Ѕ≥олог≥¤ >  в≥тковий годинник  арла Ћ≥нне¤

 в≥тковий годинник  арла Ћ≥нне¤

Ўведський природознавець Ч ботан≥к, зоолог ≥ л≥кар Ч  арл Ћ≥нней Ч видатний учений XVIII стол≥тт¤. ” 1735 роц≥ у в≥ц≥ 28 рок≥в в≥н став доктором медицини. ≤ в то≠му ж роц≥ опубл≥кував свою основну працю п≥д назвою Ђ—истема природиї, що уславила його ≥м'¤. ÷¤ прац¤ за житт¤ Ћ≥нне¤ витримала 12 видань! ≤ щоразу автор до≠опрацьовував њњ, уточнював, доповнював.

” своњй Ђ—истем≥ природиї  арл Ћ≥нней вперше запро≠понував наукову класиф≥кац≥ю в≥домих тод≥ рослин ≥ тва≠рин. —вого часу славетний учений —тародавньоњ √рец≥њ јр≥-стотель описав 454 види тварин. ¬≥дтод≥ минуло два ти≠с¤чол≥тт¤. ¬чен≥ ви¤вили ≥ вивчили велику к≥льк≥сть но≠вих вид≥в тварин.  арл Ћ≥нней описав 4200 вид≥в тварин ≥ розд≥лив њх на ш≥сть клас≥в: ссавц≥, птахи, амф≥б≥њ, ри≠би, черви ≥ комахи. –ослини в≥н розд≥лив на 24 класи.

 ласиф≥кац≥¤ рослин ≥ тварин, ¤ку запропонував Ћ≥н≠ней, далеко не бездоганна. “ак, рослини в≥н згрупував за зовн≥шн≥ми ознаками кв≥ток, а не за справжн≥м спор≥днен≠н¤м м≥ж близькими видами. Ќе зовс≥м вдалою була ≥ кла≠сиф≥кац≥¤ тварин. ƒо класу амф≥б≥й, наприклад, Ћ≥нней включив не лише земноводних, а й плазун≥в. ј до кла≠су черв≥в зарахував ус≥х в≥домих на той час безхребетних тварин, за вин¤тком комах. јле не треба забувати, що  арл Ћ≥нней жив ≥ працював у середин≥ XVIII стол≥тт¤ (в≥н помер 1778 року), коли природнич≥ науки були ще в зародковому стан≥. ќтже, на т≥ часи його систематика тварин ≥ рослин була великим кроком вперед ≥ спри¤ла подальшому розвитку б≥олог≥чних наук.

ќсобливу пристрасть  арл Ћ≥нней мав до рослин. Ѕа≠гато часу в≥н присв¤тив вивченню рослин р≥зних крањн ≥ континент≥в, з≥браних в р¤д≥ в≥домих Ївропейських колек-ц≥й-гербар≥њв. —ам в≥н особисто вивчив ≥ описав близько 1500 вид≥в рослин.

Ћ≥нней не лише вивчав будову рослин, в≥н ц≥кавивс¤ також питанн¤ми њхньоњ ф≥з≥олог≥њ Ч ростом, цв≥т≥нн¤м, плодонос≥нн¤м. ѕри цьому в≥н пом≥тив, що в де¤ких рос-

лин кв≥тки розкриваютьс¤ вранц≥, в ≥нших Ч вдень, у тре≠т≥х Ч надвеч≥р, а у четвертих Ч вноч≥. ≤ закриваютьс¤ во≠ни також в певн≥й посл≥довност≥, кожна у св≥й час. ÷е навело вченого на думку зробити кв≥тковий годинник Ч Ђгодинник флорї.

