ќбразотворче мистецтво > ћистецтво розпису в ”крањн≥

ћонументально-декоративне мистецтво несе в соб≥ величезний ≥нформац≥йний потенц≥ал. ¬ арх≥тектур≥ шк≥льних ≥ позашк≥льних заклад≥в воно в≥д≥граЇ роль перетворюючого начала, включаючись, з одного боку, в процес орган≥зац≥њ арх≥тектурно-художнього середовища, а з другого, - в процес реал≥зац≥њ ≥дейного, розумового, естетичного ≥ морального вихованн¤ д≥тей.

ƒосв≥д роботи монументал≥ст≥в в типов≥й арх≥тектур≥ шк≥л можна в≥драховувати в≥д початку 60-х рок≥в.

ќсобливий ≥нтерес становл¤ть роботи монументал≥ст≥в в ≥нтер'Їрах шк≥л. “ут художник маЇ широк≥ можливост≥ у вибор≥ тематики, композиц≥йних ≥ кол≥рних прийом≥в.

≤нтер'Їрний живопис стаЇ б≥льш р≥зноман≥тн≥шим за сюжетами, б≥льш багатоплановим ≥ в≥д≥граЇ особливо важливу роль в план≥ художнього впливу на д≥тей, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в близькому, безпосередньому контакт≥ з ним.

ћовою мистецтва розкриваЇтьс¤ неповторна краса р≥дного краю, змушуЇ д≥тей бачити естетичну значим≥сть ≥ виразн≥сть ¤вищ, предмет≥в, що њх оточують.

—учасний стан украњнського монументально-декоративного мистецтва св≥дчить про прагненн¤ художник≥в до вир≥шенн¤ значущих громадських тем, символ≥ко ф≥лософських узагальнень, до розширенн¤ образноњ пал≥три.

ѕочесне м≥сце в творчост≥ художник≥в-монументал≥ст≥в займають образи сучасник≥в - героњв нашого часу, людей прац≥.

’удожники прагнуть п≥дходити до теми прац≥ диференц≥йовано, з глибоким знанн¤м справи, особливо з глибокою повагою до прац≥вник≥в с≥льського господарства, сцени з житт¤, вшануванн¤ переможц¤ жнив.

ѕрац¤, наука, техн≥ка подаютьс¤ в нерозривн≥й Їдност≥, характерн≥й дл¤ нашого сьогоденн¤.

—учаснику неможливо у¤вити соб≥ нашу д≥йсн≥сть без гранд≥озних дос¤гнень науково-техн≥чноњ революц≥њ. ¬она справл¤Ї надзвичайно глибокий вплив на образотворче мистецтво в ц≥лому ≥ зокрема на монументальне мистецтво.

Ќайкращим приводом дл¤ роздум≥в про монументальне мистецтво, його величну перетворюючу силу стаЇ робота художника над оформленн¤м науково-досл≥дних або вищих учбових заклад≥в.

"”се найкраще д≥т¤м" - не просто заклик, а спос≥б житт¤ нашого сусп≥льства, визначальний напр¤м ус≥Їњ виховноњ роботи з п≥дростаючим покол≥нн¤м. ѓњ сенс у тому, що загальнонародна культура майбутнього формуЇтьс¤ вже сьогодн≥ в ст≥нах шк≥л ≥ дит¤чих заклад≥в. ј це багато в чому залежить в≥д ≥дейно-художнього р≥вн¤ њх монументально-декоративного оформленн¤.

ћитц≥ з належною повагою ≥ в≥дпов≥дальн≥стю ставл¤тьс¤ до таких замовлень. ѕереважають твори, ¤к≥ можна об'Їднати п≥д узагальненою назвою "ўасливе дитинство".

”крањнське монументально-декоративне мистецтво маЇ велик≥ здобутки, ще б≥льше звершень у нього попереду.

≤ сл≥д зробити все можливе, щоб ц≥ звершенн¤ були г≥дними гранд≥озноњ в≥дбудови нашоњ молодоњ ”крањни.

¬с≥ д≥ти в наш≥й крањн≥ мають широк≥ можливост≥ дл¤ навчанн¤, дозв≥лл¤ ≥ в≥дпочинку.

ќтже, перед арх≥текторами постають завданн¤: зд≥йснити дл¤ д≥тей художньо-осмислене, образно насичене середовище, ¤ке викликало б њх зац≥кавлен≥сть, створювало емоц≥онально-надихану атмосферу.

Ќа сучасному етап≥ лише арх≥тектурними засобами не можна вир≥шити це питанн¤. “реба включати вс≥ засоби художньоњ виразност≥ ≥ кол≥р, ≥ озелененн¤.

