ќрган≥зац≥¤ виробництва > ќрган≥зац≥¤ виробничих процес≥в

ќрган≥зац≥¤ виробничих процес≥в

ѕлан.

1. ¬иди руху предмет≥в прац≥.

2. Ўл¤хи скороченн¤ виробничого циклу.

1.¬иди руху предмет≥в прац≥.

ѕри виготовленн≥ однакових предмет≥в прац≥ може використовуватис¤ один з вид≥в руху предмет≥в прац≥ по операц≥¤х:

посл≥довний;

паралельно Ц посл≥довний;

паралельний.

ѕосл≥довний вид руху предмет≥в прац≥ детал≥ на кожн≥й операц≥њ обробл¤ютьс¤ ц≥лою парт≥Їю. ѕередача деталей на наступну операц≥ю проводитьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ обробки вс≥х деталей.

ѕри посл≥довному вид≥ технолог≥чний цикл обробки парт≥њ “ѕќ—.MAX парт≥њ n деталей на m операц≥¤х:

Ti Ц штучний час обробки одноњ детал≥ на ≥ Ц операц≥њ (хв).

≤ Ц число операц≥й (≥ = 1Еm).

n Ц к≥льк≥сть деталей.

якщо операц≥¤ проводитьс¤ на дек≥лькох м≥сц¤х то:

ћ≥ Ц число робочих м≥сць на ≥ Ц ≥й операц≥њ.

ѕриклад : парт≥¤ 3 детал≥, обробл¤Їтьс¤ на пТ¤ти операц≥¤х, тривал≥сть:

t1=20

t2=10

t3=120 (три робочих м≥сц¤)

t4=10

t5=20

—ума часу обробки вс≥Їњ парт≥њ: = 3 (20+10+40+10+20) =300 хв.

ѕри посл≥довному вид≥ руху парт≥¤ деталей затримуЇтьс¤ на кожн≥й операц≥њ до повноњ обробки вс≥х деталей. ÷е приводить до зб≥льшенн¤ незавершеного виробництва, зб≥льшенн¤ виробничого циклу. ÷ей вид застосовуЇтьс¤ в одиничному малосер≥йному виробництв≥. “ривал≥сть технолог≥чного циклу при посл≥довному рус≥ предмет≥в прац≥ складаЇтьс¤ з часу виконанн¤ на кожн≥й операц≥њ тобто з операц≥йних цикл≥в.

“ривал≥сть операц≥йного циклу:

n Ц к≥льк≥сть деталей в парт≥њ;

ti Ц час обробки одноњ детал≥ (хв);

Mi Ц к≥льк≥сть робочих м≥сць.

ƒл¤ скороченн¤ тривалост≥ технолог≥чного циклу застосовують паралельно Ц посл≥довний рух Ц це такий пор¤док передач≥ предмет≥в прац≥ при ¤кому виконанн¤ наступноњ операц≥њ починаЇтьс¤ до зак≥нченн¤ обробки вс≥Їњ парт≥њ тобто маЇ м≥сце паралельн≥сть виконанн¤ операц≥й. ѕри цьому обробка деталей вс≥Їњ парт≥њ на кожн≥й операц≥њ проводитьс¤ безперервно.

ƒва вар≥анти:

а)тривал≥сть операц≥йного циклу на попередню операц≥ю менша чим на наступну. ¬ цьому випадку детал≥ на наступну операц≥ю передаютьс¤ по м≥р≥ њх готовност≥, при цьому вони будуть оч≥кувати зб≥льшенн¤ робочого м≥сц¤ на наступн≥й операц≥њ.

б)тривал≥сть операц≥йного циклу на попередню операц≥ю б≥льша н≥ж на наступн≥. ƒл¤ забезпеченн¤ безперервноњ роботи на наступн≥ операц≥њ створюЇтьс¤ зад≥л готових деталей.

ѕри великих парт≥¤х передача зд≥йснюЇтьс¤ не поштучно, а частинами. ÷¤ к≥льк≥сть називаЇтьс¤ транспортною або передаточною парт≥Їю (р).

«агальна тривал≥сть технолог≥чного циклу при паралельно Ц посл≥довному рус≥ скорочуЇтьс¤ на суму тих в≥др≥зк≥в часу t напрот¤з≥ ¤ких сум≥жн≥ операц≥њ виконуютьс¤ паралельно:

¬ практиц≥ економ≥¤ розраховуЇтьс¤ по найб≥льш коротк≥й операц≥њ ≥з двох сум≥жних тобто у нашому випадку найкоротша операц≥¤ 10хв, а Ї 4 сум≥жн≥, отже:

τ = tпор (n-1) ;

передача парт≥њ зд≥йснюЇтьс¤ поштучно, то р = 1.

ѕриклад: “п-п.мах =300 - ( 3 - 1 )●( 10+10+10+10 )=220хв.

≈коном≥¤ 80●(300 Ц 220хв).

÷ей метод застосовуЇтьс¤ при значному випуску однойменноњ продукц≥њ на участках з неоднаковою потужн≥стю, на п≥дприЇмствах сер≥йного ≥ крупносер≥йного випуску продукц≥њ. ÷е вимагаЇ мати пост≥йну п≥дтримку м≥ж операц≥¤ми, мати м≥н≥мальний запас предмет≥в прац≥, ч≥тко орган≥зувати виробництво ≥ плануванн¤.

ўе б≥льше скороченн¤ технолог≥чного циклу дос¤гаЇтьс¤ при нормальному рус≥ предмет≥в прац≥ Ц це пор¤док передач≥ предмет≥в прац≥, коли кожна деталь передаЇтьс¤ на посл≥дуючу операц≥ю негайно п≥сл¤ зак≥нченн¤ обробки.

