ќрган≥зац≥¤ виробництва > ¬иробництво ≥ виробнич≥ системи
¬иробництво ≥ виробнич≥ системи—тор≥нка: 1/2
ѕлан. ѕон¤тт¤ п≥дприЇмства, його завданн¤ ≥ основн≥ ознаки. ’арактерн≥ ознаки ≥ властивост≥ п≥дприЇмства, ¤к виробничоњ системи. ѕон¤тт¤ п≥дприЇмства, його завданн¤ ≥ основн≥ ознаки. як ми вже говорили на минул≥й лекц≥њ, що обТЇктом курсу орган≥зац≥њ виробництва Ї промислове п≥дприЇмство (або виробництво). ѕромислове п≥дприЇмство ¤вл¤Їтьс¤ найб≥льш важливою ≥ ведучою областю сфери матер≥ального виробництва. ¬оно ¤вл¤Ї собою систему взаЇмозвТ¤заних галузей, ¤к≥ зан¤т≥ видобуванн¤ ≥ переробкою промисловоњ та с≥льськогосподарськоњ сировини в готову продукц≥ю, ¤ка необх≥дна дл¤ сусп≥льного виробництва ≥ особистого користуванн¤. ѕ≥дприЇмство Ц це перш за все товаровиробник, ¤кий випускаЇ продукц≥ю, виконуЇ роботи ≥ надаЇ послуги, необх≥дн≥ споживачу. ¬оно маЇ право юридичноњ особи ≥ працюЇ на основ≥ комерц≥йного розрахунку. ѕ≥дприЇмство Ц це основна первинна, господарська одиниц¤ в економ≥чн≥й систем≥, ¤ке виготовл¤Ї ≥ реал≥зуЇ вироби та послуги ≥ забезпечуЇ дос¤гненн¤ своЇњ мети. √оловна мета п≥дприЇмства Ц це отриманн¤ максимального прибутку в довгостроков≥й перспектив≥. Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що прибуток не завжди Ї головним мотивом дл¤ функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства. ÷е може бути Ц прагненн¤ до сусп≥льного визнанн¤, бути володарем на ринках, збереженн¤ початоњ справи. ƒл¤ цього необх≥дно в≥дмовитис¤ в≥д швидкого прибутку, тому дл¤ таких п≥дприЇмств головна мета Ц максим≥зац≥¤ ситуац≥њ вц≥лому, а вже пот≥м прибуток. √оловне завданн¤ п≥дприЇмства Ц повне ≥ своЇчасне задоволенн¤ потреб споживач≥в, ¤ке ¤вл¤Їтьс¤ вищим зм≥стом ≥ нормою д≥¤льност≥ трудового колективу. ¬ звТ¤зку з цим п≥дприЇмство повинно забезпечувати конкурентоздатн≥сть продукц≥њ, ¤ка випускаЇтьс¤ на основ≥ њњ високоњ ¤кост≥, гнучко обновлювати њњ в залежност≥ в≥д попиту. ѕ≥дприЇмство забезпечуЇ розвиток ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, добиваЇтьс¤ всестороньоњ ≥нтенсиф≥кац≥њ, прискорюЇ науково-техн≥чний прогрес. ¬икористовуючи науково-техн≥чний прогрес п≥дприЇмство виготовл¤Ї ≥ освоюЇ нову техн≥ку, вдосконалюЇ випуск продукц≥њ. —тавл¤чи конкретн≥ вимоги до сировини, матер≥ал≥в, обладнанн¤, ≥нструменту воно в певн≥й м≥р≥ визначаЇ напр¤мки техн≥чного розвитку п≥дприЇмств-сум≥жник≥в. р≥м того п≥дприЇмство орган≥зовуЇ роботу рац≥онал≥затор≥в ≥ винах≥дник≥в, цим самим забезпечуючи соц≥альний розвиток колективу, формуЇ матер≥альну базу соц≥альноњ сфери, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ високопродуктивноњ прац≥, соц≥альноњ справедливост≥, самоуправл≥нн¤ трудового колективу, охорони ≥ пол≥пшенн¤ навколишнього середовища. ƒл¤ промислових п≥дприЇмств характерн≥: виробничо-техн≥чна Їдн≥сть; орган≥зац≥йно-техн≥чна Їдн≥сть; господарська самост≥йн≥сть. ¬иробничо-техн≥чна Їдн≥сть Ц це т≥сна взаЇмод≥¤ вс≥х складових частин п≥дприЇмства, ¤ка визначаЇ сп≥льн≥сть призначенн¤ њх до виготовленн¤ продукц≥њ або технолог≥чного процесу. ÷е доповнюЇтьс¤ допом≥жними ≥ обслуговуючими господарствами. ќрган≥зац≥йно-техн≥чна Їдн≥сть Ц це на¤вн≥сть