—ама структура нових типових учбово-виховних споруд - структура в≥дкрита - передбачаЇ умови дл¤ застосуванн¤ тих чи ≥нших елемент≥в монументально-декоративного мистецтва ≥ р≥зноман≥тних вар≥ант≥в включенн¤ його в арх≥тектурно-просторове середовище. ¬оно маЇ бути ц≥леспр¤мованим, строго сп≥вв≥днесеним з багаточисленними функц≥¤ми даних заклад≥в. јле в дан≥й ситуац≥њ мистецтво не можна розум≥ти ¤к ¤кийсь "момент", що доповнюЇ учбовий процес, ¤к ≥люстрац≥ю до учбового матер≥алу. …ого важливо розгл¤дати з точки зору його вкладу в загальноосв≥тн≥й ≥ виховний процес, участ≥ в спр¤мованост≥ розвитку д≥тей, опосередкованого його впливу на них, що зд≥йснюЇтьс¤ через художн≥й образ.

ћистецтво в шк≥льних ≥ позашк≥льних закладах повинно стати дл¤ д≥тей джерелом п≥знанн¤ житт¤, знайомити њх з оточуючою д≥йсн≥стю, стимулювати формуванн¤ њх ≥нтерес≥в, спри¤ти самовизначенню особистост≥. ¬оно покликане розкривати прекрасне в житт≥, пробуджувати в≥дчутт¤ краси, викликати ¤скрав≥ естетичн≥ переживанн¤.

ѕовс¤кденне сп≥лкуванн¤ з мистецтвом спри¤Ї розвитку у¤влень ≥ фантаз≥њ, збагаченню ≥ поглибленню почутт≥в. ¬оно необх≥дне ≥ ¤к зас≥б вихованн¤ емоц≥ональноњ чутливост≥ ≥ психолог≥чноњ активност≥ д≥тей. ћонументально-декоративне мистецтво несе в соб≥ величезний ≥нформативний потенц≥ал, здатн≥сть високого художнього узагальненн¤ ≥ багатопланового розкритт¤ теми.

јрх≥тектурно-художн¤ практика к≥нц¤ 70-х рок≥в св≥дчить про те, що монументально-декоративний живопис стаЇ все б≥льш зм≥стовним, до де¤коњ м≥ри психолог≥чним у пор≥вн¤нн≥ з гранично узагальненими образами попереднього дес¤тил≥тт¤, прихильники ¤ких доводили, що саме розвиток науково-техн≥чноњ революц≥њ впливаЇ безпосередньо на форму монументально-декоративних твор≥в.

—п≥льна робота арх≥тектор≥в ≥ художник≥в уже дала чимало хороших результат≥в. —ам ритм нашого житт¤ буде п≥дказувати все нов≥ й нов≥ форми взаЇмод≥њ монументально-декоративного мистецтва ≥ арх≥тектури.

«авданн¤ украњнського монументально-декоративного мистецтва - не втрачати зв'¤зк≥в з реальною людиною. јдже його розвиток - це ¤коюсь м≥рою соц≥альне людинознавство. ≤ ¤кими б, нав≥ть фантастичними, не були дос¤гненн¤ науково-техн≥чноњ революц≥њ, орган≥чно притаманний мистецтву гуман≥стичний пафос не буде втрачений, бо у наш≥й ”крањн≥ все п≥дкорено Їдин≥й мет≥ - дл¤ людини, в ≥м'¤ людини, в ≥м'¤ люд¤ност≥.

“акож ще потр≥бно в≥дзначити те, що монументально-декоративне мистецтво ¤вл¤Їтьс¤ нос≥Їм в м≥ст≥ таких функц≥й: ≥дейно-зм≥стовоњ, знако-≥нформац≥йноњ, ор≥Їнтац≥йноњ, декоративноњ.

ѕриблизно б≥л¤ V≤ в≥ку нашоњ ери, коли праукрањнськ≥ племена зайн¤ли ≥ почали господарювати на територ≥¤х свого пост≥йного ос≥дку, починаЇтьс¤ ≥стор≥¤ украњнськоњ культури ≥ образотворчост≥. «умовлена вродженою талановит≥стю украњнського племеного союзу ≥ позитивним факторам сторонн≥х вплив≥в, своњ п≥дйоми, зупинки ≥ упадки вона завд¤чуЇ значною м≥рою географ≥чному розташуванню украњнських земель. ”продовж стол≥ть тут утворюютьс¤ центри й шл¤хи, захисти ≥ резервуари-запов≥дники дл¤ культурних ц≥нностей. ѕров≥дну роль в поширенн≥ культурних ц≥нностей довелос¤ в≥д≥грати зах≥дним ≥ центральним украњнським земл¤м - √аличин≥, ¬олин≥,  ињвщин≥, „ерг≥н≥вщин≥. ”крањнський народ ще з час≥в кн¤жоњ доби показав себе творчим ≥ самобутн≥м, а р≥вночасно незвичайно чутливий на сторонн≥ культурн≥ впливи. —початку наша образотворч≥сть розвивалас¤ п≥д впливом —ходу, причому арабський вплив на особливу увагу. –≥вночасно з арабським чинила на нас вплив ¬≥зант≥¤, ¤ка прислуговувалась посередництвом ’ерсонеса. ¬плив германськоњ —кандинав≥њ, очевидний з приходом "вар¤г≥в" в ”крањну, оживив традиц≥њ готськоњ спадщини.

