ќбразотворче мистецтво > ќсобливост≥ п≥дготовки сировини дл¤ гончарних вироб≥в ≥ твор≥в вжиткового мистецтва

ќсобливост≥ п≥дготовки сировини дл¤ гончарних вироб≥в ≥ твор≥в вжиткового мистецтва

¬ступ

¬иробництво глин¤ного посуду ≥ культових ф≥гурок на територ≥њ ”крањни в≥дом≥ з к≥нц¤ мезол≥тичноњ доби (7000-6000 р. до н.е.) ≥ дос¤гло високого розвитку в добу трип≥льськоњ культури.

«а кн¤жоњ доби на ”крањн≥ було великим промислом ≥ в 19 стол≥тт≥ стаЇ одн≥Їю з найважлив≥ших галузей украњнського кустарного промислу.

√оловними районами гончарства були: на ѕолтавщин≥ колишн≥ пов≥ти ћиргородський, «≥ньк≥вський (зокрема ќп≥шн¤, ¤ка Ї центом гончарства сучасноњ ™вропи); на „ерн≥г≥вщин≥ Ц √ородн¤нський, Ќ≥жинський,  рол≥вецький, Ќовгородс≥верский, √луховський та ≥н., на  ињвщин≥ Ц „игиринський, „еркаський, √уманський; на ’арк≥вщин≥ Ц ¬алк≥вський, ќхтир¤нський, ≤зюмський; в √аличин≥ Ц на –озточч≥ (√линсько, Ќемир≥в) на √уцульщин≥ ( оломи¤,  ос≥в,  ути), ѕокутт≥ ≥ на п≥вденно-сх≥дному ѕод≥лл≥.

¬ даний час гончарством займаютьс¤ окрем≥ п≥дприЇмства, але переважно цю роботу ведуть окрем≥ обдарован≥ особистост≥. ¬ своЇму промисл≥ користуютьс¤, в основному, м≥сцевою сировиною ≥ покупними п≥вфабрикатами.

1.1. —ировина

ƒл¤ виготовленн¤ гончарних вироб≥в та твор≥в вжиткового мистецтва використовують глини, спр≥снююч≥ матер≥али, плавн≥, глазур≥ (велика рецептура х≥м≥кат≥в ≥ речовин) та керам≥чн≥ краски (≤нформац≥ю про глину див. √лина сировина керам≥чноњ промисловост≥, матер≥ал дл¤ виробництва художн≥х вироб≥в та твор≥в вжиткового мистецтва).

¬иготовленн¤ др≥бних керам≥чних вироб≥в, ¤к≥ сушити ≥ випалювати необх≥дно при дуже лаг≥дному режим≥.

ћалопластичн≥ глини, ¤к правило, використовуютьс¤ дл¤ виготовленн¤ б≥льш масивних вироб≥в з товщиною ст≥нки 10-15 мм. “ак≥ вироби можна сушити ≥ випалювати теплонос≥¤ми з повишеними характеристиками. ўоб запоб≥гти браку та прискорити сушку та випал в масу пластичних глин ввод¤ть спр≥снювач≥.

1.2. —пр≥снювач≥ матер≥али

—пр≥снювачами дл¤ пластичних глин можуть бути: кварцовий, тонкомолотий п≥сок, молотий шамот Ц випалена глина, м≥лка фракц≥¤ керам≥чного бою, ¤к що в≥н не втратив пористост≥ ≥ добре приймаЇ воду. як спр≥снювач можуть бути використан≥ незькопластичн≥ глини.

 ≥льк≥сть введенн¤ спр≥снювача в масу залежить в≥д пластичност≥ глини, геометричних розм≥р≥в виробу та техн≥чних параметр≥в сушки та випалу.

1.3. ѕлавн≥

ƒл¤ одержанн¤ водонепроникливих вироб≥в при м≥н≥мальних товщинах ст≥нки виробу в глин¤ну масу ввод¤ть плавн≥.

ѕлавн¤ми рахуЇтьс¤ окис зал≥за, сол≥ лужноземельних метал≥в та пемза. ¬ залежност≥ в≥д пластичност≥ глини в масу ввод¤ть в≥д 10 до 40% пемзи. ѕемза понижаЇ температуру ст≥канн¤ до 800-900 —, при таких температурах глина не плавитьс¤. ƒом≥шка окису зал≥за знижуЇ температуру ст≥канн¤ до 900-930 —, але ≥ ≥нтервал м≥ж ст≥канн¤м значно менший чим при добавлен≥ пемзи.

