Ѕ≥олог≥¤ >  в≥ти у м≥фах ≥ переказах

 в≥ти у м≥фах ≥ переказах

‘≥алка - символ смутку, смерт≥, але водночас емблема пробудженн¤ природи; дев≥з јф≥н; знак невинност≥, скромност≥, цноти, чистоти; беззахисност≥, в≥дданост≥ своЇму коханому.

” грек≥в ф≥алка вважалас¤ кв≥ткою смутку ≥ смерт≥. Ќею прибирали смертне ложе ≥ могили молодих, дочасно померлих дв≥чат. —имвол≥чне значенн¤ ф≥алки пов'¤зане ≥з легендою про пересл≥дуванн¤ чар≥вноњ дочки јтласа богом сонц¤ јполлоном ≥ передчасне перетворенн¤ на чудесну ф≥алку.
‘≥алка була також емблемою пробудженн¤ природи ≥ водночас дев≥зом јф≥н, котр≥ ѕ≥ндар осп≥вав ¤к закв≥тчане ф≥алками м≥сто, а скульптори й живописц≥ зображували у вигл¤д≥ ж≥нки з в≥нком ф≥алок на голов≥.

ѕ≥сл¤ грек≥в ф≥алка н≥ в кого не користувалас¤ такою любов'ю, ¤к у давн≥х галл≥в, дл¤ ¤ких вона була символом невинност≥, скромност≥ ≥ цноти, тому нею посипали шлюбне ложе.

Ћюбов до ф≥алки перейшла до нащадк≥в галл≥в - француз≥в, у котрих п≥д час поетичних змагань, ¤к≥ в≥дбувались щор≥чно в “улуз≥, одн≥Їю з вищих нагород була золота ф≥алка.

” багатьох Ївропейських народ≥в ф≥алку вважали емблемою чистоти, беззахисност≥, в≥дданост≥ й в≥рност≥ своЇму коханому лицарю. ѓњ неодноразово осп≥вували поети, зокрема, сучасник Ћюдов≥ка XIV французький поет ƒемаре, посилаючи знаменит≥й засновниц≥ л≥тературних вечор≥в ∆юл≥ де –амбульЇ в≥нок ≥з ф≥алок, змушуЇ цю кв≥тку говорити про себе ось що: "Ќе маючи честолюбност≥, ¤ ховаюсь у трав≥, скромна своњм забарвленн¤м, ¤ скромна також ≥ вибором м≥сц¤; але ¤кщо коли-небудь побачу себе на вашому чол≥, то з найскромн≥шоњ кв≥тки ¤ стану найкращою".

«а народним сонником, ф≥алка приносить рад≥сть. ¬она маЇ здатн≥сть причаровувати. ƒл¤ цього тому, кого хочуть причарувати, потр≥бно п≥д час сну бризнути на пов≥ки соком ф≥алки, а пот≥м, коли в≥н прокинетьс¤, прийти ≥ стати перед ним.

“юльпан

який би не був прекрасний тюльпан своњм забарвленн¤м, своЇю формою, але, дивним чином, чомусь н≥ грецька, н≥ римська м≥фолог≥¤ не створили про нього н≥¤кого сказанн¤. ≤ це тим б≥льше дивно, що тюльпани в дикому стан≥ в достатку ростуть на св¤щенн≥й гор≥ ≤д≥, у √рец≥њ, де њх не могли не пом≥тити ¤к сам≥ жител≥, так ≥ вс≥ т≥, хто були творц¤ми м≥фолог≥њ. ѕерш≥ зведенн¤ про цю чар≥вну кв≥тку ми зустр≥чаЇмо в ѕерс≥њ. ” ц≥й крањн≥ сказань ≥ п≥сень про ориг≥нальну кв≥тку тюльпан ¤ка звалас¤ "дульбаш" -- турецька чалма, в≥д ¤кого згодом зробили слово "тюрбан", а також ≥ украњнська назва кв≥тки - "тюльпан". ¬≥н був осп≥ваний багатьма перськими поетами, ≥ особливо знаменитим ’аф≥зом, що говорить, що з незайманою принадн≥стю тюльпана не можуть зр≥вн¤тис¤ н≥ н≥жн≥ рухи кипариса, н≥ нав≥ть сама тро¤нда.