—першу Ћ≥нней ретельно спостер≥гав за рослинами ≥ за≠писував, о котр≥й годин≥ розкриваютьс¤ чи закриваютьс¤ њхн≥ кв≥ти. ¬≥н склав список приблизно 50 рослин, ¤к≥ вка≠зували йому години дн¤. «атим в≥н з≥брав ц≥ рослини ≥ ви≠садив њх у себе в саду на спец≥альну клумбу, розташував≠ши њх так, щоб, гл¤нувши, можна було б з достатньою точн≥стю визначити час. ј кв≥тки й справд≥ поводилис¤, ¤к годинник. “ак, у козельц¤ кв≥ти розкривалис¤ о 3Ч4-й годин≥ ранку, а закривалис¤ о 9Ч10-й годин≥ ранку, у ци≠кор≥ю в≥дпов≥дно о 4Ч5-й ≥ 10-й, у нечуйв≥тру зонтичного о 6-й ранку ≥ о 5-й дн¤, в осоту городнього о 6Ч7-й ≥ 12-й, у безсмертникаЧо 7Ч8-й годин≥ ранку ≥ о 2-й дн¤,

у мањсу Ч о 5-й ≥ о 7-й вечора, у б≥лоњ л≥л≥њ Ч о 5-й ≥ о 8-й вечора.

 в≥тковий годинник  арла Ћшне¤ Ч не ун≥версальний пос≥бник дл¤ людей ус≥х крањн св≥ту, оск≥льки житт¤ скр≥зь проходить за м≥сцевим часом, в р≥зних районах «емл≥ б≥о≠лог≥чн≥ процеси у рослин ≥ тварин ви¤вл¤ютьс¤ по-р≥зному. ѕерев≥рка ≥ пор≥вн¤льн≥ спостереженн¤ показали, що го≠динник Ћ≥нне¤ придатний в основному дл¤ район≥в, роз≠ташованих на р≥вн≥ 60 градус≥в п≥вн≥чноњ широти. ≤накше кажучи, кв≥тков≥ годинники в р≥зних широтах Ђход¤тьї по-р≥зному. ¬ ћосковськ≥й област≥, наприклад, кв≥тки осо≠ту городнього розкриваютьс¤ п≥зн≥ше Ч о 1Ч2-й годин≥ дн¤.  в≥тки цикор≥ю розкриваютьс¤ о 6Ч7-й годин≥ ранку, а закриваютьс¤ о 3Ч4-й годин≥ дн¤.

як же по¤снити здатн≥сть кв≥ток рослин до розкриван≠н¤ й закриванн¤ о певн≥й пор≥? як розвинулось у рослин таке пристосуванн¤ до умов житт¤? ѕро ф≥з≥олог≥чн≥ ме≠хан≥зми здатност≥ листк≥в ≥ кв≥ток рослин рухатис¤ ми вже говорили у попередньому нарис≥ Ч ЂЋ≥сов≥ компасиї. ўо ж до пер≥одичност≥ цих рух≥в, добовоњ ритм≥ки њх, то вона передус≥м пов'¤зана з впливом сон¤чних промен≥в. —аме сх≥д ≥ зах≥д сонц¤ визначають характер житт¤ ≥ д≥≠¤льност≥ чи функц≥онуванн¤ вс≥х живих ≥стот Ч тварин, рослин ≥ людей. ” процес≥ еволюц≥йного розвитку в них розвинулас¤ здатн≥сть ор≥Їнтуватис¤ в час≥ ≥ поринати в сон або прокидатис¤. ≤накше кажучи, в них з'¤вивс¤ так званий внутр≥шн≥й б≥олог≥чний годинник, ¤кий регулюЇ њх≠ню добову активн≥сть. ѕевний вплив на добов≥ ритми справл¤ють також волог≥сть ≥ температура пов≥тр¤.

” середн≥й смуз≥ –ос≥њ рослини розкривають своњ кв≥ти в так≥ години: о 5-й ранку Ч шипшина, цикор≥й; о 6-й Ч кульбаба, польова гвоздика, б≥лий пов≥й, рудуватий л≥л≥й≠ник ≥ о 7-й Ч дзвоники, картопл¤, нечуйв≥тер зонтичний. ¬ цей час ≥з вод¤них глибин ставк≥в та озер випливають на поверхню велик≥ зелен≥ пуп'¤нки б≥лого лататт¤ ≥ п≥д ласкавими промен¤ми сонц¤ розгортаютьс¤ у б≥лосн≥жн≥ кв≥тки.

