ќрган≥зац≥¤ виробництва > ќрган≥зац≥¤ трудових ресурс≥в

ќрган≥зац≥¤ трудових ресурс≥в

ѕлан.

1.—уть, завданн¤, принципи орган≥зац≥њ трудових процес≥в.

2.ќрган≥зац≥¤ системи забезпеченн¤ та обслуговуванн¤ робочих м≥сць.

1.—уть, завданн¤, принципи орган≥зац≥њ трудових процес≥в.

ƒавно в≥домо, що люди це центральна ланка в центр≥ управл≥нн¤ . без людей нема орган≥зац≥њ. Ѕез потр≥бних людей н≥ одна орган≥зац≥¤ не може дос¤гти своЇњ мети ≥ вижити.

ѕри визначенн≥ мети своЇњ орган≥зац≥њ п≥дприЇмство маЇ визначити потребу в ресурсах не т≥льки в матер≥альних, а в першу чергу трудових.

“рудов≥ ресурси Ц це склад прац≥вник≥в, ¤к≥ мають необх≥дн≥ дл¤ даноговиду д≥¤льност≥ знанн¤ ≥ вм≥нн¤ ефективно воконувати в≥дпов≥дн≥ функц≥њ.

”с≥ виробнич≥ кадри под≥л¤ютьс¤ на: роб≥тник≥в, службовц≥в, спец≥ал≥ст≥в, кер≥вник≥в.

–об≥тники Ц це прац≥вники, ¤к≥ самост≥йно виготовл¤ють продукц≥ю, мають середню ≥ спец≥альну осв≥ту. ÷е найб≥льш численна категор≥¤, ¤ка в де¤ких галуз¤х народного господарства становить 80% в≥д загальноњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в. –об≥тники д≥л¤тьс¤ на: основн≥, допом≥жн≥.

—лужбовц≥ Ц прац≥вники, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дготовку та оформленн¤ документ≥в, обл≥к ≥ контроль, господарське обслуговуванн¤ (касири, д≥ловоди, секретар≥).

—пец≥ал≥сти Ц прац≥вники, ¤к≥ виконують ≥нженерно Ц техн≥чн≥ та економ≥чн≥ роботи, мають вищу осв≥ту, здатн≥ приймати неординарн≥ р≥шенн¤ (≥нженери, технологи, економ≥сти).

 ер≥вники Ц особи, ¤к≥ займають кер≥вн≥ посади (директори, њх заступники, начальники в≥дд≥л≥в) ¤к≥ маютьвищу осв≥ту ≥ необх≥дн≥ орган≥зац≥йн≥ зд≥бност≥.

¬изначенн¤ загальноњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в персоналу залежить в≥д специф≥ки п≥дприЇмства, особливостей його функц≥онуванн¤, належност≥ до ¤коњ небудь галуз≥ народного господарства.

¬изначаючи чисельн≥сть кер≥вник≥в необх≥дно врахувати зовн≥шн≥ фактори:

ринкову коньюктуру, повТ¤зану з ти чи ≥ншим видом д≥¤льност≥;

цикл≥чн≥сть розвитку економ≥ки,передбаченн¤ загальноеконом≥чного спаду;

рег≥ональн≥ особливост≥ ринку прац≥;

державн≥ програми та замовленн¤;

юридичн≥ аспекти (закони, угоди з профсп≥лками);

можливост≥ використанн¤ тимчасового найманн¤ прц≥вник≥в дл¤ надомноњ прац≥.

2.ќрган≥зац≥¤ системи забезпеченн¤ та обслуговуванн¤ робочих м≥сць.

«агальна чисельн≥стьпромислово Ц виробничого персоналу визначаЇтьс¤ трьома методами:

ћетод коригуванн¤ базовоњ чсельност≥:

; „«,„Ѕ Ц чисельн≥сть загальна, базова;

≥ Ц коеф≥ц≥Їнт зм≥ни обс¤г≥в виробництва;

D„ Ц сумарна зм≥на чисельност≥ за пофакторним розрахунком можливоњ зм≥ни продуктивност≥ прац≥.

ћетод розрахунку на основ≥ новоњ трудом≥сткост≥ виготовленн¤ продукц≥њ:

Sti Ц повна трудом≥стк≥сть виробничоњ програми (нормо / год);

“р∙е Ц розрахунковий ефективний фонд робочого часу на одного прац≥вника (год);

 ¬Ќ Ц коеф≥ц≥Їнт виконанн¤ норматив≥в.

ћетод п≥дсумуванн¤: „« = „Ќ + „ЌЌ + „ƒ + „—Ћ

а) чисельн≥сть роб≥тник≥в, ¤к≥ виконують роботи, що нормуютьс¤:

n Ц к≥льк≥сть вид≥в вироб≥в;

ti Ц трудом≥стк≥стьт одиниц≥ виробу;

m Ц к≥льк≥сть вироб≥в.

