ќбразотворче мистецтво > —творенн¤ ≥нтер'Їру ¤к вид мистецтва
ѕри зображуванн≥ на стендах малюнк≥в ≥ при виконанн≥ самих стенд≥в сл≥д враховувати дан≥ коеф≥ц≥Їнти, щоб прим≥щенн¤ - в даному випадку клас - здававс¤ св≥тл≥шим чи темн≥шим, коли це потр≥бно, в залежност≥ в≥д того, ¤ке ми ставимо перед собою завданн¤. р≥м наведених основних особливостей кольору в ≥нтер'Їр≥ хот≥лось би зазначити ≥ його психологч≥ний вплив на людей. ¬≥домо, що р≥зн≥ кольори ≥ њх сп≥вв≥дношенн¤ призводить на людей р≥зн≥ враженн¤, по-р≥зному д≥Ї на њњ св≥дом≥сть, кожен кол≥р маЇ в соб≥ певний психолог≥чний зм≥ст, вносить певний ≥дейно-естетичний п≥дтекст у суть зображуваного. –озгл¤немо де¤к≥ символи кольор≥в: кольори | символи | геральдичн≥ символи | Ѕ≥лий | чистота, невинн≥сть, св≥тло, прохолодний, сл≥пучий, блискучий. | ср≥бло, правдив≥сть, христи¤нство, ™вропа. | ∆овтий | сонце, св≥тло, рад≥сть, ревнощ≥, св≥жий, юний, легкий, св≥тлий, звесел¤ючий. | золото, см≥лив≥сть, багатство, јз≥¤, буддизм. | ќранжевий | спека, енерг≥¤, рад≥сть, зл≥сть, сухий, схвильований. | | „ервоний | вогонь, енерг≥¤, рад≥сть, любов, боротьба, гн≥в, близький. | сила, революц≥¤, јмерика. | ‘≥олетовий | стар≥сть, в≥ра, смиренн≥сть, похмурий, важкий, задумливий. | сум, лихо. | —ин≥й | космос, сум, холод, в≥рн≥сть, серйозн≥сть, св≥жий, в≥ддал¤ючий. | мудр≥сть. | «елений | природа, спок≥й, молод≥сть, скромн≥сть. | плодюч≥сть, розкв≥т, јвстрал≥¤, ≤слам. | „орний | темр¤ва, морок, важк≥сть. | смерть, жалоба, јфрика. | Ѕлакитний | холод, вода, л≥д, стомлений. | невинн≥сть | ѕурпурний | пишн≥сть, г≥дн≥сть, влада, держава, зр≥л≥сть, багатство, урочист≥сть, розжарен≥сть. | | ¬икористовуючи дан≥ таблиц≥ кольоровоњ символ≥ки, можна створити певний настр≥й, що потр≥бен дл¤ даного ≥нтер'Їру. Ќаприклад: ¬становлено, що де¤к≥ кольори сон¤чного спектру, так зван≥ тепл≥ тони - червон≥, оранжев≥, жовт≥ - д≥ють на людину збуджуючи, розширюють з≥ниц≥ ≥ нав≥ть прискорюють пульс, викликають загальну втому. ≤нш≥, так зван≥ холодн≥ тони - син≥, голуб≥, зелен≥ - заспокоюють, зменшують втому очей. ¬раховуючи цю обставину, що людське око краще сприймаЇ цю гаму, то можна з впевнен≥стю сказати, що ст≥ни учбових заклад≥в краще зафарбовувати (оформлювати) в ц≥й гам≥. «агальна кольорова гама в св≥тлих тонах спри¤Ї зб≥льшенню осв≥тленн¤. ¬заЇмопоЇднан≥ холодн≥ ≥ тепл≥ кольори у прим≥щенн≥ створюють робочий настр≥й. як правило, к≥льк≥сть кольор≥в робочого м≥сц¤ повинно обмежуватись трьома-чотирьма, бо велика к≥льк≥сть кольор≥в може призвести до розс≥¤нн¤ уваги. ≤з вс≥х кольор≥в один повинен бути головним ≥ визначати основний колорит. 6. Ўрифт - комплект л≥тер, ¤кий в≥дтворюЇ будь-¤кий алфав≥т (латинський, украњнський, арабський, грецький), а також цифри ≥ знаки. Ўрифт - нос≥й ≥нформац≥њ, ≥ при виконанн≥ його, треба враховувати, що в≥н виконуЇ не т≥льки естетичну (передаЇ настр≥й, закладений в ньому, м≥стить в соб≥ характер ≥ деколи маЇ нац≥ональний колорит). ƒл¤ ≥нформац≥йних стенд≥в найчаст≥ше використовують так≥ види шрифт≥в: рукописний шрифт, мальований, шрифт п≥д трафарет. ¬с≥ рукописн≥ шрифти виконуютьс¤ в≥д руки р≥зними ≥нструментами: пензликами, плакатними перами, палочками, тушю або вод¤ними фарбами в один зах≥д. ћальований шрифт на в≥дм≥ну в≥д рукописного виконуЇтьс¤ не в один зах≥д, з використанн¤м таких ≥нструмент≥в, ¤к рейсфедер, циркуль, л≥н≥йка, а також р≥зноман≥тн≥ пера ≥ пензлики.
Ќазва: —творенн¤ ≥нтер'Їру ¤к вид мистецтва ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1669 прочитано) |