ќ 8-й годин≥ ранку розкривають своњ кв≥тки наг≥дки ≥ чорнобривц≥; о 9-й Ч рожев≥ кв≥тки см≥лки, о 10-йЧ-мати-й-мачуха, квасениц¤. ѕ≥зн≥ше за ≥нш≥, близько 11-оњ години ранку, розкриваЇ своњ кв≥тки шпергель Ч др≥бний бур'¤н, що акуратно вказуЇ на час в≥д весни до осен≥.

 в≥туюч≥ рослини, ¤к правило, любл¤ть тепло ≥ сонце. “ому так ¤скраво м≥н¤тьс¤ њхн≥ кв≥тки у вран≥шню пору ≥ ваень. ј де¤к≥ рослини не терпл¤ть спеки ≥ ¤скравого

сонц¤ ≥ посп≥шають позакривати своњ кв≥ти. ƒо таких на≠лежить козелець. ¬ранц≥ в≥н прокидаЇтьс¤ одним з пер≠ших ≥ розкриваЇ своњ пелюстки ще до сх≥д сонц¤, на св≥≠танку, але вже о 9Ч10-й годин≥ ранку закриваЇ њх. ѕри≠близно так само поводитьс¤ ≥ льон. ќп≥вдн≥ закриваЇ своњ пелюстки осот польовий.

ќ 14Ч15-й годин≥ закриваютьс¤ кв≥тки картопл≥, куль≠баб, любочок списолист¤них, а о 15Ч16-й годин≥ ЂзасинаЇї шпергель. Ѕлизько 16Ч17-њ години згортають, оранжев≥ пелюстки наг≥дки. ќ 17Ч18-й годин≥ закриваютьс¤ кв≥тки мати-й-мачухи, жовтцю, квасениц≥. ќ сьом≥й годин≥ вечо≠ра б≥ле лататт¤ стул¤Ї зелен≥ чашолистки, закриваЇ кв≥т≠ку ≥ поринаЇ у воду. ќ 20-й годин≥, в≥дчуваючи прохолоду, закривають кв≥тки л≥л≥йник та шипшина.

ѕ≥д веч≥р осв≥тлен≥сть спадаЇ, температура пов≥тр¤ зни≠жуЇтьс¤ Ч ≥ теплолюбн≥ рослини закривають своњ кв≥тки. ” зв'¤зку з цим припин¤ють польоти ≥ денн≥ комахи, а в≥дтак улаштовуютьс¤ на ноч≥влю ≥ птахи, що живл¤тьс¤ ними. јле на цьому ланцюг взаЇмозв'¤зк≥в у природ≥ не обрива≠Їтьс¤. ѕ≥сл¤ 8-њ години вечора розкриваютьс¤ б≥л≥ кв≥тки запашного тютюну, њх добре видно в темр¤в≥, вони р≥зко пахт¤ть ≥ цим приваблюють н≥чних метелик≥в-запильник≥в. ” цей же час розкриваютьс¤ пуп'¤нки енотери, њњ ¤скрав≥ жовт≥ кв≥тки мають р≥зкий запах, живуть вони лише одну н≥ч, а пот≥м в'¤нуть. ѕ≥сл¤ 9-њ години вечора розкривають≠с¤ кв≥тки горицв≥ту.

Ѕ≥олог≥чний годинник рослин на ”крањн≥ маЇ власний Ђх≥дї, пов'¤заний з м≥сцевим часом, географ≥чним поло≠женн¤м ≥ кл≥матичними умовами. Ѕуло б дуже добре, ¤к≠би школ¤р≥ й учител≥-б≥ологи в р≥зних област¤х ”крањни сам≥ провели спостереженн¤ за добовим ритмом кв≥ток рослин ≥ уклали св≥й Ђгодинник флорї, ¤к це колись зро≠бив  арл Ћ≥нней.

ѕро те, що у тварин ≥ рослин спостер≥гаЇтьс¤ пер≥одич≠не, повторенн¤ життЇвих процес≥в, њх цикл≥чн≥сть, знали вже стародавн≥ вчен≥, зокрема √≥ппократ ≥ јр≥стотель. ¬ивченн¤ цих ¤вищ у наступн≥ стол≥тт¤ ≥ особливо в остан≠н≥ дес¤тил≥тт¤ й роки привело до виникненн¤ вченн¤ про б≥олог≥чн≥ ритми ≥ годинники.

