ќбразотворче мистецтво >  р≥сло з елементами гуцульськоњ народноњ р≥зьби

 р≥сло з елементами гуцульськоњ народноњ р≥зьби

«м≥ст

≤. ¬ступ

≤≤. ќсновна частина

≤≤≤. ≤нструменти, приладд¤ та матер≥али

≤V. ¬исновок

V. —писок л≥тератури

V≤. ƒодатки

Ѕагата ≥ щедра талантами земл¤ ѕрикарпатт¤. —ама казкова природа з њњ мальовничими пейзажами, з барвистими килимами л≥сових гал¤вин, запашними полонинами ≥ гом≥нкими отарами, неспок≥йними г≥рськими р≥ками ≥ пот≥чками, глибокою блакиттю карпатського неба була першоджерелом натхненн¤ багатьох покол≥нь народних митц≥в цього чудового краю, ¤к≥ пронесли через в≥ки своЇ чар≥вне самобутнЇ мистецтво.

’удожн≥ вироби ѕрикарпатт¤ здавна привертали увагу високою майстерн≥стю. “ворчий ген≥й митц≥в ≥з народу, долаючи т¤жк≥ умови чужоземного гн≥ту соц≥альних несправедливостей уперто пробив соб≥ шл¤х до вершини св≥товоњ культури. Ќевичерпна фантаз≥¤, багатство кольорових р≥шень, мудр≥сть ≥ дотепн≥сть, безпосередн≥сть ≥ оптим≥зм, особливе чутт¤ декоративност≥, високий ступ≥нь узагальненост≥ образ≥в - це ще далеко не вс≥ риси, ¤кими можна охарактеризувати творч≥сть високообдарованих митц≥в ѕрикарпатт¤.

 ожн≥й людин≥ дорогий той куточок земл≥, де вона народилас¤, вперше погл¤нула на св≥т, зробила св≥й перший крок. Ћюдину завжди, де б вона не знаходилась, вабить до себе маленька батьк≥вщина своЇю красою, людьми, небом, сонцем, ¤ке тут св≥тить по-особливому, р≥кою з њњ неповторним мелод≥йним шумом. јле не у¤вл¤ю людини, ¤ку б не зачаровував наш карпатський край своњми красивими горами ≥ пагорбами, ¤к≥ густо покрит≥ стрункими карпатськими красун¤ми - смереками, що своњми гол≥вками торкаютьс¤ голубизни неба; крутими буковими пла¤ми; полонинами, де трави с¤гають по¤су; карпатськими невтомними р≥ками ≥ пот≥чками з чар≥вним насп≥вом. ≤ здаЇтьс¤ вс¤ ц¤ краса природи притаманна доброму, щирому серцю, завжди веселих, гов≥рких, працьовитих гуцул≥в.

√овор¤чи про наш край не можна не згадати про чудовий куточок √уцульщини, ¤кий д≥став романтичну назву "–≥чка". ѕерша згадка про село в ≥сторичному матер≥ал≥ датуЇтьс¤ 1735 р.

–озм≥щено село в карпатськ≥й долин≥, ¤ку захищають над≥йн≥ сторож≥-круч≥ Ѕрусний,  ичера ≥ Ѕуковець. ѕ≥дг≥р'¤ покрит≥ стрункими смереками ≥ розлогими буками. ¬здовж села прот≥каЇ р≥ка –≥чка, ¤ка впадаЇ в –ибницю. Ќеможливо налюбуватис¤ в≥дблиском р≥ки, що пробиваЇтьс¤ кр≥зь густе г≥лл¤ бука. «даЇтьс¤ р≥чка нагадуЇ про те чисте, ¤к њњ вода, житт¤ чудового народу.

јле в пер≥од грози не вп≥знати ц≥Їњ лаг≥дноњ доброњ р≥чки. ¬она, нагадуючи 1941 р≥к, п≥нитьс¤, шумить, рве береги, н≥би прагне вол≥. “ак в роки ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни встали на боротьбу проти фашизму р≥чк≥вчани, вони в≥рили в перемогу над фашизмом ≥ ¤к могли наближали њњ. ≤ в 1944 роц≥ вдруге на чисте блакитне небо з≥йшло сонце свободи.

¬ –≥чц≥, такому мальовничому куточку, з початку ≥снуванн¤ села почало розвиватис¤ народне мистецтво. ћайстри намагалис¤ в своњх творах передати красу р≥дного краю, настр≥й людей. —еред р≥зноман≥тних вид≥в народноњ творчост≥ - художнЇ ткацтво, килимарство, вишивки, писанкарство, художн¤ обробка метал≥в, виробництва шк≥р¤них предмет≥в, виготовленн¤ дит¤чих ≥грашок ≥з сиру, - мистецтво художньоњ обробки дерева, особливо художн¤ р≥зьба, займаЇ тут найголовн≥ше м≥сце. “радиц≥њ явор≥вськоњ школи р≥зьб¤рства ≥ насамперед творч≥сть Ўкр≥бл¤к≥в, мали величезний вплив на характер формуванн¤ стильових особливостей р≥чк≥вських майстр≥в ≥ знайшли тут численних посл≥довник≥в.

