ќрган≥зац≥¤ виробництва > ѕон¤тт¤ про витрати, поточн≥ витрати на витрати наступних пер≥од≥в

ѕон¤тт¤ про витрати, поточн≥ витрати на витрати наступних пер≥од≥в

ѕроцес виробництва завжди повТ¤заний з використанн¤м робочоњ сили та засоб≥в виробництва, ¤к≥ вт≥≠люютьс¤ в продукт≥. ќстанн≥й характеризуЇтьс¤ корис≠н≥стю (споживною варт≥стю) та трудом≥стк≥стю, тобто затраченою певною к≥льк≥стю прац≥. „им продуктивн≥ша прац¤, тим нижча трудом≥стк≥сть одиниц≥ створеного продукту.

—л≥д в≥др≥зн¤ти витрати загальн≥ й на одиницю продукц≥њ. «агальн≥ витрати Ч це витрати на весь обс¤г продукц≥њ за певний пер≥од. ц¤ сума залежить в≥д тривалост≥ пер≥оду ≥ к≥лькост≥ виготовленоњ продукц≥њ. ¬итрати на одиницю продукц≥њ обчислюютьс¤ ¤к середн≥ за певний пер≥од, ¤кщо продукц≥¤ виготовл¤Їтьс¤ пост≥йно або сер≥¤ми. ¬ одиничному виробництв≥ витрати на вир≥б формуютьс¤ ¤к ≥ндив≥дуальн≥.

ќск≥льки витрати Ї функц≥Їю обс¤гу виробництва з певною еластичн≥стю, ≥снуЇ пон¤тт¤ граничних витрат. √раничн≥ витрати характеризують њх прир≥ст на одиницю приросту обс¤гу виробництва, тобто

де —г Ч граничн≥ витрати;

WC Ч прир≥ст загальних витрат;

WN Ч прир≥ст обс¤гу продукц≥њ на одиницю його натурального вим≥ру.

якщо загальн≥ витрати виразити певною функц≥Їю обс¤гу продукц≥њ, то граничний њх р≥вень Ї першою пох≥дною ц≥Їњ функц≥њ. ÷е витрати на останню за часом виготовленн¤ одиницю продукц≥њ. ѕоказник граничних витрат використовуЇтьс¤ при анал≥з≥ доц≥льност≥ зм≥ни обс¤гу виробництва продукц≥њ.

ѕри плануванн≥, обл≥ку ≥ анал≥з≥ витрати класиф≥куютьс¤ за певними ознаками. ќсновними з них б ступ≥нь однор≥дност≥ витрат, спос≥б обчисленн¤ на окрем≥ р≥зновиди продукц≥њ, зв'¤зок з обс¤гом виробництв.

«а ступенем однор≥дност≥ витрати под≥л¤ютьс¤ на елементн≥ й комплексн≥. ≈лементн≥ витрати однор≥дн≥ за складом, мають Їдиний економ≥чний зм≥ст ≥ Ї первинними. ƒо них належать матер≥альн≥ витрати, оплата прац≥ , в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, ≥нш≥ витрати.  омплексн≥ витрати р≥знор≥дн≥ за складом, охоплюють дек≥лька елемент≥в витрат. ѓх групують за економ≥чним призначенн¤м при калькулюванн≥ та орган≥зац≥њ внутр≥шнього економ≥чного управл≥нн¤. Ќаприклад, витрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю устаткуванн¤, загальновиробнич≥, загальногосподарськ≥ витрати, втрати в≥д браку та ≥н.