ѕер≥одичне повторенн¤ п≥двищеноњ активност≥ й спо≠кою Ч законом≥рн≥сть дл¤ вс≥х живих орган≥зм≥в, його дотримуютьс¤ ≥ рослини, ≥ тварини, ≥ людина. ¬ласне, це було пом≥чено передус≥м ≥ найкраще саме в людей. «м≥≠на сну й неспанн¤, добов≥ коливанн¤ температури т≥ла, 'пульсу, споживанн¤ кисню, вид≥ленн¤ вуглекислоти тощо

в≥дбуваЇтьс¤ в орган≥зм≥ людини буквально по годинах. ѕричому найб≥льш≥ з цих показник≥в в≥дзначено близько 16Ч18-њ години, а найменш≥ Ч близько 5Ч7-њ години ран≠ку. “емпература т≥ла здорових людей буваЇ максимальною о 6-й годин≥ вечора, а м≥н≥мальною Ч о 4-й годин≥ ранку. ѕриблизно так зм≥нюЇтьс¤ ≥ кров'¤ний тиск.

‘≥з≥ологи й л≥кар≥ ви¤вили добову ритм≥ку в д≥¤льност≥ печ≥нки, шлунка, кишечника, орган≥в вид≥ленн¤, залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ, в обм≥н≥ речовин ≥ нав≥ть у б≥ох≥м≥ч≠ному склад≥ кров≥. ¬ивченн¤ електричноњ активност≥ моз≠ку в людей показало, що нав≥ть коли людина спить, ак≠тивн≥сть ритм≥чно зм≥нюЇтьс¤ кожн≥ 90 хвилин. ¬ ц≥лому, ¤к стверджують фах≥вц≥ з б≥оритмолог≥њ, у людей вже ви≠¤влено близько 100 зм≥н у робот≥ р≥зних орган≥в ≥ систем орган≥зму, що пер≥одично зм≥нюютьс¤ упродовж доби.

¬иникненн¤ б≥олог≥чних ритм≥в у живих орган≥зм≥в в≥д≠бувалос¤ в процес≥ њхнього еволюц≥йного розвитку ≥ по≠в'¤зано з впливом д≥¤льност≥ —онц¤ та ≥нших зовн≥шн≥х фактор≥в. «м≥на п≥р року, зм≥на дн¤ ≥ ноч≥, ¤к ≥ найваж≠лив≥ш≥ фактори зовн≥шнього впливу, призвели до того, що у тварин ≥ рослин розвинулис¤ пристосувальн≥ реакц≥њ, ¤к≥ повторюютьс¤ з певною, нав≥ть строгою законом≥рн≥стю. “ак виникли ≥ закр≥пилис¤ р≥зноман≥тн≥ б≥олог≥чн≥ рит≠ми. ѕричому вони бувають не лише добовими, ¤ й бага≠тоденними, м≥с¤чними, р≥чними. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в во≠ни спадков≥ Ч передаютьс¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤, але Ї й так≥ пер≥одичн≥ ¤вища в житт≥ тварин ≥ рослин, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ п≥д впливом умов зовн≥шнього середовища.

«агальнов≥дом≥ так≥ пер≥одичн≥ ¤вища в житт≥ рослин, ¤к весн¤ний рух сок≥в, розпукуванн¤ листк≥в, цв≥т≥нн¤ ≥ плодонос≥нн¤, ос≥ннЇ скиданн¤ лист¤ та багато ≥нших. ¬ основному це пов'¤зано з впливом сон¤чноњ енерг≥њ. –≥з≠н≥ рослини здатн≥ Ђп≥дладжуватис¤ї п≥д тривал≥сть дн¤, ≥ залежно в≥д цього де¤к≥ з них цв≥туть навесн≥, а ≥нш≥ вл≥тку або нав≥ть восени. ≤ добов≥ ритми у рослин, ¤к ми, вже говорили, пов'¤зан≥ з —онцем ≥ осв≥тлен≥стю «емл≥у

1

Ќазва:  в≥тковий годинник  арла Ћ≥нне¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (553 прочитано)