2.1. ѕ≥дготовка глини

√лину дл¤ гончарних вироб≥в, ¤к правило, необх≥дно добувати в добре вивчених ≥ п≥дготовлених карТЇрах. ƒобуванн¤ глини ведетьс¤ в весн¤но-л≥тн≥й пер≥од.

≤з карТЇрноњ глини без спец≥альноњ п≥дготовки одержати гончарн≥ вироби високоњ ¤кост≥ дуже важко.

ƒл¤ одержанн¤ ¤к≥сних вироб≥в ≥з на¤вноњ сировини њњ в першу чергу необх≥дно гомун≥зувати шл¤хом перем≥шуванн¤ при добуванн≥, пошаровому розм≥щенн≥ в глинозапасниках, при буртован≥ на бетонних площадках б≥л¤ формовочного виробництва. ѕлощадка збер≥ганн¤ глини заповнюЇтьс¤ пошарово. “овщина шару 20-25 см. ¬исота бурта до 1,0 м. ¬ буртах глина збер≥гаЇтьс¤ не менше року. «а цей час њњ структура руйнуЇтьс¤ п≥д впливом сонц¤, води, в≥тру та морозу.

ѕ≥дготовлену таким чином глину засипають в буч≥льн≥ ¤ми. ¬ буч≥льну ¤му глина вкладаЇтьс¤ шаром не б≥льше 30 см. поверх кожного шару глини кладуть шар вогнетривкоњ глини товщиною 4-5 см в межах 10-12% в≥д обТЇму шихти.

«верху поливають шл≥кером ≥з розрахунку 100 л шл≥керу на 1м.куб. шизти але не б≥льше 10% њњ обТЇму. «воложена шихта в бучильних ¤мах видержуЇтьс¤ до 3 д≥б.

ƒл¤ приготуванн¤ шл≥кера беруть 100 кг склобою, 7 кг вогнетривкоњ глини, 70 л води.  омпоненти загружають в кульовий млин. ѕроцес помолу триваЇ 24 години. як≥сть помолу контролюЇтьс¤ лаборатор≥Їю. Ўл≥кер повинен бути сметанопод≥бний. ƒл¤ використанн¤ волог≥сть шл≥керу доводитьс¤ до 20-22%.

Ўикта ≥з буч≥льних ¤м подаЇтьс¤ на механ≥чну переробку Ц двохвалковий зм≥шувач, вальц≥ тонкого помолу (зазор м≥ж валками 2-3 мм) ≥ стр≥чковий прес.

Ѕрус одержаний ≥з стр≥чкового пресу розр≥заЇтьс¤ на УвеликуФ валюшку ≥ складаЇтьс¤ на в≥льному м≥сц≥ б≥л¤ загрузочноњ горловини преса. У¬еликоњФ валюшки заготовл¤ють 1,5-2,0 м.куб. «аготовлену валюшку пропускають через прес ще 2-3 рази. ѕерероблену таким чином валюшку подають у валюшко-запасник (склад валюшки). “ут вона видержуЇтьс¤ на прот¤з≥ 15 д≥б Ц складена в штабел¤.  ожний штабель, або њх група покриваютьс¤ пол≥етиленовою пл≥вкою, або м≥шковиною дл¤ збереженн¤ вологого середовища.

≤з запасника УвеликаФ валюшка подаЇтьс¤ у формовочне в≥дд≥ленн¤ гончарного цеху в так≥й к≥лькост≥, щоб нею забезпечити роботу цеху на прот¤з≥ двох дн≥в. ѕеред формовкою УвеликуФ валюшку пропускають через стр≥чковий прес, брус ¤кого розр≥зають на пластини такого розм≥ру, ¤к≥ потр≥бн≥ дл¤ формуванн¤ вибраного виробу.

‘ормовка гончарних вироб≥в ведетьс¤ на вертикальних кол≥норичажних? пресах, гончарних кругах, а дит¤ч≥ забавки формуютьс¤ руками.

3.1. ѕроцес формовки на гончарному станку.

ƒл¤ формуванн¤ гончарних вироб≥в використовують гончарн≥ станки з електроприводом, або станки з ножним приводом. –обочим органом гончарного станка Ї верхн≥й горизонтальний круг д≥аметром 250 мм з нанесеними концентричними колами.

