ќбразотворче мистецтво > –≥зьбленн¤ в ”крањн≥

–≥зьбленн¤ в ”крањн≥

¬елич нашого карпатського краю п≥дносить народ на мудр≥сть народний епос, ¤кий оточуЇ нас навколо.  оли побуваЇш на  ос≥вському,  утському чи яремчанському базарах, назавжди залишитьс¤ в душ≥ глибокий спогад про чудов≥ твори народних ум≥льц≥в: р≥зьблен≥ з дерева тарел≥, пудренички, зображенн¤ тварин (скульптурна р≥зьба), побутов≥ реч≥ прикрашен≥ р≥зьбою, ворсист≥ л≥жники, вишиван≥ сорочки, рушники, ¤к кольори райдуги виграють на сонц≥.

ј ¤к≥ чудов≥ реч≥ побуту прикрашен≥ випалюванн¤м! ÷е майстерно виготовлен≥ бондарськ≥ вироби, ц≥кавоњ форми, декорован≥ техн≥кою випалюванн¤.

Ќедалеко пролунало бринчанн¤ музичного металевого ≥нструменту - дримба. ∆айворонком засп≥вала соп≥лка у вм≥лих руках соп≥лкар¤. Ќе втрималас¤ старенька гуцулка, ¤ка продавала велик≥ с≥р≥ л≥жники, засп≥вала коломийку:

"–≥зьб¤рику, √риньку,

¬ирозьби ми на сп≥ванки

яворову скриньку".

—правжнЇ св¤то дл¤ душ≥. “≥льки тут не можна не розум≥ти талановитого народу, ¤кий з давн≥х-давен заселив  арпати, навчивс¤ виживати у цьому крањ, полюбив його, зум≥в використати дари г≥р дл¤ свого житт¤ у п≥сн≥ ≥ прац≥ творити чудов≥ дерев'¤н≥ реч≥ дл¤ вжитку, прикрашаючи њх чудовою р≥зьбою, випалюванн¤м, ≥нкрустац≥Їю металом, б≥сером, р≥зними породами деревини.

” цьому крањ митець з колиски ≥ до глибокоњ старост≥. ¬≥дом≥ на весь св≥т, гуцульск≥ вироби з дерева, овечоњ вовни, гончарн≥ вироби, вишивка, прекрасний вес≥льний та св¤тковий од¤г, гуцульськ≥ писанки (м≥н≥атюрний розпис на кур¤чих або гус¤чих ¤йц¤х). Ќарод-творець н≥коли не тратить своњх народний традиц≥й у буд≥вництв≥, у побут≥, в од¤з≥. ” новостворених творах в≥дчуваютьс¤ народн≥ традиц≥њ з ¤кими вдало гармон≥юють нов≥ форми вироб≥в.

ўе збереглис¤ до наших час≥в нечисленн≥ зразки об'Їмноњ народноњ скульптури 18-19 стол≥тт¤. √оловне зображенн¤ - розп'¤тт¤, ф≥гури св¤тих.

” ÷ентральн≥й та —х≥дн≥й ”крањн≥, де здавна було розвинуте р≥зьб¤рство, зразк≥в народноњ скульптури 17-19 ст. збереглос¤ дуже мало. “ут переважали вироби побутового призначенн¤, окрем≥ детал≥ ¤ких можна в≥днести до народноњ скульптури - це зак≥нченн¤ ковш≥в, черпак≥в, ложок, стовпц≥в вор≥т.

«ображенн¤ цих вироб≥в мали зааморфну форму ≥ в≥др≥зн¤лис¤ дуже узагальненим, без зайвих деталей характером.

Ќа початку 20 ст. на ”крањн≥ вир≥зблювали ф≥гурн≥ та прикрашен≥ барельЇфами вулики.

“ематика зображень на них, мотиви декору були св≥тськими ≥ культовими. ” п≥вденн≥й та л≥состепов≥й частин≥ ”крањни зустр≥чалис¤ вулики-довбанки у вигл¤д≥ ведмед¤, голови козака з оселедцем або ц≥лоњ сид¤чоњ постат≥.

” 18-19 ст. р≥зьбленн¤ на ”крањн≥ дос¤гло найвищого р≥вн¤. –≥зьбленн¤м оздоблювали детал≥ буд≥вель - одв≥рки, сволоки, балки, нал≥чники, п≥ддашн≥ дошки, гор≥шн≥ в≥кна. ¬ ≥нтер'Їр≥ житла р≥зьбленн¤м прикрашали в≥конниц≥, одв≥рки, полички, мисники. ќсобливу увагу р≥зьб¤р≥ прид≥л¤ли сволоку, ¤кий займав б≥льше м≥сц¤ в ≥нтер'Їр≥. „асто його оздоблювали плосковињмчастим р≥зьбленн¤м з мотивами розеток, к≥л, смужок, ламаних л≥н≥й, боков≥ частини ≥нод≥ проф≥лювали крученим орнаментом. “радиц≥¤ оздобленн¤ сволок≥в ≥снуЇ в народному буд≥вництв≥ дос≥.

