Ѕ≥олог≥¤ >  лас —савц≥

 лас —савц≥

«агальна характеристика. ” сучасн≥й фаун≥ нал≥чуЇтьс¤ 4-4,5 тис. вид≥в ссавц≥в, або зв≥р≥в. ¬они становл¤ть вищий клас хребетних, органи ¤ких, особливо кора переднього мозку, дос¤гли на сучасному етап≥ њхнього розвитку найвищого диференц≥юванн¤.

“≥ло ссавц≥в вкрите шк≥рою з шерстю або волосс¤м. Ўк≥ра багата на сальн≥ й потов≥ залози. ” багатьох вид≥в Ї й пахуч≥ залози. ѕотов≥ залози вид≥л¤ють п≥т, завд¤ки чому зд≥йснюЇтьс¤ терморегул¤ц≥¤. ”с≥ ссавц≥ характеризуютьс¤ на¤вн≥стю молочних залоз. ” них Ї передротова порожнина, обмежена губами ≥ зубами. Ќа в≥дм≥ну в≥д плазун≥в, зуби ссавц≥в диференц≥йован≥. ™ д≥афрагма, ¤ка в≥дд≥л¤Ї грудну порожнину в≥д черевноњ. ќрган слуху у зовн≥шн≥й частин≥ маЇ вушну раковину, а в середньому вус≥ Ї три слухов≥ к≥сточки.

«авд¤ки прогресивному розвитку центральноњ нервовоњ системи, теплокровност≥, на¤вност≥ волос¤ного покриву, виношуванню мал¤т у т≥л≥ матер≥ та вигодовуванню њх молоком ссавц≥ здобули перемогу в конкуренц≥њ з плазунами та ≥ншими хребетними ≥ м≥цно завоювали не лише суход≥л, а й ≥нш≥ середовища ≥снуванн¤.

–озгл¤немо морфолог≥ю та ф≥з≥олог≥ю ссавц≥в на приклад≥ св≥йського собаки.

—в≥йський собака Ч це перша тварина, ¤ку приручила перв≥сна людина. ’арактерними ознаками родини собак Ї середн≥ розм≥ри т≥ла, добре розвинен≥ довг≥ ноги, пристосован≥ дл¤ б≥гу, добре розвинений нюх ≥ на¤вн≥сть 42 зуб≥в.

Ќезважаючи на велику р≥зноман≥тн≥сть пор≥д собак, ус≥ вони належать до одного виду. «алежно в≥д використанн¤ св≥йських собак людиною та њх призначенн¤ вс≥ породи цих тварин под≥л¤ють на службових, мисливських ≥ декоративних. —обаки добре п≥ддаютьс¤ дресируванню.

—лужбових собак (лайку, боксера, в≥вчарку та ≥н.) використовують дл¤ р≥зних ц≥лей: охорони р≥зних об'Їкт≥в, табун≥в, пошуку корисних копалин, розшуку злочинц≥в. ѕ≥д час в≥йни собак використовували дл¤ розшукуванн¤ поранених ≥ вивезенн¤ њх з пол¤ бою, винищенн¤ ворожих танк≥в, в≥дшукуванн¤ м≥н, наданн¤ допомоги зв'¤зк≥вц¤м тощо.

ƒл¤ промислового ≥ спортивного полюванн¤ на птах≥в ≥ зв≥р≥в людина вивела велику к≥льк≥сть р≥зноман≥тних пор≥д мисливських собак: гончак≥в, хорт≥в, норних, л¤гавих тощо.

ƒекоративн≥ собаки (болонка, ¤понськ≥ й пек≥нськ≥ собачки, пудел≥, карликов≥ породи тер'Їр≥в, мопси та ≥н.) господарського значенн¤ не мають, њх розвод¤ть дл¤ задоволенн¤ естетичних потреб людини.

—обак широко використовують ¤к лабораторних тварин.

«овн≥шн¤ будова. “улуб собаки (наприклад, лайки або в≥вчарки) стрункий, з добре розвиненою мускулатурою. “≥ло собаки не торкаЇтьс¤ земл≥, оск≥льки њњ к≥нц≥вки знаход¤тьс¤ п≥д тулубом, тод≥ ¤к у плазун≥в вони розм≥щен≥ по боках т≥ла. ѕ≥д час ход≥нн¤ й б≥гу собаки спираютьс¤ на пальц≥ з м≥цними к≥гт¤ми. √олова тварини тримаЇтьс¤ на гнучк≥й шињ ≥ дуже рухлива.