«а способом обчисленн¤ на окрем≥ р≥зновиди продукц≥њ витрати под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ й непр¤м≥. ѕр¤м≥ витрати безпосередньо пов'¤зан≥ з виготовленн¤м певного р≥зновиду продукц≥њ ≥ можуть бути обчислен≥ на њњ одиницю пр¤мо. якщо виготовл¤Їтьс¤ один р≥зновид ,продукц≥њ, ус≥ витрати Ч пр¤м≥. Ќепр¤м≥ витрати не можна безпосередньо обчислити на окрем≥ р≥зновиди продукц≥≥њ, бо вони пов'¤зан≥ з виготовленн¤м р≥зних вироб≥в (зарплата обслуговуючого ≥ управл≥нського персоналу, утриманн¤ ≥ експлуатац≥¤ будов, споруд, машин тощо). ѕод≥л витрат на пр¤м≥ та непр¤м≥ залежить в≥д р≥вн¤ спец≥ал≥зац≥њ виробництва, його орган≥зац≥йноњ структури, нормуванн¤ ≥ обл≥ку. «ростанн¤ частки пр¤мих витрат у загальн≥й сум≥ п≥двищуЇ точн≥сть обчисленн¤ соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ, зм≥цнюЇ економ≥чн≥ основи управл≥нн¤.

«алежно в≥д зв'¤зку з обс¤гом виробництва витрати под≥л¤ютьс¤ на пост≥йн≥ й зм≥нн≥.

ѕост≥йн≥ витрати Ї функц≥Їю часу, а не обс¤гу продукц≥њ. ѓх загальна сума не залежить в≥д к≥лькост≥ виготовленоњ продукц≥њ в певних межах. Ћише при ≥стотних зм≥нах обс¤гу виробництва, насл≥дком ¤ких Ї зм≥ни виробничоњ ≥ орган≥зац≥йноњ структури п≥дприЇмства, стрибкопод≥бно м≥н¤Їтьс¤ величина пост≥йних витрат, п≥сл¤ чого вона знову залишаЇтьс¤ пост≥йною. ƒо пост≥йних належать витрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю будов ≥ споруд, орган≥зац≥ю виробництва, управл≥нн¤. Ќа практиц≥ до групи пост≥йних в≥днос¤ть також витрати, ¤к≥ не≥стотно зм≥нюютьс¤ внасл≥док зм≥ни обс¤гу виробництва, тому њх називають умовно-пост≥йними.

«м≥нн≥ витрати Ч це витрати, загальна сума ¤ких за певний час залежить в≥д обс¤гу виготовленоњ продукц≥њ. ¬ свою чергу њх можна розд≥лити на пропорц≥йн≥ та порц≥йн≥.

ѕропорц≥йн≥ ¬итрати зм≥нюютьс¤ пр¤мо пропорц≥йно обс¤гу виробництва. ƒл¤ них коеф≥ц≥Їнт пропорц≥йност≥ kп = 1. ƒо пропорц≥йних належать переважно витрати на сировину, основн≥ матер≥али, комплектуюч≥ вироби, в≥др¤дну зарплату роб≥тник≥в.

Ќепропорц≥йн≥ витрати под≥л¤ютьс¤ на прогресуюч≥ та дегресуюч≥. ѕрогресуюч≥ витрати зростають б≥льшою м≥рою, н≥ж обс¤г виробництва, kп > 1. ¬они виникають тод≥, коли зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва вимагаЇ б≥льших витрат на одиницю продукц≥њ. ÷е, приклад, витрати на в≥др¤дно-прогресивну оплату прац≥, датков≥ рекламн≥ та торгов≥ витрати та ≥н. ƒегресуюч≥ витрати зростають менше, н≥ж обс¤г виробництва, kп < 1. ƒо них належить широке коло витрат на експлуатац≥ю машиин ≥ устаткуванн¤, його ремонт, ≥нструмент тощо.

¬ практичних обчисленн¤х загальну динам≥ку зм≥нних витрат спрощують, вважаючи всю њх сукупн≥сть пропорц≥йною. ÷е значно полегшуЇ анал≥з ≥ прогнозуванн¤ витрат.