ћайстри щедро оздоблювали р≥зьбленн¤м предмети побутового ≥ господарського призначенн¤. —крин≥, столи, л≥жка, миски, тар≥лки прикрашались орнаментальним р≥збленн¤м.

ћайстри-р≥зьб¤р≥ оздоблювали р≥збленн¤м дерев'¤н≥ цвинтарн≥ та придорожн≥ хрести, що споруджувалис¤ на роздор≥жж¤х, перехрест¤х шл¤х≥в, коло церков ≥ криниць.

ƒо наших час≥в збереглис¤ ун≥кальн≥ зразки р≥зьблених вироб≥в - чумацьких маж, саней, р≥зного хатнього начинн¤, предмет≥в домашнього вжитку.

¬ажливою галуззю художньоњ деревообробки в украњнц≥в було виготовленн¤ музичних ≥нструмент≥в: ударних, духовних, струнних. Ќародн≥ музичн≥ ≥нструменти Ї одним ≥з в≥дгалужень традиц≥йноњ культури ≥ за своњм походженн¤м, розвитком, стил≥стичними засадами пов'¤зан≥ з народною обр¤дов≥стю ≥ побутом украњнц≥в.

ќкрем≥ види народних ≥нструмент≥в музичних побутували на певн≥й територ≥њ ”крањни, наприклад, бандура - переважно в ÷ентральних районах ≥ на п≥вдн≥ ”крањни, на √уцульщин≥ особливо шанували тремб≥ту.

1.1. ≤стор≥¤ розвитку р≥зьби по дереву.

Ќайдавн≥ш≥ пам'¤тки народного мистецтва на територ≥њ сучасноњ ”крањни, що з≥йшли до нас, належать до епохи палеол≥ту (20 тис. рок≥в до н.е.). ÷е вироби з к≥стки, оздоблен≥ р≥зними геометричними мотивами. ѓх знайшли археологи п≥д час розкопок ћ≥зенськоњ сто¤нки на „ерн≥г≥вщин≥. ѕредмет≥в ≥з дерева ≥з тих далеких час≥в не збереглос¤. ѕ≥зн≥ше почала розвиватис¤ керам≥ка, ткацтво, художн¤ обробка к≥стки, а пот≥м ≥ дерева.

–озкопки ск≥фських поховань дають у¤вленн¤ про р≥зноман≥тн≥сть вид≥в ≥ техн≥к художньоњ обробки деревини, ¤к≥ були у ск≥ф≥в. ¬ давнину ск≥фи користувались дерев'¤ним посудом. јрхеолог≥чн≥ розкопки ск≥фських поховань св≥дчать, що ск≥фи сп≥лкувались з ≥ншими народами, вм≥ли обробл¤ти дерево на високому художньому р≥вн≥. ¬они оздоблювлаи дерев'¤вн≥ похоронн≥ ложа багатокольоровими породами дерева.

” ≤≤ ст. до н.е. сармати вит≥снили ск≥ф≥в широко використовували кол≥р у оформленн≥ дерев'¤них вироб≥в. —к≥фо-сарматський пер≥од ≥ вплив античноњ культури грецьких м≥ст ѕ≥вн≥чного ѕричорномор'¤ сформували принцип художнього створенн¤ вироб≥в, орнаментики, прийом≥в виконанн¤ та техн≥к декоруванн¤. ѕоЇднанн¤ реал≥зму з творчою фантаз≥Їю, з п≥двищеною декоративн≥стю, створенн¤ неповторноњ образноњ системи стали основою дл¤ творчоњ прац≥ багатьох покол≥нь майстр≥в ≥ утверджувались народною творч≥стю тривалий час.

—лов'¤ни вийшли на ≥сторичну арену на початку ≤ тис¤чол≥тт¤ до н.е.. вони займали територ≥ю м≥ж ƒн≥стром ≥ ¬≥слою. ¬ ≤-≤≤ ст. н.е. на земл¤х середнього ѕридн≥стров'¤, ¤к св≥дчать археолог≥чн≥ знах≥дки, розвиваЇтьс¤ культура, за назвою м≥сц¤ знах≥дки «арубинецька.

” дохристи¤нський пер≥од в≥дображались також у¤вленн¤ стародавн≥х майстр≥в про маг≥чн≥ сили «емл≥ та природи. —имвол≥чно зображувались —онце, «емл¤,  ≥нь. “акож був поширений геометричний орнамент ≥з борозенок, ¤мок, штрих≥в. ”¤вленн¤ про виникненн¤ та побудову св≥ту передавались у народн≥й творчост≥ у вигл¤д≥ геометричних ф≥гур-символ≥в, зображень тварин ≥ частин њхнього т≥ла - голови, н≥г.