¬ ≥стор≥ю мистецтва художньоњ обробки дерева р≥чк≥вськ≥ майстри вписали не одну славну стор≥нку. —еред них найб≥льш в≥дом≥ ≥мена ћарка ћегединюка (1842-1912), ѕетра ћегединюка (к≥нець ’≤’ - початок ’’ ст.), ћиколи ћедв≥дчука (1880-1946), ¬асил¤ як≥б'юка (1877-1959), Ћукина як≥б'юка (к≥нець ’≤’ - перша половина ’’ ст.), Ѕориса як≥б'юка (перша половина ’’ ст.), якова “онюка (1903-1957) ≥ його сина ¬асил¤ (1928 р.), ћиколи “онюка (1909-1937), ¬асил¤ Ѕ≥лака, ћиколи Ѕ≥лака, брат≥в  ≥щук≥в - ќлекси, ≤вана ≥ ћиколи, ¬асил¤ ≥ ћиколи ‘едорович≥в, ёр≥¤ √рималюка (1860-1945) ≥ його син≥в ≤вана та ¬асил¤.

ќкремо треба згадати про творч≥сть р≥зьб¤р≥в-ж≥нок. ÷е  атерина  ≥щук (1914), ћар≥¤ “онюк (1906), ѕараска ѕетр≥в (1914), Ќаст¤ “онюк (1916), √анна —ловак (1921),  атерина “онюк (1933).

¬ивчаючи творч≥сть р≥зьб¤р≥в-р≥чк≥вчан, можна пом≥тити не лише сп≥льн≥сть стильових ознак, що об'Їднують њх з майстрами ¤вор≥вськоњ школи, але й ту специф≥чну своЇр≥дн≥сть, ¤ка властива т≥льки р≥чк≥вц¤м. јсортимент вироб≥в тут майже такий ¤к у ¤вор≥вських р≥зьб¤р≥в. ÷е переважно реч≥ домашнього вжитку, наст≥нн≥ прикраси.

—пос≥б декоруванн¤ вироб≥в дещо ускладнюЇтьс¤. ”досконалюЇтьс¤ ≥ техн≥ка точ≥нн¤, ¤к один ≥з способ≥в художньоњ обробки деревини.

¬ художньому оздобленн≥ предмет≥в част≥ше вживаЇтьс¤ ≥нкрустац≥¤ перламутром, кольоровим металом, б≥сером, р≥зними породами дерева. ѕ≥зн≥ше дл¤ ц≥Їњ ж мети почали застосовувати р≥знокол≥рний каучук ≥ фарбоване дерево. ѕом≥тно ускладнюЇтьс¤ рисунок орнаментальних мотив≥в ≥ ц≥лих композиц≥й.

„асом перенасиченн¤ декором призводило до втрати природноњ фактури деревини. ќрнаментальн≥ мотиви, що виконуютьс¤ ≥нкрустац≥Їю, нер≥дко своњм зовн≥шн≥м блиском ≥ мерехт≥нн¤м в≥двертають увагу в≥д прекрасно виконаних мотив≥в чистоњ р≥зьби.

ѕот¤гом до надм≥рноњ декоративност≥ т¤ж≥ли ≥нод≥ нав≥ть визначн≥ р≥чк≥вськ≥ майстри. «окрема, це пом≥тно у виробах визначного майстра ћарка ћегединюка, чи¤ творч≥сть мала вир≥шальний вплив на формуванн¤ стильових особливостей ус≥Їњ р≥чк≥вськоњ школи. ƒо реч≥, ≥з багатоњ спадщини цього майстра до нас д≥йшло т≥льки к≥лька вироб≥в. ÷е скринька ≥ барильце виконан≥ в 1904 роц≥. ќздоблен≥ орнаментом, б≥сером та кольоровим металом з елементами грав≥руванн¤ та карбуванн¤. ÷≥ роботи збер≥гаютьс¤ в музењ  ос≥вського техн≥куму.  р≥м того у Ћьв≥вському музењ етнограф≥њ ≥ художнього промислу знаход¤тьс¤ гуцульськ≥ цимбали роботи ћ.ћегединюка. ¬≥домо також, що художн≥ вироби ћ.ћегединюка експонувались у св≥й час у ¬≥дн≥, ѕраз≥, Ѕухарест≥ в 1906 роц≥, „ерн≥вц¤х 1908 р., ќдес≥ 1912 р., ≥ були в≥дзначен≥ золотими ≥ ср≥бними медал¤ми.

ѕочин ћарка ћегединюка продовжили ≥нш≥ р≥зьб¤р≥ –≥чки. Ќемалу частку в загальний розвиток р≥зьби по дереву вн≥с як≥в “онюк.

