ќрган≥зац≥¤ виробництва > «м≥ст ≥ пор¤док розробленн¤ виробничоњ програми п≥дрозд≥л≥в

«м≥ст ≥ пор¤док розробленн¤ виробничоњ програми п≥дрозд≥л≥в

¬иробнича програма п≥дрозд≥л≥в основного виробництва це сукупн≥сть продукц≥њ певноњ номенклатури й асортименту, ¤ка маЇ бути виготовлена в плановому пер≥од≥ у визначених обс¤гах зг≥дно з≥ спец≥ал≥зац≥Їю ≥ виробничою потужн≥стю цих п≥дрозд≥≠л≥в. ¬иробнича програма Ї надзвичайно важливим розд≥лом пла≠ну роботи п≥дприЇмства ≥ його виробничих п≥дрозд≥л≥в, оск≥льки вона виражаЇ зм≥ст њх основноњ д≥¤льност≥ та засоби дос¤гненн¤ стратег≥чноњ мети.

ѕор¤док розробленн¤ виробничоњ програми п≥дрозд≥л≥в п≥д≠приЇмства значною м≥рою залежить в≥д призначенн¤ њх продук≠ц≥њ та економ≥чного статусу. ѕередус≥м тут маЇ значенн¤ техно≠лог≥чний зв'¤зок м≥ж п≥дрозд≥лами, ступ≥нь завершеност≥ в них циклу виготовленн¤ продукц≥њ, спр¤муванн¤ њњ на подальшу об≠робку, внутр≥шньокооперац≥йн≥ потреби чи на ринок, за меж≥ п≥дприЇмства.

«агальна схема розробленн¤ виробничоњ програми за умов на≠¤вност≥ в склад≥ п≥дприЇмства п≥дрозд≥л≥в внутр≥шньоњ кооперац≥њ та п≥дрозд≥л≥в, що мають замкнений виробничий цикл ≥ виготов≠л¤ють продукц≥ю безпосередньо на ринок, показана на рис. 5.1. ” другому випадку розробленн¤ план≥в виробництва п≥дрозд≥л≥в ірунтуЇтьс¤ на њх планах продажу (поставки) продукц≥њ. ѕричому останн≥ можуть випливати ≥з плану продажу продукц≥њ п≥дприЇм≠ства (централ≥зоване розробленн¤ плану Узверху-внизФ) або ос≠таточно його формувати (метод Узнизу-вверхФ), що передбачаЇ самост≥йне формуванн¤ п≥дрозд≥лами Ч центрами прибутку пор≠тфел¤ продажу продукц≥њ. ÷ей вар≥ант плануванн¤ близький до плануванн¤ виробництва продукц≥њ самост≥йним п≥дприЇмством ≥ детального розгл¤ду тут не потребуЇ.

 оротко зупинимось на розробленн≥ виробничоњ програми п≥дрозд≥л≥в, продукц≥¤ ¤ких не Ї к≥нцевою з позиц≥њ п≥дприЇмства, тобто вони виготовл¤ють окрем≥ частини продукту (предметна спец≥ал≥зац≥¤) або виконують частину загального технолог≥чного процесу (технолог≥чна спец≥ал≥зац≥¤).

ѕлан виробництва охоплюЇ виготовленн¤ продукц≥њ за номен≠клатурою ≥ загальним обс¤гом у певному вим≥р≥. «авданн¤ за но≠менклатурою на плановий пер≥од (р≥к, квартал, м≥с¤ць) складаЇ≠тьс¤ з перел≥ку найменувань продукц≥њ, ¤ку сл≥д виготовити, та њњ обс¤г у натуральному вираз≥. ÷е завданн¤ конкретизуЇтьс¤ за ча≠сом виконанн¤ в оперативно-каледарних планах (планах-граф≥ках).

ѕри визначенн≥ номенклатури й обс¤гу виробництва продукц≥њ п≥дрозд≥лами п≥дприЇмства важливе значенн¤ маЇ вир≥шенн¤ пи≠танн¤ про сп≥вв≥дношенн¤ власного виробництва ≥ куп≥вл≥ на ринку окремих частин вироб≥в (заготовок, деталей, вузл≥в, прила≠д≥в тощо).

