ќрган≥зац≥¤ виробництва > ѕлануванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ

ѕлануванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ

ѕри плануванн≥ соб≥вартост≥ сл≥д розр≥зн¤ти соб≥варт≥сть окре≠мих вироб≥в (калькул¤ц≥њ) ≥ соб≥варт≥сть загального обс¤гу готовоњ (к≥нцевоњ) продукц≥њ. як уже зазначалос¤, у п≥дрозд≥лах з корот≠ким виробничим циклом ≥ стаб≥льними залишками (запасами) не≠завершеного виробництва виробнича (цехова) соб≥варт≥сть гото≠воњ продукц≥њ зб≥гаЇтьс¤ з кошторисом. ¬ ≥нших випадках, особливо коли запуск ≥ випуск вироб≥в у межах планового пер≥о≠ду к≥льк≥сно р≥зн¤тьс¤ та зм≥нюютьс¤ залишки незавершеного ви≠робництва на його початок ≥ к≥нець, соб≥варт≥сть продукц≥њ в≥др≥≠зн¤Їтьс¤ в≥д кошторисних витрат. ќтже, загальна соб≥варт≥сть продукц≥њ дор≥внюЇ:

—к = —з + —н1 - —н2, (6.6)

де —к Ч соб≥варт≥сть к≥нцевоњ продукц≥њ п≥дрозд≥лу за плановий

пер≥од, грн.;

—з Ч загальн≥ витрати п≥дрозд≥лу за кошторисом, грн.;

—н1, —н2 Ч соб≥варт≥сть залишк≥в незавершеного виробництва в≥дпов≥дно на початок ≥ к≥нець планового пер≥оду, грн.

—об≥варт≥сть залишк≥в незавершеного виробництва на початок планового пер≥оду беретьс¤ за фактичними (оч≥куваними) дани≠ми, на к≥нець Ч розраховуЇтьс¤ з урахуванн¤м специф≥ки певно≠го типу виробництва. ¬ одиничному ≥ др≥бносер≥йному виробни≠цтв≥ соб≥варт≥сть незавершеного виробництва за окремими замов≠ленн¤ми на к≥нець планового пер≥оду можна обчислити на основ≥ ступен¤ њх плановоњ готовност≥. ¬ ≥нших типах виробництва так≥ обчисленн¤ зд≥йснюютьс¤ у раз≥ потреби коригуванн¤ фактичноњ величини незавершеного виробництва або при зм≥н≥ обс¤гу випу≠ску продукц≥њ. ѕри цьому враховуЇтьс¤ середньоденний випуск продукц≥њ за виробничою соб≥варт≥стю, середн¤ тривал≥сть виро≠бничого циклу ≥ коеф≥ц≥Їнт зростанн¤ витрат (середн¤ готовн≥сть незавершеного виробництва). ÷¤ методика розгл¤даЇтьс¤ в ≥нших дисципл≥нах (економ≥ка п≥дприЇмства, ф≥нанси) при визначенн≥ величини оборотного кап≥талу п≥дприЇмства.

≤нший метод визначенн¤ соб≥вартост≥ к≥нцевоњ продукц≥њ п≥д≠розд≥лу, що Ї б≥льш адекватним зм≥сту цього показника, передба≠чаЇ попереднЇ обчисленн¤ соб≥вартост≥ окремих вироб≥в. —об≥≠варт≥сть к≥нцевоњ продукц≥њ Ї њњ п≥дсумком.

(6.7)

де п Ч к≥льк≥сть найменувань вироб≥в;

ћ Ч к≥льк≥сть вироб≥в ≥-го найменуванн¤ за виробничою програмою у натуральному вираз≥;

—о≥ Ч виробнича соб≥варт≥сть одиниц≥ ≥-го виробу, грн.