як≥в “онюк (1903-1957 рр.) продовжував традиц≥њ попередник≥в, але багато свого часу витрачав на розробку нових елемент≥в, багато нового вн≥с в розвиток р≥зьби по дереву. —воњ роботи (рахви, шкатулки, рамки, альбоми) виконував в техн≥ц≥ ≥нкрустац≥њ ≥ пор≥вн¤но з малим використанн¤м сухоњ р≥зьби. –оботи якова експонувались в м≥стах ”крањни та за рубежем. ћайстер був нагороджений дипломами ≥ медал¤ми.

“ворчий шл¤х батька продовжив син ¬асиль якович. Ќародивс¤ ¬асиль “онюк в 1928 р. ¬чивс¤ р≥зьби по дереву у свого батька з дес¤ти рок≥в. Ќавчавс¤ в р≥чк≥вськ≥й початков≥й школ≥ ≥ зак≥нчив три класи в 1939 роц≥. ¬ 1970 роц≥ зак≥нчив середню веч≥рню школу в с.–≥чка. Ќа роботу поступив в арт≥ль "√уцульщина" в 1945 роц≥. ¬ 1962 роц≥ перейшов працювати в художн≥ майстерн≥ м. осова де ≥ зараз працюЇ.

¬ члени —п≥лки художник≥в поступив в 1962 р. Ѕрав участь у виставках:

- 1954 роц≥. ѕрисв¤чен≥й 300-р≥ччю ¬озз'Їднанн¤ ”крањни з –ос≥Їю (м. ињв).

- 1958 роц≥. ”часник виставки народного мистецтва (м.Ћ≥ль, ‘ранц≥¤).

- 1958 роц≥. ”часник виставки народного мистецтва (м.—оф≥¤). ¬иставив роботи: баклаги, цукорниц≥, ракви, тарел≥, бочечки дл¤ вина, серв≥зи.

- 1959 роц≥. ¬иставка народного мистецтва (м.”лан-Ѕатор, ћонгол≥¤).

- 1961 роц≥. ¬иставка до 100-р≥чч¤ з дн¤ смерт≥ “.√.Ўевченка /тематична ваза/.

1963 роц≥. ¬иставка народного декоративного мистецтва (м. ињв)

/ тар≥лка з з≥ркою, намисто, перстен≥ /.

- 1964 роц≥. ¬иставка присв¤чена 150-р≥ччю з дн¤ народженн¤“.√.Ўевченка.

¬асиль якович “онюк з великим захопленн¤м, творчим вогником працюЇ в даний час. …ого твори сповнен≥ народними традиц≥¤ми ще довго будуть служити зразком дл¤ ≥нших майстр≥в.

’удожн¤ обробка дерева - найдавн≥ший вид декоративно-прикладного мистецтва. ¬иготовленн¤ ориг≥нальних вироб≥в з дерева р≥зноман≥тного функц≥онального призначенн¤. «а формотворчими техн≥ками художнЇ деревообробництво под≥л¤Їтьс¤ на в≥дпов≥дн≥ галуз≥: бондарство, деревообробне токарство, стол¤рство та декоративне р≥зьбленн¤.

ћатер≥али. ƒеревина з давн≥х час≥в була улюбленим ≥ ц≥нним матер≥алом. ¬она м≥цна й пружна, маЇ невелику питому вагу. Ѕарвники, ол≥фа й лаки над≥йно захищають дерев'¤н≥ вироби в≥д води ≥ водночас посилюють декоративне звучанн¤ текстури. √либоке розум≥нн¤ й знанн¤ властивостей деревини та ≥нших матер≥ал≥в в ус≥ часи залишалис¤ незм≥нною основою народного мистецтва.

«а тверд≥стю породи дерева р≥зн¤ть на м'¤к≥ (липа, осика, в≥льха, гор≥х, черешн¤) ≥ тверд≥ (клен, дуб, бук, в'¤з, тис, акац≥¤, ¤в≥р, груша, слива, ¤блун¤ та ≥н.). “верд≥сть деревини залежить також в≥д њњ вологост≥ та напр¤мку зр≥зу: найб≥льшу тверд≥сть маЇ торцевий зр≥з, найменшу - рад≥альний. Ќа декоративн≥ ¤кост≥ деревини впливають кол≥р, фактура ≥ текстура.

 ол≥р деревини вказуЇ на спектральний склад св≥тлового потоку, в≥дбитого деревиною. ¬≥н залежить в≥д породи, умов росту, в≥ку дерева. ѕороди пом≥рного кл≥мату ”крањни мають переважно бл≥де пофарбуванн¤. ѕ≥вденн≥ ≥ троп≥чн≥ породи деревини над≥лен≥ ¤скравим кольором - жовтим, червоним, вишневим, коричневим тощо. ≤нтенсивн≥сть пофарбуванн¤ зростаЇ з в≥ком дерева.

‘актура деревини - це характер малюнку волокон серцевинних промен≥в. “екстура р≥зних пор≥д дерева дуже р≥зноман≥тна: у липи ≥ в≥льхи - майже непом≥тна, а в гор≥ха ≥ сосни - ч≥тко виражена.

1	2

Ќазва:  р≥сло з елементами гуцульськоњ народноњ р≥зьби
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (466 прочитано)