–ис. 5.1. ѕор¤док розробленн¤ виробничоњ програми п≥дприЇмства

÷¤ проблема розв'¤зуЇтьс¤ з урахуванн¤м таких чинник≥в, ¤к можлив≥сть власного виробництва (на¤вн≥ виробнич≥ потужност≥ й кадри), ¤к≥сть вироб≥в ≥ њх варт≥сть.

ѕланово-обл≥ков≥ одиниц≥ (номенклатурн≥ позиц≥њ"), у ¤ких установлюЇтьс¤ завданн¤ цехам, мають р≥зний ступ≥нь детал≥зац≥њ дл¤ р≥зних цех≥в ≥ тип≥в виробництва. ¬иробнича програма випу≠скних (складальних) цех≥в визначаЇ найменуванн¤ й обс¤г гото≠вих вироб≥в зг≥дно з планом виробництва п≥дприЇмства. ¬ одини-

чному та сер≥йному виробництвах дл¤ загот≥вельних та обробних цех≥в випуск продукц≥њ у номенклатур≥ встановлюЇтьс¤, ¤к пра≠вило, у комплектах деталей на замовленн¤, вир≥б, складальну оди≠ницю (вузол, агрегат). «а масового виробництва цим цехам пла≠нуЇтьс¤ випуск загот≥вок ≥ деталей за окремими найменуванн¤ми.

« метою ч≥ткого взаЇмоузгодженн¤ виробнич≥ завданн¤ цехам у натуральному вираз≥ розробл¤ютьс¤ у пор¤дку, зворотному до посл≥довност≥ технолог≥чного процесу, тобто в≥д випускних цех≥в до загот≥вельних. ” плановому завданн≥ кожного цеху враховую≠тьс¤ поставки продукц≥њ (загот≥вок, деталей, комплект≥в тощо) цехам-споживачам, на склад готовоњ продукц≥њ ≥ можлива зм≥на незавершеного виробництва з метою п≥дтриманн¤ його величини на нормативному р≥вн≥. ÷ей загальний пор¤док розробленн¤ ви≠робничоњ програми цех≥в можна подати так:

Nв=Nп+Nс+Nн-Nф, (5.1)

де Nв Ч плановий випуск вироб≥в у натуральному вираз≥ в пе≠вному цеху;

Nп Ч поставка вироб≥в наступним за технолог≥чним маршру≠том цехам-споживачам;

Nc Ч поставка вироб≥в на склад готовоњ продукц≥њ (¤к запчас≠тини дл¤ серв≥сних центр≥в, продажу);

Nн,Nф Ч в≥дпов≥дно нормативний ≥ фактичний м≥жцеховий запас цього виробу (дл¤ комплектац≥њ, у вигл¤д≥ оборотного запа≠су та ≥н.).

” випадку тривалого виробничого циклу виготовленн¤ проду≠кц≥њ завданн¤ встановлюютьс¤ з випуску ≥ запуску вироб≥в. ѕри цьому може виникнути потреба в корекц≥њ внутр≥шньоцехового незавершеного, виробництва. ѕокажемо це на простому приклад≥ виготовленн¤ детал≥ Ч корпуса редуктора машини Ч загот≥вель≠ним ≥ механ≥чним цехами дл¤ складального цеху. ѕланом заводу передбачено виготовити за квартал 500 машин. Ќа одну машину потр≥бний один корпус редуктора.  р≥м цього, сл≥д поставити 10 корпус≥в у св≥й серв≥сний центр ≥ Ї замовленн¤ ≥ншого заводу на 50 загот≥вок корпус≥в. ќск≥льки машина випускаЇтьс¤ пост≥йно, незавершене виробництво пер≥одично коригуЇтьс¤ ≥ п≥дтримуЇть≠с¤ на нормативному р≥вн≥. —кладемо плани виробництва корпуса редуктора дл¤ цих цех≥в.

