ќрган≥зац≥¤ виробництва > —клад витрат п≥дрозд≥л ≥ пор¤док њх плануванн¤

—клад витрат п≥дрозд≥л ≥ пор¤док њх плануванн¤

Ѕудь-¤ка д≥¤льн≥сть, у тому числ≥ й виробнича, потребуЇ за≠трат ресурс≥в. «атрати ресурс≥в п≥дприЇмства у грошовому вираз≥ дл¤ дос¤гненн¤ певноњ мети Ч це його витрати. як в≥домо, витра≠ти бувають ≥нвестиц≥йн≥ (разов≥) ≥ поточн≥. ≤нвестиц≥йн≥ витрати, чи просто ≥нвестиц≥њ, спр¤мовуютьс¤ на створенн¤ чи куп≥влю дох≥дних актив≥в або соц≥альних благ. ÷≥ особлив≥ витрати роз≠гл¤даютьс¤ окремо.

ѕоточн≥ виробнич≥ та пов'¤зан≥ з виробництвом витрати Ї ци≠кл≥чними або безперервними. ¬они повторюютьс¤ з кожним цик≠лом виготовленн¤ продукту (основн≥ матер≥али, технолог≥чна енерг≥¤, зарплата виробничих роб≥тник≥в ≥ тощо) або потр≥бн≥ пост≥йно дл¤ управл≥нн¤ ≥ п≥дтриманн¤ виробничоњ системи в ста≠н≥ готовност≥ (зарплата управл≥нського персоналу, орендна плата, амортизац≥¤ основних засоб≥в та ≥н.). ѕоточн≥ витрати (дал≥ Ч витрати) формують соб≥варт≥сть продукц≥њ ≥ таким чином безпо≠середньо впливають на величину прибутку Ч головний показник д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. Ќа р≥вн≥ п≥дрозд≥л≥в внутр≥шньоњ коопе≠рац≥њ, що Ї центрами витрат ≥ не формують власного прибутку, витрати Ї основним показником ефективност≥ њх д≥¤льност≥ (у зь ставленн≥ з обс¤гом виготовленоњ продукц≥њ чи виконаноњ роботи).

”раховуючи важлив≥сть р≥вн¤ витрат дл¤ виробничоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, њх формуванн¤м сл≥д управл¤ти, у тому числ≥ плану≠вати за м≥сц¤ми, видами ≥ нос≥¤ми.

ѕлануванн¤ витрат за м≥сц¤ми зд≥йснюЇтьс¤ дл¤ контролю за њх формуванн¤м та дл¤ орган≥зац≥њ в≥дпов≥дальност≥ за дос¤гнутий р≥вень витрачанн¤ через пор≥вн¤нн¤ фактичноњ ≥ плановоњ вели≠чин. ÷ей аспект плануванн¤ витрат стосуЇтьс¤ безпосередньо п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, ¤к≥ з точки зору центрального апарату управл≥нн¤ п≥дприЇмством Ї концентрованими м≥сц¤ми витрат ≥ ÷ентрами в≥дпов≥дальност≥ за њх р≥вень.

ѕлануванн¤ витрат за њх видами, тобто однор≥дними економ≥≠чними елементами, показуЇ ресурсний аспект витрат, що маЇ ва≠жливе значенн¤ дл¤ анал≥зу соб≥вартост≥ продукц≥њ ≥ ви¤вленн¤ резерв≥в њњ зниженн¤. ƒо однор≥дних вид≥в в≥^п¤т (економ≥чних

елемент≥в) належать матер≥альн≥ витрати, зароб≥тна плата, в≥дра≠хуванн¤ на соц≥альн≥ потреби, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на в≥дшкодуванн¤ зносу основних засоб≥в, амортизац≥йн≥ в≥драху≠ванн¤ на в≥дшкодуванн¤ зносу нематер≥альних актив≥в, ≥нш≥ ви≠трати. ÷е загальна номенклатура елемент≥в витрат, властива вс≥м р≥вн¤м управл≥нн¤ на п≥дприЇмств≥. ¬ окремих п≥дрозд≥лах у њх склад≥ Ї певна специф≥ка. “ак, у б≥льшост≥ п≥дрозд≥л≥в в≥дсутн≥й такий елемент, ¤к амортизац≥¤ нематер≥альних актив≥в, до складу витрат внутр≥шньокооперац≥йних виробничих п≥дрозд≥л≥в вводи≠тьс¤ додатковий елемент Ч послуги власних п≥дрозд≥л≥в (ремон≠тного, ≥нструментального, транспортного цех≥в тощо).

ѕлануванн¤ витрат за нос≥¤ми даЇ змогу визначити соб≥вар≠т≥сть окремих вид≥в продукц≥њ п≥дрозд≥л≥в, що Ї необх≥дною умо≠вою орган≥зац≥њ внутр≥шньоеконом≥чних в≥дносин м≥ж ними, ви≠значенн¤ рентабельност≥ вироб≥в п≥дприЇмства й обірунтуванн¤

його ц≥новоњ пол≥тики.

