабораторними тваринами були миш≥, ¤ких в≥н ловив сам. ѕ≥зн≥ше вчений заснував ≤нститут ≥нфекц≥йних хвороб у Ѕерл≥н≥ (1891 р.) ≥ став його директором. ƒо  оха в цей ≥нститут њхали на навчанн¤ ≥ вдосконаленн¤ м≥кроб≥ологи з багатьох крањн св≥ту.

–. ох вперше вид≥лив чисту культуру збудника сиб≥рки. ” 1878 р. з цих питань надрукована його робота, ¤ку оц≥нено ¤к д≥йсно вищий вз≥рець науковоњ творчост≥. ¬≥н блискуче розробив методи вирощуванн¤ ≥ вид≥ленн¤ чистих культур бактер≥й на щ≥льних живильних середовищах (желатин, зс≥ла сироватка), що мало вир≥шальне значенн¤ дл¤ подальшого прогресу в лабораторн≥й д≥агностиц≥ ≥нфекц≥йних хвороб. ¬≥н вв≥в у м≥кроб≥олог≥чну практику метод забарвленн¤ бактер≥й ан≥л≥новими барвниками, метод Увис¤чоњ крапл≥Ф дл¤ вивченн¤ рухливост≥ м≥кроб≥в, ≥мерс≥йну систему, конденсор јббе й м≥крофотографуванн¤. Ќим запропоновано апарат дл¤ стерил≥зац≥њ живильних середовищ, ¤к≥ не витримують високоњ температури, а також методи дезинфекц≥њ.

—в≥тового значенн¤ набуло в≥дкритт¤  охом збудника туберкульозу (1882 р.), за ¤ке в≥н отримав Ќобел≥вську прем≥ю (1885 р.). ¬≥н також запропонував препарат дл¤ л≥куванн¤ цього захворюванн¤ Ц туберкул≥н, ¤кий, на жаль, ви¤вивс¤ неефективним. ” наш час туберкул≥н вживають дл¤ постановки алерг≥чноњ проби ћанту при д≥агностиц≥ туберкульозу.

” 1883 роц≥ був надрукваний ще один класичний тв≥р –оберта  оха Ц про збудника холери. ÷ей видатний усп≥в випав на долю вченого п≥д час спец≥альних наукових експедиц≥й дл¤ вивченн¤ еп≥дем≥й холери в ™гипт≥ та ≤нд≥њ.

ќдна з величезних заслуг  оха пол¤гаЇ в тому, що в≥н створив св≥тову школу бактер≥олог≥в, ¤к≥ в≥дкрили багатьох збудник≥в ≥нфекц≥йних хвороб.

ѕ≥сл¤ класичних досл≥джень ѕастера й  оха настала найусп≥шн≥ша, так звана золота бактер≥олог≥чна ера в ≥стор≥њ медицини. ѕрот¤гом короткого часу були в≥дкрит≥ майже вс≥ основн≥ збудники бактер≥альних, ринетс≥озних ≥ протозойних ≥нфекц≥й.

÷≥ велик≥ усп≥хи глибоко переконали науковц≥в ≥ практичних л≥кар≥в, що причиною еп≥дем≥чних хвороб Ї жив≥ м≥кроскоп≥чн≥ агенти. ѕостала гостра проблема л≥куванн¤ ≥ проф≥лактики цих захворювань, а отже й вивченн¤ захисних реакц≥й з боку макроорган≥зму на д≥ю збудник≥в ≥ продукт≥в њх життЇд≥¤льност≥.

ѕомер –оберт  ох 1910 р.

1

Ќазва: ≤сторичн≥ нариси розвитку м≥кроб≥олог≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (616 прочитано)