 руг обертаЇтьс¤ проти годинниковоњ стр≥лки. √ончар бере на центр круга необх≥дну к≥льк≥сть матер≥алу встановлюЇ на центр круга ≥ м≥цно закр≥плюЇ њњ. ѕриводитьс¤ в рух круг, а гончар обтискаЇ глину двома руками в форму п≥в-сфери. ƒал≥ гончар переносить зусилл¤ пальц≥в рук дл¤ формуванн¤ кон≥чноњ ф≥гури, вит¤гаючи глину вверх. ќдержавши ст≥йкий вертикальний конус, гончар осаджуЇ його до форми п≥в-сфери ≥ натиском великого пальц¤ правоњ руки нам≥чаЇ центр майбутнього виробу. ѕочинаючи з центру л≥вою рукою з середини, а правою з наруж≥ формуЇтьс¤ вертикальна ст≥нка цил≥ндра майбутнього виробу. ≤з цил≥ндричноњ заготовки гончар формуЇ вир≥б за своњм бажанн¤м або за заданим шаблоном.

≤снуЇ спос≥б формовки гончарних вироб≥в в основному тар≥лок, тарелей та неглибоких мисок з допомогою г≥псових форм, що встановлюЇтьс¤ зам≥сть диска гончарного круга ≥ зовн≥шнього шаблона.

Ќа вертикальний вал гончарного круга встановлюють г≥псову форму, ¤ка маЇ сформувати внутр≥шню поверхню виробу, наприклад тар≥лки. Ќа г≥псову форму ложать заготовку глини в форм≥ пал¤ниц≥ м≥цно притискаючи масу до г≥псовоњ форми. «овн≥шню поверхню (дно перевернутоњ тар≥лки ≥ в≥нц¤ формуютьс¤ шаблоном). ¬ироби п≥дсушуютьс¤ на г≥псових формах.

4.1. ƒекоруванн¤ вироб≥в.

ƒл¤ приданн¤ гончарним виробам художньодекоративного виду њх розписують кольоровими ангобами або гравирують.

Ќа лицеву поверхню виробу нанос¤ть рисунок вињмки або рельЇф. ƒекорують або весь вир≥б або лише його частину. ƒл¤ керам≥чних вироб≥в характерн≥ прикраси ≥з стр≥чок глини, жгутик≥в круглих або плющених часто пальц¤ми, або стеком.

¬икористовують р≥зн≥ способи декоруванн¤. ƒекоруванн¤ по сирому черепку та декоруванн¤ по сухому або лише п≥дсушеному черепку.

√лину дл¤ декоруванн¤ використовують ту що ≥ дл¤ формуванн¤ вироб≥в, але з введенн¤м крас¤чих окисл≥в, або використовують глини близьк≥ по технолог≥чних характеристиках, але р≥зн≥ по окрасц≥ п≥сл¤ њх випалу. „асто ангоби мають дуже складний склад ≥ њх рецептурою займаютьс¤ спец≥ально п≥дготовлен≥ спец≥ал≥сти разом з п≥дготовленн¤м полив та глазурей.

—пец≥ал≥сти розр≥зн¤ють глазур≥ прозор≥ ≥ глух≥. ј глазуруванн¤ ведетьс¤ або висушених вироб≥в, або п≥сл¤ суц≥льного випалу, нанесенн¤ ангобних рисунк≥в.

√лазур≥ нанос¤тьс¤ на весь вир≥б, або на його зовн≥шню або лише на внутр≥шню поверхню. ≤снують р≥зн≥ способи нанесенн¤ глазур≥. ¬ипал гончарних вироб≥в ведетьс¤ в спец≥альних гончарних горнах ≥ вимагають високоњ майстерност≥ у веденн≥ процесу випалу та охолодженн¤ вироб≥в до температури навколишнього середовища.

√ончар працюЇ дл¤ того, щоб його вир≥б приносив людин≥ користь ≥ задоволенн¤ потреб споживача.

Ћ≥тература

≈нциклопед≥¤ украњнознавства. Ћьв≥в, 1993.

ћикитчук ¬.»., Ћепа ¬.—. –уками сельских умельцев,  иев У”рожайФ, 1989 г.

1

Ќазва: ќсобливост≥ п≥дготовки сировини дл¤ гончарних вироб≥в ≥ твор≥в вжиткового мистецтва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (405 прочитано)