р =1 бо предмети передаютьс¤ поштучно;

- час найб≥льш тривалоњ операц≥њ ( головноњ ).

јле при паралельному метод≥ обробки на операц≥¤х до ≥ п≥сл¤ головноњ виникають простоњ обладнанн¤ ≥ робочих. ÷≥ простоњ тим б≥льш≥, чим б≥льша р≥зниц¤ м≥ж часом виконанн¤ головноњ ≥ ≥нших операц≥й. ≈фективн≥сть вимагаЇ синхрон≥зац≥њ.

—пособи синхрон≥зац≥њ:

розд≥ленн¤ операц≥й на переходи ≥ комб≥нуванн¤ р≥зних вар≥ант≥в њх виконанн¤;

групуванн¤ переход≥в дек≥лькох операц≥й;

концентрац≥¤ операц≥й;

введенн¤ паралельних робочих м≥сць по операц≥¤х, д≥¤льн≥сть ¤ких кратна такту;

рац≥онал≥зац≥¤ робочих прийом≥в;

≥нтенсиф≥кац≥¤ режим≥в роботи;

сум≥щенн¤ часу машини ≥ ручноњ роботи.

ќсобливу увагу в паралельному рус≥ в≥д≥граЇ головна операц≥¤. ¬с¤ке скороченн¤ часу на нењ приведе до зменшенн¤ простоњв на ≥нших операц≥¤х.

ѕо приведених формулах визначаЇтьс¤ тривал≥сть технолог≥чноњ частини виробничого циклу. ≤нш≥ елементи визначають по нормативах ≥ розрахунках.

ƒл¤ розрахунку тривалост≥ виробничого циклу в календарних дн¤х вираховуЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж роком ≥ робочими дн¤ми Ц коеф≥ц≥Їнт календарност≥ 365:255=1,4.

2. Ўл¤хи скороченн¤ виробничого циклу.

« метою економ≥њ об≥гових кошт≥в прискоренн¤ њх об≥гу необх≥дно скоротити тривал≥сть виробничого циклу, що дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом зменшенн¤ робочого пер≥оду ≥ перерив≥в у виробничому процес≥.

ƒва шл¤хи дос¤гненн¤:

вдосконаленн¤ техн≥ки ≥ технолог≥њ;

п≥двищенн¤ р≥вн¤ орган≥зац≥њ виробництва.

“ехнолог≥чний час ≥ час перерив≥в значно скорочуЇтьс¤ в результат≥: вдосконаленн¤ конструкц≥њ випускаючоњ продукц≥њ, п≥двищенн¤ р≥вн¤ њњ технолог≥чност≥, впровадженн¤ найб≥льш рац≥ональних, високоефективних технолог≥чних процес≥в, п≥двищенн¤ р≥вн¤ механ≥зац≥њ ≥ автоматизац≥њ, застосуванн¤ робототехн≥ки;

застосуванн¤ вдосконаленого ≥нструменту;

зам≥на металу пластмасами;

застосуванн¤ ефективноњ ,спец≥альноњ оснастки.

ќрган≥зац≥йн≥ роботи.

ƒл¤ вдосконаленн¤ процес≥в контролю, транспорту ≥ складуванн¤ доц≥льно њх сум≥щати по часу з технолог≥чним циклом, переходити в≥д загального контролю на виб≥рковий, механ≥зац≥¤ ≥ автоматизац≥¤ складських операц≥й.

—короченн¤ виробничого циклу може бути шл¤хом зниженн¤ природн≥х процес≥в, наприклад застосуванн¤ при сумц≥ циркул¤ц≥њ, скороченн¤ перерив≥в, ¤к≥ визван≥ авар≥¤ми обладнанн¤, нестачею матер≥ал≥в та ≥н. —короченн¤ перерив≥в дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом зб≥льшенн¤ зм≥нност≥ роботи, застосуванн¤м паралельно Ц посл≥довного способу обробки парт≥њ зам≥сть посл≥довного, рац≥ональне використанн¤ в≥дпочинку прац≥вник≥в, застосуванн¤ ефективних систем оперативно Ц календарного плануванн¤. ¬ результат≥ анал≥зу формул розрахунку тривалост≥ виробничого процесу можна ви¤вити шл¤хи його скороченн¤.

¬иробничий цикл можна обчислити ¤к дл¤ окремих предмет≥в (деталей, вузл≥в, вироб≥в) так ≥ дл¤ ц≥лих парт≥й. ƒл¤ вироб≥в з тривалим циклом Ц вЕ дн¤х, коротк≥ Ц робочих дн¤х. ” багатьох випадках виконанн¤ допом≥жних операц≥й зб≥гаЇтьс¤ з часом чеканн¤, тод≥ виробничий цикл буде з меншою к≥льк≥стю складових частин, тобто зменшитьс¤ тривал≥сть виробничого циклу.

ќсновною складовою виробничого циклу Ї тривал≥сть технолог≥чних операц≥й, ¤ка становить технолог≥чний цикл.

“ехнолог≥чний цикл на одн≥й операц≥њ:

“m Ц технолог≥чний цикл в хвилинах;

n Ц к≥льк≥сть предмет≥в;

t Ц тривал≥сть обробки одного предмета;

ћ Ц к≥льк≥сть робочих м≥сць, на ¤ких виконуЇтьс¤ операц≥¤.

ѕриклад: ” парт≥њ 4 предмети, тривал≥сть обробки одного предмета 2хв. –обота виконуЇтьс¤ на 2 м≥сц¤х:

√раф≥к поЇднанн¤ операц≥й.

1

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ виробничих процес≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1682 прочитано)