ќсобливо хочетьс¤ зупинитись на початках украњнського церковного буд≥вництва, ¤ке своњми праформами ≥ конструктивними ≥де¤ми с¤гаЇ в глибину нашоњ ≥стор≥њ, де пор¤д ≥з зведенн¤м храм≥в, собор≥в, монастир≥в активно почало розвиватис¤ монументальне мистецтво розпису.

” зустр≥ч≥ з зах≥дноЇвропейським мистецтвом на прот¤з≥ багатьох стол≥ть було створено власне синтетичне "украњнське бароко", цим дос¤гненн¤м не може похвалитис¤ жоден ≥з слов'¤нських народ≥в.

”крањнський ≥конопис - це також окремий розд≥л в ≥стор≥њ всесв≥тнього мистецтва, так само ¤к ≥ безпосередн¤ участь украњнських митц≥в у культурному буд≥вництв≥ ѕольщ≥ (’V-’V≤ вв.) та ћосковщини (’V≤≤ - ’V≤≤≤вв.) - це особлива заслуга ”крањни дл¤ культурного п≥дйому й наближенн¤ —ходу ™вропи до «аходу.

ќф≥ц≥йне прийн¤тт¤ христи¤нства ”крањною за кн¤з¤ ¬олодимира було зворотною точкою в пол≥тичному й культурному житт≥ нашоњ Ѕатьк≥вщини. «апал, з ¤ким новоохрещен≥ украњнц≥ вз¤лис¤ будувати ≥ розмальовувати своњ церкви, зродивс¤ з одного непереможного бажанн¤ - ¤комога дор≥вн¤тис¤ крас≥ грецьких церков ≥ р≥внев≥ в≥зант≥йськоњ образотворчост≥ взагал≥. ¬ самому  иЇв≥ в кн¤жих часах зросло б≥льш ¤к 80 мурованих церков. ћерзебурзький Їпископ “итмар нарахував њх у 1018 роц≥ аж 400.

« патр≥арх≥в украњнськоњ образотворчост≥, в≥домих досл≥дникам, знаЇмо ѕетра ћелон≥га, ћойсе¤, √ригор≥¤, јвраама —моленського. ÷≥ митц≥ в своњх роботах збер≥гали сувору монументальн≥сть фрескових ≥ мозањчних зображень, внос¤чи певн≥ фрагменти реал≥стичного побутово-св≥тського сюжету - композиц≥њ.

ћонументальний ст≥нопис ’≤V-’V≤ вв. заповнюЇ одну з найпочесн≥ших н≥ш в ≥стор≥њ нашого образотворчого мал¤рства.

ƒо щасливо збережених пам'¤ток украњнського ст≥нопису ’≤V в. належить пол≥хром≥¤  ирил≥вськоњ церкви у  иЇв≥, ст≥нопис в≥рменськоњ церкви у м.Ћьвов≥.

¬есь час, пише в своњх прац¤х ƒ.јнтонович, украњнським мал¤рством кермуЇ велика вдумлив≥сть, ступеневий процес перетворенн¤ ≥ переосмислений н≥мецьких, голландських, ≥тал≥йських мал¤рських теч≥й, зведенн¤ його докупи з кращими декоративними принципами свого мистецтва.

” ’V-’V≤≤ вв. Ћьв≥в стаЇ своЇр≥дною столицею украњнського монументального ≥конопису. ¬ 1596 роц≥ ƒмитро —ол≥ковський орган≥зовуЇ мал¤рсько-монументальний цех, скликавши сюди кращих художник≥в √аличини. ”крањнськ≥ мал¤р≥ —. орунка??, ћ.ѕетрохнович внесли значний внесок в загальноукрањнське мал¤рське мистецтво. ƒ≥йшли до нас ≥мена льв≥вських митц≥в ’V≤≤ в≥ку - јмброз≥¤, якова, ‘едора, –омана Ћавника, яреми ‘ацика.

ѕершим на украњнському грунт≥ твором чистого рококо, - парижському легкому ≥ безтурботному стилю,- була церква св.јндр≥¤ в  иЇв≥ побудована Ѕартоломео –астрелл≥ в 1744 роц≥. ѓњ розмалював московит¤н јнтронов??, украњнц≥ √ригор≥й ≥ ƒмитро Ћевицьк≥.

1	2	3

Ќазва: ћистецтво розпису в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1159 прочитано)