јле ще б≥льшою любов'ю користавс¤ тюльпан на —ход≥ в турк≥в, дружини ¤ких розводили його в достатку в серал¤х, де багатьом з них в≥н нагадував нав≥ть њхнЇ дитинство, батьк≥вщину, загублену волю.

¬насл≥док усього цього, ≥мов≥рно, у серал¤х щор≥чно справл¤лос¤ дивовижне, чар≥вне св¤то тюльпан≥в, на ¤кий султан дивитьс¤ ¤к на вт≥шний доказ розташуванн¤ до себе ≥ любов≥ своњх дружин.

” зовс≥м ≥ншому, прозањчному, вид≥ знаходимо ми його в «ах≥дн≥й ™вроп≥.

—юди в≥н потрапив лише в 1559 роц≥, ≥ насамперед в југсбург, куди перш≥ його цибулини були прислан≥ н≥мецьким послом при турецькому двор≥ Ѕусбе-ком. ј той ознайомивс¤ з ним п≥д час своЇњ подорож≥ по —ир≥њ в ’ардин≥, на границ≥ з п≥вн≥чною частиною јрав≥њ, де серед зими в≥н побачив його в повному кольор≥ разом з нарцисами. ” цьому ж роц≥ тюльпан з'¤вивс¤ перший раз у кольор≥ в југсбурге в сенатора √ерварта, а ш≥сть рок≥в потому прикрашав вже у велик≥й к≥лькост≥ дивовижн≥ сади знаменитих середньов≥чних багат≥њв ‘уггер≥в, де його бачив ≥ описав ¤к чудову р≥дк≥сть знаменитий  онрад √еснер.

«в≥дси тюльпан роз≥йшовс¤ по вс≥й ™вроп≥. ” 1573 роц≥ ми бачимо його вже у ¬≥дн≥ у в≥домого вченого  луз≥уса, що так зац≥кавивс¤ цим новим прибульцем, що став ≥з захопленн¤м збирати ус≥ в≥дом≥ його сорти. …ого прикладу п≥шли ≥ багато багатих в≥денських сад≥вник≥в, що почали виписувати за величезн≥ грош≥ цибулини тюльпана з “уреччини, щоб прикрасити њм своњ сади. ѕо¤ва в кого-небудь з них нового по фарбуванню сорту збуджувало в ≥нших невимовну заздр≥сть ≥ нав≥ть уноч≥ не давало спокою не волод≥вшими ними аматорам.

ѕомалу почали захоплюватис¤ тюльпанами в Ќ≥меччин≥ ≥ багато царствених ос≥б. ќсобливо ж великий курфюрст бранденбурзький ‘р≥др≥х-¬≥льгельм, що з≥брав на початку XVI стор≥чч¤ уже величезну дл¤ цього часу колекц≥ю-216 сорт≥в. « ≥нших жагуче захоплюючих тюльпаном високопоставлених ос≥б укажемо ще маркграфа Ѕа-ден-ƒурлаха, що з≥брав у 1740 роц≥ колекц≥ю в 360 сорт≥в, ≥ графа ѕаппенгейма, у ¤кого, за словами сучасник≥в, така колекц≥¤ доходила до 500 сорт≥в. ѕри цьому принадн≥сть нових сорт≥в зб≥льшувалас¤ ще почали входити в моду звичаЇм давати цим сортам ≥мена коронованих ос≥б, що видаютьс¤ по своЇму сусп≥льному ≥ державному положенню облич ≥ м≥ст...