Їдиних орган≥в управл≥нн¤, взаЇмозвТ¤зок плану виробництва з матер≥альними, техн≥чними ≥ ф≥нансовими ресурсами. √осподарська самост≥йн≥сть Ц самозабезпеченн¤ основиними ≥ об≥говими коштами дл¤ зд≥йсненн¤ виробничоњ д≥¤льност≥, самост≥йний збут ≥ самост≥йно зак≥нчен≥ системи зв≥тност≥ та бухгалтерського обл≥ку. ’арактерн≥ ознаки ≥ властивост≥ п≥дприЇмства, ¤к виробничоњ системи. ¬иробнича система Ц це особливий клас систем, ¤к≥ включають прац≥вник≥в, знар¤дд¤ ≥ предмети прац≥ та ≥нш≥ елементи, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ функц≥онуванн¤ системи в процес≥ ¤коњ створюЇтьс¤ продукц≥¤ або послуги. ¬ широкому смисл≥ система Ц це сукупн≥сть елемент≥в, ¤к≥ утворюють ц≥ле ≥з складових частин. ѕ≥дприЇмство розгл¤даЇтьс¤ ¤к виробнича система, тому що п≥дрозд≥ли п≥дприЇмства (цехи, участки, служби, в≥дд≥ли) виступають в рол≥ п≥дсистем, ¤к≥ складаютьс¤ з елемент≥в р≥зноњ ступен≥ важкост≥ (трудовий колектив, предмети ≥ знар¤дд¤ прац≥). “аким чином в промисловому п≥дприЇмств≥ створюЇтьс¤ система, ¤ка звТ¤зана одна з одною Їдн≥стю функц≥онуванн¤ ≥ розвитку п≥дприЇмства. ’арактерн≥ ознаки п≥дприЇмства ¤к виробничоњ системи: ц≥леспр¤мован≥сть Ц це Ї здатн≥сть створювати продукц≥ю, надаванн¤ послуг; пол≥структурн≥сть Ц одночасне ≥сн≥ванн¤ на п≥дприЇмствах взаЇмопереплетиних п≥дсистем (цех, участок, служба, в≥дд≥л); складн≥сть Ц обумовлене пол≥структурн≥стю п≥дприЇмство в ¤кост≥ основного елементу маЇ трудовий колектив, на ¤кий д≥Ї зовн≥шнЇ середовище; в≥дкрит≥сть Ц взаЇмод≥¤ п≥дприЇмства з зовн≥шн≥м середовищем (це реал≥зац≥¤ продукц≥њ, звТ¤зок з ≥ншими п≥дприЇмствами, матер≥вльн≥, енергетичн≥ ресурси, податки). ѕ≥дприЇмство ¤вл¤Ї собою динам≥чну систему, воно може зм≥нюватис¤, переходити з одного типу в ≥нше, але при цьому воно залишаЇтьс¤ системою тому що маЇ так≥ властивост≥: результативн≥сть Ц здатн≥сть отримувати ефект, створювати необх≥дну споживачу продукц≥ю; над≥йн≥сть Ц ст≥йке функц≥онуванн¤, ¤ке забезпечуЇтьс¤ внутр≥шн≥ми резервами, системою управл≥нн¤, звТ¤зком з ≥ншими виробничими системами; довготривал≥сть Ц властив≥сть виробничоњ системи напрот¤з≥ довгого часу збер≥гати результативн≥сть; гнучк≥сть Ц можлив≥сть виробничоњ системи пристосовуватис¤ до зм≥нних умов зовн≥шнього середовища; управл¤Їм≥сть Ц допустим≥сть тимчасовоњ зм≥ни процес≥в функц≥онуванн¤ в бажаному напр¤м≥ п≥д впливом управл≥нських фактор≥в. ÷е дозвол¤Ї нам говорити про п≥дприЇмство, ¤к саморегулююча система, ¤ка може пристосовуватис¤ ¤к до внутр≥шн≥м так ≥ до зовн≥шн≥х зм≥н. јле саморегул¤ц≥¤ може бути до певних меж. Ќеобх≥дно ч≥тко регламентувати д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, ¤ка випливаЇ з його завдань. “ема 2: ¬иробництво ≥ виробнич≥ системи. Ћекц≥¤ 2.2. ѕлан. ласиф≥кац≥¤ ≥ њх м≥сце в зовн≥шньому середовищ≥. «акон про п≥дприЇмство. ласиф≥кац≥¤ ≥ њх м≥сце в зовн≥шньому середовищ≥. ласиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств в економ≥ц≥ проходить по 7 класиф≥кац≥йних ознаках: мета ≥ характер д≥¤льност≥ форма власност≥ нац≥ональна належн≥сть кап≥талу правовий статус ≥ форма господарюванн¤ галузево-функц≥ональний вид д≥¤льност≥ технолог≥чна ц≥л≥сн≥сть ≥ ступ≥нь