¬ реальному житт≥ ≥снують обТЇктивн≥ причини, ¤к≥ зумовлюють формуванн¤ витрат виробництва п≥дприЇм≠ства ¤к самост≥йноњ категор≥њ. ¬ основ≥ цього лежить економ≥чна в≥дособлен≥сть. ѕ≥дприЇмства (виробники) в≥дособлен≥ ¤к власники засоб≥в виробництва та ство≠рюваного продукту. ѕри цьому р≥зноман≥тн≥сть форм власност≥ в≥дображаЇ р≥зний р≥вень усусп≥льненн¤ ви≠робництва.

ўоб задовольн¤ти вимоги р≥зних користувач≥в бухгалтерською ≥нформац≥Їю, витрати ≥ прибутки повинн≥ бути класиф≥кован≥. ƒл¤ правильноњ класиф≥кац≥њ треба визначити, до ¤кого напр¤му обл≥ку вони в≥днос¤тьс¤, або, ≥ншими словами, ¤к≥ ц≥л≥ њх обл≥ку. ѕ≥д напр¤мом обл≥ку розум≥Їтьс¤ будь-¤кий п≥дрозд≥л (д≥льниц¤) виробництва, де потр≥бно самост≥йна калькул¤ц≥¤ витрат.

« вс≥Їњ безл≥ч≥ витрат одн≥ безпосередньо пов'¤зан≥ з виготовленн¤м ≥ випуском продукц≥њ, ≥нш≥ - з управл≥нн¤м виробництвом, трет≥ не мають в≥дношенн¤ до виробництва, але по чинному законодавству включаютьс¤ у витрати виробництва (в≥драхуванн¤ в фонди ≥ т. п.).

«а зм≥стом ≥ призначенню вс≥ витрати групуютьс¤ по економ≥чних елементах ≥ калькул¤ц≥йних статт¤х.

ѕо пер≥одичност≥ виникненн¤ витрати д≥л¤тьс¤ на поточн≥ ≥ одноразов≥ (освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ ≥ т. д.).

√рупуванн¤ витрат за економ≥чним зм≥стом зд≥йснюЇтьс¤ незалежно в≥д форми використанн¤ у виробництв≥ того або ≥ншого виду продукц≥њ ≥ м≥сц¤ зд≥йсненн¤ цих витрат. ÷е групуванн¤ застосовуЇтьс¤ при складанн≥ кошторису витрат на виробництво вс≥Їњ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤. —кладанн¤ кошторису необх≥дне дл¤ того, щоб не т≥льки знати величину соб≥вартост≥, але ≥ планувати зниженн¤ соб≥вартост≥ по елементах витрат.  ошторис потр≥бен також дл¤ складанн¤ матер≥альних баланс≥в, нормуванн¤ оборотних кошт≥в, розробки ф≥нансових план≥в ≥ т.п.

ѕоложенн¤м про склад витрат по виробництву ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ встановлена Їдина дл¤ вс≥х п≥дприЇмств (орган≥зац≥й) незалежно в≥д форм власност≥ ≥ орган≥зац≥йно-правових форм номенклатура економ≥чних елемент≥в витрат, створюючих соб≥варт≥сть продукц≥њ: матер≥альн≥ витрати (за вирахуванн¤м вартост≥ поворотних в≥дход≥в); витрати на оплату прац≥; в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби; амортизац≥¤ основних фонд≥в; ≥нш≥ витрати. ¬≥дношенн¤ кожного вказаного вигл¤ду витрат до загальноњ величини в≥дображаЇ њх структуру за певний пер≥од. јнал≥з показуЇ, що структура витрат розр≥знюЇтьс¤ по галуз¤х,ав галуз¤х - по п≥дприЇмствах (так, на п≥дприЇмствах харчовоњ промисловост≥ частка матер≥альних витрат становить 80-82 %,а в галуз¤х, ¤к≥ виробл¤ють техн≥чно складн≥ товари, - 50-55 % ≥ т. п.).