—кладальний цех: дл¤ виготовленн¤ 500 машин потр≥бно 500 корпус≥в; кр≥м цього, цеху сл≥д довести фактичну величину ма≠шин у незавершеному виробництв≥ (15 шт.) до нормативноњ (20 шт.). ќтже, загальна потреба у детал≥ складального цеху становить 500 + (20 - 15) == 505 штук. ÷ю к≥льк≥сть сл≥д одержати в≥д механ≥чного цеху.

ћехан≥чний цех: випуск корпус≥в дл¤ складального цеху стано≠вить 505 штук, дл¤ серв≥сного центру Ч 10 штук. ” незавершено≠му виробництв≥ корпус≥в редуктора Ї на 8 штук б≥льше за норма≠тив. “аким чином, виготовити треба 515 корпус≥в (505+10), а запустити у виробництво Ч 515-8=507 штук. —т≥льки треба одержати загот≥вок в≥д загот≥вельного цеху.

«агот≥вельний цех: випуск корпус≥в дл¤ механ≥чного цеху Ч 507 штук, дл¤ поставки на сторону Ч 50 штук. Ќезавершене ви≠робництво п≥дтримуЇтьс¤ на нормативному р≥вн≥. ѕрограми ви≠пуску ≥ запуску загот≥вок зб≥гаютьс¤ ≥ становл¤ть 507 + 50 = 557 штук.

ѕлановий випуск продукц≥њ цеху розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж д≥льни≠ц¤ми зг≥дно з њх спец≥ал≥зац≥Їю. ѕри цьому повинн≥ бути забезпе≠чен≥ комплектн≥сть виготовленн¤ вс≥х деталей ≥ р≥вном≥рне виро≠бництво. ƒл¤ д≥льниць з предметною спец≥ал≥зац≥Їю видаютьс¤ завданн¤ з виготовленн¤ закр≥плених за ними деталей ≥ складаль≠них одиниць. ƒ≥льниц¤м з технолог≥чною спец≥ал≥зац≥Їю вироб≠ництво продукц≥њ плануЇтьс¤ у комплектах деталей на основ≥ плану цеху ≥ технолог≥њ њх обробки.

Ќеобх≥дною умовою ритм≥чноњ роботи вс≥х виробничих п≥дроз≠д≥л≥в п≥дприЇмства, випуску ≥ поставки продукц≥њ зг≥дно з догово≠рами Ї своЇчасне забезпеченн¤ складальних процес≥в потр≥бними наборами деталей, тобто виготовленн¤ деталей на вс≥х стад≥¤х технолог≥чного процесу повинно бути комплектним. ƒл¤ забез≠печенн¤ ц≥Їњ вимоги важливе значенн¤ маЇ орган≥зац≥¤ плануван≠н¤ й обл≥ку виготовленн¤ продукц≥њ на такому орган≥зац≥йному р≥вн≥, ¤к бригада за умов бригадноњ форми орган≥зац≥њ прац≥.

ƒл¤ того щоб продукц≥¤ виготовл¤лась бригадами комплект-но, сл≥д обірунтовано вибирати планово-обл≥ков≥ одиниц≥ дл¤ бригади. “акими номенклатурними позиц≥¤ми можуть бути бри-гадокомплекти. Ѕригадокомплект Ч це наб≥р загот≥вок, деталей, складальних одиниць, що вход¤ть у певний вир≥б (машину, при≠лад тощо) ≥ виготовл¤ютьс¤ конкретною бригадою.  ≥льк≥сть найменувань бригадокомплект≥в, закр≥плених за бригадою, в≥д≠пов≥даЇ здеб≥льшого к≥лькост≥ найменувань готових вироб≥в, де≠тал≥ дл¤ ¤ких виготовл¤Ї бригада. «авданн¤ з виготовленн¤ про≠дукц≥њ бригад≥ встановлюЇтьс¤ в певн≥й к≥лькост≥ бригадокомп≠лект≥в кожного найменуванн¤.  омплект вважаЇтьс¤ готовим, ¤кщо здан≥ вс≥ детал≥, що в нього вход¤ть. ƒетал≥ ≥ складальн≥ одиниц≥, що не вв≥йшли в бригадокомплект, не вважаютьс¤ готовою продукц≥Їю бригади ≥ не оплачуютьс¤. «а таких умов бригада сама стежить за своЇчасним запуском деталей в обробку, забез≠печенн¤м комплектного њх виготовленн¤, що спри¤Ї своЇчасному випуску продукц≥њ ≥ скороченню незавершеного виробництва.