п≥дпор¤дкуванн¤ розм≥р за к≥льк≥стю прац≥вник≥в I Ц комерц≥йн≥, некомерц≥йн≥ II Ц приватн≥, колективн≥, комунальн≥, державн≥ III Ц нац≥ональн≥, закордонн≥, сп≥льн≥ IV Ц одноос≥бн≥, кооперативн≥, орендн≥, господарськ≥ товариства (командитн≥) V Ц промислов≥, с/г, буд≥вельн≥, транспортн≥, торгов≥, виробничо-торгов≥, банк≥вськ≥, л≥зингов≥, страхов≥, туристичн≥ VI Ц головн≥, доч≥рн≥, асоц≥ован≥, ф≥л≥њ (залежить в≥д головноњ ф≥рми) VII Ц велик≥, середн≥, мал≥, м≥кроп≥дприЇмства ” виробнич≥й систем≥ на перший план виступаЇ промислове п≥дприЇмство. ѕ≥дприЇмства р≥зних галузей промисловост≥ мають своњ специф≥чн≥ особливост≥, ¤к≥ випливають ≥з характеристики п≥дприЇмства, техн≥ки ≥ технолог≥њ, квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в. ¬ той же час вони мають р¤д сп≥льних признак≥в, ¤к≥ дозвол¤ють класиф≥кувати њх по р¤ду напр¤мк≥в: форма власност≥, галузева належн≥сть, р≥вень концентрац≥њ виробництва, ступ≥нь спец≥ал≥зац≥њ, тип виобництва, р≥вень механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ. ¬ залежност≥ в≥д орган≥зац≥йних форм ≥ форм власност≥ п≥дприЇмства д≥л¤тьс¤ на: ≥ндив≥дуальн≥, с≥мейн≥, заснован≥ на приватн≥й власност≥ колективн≥, заснован≥ на колективн≥й власност≥ виробнич≥ кооперативи акц≥онерн≥ товариства громадськ≥ орган≥зац≥њ рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ державн≥, заснован≥ на державн≥й власност≥ сп≥льн≥, створен≥ на обТЇднанн≥ майна його засновник≥в, ¤к≥ користуютьс¤ правом юридичноњ особи. ¬ числ≥ засновник≥в можуть бути ≥ноземн≥ юридичн≥ сосби ≥ громад¤ни орендн≥ ≥ ≥нш≥ види п≥дприЇмств. ÷¤ класиф≥кац≥¤ п≥дприЇмств використовуЇтьс¤ дл¤ розробки типових р≥шень по орган≥зац≥њ виробництва. ожне п≥дприЇмство маЇ багаточисельн≥ звТ¤зки з зовн≥шн≥м середовищем, а також з ≥ншими системами народного господарства. як св≥дчить св≥товий ≥ в≥тчизн¤ний досв≥д господарюванн¤, зг≥дно чинного «аконодавства ”крањни в ”крањн≥ можуть створюватис¤ господарськ≥ товариства добров≥льн≥: асоц≥ац≥њ Ц з мтою пост≥йноњ координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥, але не втручаЇтьс¤ у виробничу та комерц≥йну д≥¤льн≥сть консорц≥ум Ц тимчасов≥ обТЇднанн¤ промислового та банк≥вського кап≥талу (наприклад, дл¤ зд≥йсненн¤ великого господарського проекту) корпорац≥њ Ц обТЇднанн¤ на засад≥ ≥нтегац≥њ науково-техн≥чних, виробничих та комерц≥йних дл¤ регулюванн¤ д≥¤льност≥ концерни Ц форма статутних обТЇднань ф≥рм, що характеризуЇтьс¤ Їдн≥стю власност≥ ≥ контролю. ќбТЇднанн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за принципом диверсиф≥кац≥њ Ц тобто одне п≥дприЇмство ≥нтегруЇ свою роботу ≥ вс≥ питанн¤ самост≥йност≥ ≥ ф≥нансуванн¤ зн≥маютьс¤ картел≥, синдикати Ц обТЇднанн¤ дл¤ комерц≥йноњ д≥¤льност≥ трести Ц монопол≥стичне обТЇднанн¤ в ¤кому трест повн≥стю керуЇ холд≥нги Ц не займаютьс¤ виробничою д≥¤льн≥стю оли на арену виступаЇ п≥дприЇмство, ¤к виробнича система, то воно може створювати так≥ обТЇднанн¤. «овн≥шнЇ середовище п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмства можуть створювати добров≥льн≥ обТЇднанн¤.
Ќазва: ¬иробництво ≥ виробнич≥ системи ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3417 прочитано) |