ѕлануванн¤ соб≥вартост≥ окремих вироб≥в займаЇ особливе м≥≠сце в систем≥ планових обчислень.  алькул¤ц≥њ потр≥бн≥ дл¤ об≠грунтуванн¤ ц≥н вироб≥в, визначенн¤ њх рентабельност≥, оц≥нки економ≥чноњ ефективност≥ техн≥чних ≥ орган≥зац≥йних р≥шень, анал≥зу тощо.

™ р≥зн≥ методи обчисленн¤ витрат на окрем≥ вироби. ѓх засто≠суванн¤ залежить в≥д р¤ду обставин, передус≥м в≥д широти но≠менклатури виготовлюваноњ продукц≥њ. «а умов однопродуктово-го виробництва калькулюванн¤ Ї найпрост≥шим ≥ найточн≥шим, оск≥льки вс≥ витрати розгл¤даютьс¤ ¤к пр¤м≥. ќднопродуктове виробництво може мати два р≥зновиди:

Х весь продукт однор≥дний, одн≥Їњ споживноњ (експлуатац≥йноњ) ¤кост≥ й складност≥ виготовленн¤ (цегла, вуг≥лл¤ та ≥н.);

Хпродукт маЇ р≥зн≥ вар≥анти ¤кост≥, властивостей, що потре≠бують р≥зних витрат часу ≥/або ресурс≥в (цемент, пиво, конь¤к тощо).

” першому випадку калькулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ методом пр¤мого д≥ленн¤ витрат на обс¤г продукц≥њ.

(6.8)

де —к Ч загальн≥ витрати, в≥днесен≥ на к≥нцеву продукц≥ю за пла≠новий пер≥од (у повн≥й сум≥ або за калькул¤ц≥йними статт¤ми чи елементами витрат), грн.;

N Ч обс¤г готовоњ продукц≥њ за плановий пер≥од у натураль≠ному вираз≥.

÷е за одностад≥йного виробництва. якщо таких стад≥й б≥льше, в≥дпов≥дно б≥льше й член≥в формули (6.8). ” загальному випадку

(6.9)

де т Ч к≥льк≥сть стад≥й виробничого процесу;

—j Ч загальн≥ витрати на j-й стад≥њ, грн.;

Nj Ч випуск продукц≥њ на j-й стад≥њ.

” другому випадку, тобто коли продукт маЇ р≥зн≥ р≥вн≥ ¤кост≥ чи властивост≥, калькулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за коеф≥ц≥Їнтами

екв≥валентност≥. ќсоблив≥сть цього методу пол¤гаЇ в тому, що кожному вар≥анту продукту присвоюЇтьс¤ певний коеф≥ц≥Їнт, ¤кий св≥дчить про його в≥дносну в≥дм≥нн≥сть за витратами в≥д ба≠зового (основного) вар≥анта продукту.  оеф≥ц≥Їнт дл¤ базового вар≥анта продукту Ч 1,0. “ак≥ коеф≥ц≥Їнти обчислюютьс¤ за да≠ними досв≥ду (емп≥рично), наприклад, з≥ставленн¤м трудом≥стко≠ст≥ виготовленн¤, тривалост≥ виробничого циклу тощо.

ѕриклад. ѕрипустимо, пивзавод виготовл¤Ї три сорти пива:

ј, Ѕ, ¬. «а м≥с¤ць виготовлено 90 000 декал≥тр≥в, на що витрачено 979 000 грн. ƒан≥ за окремими сортами наведено в табл. 6.3. Ѕа≠зовим Ї сорт Ѕ.

“аблиц¤ 6.3

≤Ќ‘ќ–ћј÷≤я ѕ–ќ ¬»ѕ”—  ѕ»¬ј «ј ћ≤—я÷№

¬итрати на декал≥тр базового сорту

—об=979 000/89 000 = 11 грн.

—об≥варт≥сть ≥нших сорт≥в така:

—о.а=11*1,2=13,20 грн.,

1	2	3

Ќазва: ѕлануванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4467 прочитано)