ѕлануванн¤ й оц≥нка роботи бригад за бригадокомплектами потребуЇ певноњ орган≥зац≥йноњ п≥дготовки. —л≥д орган≥зовувати бригади так, щоб кожна з них виконувала зак≥нчений технолог≥ч≠ний цикл роб≥т. ѕри цьому треба намагатись об'Їднувати в бри-гадокомплекти детал≥, що Ї спор≥дненими (под≥бними) щодо кон≠струкц≥њ ≥ технолог≥њ њх обробки. ”раховуютьс¤ також ≥нш≥ чин≠ники, наприклад величини парт≥й запуску деталей у виробництво ≥ в≥дпов≥дно пер≥одичн≥сть њх обробки, тривал≥сть виробничого циклу тощо.

ѕри оперативному плануванн≥ сер≥йного виробництва проду≠кц≥њ важливе значенн¤ маЇ виб≥р величини парт≥њ деталей, тобто к≥лькост≥ однакових деталей, що обробл¤ютьс¤ безперервно на кожн≥й операц≥њ без переналадки устаткуванн¤. якщо детал≥ ви≠готовл¤ютьс¤ дл¤ разових замовлень або малих сер≥й вироб≥в (одиничне й малосер≥йне виробництво), то величини таких парт≥й обробки деталей дор≥внюють њх потреб≥. ” випадку, коли детал≥ потр≥бн≥ пер≥одично або пост≥йно, але њх обробкою устаткуванн¤ повн≥стю не завантажене (сер≥йне виробництво), парт≥њ деталей визначаютьс¤ з урахуванн¤м конкретних виробничих умов, ос≠к≥льки њх величини впливають на ефективн≥сть виробничого про≠цесу, причому цей вплив неоднозначний.

«б≥льшенн¤ парт≥њ деталей веде до зменшенн¤ к≥лькост≥ пере-наладок устаткуванн¤, внасл≥док чого пол≥пшуЇтьс¤ його викори≠станн¤ ≥ знижуютьс¤ витрати на п≥дготовчо-завершальн≥ роботи (одержанн¤ завданн¤, ознайомленн¤ з техн≥чною документац≥Їю, зм≥на ≥нструменту, пристосувань, налагодженн¤ устаткуванн¤, здача парт≥њ деталей).  р≥м цього, спрощуЇтьс¤ плануванн¤ та об≠л≥к виробництва. « ≥ншого боку, обробка деталей великими пар≠т≥¤ми маЇ негативн≥ насл≥дки: зростають запаси деталей у неза≠вершеному виробництв≥, тобто зб≥льшуЇтьс¤ потреба в оборот≠ному кап≥тал≥, зростають витрати на збер≥ганн¤ деталей на склад≥. ¬ажливо й те, що запуск у виробництво деталей великими парт≥≠¤ми може створювати проблеми у забезпеченн≥ комплектност≥ њх поданн¤ на наступн≥ стад≥њ обробки та складанн¤ в певн≥ пер≥оди. ќтже, суперечливий вплив величини парт≥њ деталей на техн≥ко-економ≥чн≥ показники роботи потребуЇ встановленн¤ њњ величини на оптимальному р≥вн≥. ќптимальною Ї така величина парт≥њ де≠талей, за ¤коњ загальн≥ витрати на њх виготовленн¤, збер≥ганн¤ ≥ втрати в≥д в≥двол≥канн¤ кошт≥в у незавершене виробництво бу≠дуть м≥н≥мальними. ћетодика розв'¤занн¤ цього завданн¤ роз≠гл¤даЇтьс¤ у спец≥альн≥й л≥тератур≥ з оперативно-календарного плануванн¤ виробництва.

1	2

Ќазва: «м≥ст ≥ пор¤док розробленн¤ виробничоњ програми п≥дрозд≥л≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2507 прочитано)