Ћ≥тописець Ќестор у ’ ст. зазначаЇ на¤вн≥сть розвиненоњ дерев'¤ноъ скульптури, за його св≥дченн¤м  ињвський кн¤зь ¬олодимир поставив у кн¤жному двор≥ ѕеруна дерев'¤ного. ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ христи¤нства на –ус≥ (989 р.) дерев'¤них ≥дол≥в топили у р≥чках. « часом розвивались токарн≥ роботи, довбанн¤, р≥зьбленн¤. ÷е засв≥дчуЇ знайден≥ залишки дерев'¤них мисок ≥з –айковецького городища на ∆итомирщин≥ ≥ в ≥нших районах ”крањни.

“окарн≥ вироби прикрашали художн≥м розписом, що засв≥дчують зображенн¤ на мисц≥ ’≤≤ ст. ≥з  иЇва. ћайстри –ус≥ працювали в р≥зних стил¤х. ” кожному рег≥он≥ художн¤ обробка дерева мала стил≥стичн≥ особливост≥. ¬ироби в≥др≥зн¤лис¤ формами та прикрасами. Ќа виробах зображали майстри фантастичних зв≥р≥в, м≥ф≥чних птиць.

“атаро-монгольська навала затримала розвиток ремесел, знищила численн≥ њх дос¤гненн¤. ÷ентри ремесел перем≥щуютьс¤ з  иЇва, „ерн≥гова та ≥нших м≥ст √алицько-¬олинськоњ земл≥. ÷¤ земл¤ менше потерп≥ла в≥д монгольськоњ навали. ѕ≥д час кн¤зюванн¤ ƒанила √алицького художн≥ ремесла, у тому числ≥ й деревообробка, дос¤гають значного розвитку. ¬ середин≥ 13 ст. зароджуютьс¤ м≥ста Ћьв≥в ≥ ’олле, будуютьс¤ численн≥ фортец≥.

ƒл¤ художньоњ обробки дерева у 14-18 ст. характерн≥ так≥ напр¤ми: виготовленн¤ побутових предмет≥в, знар¤дь прац≥, засоб≥в пересуванн¤ в домашньому виробництв≥. –ем≥снич≥ цехи та мануфактури беруть участь у декоративному оформленн≥ церков, предмет≥в культу. —творюють наб≥йн≥ дошки дл¤ вибиванн¤ узор≥в на тканинах, пр¤ников≥ дошки, мебл≥ дл¤ р≥зних верств населенн¤.

Ќа першому етап≥ 14 ст. перша половина 16 ст., коли з'¤вл¤ютьс¤ специф≥чн≥ ознаки украњнського мистецтва, художньоњ обробки дерева. ћайстри виготовл¤ють палаци, церкви, прикрашаючи пишним р≥зьбленн¤м. ¬ орнаментиц≥ з'¤вл¤ютьс¤ мотиви листк≥в аканто, кв≥ток гранато-виноградних лоз ≥ грон, серед них зображають щасливих ¤нгел¤т.

ћебл≥ ц≥Їњ доби в≥др≥зн¤ютьс¤ гармон≥йн≥стю античних пропорц≥й, прикрашаютьс¤ пишним р≥зьбленн¤м, ≥нколи розписом, накладними точеними проф≥л¤ми, використовують р≥зн≥ види дерева. ћебл≥ складн≥ за силуетом, масивн≥ надто декорован≥ р≥зьбленн¤м або ≥нкрустац≥Їю. —т≥ни оббивають тканинами, двер≥ робл¤ть ≥з ц≥нних пор≥д дерева - стел≥ прикрашають золоченими орнаментами.

¬ середин≥ 18 ст. в≥дпов≥дно до стилю рококо мебл≥ набувають б≥льш облегшених форм. ќсновним елементом орнаменту Ї роскайль, ≥нтер'Їр облегшуЇтьс¤, стаЇ простор≥шим внасл≥док оббивки ст≥н шовком св≥тлих тон≥в. ≤нколи ст≥ни фарбували у св≥тл≥ тони, прикрашали л≥пним орнаментом.

” творчост≥ народних майстр≥в-мебл¤р≥в переважали прост≥ форми. “акою була потреба соц≥ального замовника-сел¤нина, м≥щанина. „асто кращ≥ кр≥посн≥ майстри оформл¤ли палаци ≥ замки магнат≥в. ¬они прикрашали будови тригранно-виймчастим р≥зьбленн¤м, рельЇфним р≥зьбленн¤м.

¬ 18-19 ст. остаточно формуютьс¤ центри народного мистецтва - народн≥ художн≥ промисли. ѕ≥сл¤ 1861 року народн≥ промисли одержують подекуди новий творчий розвиток. ѓх центри: ѕолтавщина,  ињвщина, √уцульщина, ѕод≥лл¤, Ћемк≥вщина де формуЇтьс¤ сво¤ стил≥стика оформленн¤, характер орнаменту, прийоми виконанн¤.

¬ арх≥тектурно-меблевому виробництв≥ р≥зьбленн¤м прикрашають балки-сволоки, стовпц≥, столи, лави, скрин≥ у «ах≥дних област¤х ”крањни, а також виб≥йчан≥ дошки прикрашали рослинним орнаментом.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –≥зьбленн¤ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2226 прочитано)