ќск≥льки при плануванн≥ йдетьс¤ про витрати у майбутньому

пер≥од≥, тобто оч≥куван≥ витрати, њх величина Ї певною м≥рою ймов≥рною, хоча й обчисленою на обірунтован≥й нормативн≥й ба≠з≥. –¤д чинник≥в обумовлюЇ в≥дхиленн¤ фактичного р≥вн¤ витрат в≥д запланованого. ÷е зм≥ни в обс¤з≥ виробництва, ц≥нах на ре≠сурси, ≥нш≥ не передбачен≥ в план≥ чинники впливу на виробни≠чий процес. “ак≥ в≥дхиленн¤ докладно анал≥зуютьс¤ ≥ Ї п≥дставою дл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних управл≥нських р≥шень.

ѕри плануванн≥ витрат п≥дрозд≥л≥в важливе значенн¤ маЇ њх розпод≥л на пр¤м≥ й непр¤м≥, зм≥нн≥ та пост≥йн≥. “акий под≥л зд≥йс≠нюЇтьс¤ стосовно виготовлюваноњ продукц≥њ. ѕр¤м≥ витрати без≠посередньо обчислюютьс¤ на одиницю продукц≥њ (калькул¤ц≥йну одиницю), тобто об'Їкт њх формуванн¤ Ч певний вид продукц≥њ. Ќепр¤м≥ витрати не мають безпосереднього зв'¤зку з конкретним виробом або такий зв'¤зок установити досить важко (наприклад, витрати на виробничу електроенерг≥ю, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ на устаткуванн¤ та ≥н.). ѓх об'Їктом формуванн¤ Ї м≥сце витрат або, точн≥ше, певний п≥дрозд≥л ¤к центр в≥дпов≥дальност≥.

ѕод≥л витрат на зм≥нн≥ та пост≥йн≥ обумовлений реакц≥Їю њх загальноњ величини на зм≥ну обс¤гу виробництва (д≥лову актив≠н≥сть). «м≥нн≥ витрати залежать в≥д обс¤гу виробництва, ≥ њх за≠гальна величина зм≥нюЇтьс¤ внасл≥док зм≥ни останнього. ѕост≥й≠н≥ витрати в межах даноњ виробничоњ та орган≥зац≥йноњ структу≠ри не залежать в≥д обс¤гу виробництва. “акий под≥л витрат сто≠совно кожного п≥дрозд≥лу ≥ п≥дприЇмства в ц≥лому даЇ змогу складати гнучк≥ кошториси щодо р≥зних вар≥ант≥в обс¤гу продук-

ц≥њ, оперативно перераховувати планов≥ витрати на фактичний обс¤г продукц≥њ при оц≥нц≥ д≥¤льност≥ п≥дрозд≥л≥в, анал≥зувати за≠лежн≥сть прибутку в≥д операц≥йноњ активност≥ п≥дприЇмства.

” заруб≥жн≥й практиц≥ поширений ще под≥л витрат на основн≥ та накладн≥. ƒо основних в≥днос¤ть витрати, безпосередньо пов'¤зан≥ з технолог≥чним процесом. ÷е насамперед витрати на сировину, основн≥ матер≥али, зарплату виробничих роб≥тник≥в, тобто пр¤м≥ витрати. —кладом цих основних витрат в б≥льшост≥ випадк≥в ≥ обмежуютьс¤. јле Ї ще витрати, ¤к≥ за њх сутн≥стю теж можна в≥днести до основних, однак цього не робл¤ть дл¤ спро≠щенн¤ зазначеного под≥лу, бо вони належать до непр¤мих (витра≠ти на технолог≥чний ≥нструмент, електроенерг≥ю дл¤ приведенн¤ в д≥ю машин ≥ устаткуванн¤ та ≥н.).

ƒо накладних належать витрати на обслуговуванн¤ виробни≠чого процесу й управл≥нн¤. ѓх под≥л¤ють на виробнич≥ та невиро≠бнич≥ накладн≥ витрати.

¬иробнич≥ накладн≥ витрати Ч це витрати виробничих п≥дроз≠д≥л≥в, ¤к≥ не мають безпосереднього зв'¤зку з виробничим процесом, а пов'¤зан≥ лише з його обслуговуванн¤м ≥ створенн¤м дл¤ нього необх≥дних умов (амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ з вартост≥ виробни≠чих основних фонд≥в, орендна плата, утриманн¤ апарату управл≥нн¤ п≥дрозд≥лу тощо). як уже зазначалось, дл¤ спрощенн¤ цього под≥лу сюди в≥днос¤ть непр¤м≥ витрати виробничого призначенн¤, ¤к≥ за своЇю сутн≥стю належать до основних. «а звичним дл¤ наших п≥д≠приЇмств под≥лом витрат за калькул¤ц≥йним призначенн¤м до на≠кладних витрат цеху з де¤кими корективами можна в≥днести витра≠ти на експлуатац≥ю машин ≥ устаткуванн¤ та витрати на орган≥зац≥ю й управл≥нн¤ виробництвом (загальновиробнич≥ витрати).