¬казан≥ витрати в≥дбиваютьс¤ в 6-м додатку до бухгалтерського балансу. ÷≥ показники використовують дл¤ розрахунку частки витрат живого ≥ матер≥ал≥зованого прац≥, встановленн¤ кошторисних ≥ фактичних витрат на виробництво по п≥дприЇмству загалом - при визначенн≥ фонду оплати прац≥, об'Їму закуп≥вель матер≥альних ресурс≥в, амортизац≥њ ¤к джерела вдосконаленн¤ основних фонд≥в ≥ т. д. ≤нформац≥¤ про елементи витрат дозвол¤Ї ви¤вити ¤к≥сн≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, зд≥йснювати контроль за витратами в≥дпов≥дно до њх ц≥льового призначенн¤ в процес≥ виробництва продукц≥њ.

” ѕоложенн≥ про склад витрат велика увага прид≥лена угрупуванню витрат, створюючих соб≥варт≥сть продукц≥њ в≥дпов≥дно до њх економ≥чного зм≥сту.  алькул¤ц≥йною статтею витрат називаЇтьс¤ певний вигл¤д витрат, ¤к≥ утвор¤ть соб≥варт≥сть окремих вид≥в продукц≥њ ≥ продукц≥њ (роб≥т, послуг) п≥дприЇмства загалом. ќсновою такого групуванн¤ витрат Ї спос≥б включенн¤ витрат в соб≥варт≥сть окремого виду продукц≥њ (пр¤мо або непр¤мо, шл¤хом розпод≥лу пропорц≥онально вибран≥й на п≥дприЇмств≥ баз≥).

¬изначенн¤ соб≥вартост≥ залежить в≥д к≥лькост≥ вид≥в продукц≥њ, що випускаЇтьс¤. ѕ≥дприЇмства д≥л¤тьс¤ на спец≥ал≥зован≥ ≥ багатономенклатурн≥. ѕо перших соб≥варт≥сть одиниц≥ продукц≥њ визначають шл¤хом розпод≥лу фактичних витрат за зв≥тний пер≥од на к≥льк≥сть випущеноњ продукц≥њ. ѕри випуску р≥зноман≥тноњ продукц≥њ по документах встановлюють пр¤м≥ витрати, пот≥м розпод≥л¤ють непр¤м≥ витрати. ѕ≥драхован≥ витрати д≥л¤ть на к≥льк≥сть випущених вироб≥в ≥ так визначають фактичну соб≥варт≥сть окремого виду продукц≥њ.

“аким чином, розпод≥л витрат на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ зд≥йснюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д того, ¤к в≥днос¤тьс¤ витрати на певний вид продукц≥њ або п≥дрозд≥л п≥дприЇмства - пр¤мо або шл¤хом розпод≥лу. “акий розпод≥л витрат спрощуЇ њх анал≥з ≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ на його основ≥.

”загальненн¤ досв≥ду промислових п≥дприЇмств по плануванню, обл≥ку ≥ калькулюванню соб≥вартост≥ продукц≥њ, анал≥з оф≥ц≥йних нормативних документ≥в дозвол¤ють визначити наступну номенклатуру статей витрат: сировина ≥ матер≥али (1); поворотн≥ прибутки (в≥дн≥маютьс¤) (2); купован≥ вироби ≥ нап≥вфабрикати (3); паливо ≥ енерг≥¤ на технолог≥чн≥ ц≥л≥ (4); основна зароб≥тна плата виробничих роб≥тник≥в (5); в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ потреби (6); витрати на п≥дготовку ≥ освоЇнн¤ виробництва (7); загальноцехов≥ витрати (8); загальнозаводськ≥ (загальногосподарський) витрати (9); ≥нш≥ виробнич≥ витрати (10); комерц≥йн≥ витрати (11).

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ про витрати, поточн≥ витрати на витрати наступних пер≥од≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3082 прочитано)