ѕрикла: ¬изначити обл≥ковий склад топор≥в ун≥версал≥в, ¤кщо трудом≥стк≥сть топорноњ операц≥њ = 0,3 год , к≥льк≥сть деталей, що потребують оборобки 73000шт. —ередн≥й

 вн =1,2 ; плановий в≥дсоток невиход≥в на роботу 10%.

‘онд часу нормативний 2025 год.:

а) ; коеф≥≥Їнт ефективногоробочого часу 100-10%=90%=0,9.

б) ; дл¤ допом≥жних роб≥тник≥в, на роботах, на ¤к≥ Ї норми обслуговуванн¤.

—об Ц к≥льк≥сть обслуговуючих агрегат≥в;

S Ц к≥льк≥сть зм≥н;

 ¤о Ц коеф≥ц≥Їнт переводу ¤вочноњ чисельност≥ в обл≥кову ( )

ƒ Ц невиходи в %.

Ќоб Ц норма обслуговуванн¤.

ѕриклад: ¬изначити чисельн≥сть чергових електрик≥в, ¤кщо обс¤г роб≥т по техн≥чному обслуговуванню: —об = 10600 ремонтних одиниць; норма обслуговуванн¤ 1000рем.од.

–ежим роботи = 2 зм≥ни; планов≥ витрати робочого часу 10%;

а);

б);

в) чисельн≥сть допом≥жних прац≥вник≥в (охорона, приберальниц≥, гардеробники, дв≥рники):

„д = n–ћ ∙ n«ћ ∙ ¤о;

г)чисельн≥сть службовц≥в, ”“– ≥ кер≥вник≥в можна визначити трьома способами:

методом пр¤мого нормуванн¤;

корел¤ц≥йна залежн≥сть в≥д фактор≥в;

по типових штатних розкладах.

„исельн≥сть прац≥вник≥в служитьбазою дл¤ продуктивност≥ прац≥ Ц це виготовленн¤ продукц≥њ одиницю виробництва за певний час, або к≥льк≥сть витраченоњ прац≥ на виготовленн¤ одиниц≥ продукц≥њ.

ѕоказники , шо характеризують продуктивн≥сть прац≥:

1) пр¤мий показник: ;

2) обернений показник: .

¬изначенн¤ продуктивност≥ прац≥ проходить в натуральних показниках, у варт≥сних ≥ нормативних одиниц¤х:

визначенн¤ продуктивност≥ прац≥ в натуральних показниках.

ѕродуктивн≥сть прац≥:

дл¤ окремогороб≥тника:; Q Ц к≥льк≥сть випущеноњ продукц≥њ;

„со Ц с/обл.чиселн≥сть

- за певний пром≥жок часу одиниц¤ устаткуванн¤: (це техн. ѕродуктивн≥сть)

јоб Ц обл≥кова чисельн≥сть устаткуванн¤.

- за одиницю часу: ; “ Ц час на виготовленн¤ продукц≥њ.

¬изначенн¤ продуктивност≥ прац≥ в натуральних показниках Ї найб≥льш вирог≥дним методом, але в≥н маЇ обмежене застосуванн¤, оск≥льки не даЇ можливост≥ з≥ставити продуктивн≥сть р≥зного устаткуванн¤ ≥ по р≥зних видах роб≥т.

визначенн¤ продуктивност≥ прац≥ у варт≥сних показниках:

; ; . V Ц к≥льк≥сть випущеноњ продукц≥њ у варт≥сному вид≥.

“ака продуктивн≥сть даЇ змогу узагальнити в одному показнику продуктивн≥сть прац≥ при виконанн≥ р≥зних роб≥т. јле недол≥к повТ¤заний з тим, що п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ залежить в≥д росту к≥лькост≥ випущеноњ продукц≥њ в варт≥сних показниках, а вона може зрости за рахунок росту ц≥ни, тобто витрат на сировину ≥ матер≥али, а це не показуЇ зб≥льшенн¤ в≥ддач≥ виробництва.

визначенн¤ продуктивност≥ прац≥ у нормативних одиниц¤х:

(нормо Ц год ) сумарний обс¤г виконаноњ роботи, нормо Ц год., ¤кий визначаЇтьс¤ по ≥ Ц т≥й операц≥њ нормативно.

Ќормативиз≥бран≥ у дов≥дниках в≥дпов≥дних галузей народного господарства, що розробл¤Їтьс¤ певними м≥н≥стерствами. ÷ей метод також недосконалий через свою в≥дносн≥сть. ¬≥н не даЇ у¤вленн¤ про абсолютний р≥вень продуктивност≥ прац≥ людини.

ѕриклад: «≥ставити планов≥ ≥ фактичн≥ значенн¤ вироб≥тку одного працюючого у зв≥тньому пер≥од≥, ¤кщо в≥домо:

1	2

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ трудових ресурс≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2028 прочитано)