ƒо невиробничих накладних витрат належать витрати на утриманн¤ центрального апарату управл≥нн¤ п≥дприЇмством (ад≠м≥н≥стративн≥ витрати), загальнозаводську виробничу ≥нфрастру≠ктуру, комерц≥йн≥ та де¤к≥ ≥нш≥ витрати. ѕриблизно њм в≥дпов≥≠дають загальногосподарськ≥ та позавиробнич≥ витрати за традиц≥йною в≥тчизн¤ною номенклатурою витрат. «г≥дно з таким под≥лом витрат соб≥варт≥сть продукц≥њ п≥дрозд≥лу р≥вн¤ цеху на≠зивають виробничою соб≥варт≥стю, ¤ка м≥стить основн≥ (пр¤м≥) ≥ виробнич≥ накладн≥ витрати. ÷≥ терм≥нолог≥чн≥ та класиф≥кац≥йн≥ особливост≥ щодо витрат сл≥д мати на уваз≥ при робот≥ з заруб≥ж≠ною л≥тературою. ¬они враховуютьс¤ також новими положенн¤≠ми (стандартами) бухгалтерського обл≥ку в ”крањн≥.

—клад витрат, що плануютьс¤ п≥дрозд≥лу, залежить в≥д специ≠ф≥ки його д≥¤льност≥ й м≥сц¤ у структур≥ п≥дприЇмства. Ќайб≥льш

повний ≥ розгорнутий склад витрат властивий в≥дносно самост≥й≠ним п≥дрозд≥лам, що випускають готову продукц≥ю на ринок. ¬≥н наближаЇтьс¤ до складу витрат п≥дприЇмства в ц≥лому. ƒл¤ п≥д≠розд≥лу р≥вн¤ цеху цей склад обмежуЇтьс¤ цеховими пр¤мими (основними) й непр¤мими (виробничими накладними) витратами. ¬иробничим д≥льниц¤м ≥ бригадам плануютьс¤, ¤к правило, окрем≥ елементи витрат, що залежать в≥д њх роботи (витрати на

матер≥али, енерг≥ю, ≥нструмент та ≥н.).

ѕлан витрат у склад≥ показник≥в кошторису (соб≥вартост≥ про≠дукц≥њ) ≥ планових калькул¤ц≥й вироб≥в розробл¤Їтьс¤ на основ≥ ¬иробничоњ програми п≥дрозд≥лу ≥ норм витрат ресурс≥в. «агальна схема ц≥Їњ процедури показана на рис. 6.1. ƒл¤ кращого сприй≠н¤тт¤ схема ≥стотно спрощена, на н≥й не показано взаЇмозв'¤зк≥в м≥ж п≥дрозд≥лами в процес≥ розробленн¤ плану й особливо м≥ж основними ≥ допом≥жними структурними одиниц¤ми. ќдним ≥з про¤в≥в таких зв'¤зк≥в Ї метод формуванн¤ внутр≥шн≥х витрат,

–ис. 1. «агальна схема складанн¤ плану витрат п≥дрозд≥лу п≥дприЇмства (цеху)

а саме нап≥вфабрикатний ≥ безнап≥вфабрикатний. ” першому ви≠падку до складу витрат п≥дрозд≥л≥в входить варт≥сть нап≥вфабри≠кат≥в ≥ продукц≥њ, виготовленоњ ≥ншими п≥дрозд≥лами п≥дприЇмст≠ва. “акий пор¤док обов'¤зковий, коли м≥ж п≥дрозд≥лами ≥снують справжн≥ чи умовн≥ ринков≥ в≥дносини.

«а безнап≥вфабрикатного методу, ¤кий найб≥льш поширений у в≥тчизн¤н≥й промисловост≥, варт≥сть нап≥вфабрикат≥в власного виробництва не заноситьс¤ до соб≥вартост≥ продукц≥њ виробничих п≥дрозд≥л≥в. ѓх переданн¤ за технолог≥чним маршрутом контро≠люЇтьс¤ системою не бухгалтерського, а оперативного обл≥ку. ” цьому випадку сума витрат основних виробничих п≥дрозд≥л≥в до≠р≥внюЇ витратам п≥дприЇмства, оск≥льки внутр≥шн≥й оборот тут не враховуЇтьс¤.

ѕри цьому треба мати на уваз≥, що варт≥сть продукц≥њ ≥ послуг допом≥жних ≥ обслуговуючих п≥дрозд≥л≥в завжди входить до соб≥≠вартост≥ продукц≥њ основних п≥дрозд≥л≥в. ƒл¤ цього зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л витрат допом≥жних ≥ обслуговуючих п≥дрозд≥л≥в м≥ж ос≠новними п≥дрозд≥лами пропорц≥йно обс¤гу наданих ними послуг.

1	2

Ќазва: —клад витрат п≥дрозд≥л ≥ пор¤док њх плануванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1896 прочитано)