—еред жагучих аматор≥в тюльпан≥в ≥нших крањн були також –≥шельЇ, ¬ольтер, маршал Ѕ≥рон, австр≥йський ≥мператор ‘ранц II. ≤ особливо -≥ французький король Ћюдовик XVIII. ”же зовс≥м хворий, в≥н наказував переносити себе п≥д час цв≥т≥нн¤ цих рослин ≥з —ен- лу в сади —евру ≥ проводив там ц≥лою годинник, любуючись строкат≥стю ≥ р≥зноман≥тним фарбуванн¤м кв≥т≥в багатоњ колекц≥њ, культивований його сад≥вником ≈коффе.

ќдин час у ¬ерсалев≥ були нав≥ть чар≥вн≥ тюльпанов≥ св¤та, на ¤к≥ збиралис¤ вс≥ знаменит≥ аматори ≥ сад≥вники того часу ≥ змагалис¤ виставкою своњх новинок ≥ р≥дкостей. «а кращ≥ екземпл¤ри видавалис¤ коштовн≥ призи.

јле н≥де захопленн¤ тюльпанами не дос¤гало таких колосальних розм≥р≥в, ¤к у √олланд≥њ. —пок≥йн≥ по природ≥, розважлив≥ торговц≥ ≥ взагал≥ люди пом≥рн≥, голландц≥ н≥ з того н≥ ≥з сього так захопилис¤ ц≥Їю кв≥ткою, що захопленн¤ це перетворилос¤ в Їдину у своЇму род≥ народну ман≥ю, що одержала нав≥ть в ≥стор≥њ окрему характерну назву "тульпоман≥њ".

“юльпан з'¤вивс¤ тут лише в 1634 роц≥, ≥ перший час розведенн¤ його носило зовс≥м комерц≥йний характер.

ѕом≥тивши захопленн¤ ц≥Їю кв≥ткою н≥мц≥в ≥ ≥нших народ≥в, розважлив≥ голландц≥ стали розводити його в ¤к можна б≥льш≥й к≥лькост≥ нових сорт≥в, ≥ торг≥вл¤ його цибулинами ви¤вилас¤ наст≥льки прибутковоњ, що нею стали займатис¤ незабаром нав≥ть ≥ люди, що мали дуже мало в≥дносини до сад≥вництва, нею стало займатис¤ ледве не все населенн¤.

Ќезабаром справа д≥йшла до того, що утворилос¤ щось начебто гри на б≥рж≥. «ам≥сть цибулин нових сорт≥в стали видавати вперед на них розписки в т≥м, що власник њхн≥й одержуЇ право на придбанн¤ цього сорту, а пот≥м розписки ц≥ перепродували по б≥льш висок≥й ц≥н≥ ≥ншим; ц≥, у свою чергу, намагалис¤ перепродати њх по ще б≥льш висок≥й ц≥н≥ трет≥м. ѕри цьому ц≥ни на так≥ фантастичн≥ сорти доходили до неймов≥рних розм≥р≥в. √ру цю п≥дтримували де¤к≥ щаслив≥ випадки, начебто того, що по випадково придбаним за невисоку ц≥ну розпискам виходили д≥йсно р≥дк≥сн≥ сорти, що, будучи продан≥, давали пот≥м велик≥ бариш≥.

“ак, наприклад, одному б≥дному амстердамському прикажчику завд¤ки ст≥канню ц≥лого р¤ду щасливих обставин вдалос¤ за ¤к≥-небудь чотири м≥с¤ц≥ зробитис¤ багатою людиною.

¬елик≥ грош≥ в цей час наживали також ≥ торговц≥ глин¤ними горщиками ≥ дерев'¤ними шухл¤дами, тому що кр≥м спец≥ально культивувала тюльпани сад≥вник≥в розведенн¤м тюльпан≥в займавс¤ вс¤кий ≥ б≥дний ≥ багатий - аби т≥льки знайшлос¤ м≥сце дл¤ њх розведенн¤.

ƒл¤ торг≥вл≥ цими цибулинами, ¤к вже говорилос¤, ≥снували особлив≥ прим≥щенн¤, де в особлив≥ базарн≥ дн≥ збиралис¤ продавц≥ ≥ покупц≥ ≥ змовл¤лис¤ щодо ц≥н - словом, щось начебто б≥рж≥. ” б≥ржов≥ дн≥ ц≥ прим≥щенн¤ представл¤ли собою багатотис¤чн≥ збори.

ќтут ≥ м≥льйонери, ≥ графи, ≥ барони, дами, купц≥, рем≥сники, сел¤ни, швачки, рибалки, ус¤кого роду прислуга ≥ нав≥ть д≥ти. Ћихоманкою наживи були охоплен≥ вс≥ шари сусп≥льства, ус≥, у кого т≥льки був хоч гр≥ш за душею. ” кого ж гот≥вки не було (про це ≥снують ц≥л≥ записки в хрон≥ках), т¤г своњ коштовност≥, платт¤, домашн≥й скарб, в≥ддавав п≥д заставу будинку, земл≥, череди -≥ словом, ус≥, аби т≥льки придбати бажан≥ тюльпанов≥ цибулини ≥ перепродати њх за б≥льш високу ц≥ну. «а одну цибулину, наприклад, сорту "Semper Augustus" було заплачено 13.000 гульден≥в, за цибулину сорту "јдм≥рал ≈нкв≥цен" -≥ 6.000 флорин≥в... Ќа де¤к≥ ж сорти пол¤гали запродаж≥, ≥ в ≥стор≥њ ц≥Їњ дивноњ б≥ржовоњ гри збереглос¤ нав≥ть к≥лька документ≥в, в одному з ¤ких значитьс¤, що за цибулину сорту "Vice-roi" було заплачено: 24 чверт≥ пшениц≥, 48 чвертей жита, 4 жирних бика, 8 свиней, 12 овець, 2 бочки вина, 4 бочки пива, 2 бочки ол≥њ, 4 пуди сиру, зв'¤зуванн¤ платт¤ й один ср≥бний кубок. ≤ такого роду угоди не були р≥дк≥стю.

јле кр≥м таких спец≥альних б≥рж у кожн≥м голландському м≥ст≥ були перетворен≥ у свого роду м≥н≥атюрн≥ б≥рж≥ вс≥ трактири, шинки ≥ пивн≥, ≥ вс≥ аматори пограти в карти, у к≥ст≥ - аматори сильних в≥дчутт≥в перетворилис¤ тепер у запеклих гравц≥в у тюльпанов≥ цибулини. ѕри цьому, ¤кщо укладена в одному з таких кабачк≥в виг≥дна угода приносила вс≥м заключившим њњ гарний бариш, то в ньому влаштовувалас¤ багата гул¤нка, у ¤к≥й перше м≥сце належало хаз¤њну. ≤ ¤к не дивно може показатис¤, але в таких м≥сц¤х складали соб≥ ≥нод≥ гарн≥ багатства ≥ б≥дн≥ швачки, штопальниц≥ мережив, прал≥ ≥ тому под≥бний люд.

Ќарешт≥, дл¤ того щоб розпалити ще б≥льш пристрасть до ц≥Їњ гри, м≥ста начебто √аарлема, Ћейдена призначали в≥д себе величезн≥, що дос¤гали к≥лькох сотень тис¤ч гульден≥в, прем≥њ за виведенн¤ тюльпана ¤кого-небудь в≥домого кольору ≥ величини, ≥ у випадку зд≥йсненн¤ ц≥Їњ задач≥ видача нагороди супроводжувалас¤ такими чудовими св¤тами, на ¤к≥ народ ст≥кавс¤ з ус≥х самих в≥ддалених окрањн у не менш≥й к≥лькост≥, чим на св¤то чи в'њзду коронуванн¤ государ≥в.

1	2

Ќазва:  в≥ти у м≥фах ≥ переказах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (1030 прочитано)