Ўк≥ра м≥цна ≥ еластична, оск≥льки змащуЇтьс¤ вид≥ленн¤ми сальних залоз, протоки ¤ких в≥дкриваютьс¤ у волос¤ну сумку. ¬она вкрита волос¤ним покривом. ƒовг≥ ≥ товст≥ волосини називають остю, а др≥бн≥ш≥ й коротш≥ Ч п≥дшерст¤м, або пухом. ѕ≥дшерст¤ ≥ шк≥ра захищен≥ в≥д пошкодженн¤ грубими й м≥цними остьовими волосинами. ѕ≥дшерст¤, в ¤кому затримуЇтьс¤ багато пов≥тр¤, призначене дл¤ збереженн¤ тепла т≥ла.

ƒва рази на р≥к собака, ¤к ≥ багато ≥нших ссавц≥в, лин¤Ї. ќск≥льки потових залоз у собаки мало, охолодженн¤ орган≥зму дос¤гаЇтьс¤ частим диханн¤м. Ўк≥ра ж б≥льшост≥ зв≥р≥в маЇ велику к≥льк≥сть потових залоз.

—келет. „ерепна коробка у ссавц≥в значно б≥льша, н≥ж у плазун≥в, що пов'¤зано з добре розвиненим головним мозком. ” скелет≥ собаки, ¤к ≥ ≥нших вид≥в ссавц≥в, спостер≥гаЇтьс¤ ч≥тке розчленуванн¤ хребта на шийний, грудний, поперековий, крижовий ≥ хвостовий в≥дд≥ли, а також на¤вн≥сть плоских зчлен≥вних поверхонь хребц≥в з хр¤щовими дисками (мен≥сками) м≥ж хребц¤ми. ’арактерна стала к≥льк≥сть (7) шийних хребц≥в дл¤ вс≥х ссавц≥в. √рудн≥ хребц≥ мають в≥дростки, до ¤ких прикр≥плюютьс¤ ребра. √рудна кл≥тка утворена хребц¤ми, ребрами ≥ грудниною. ’ребц≥ крижового в≥дд≥лу зростаютьс¤ з к≥стками таза.

ѕо¤с передн≥х к≥нц≥вок собаки (¤к ≥ ≥нших швидкоб≥гаючих ссавц≥в) утворений двома лопатками ≥ прирослими до них ворон¤чими к≥стками та двома рудиментарними ключиц¤ми. ѕо¤с задн≥х к≥нц≥вок, або таз, складаЇтьс¤ з двох без≥менних к≥сток, утворених зростанн¤м трьох парних тазових к≥сток (клубовоњ, с≥дничноњ та лобковоњ).

ћ'¤зова система собаки добре розвинена ≥ дуже диференц≥йована. Ќал≥чуЇ к≥лька сотень окремих, спец≥ал≥зованих м'¤з≥в. ќсобливо розвинен≥ м'¤зи спини й к≥нц≥вок.

ѕорожнини т≥ла. √рудна порожнина св≥йського собаки, ¤к ≥ вс≥х ≥нших вид≥в ссавц≥в, в≥дд≥лена в≥д черевноњ перетинкою, або д≥афрагмою. —т≥нки цих порожнин ≥ внутр≥шн≥ органи, розм≥щен≥ в них, вкрит≥ тонкою оболонкою. ¬ грудн≥й порожнин≥ цю оболонку називають плеврою, а в черевн≥й Ч очеревиною. як у грудн≥й, так ≥ в черевн≥й порожнинах м≥ститьс¤ незначна к≥льк≥сть р≥дини. ѕ≥д час запалень у грудн≥й ≥ черевн≥й порожнинах к≥льк≥сть р≥дини може зб≥льшуватись.

“равна система. «уби под≥лен≥ на р≥зц≥, ≥кла ≥ кутн≥; при цьому число њх у р≥зних групах ч≥тко стале. «уби використовуютьс¤ не лише дл¤ утримуванн¤ здобич≥, а й дл¤ перетиранн¤ њж≥. Ѕудова зуб≥в зумовлена способом житт¤ тварини. «уб складаЇтьс¤ з 1-2 корен≥в, шийки ≥ коронки. ѕобудован≥ зуби з дентину, цементу ≥ емал≥. –озм≥щен≥ вони в ком≥рках щелеп. ” Їхидни, мурахоњда ≥ де¤ких китопод≥бних зуб≥в немаЇ.

Ўлунок характеризуЇтьс¤ р≥зною будовою, що пов'¤зано з характером њж≥. ¬ склад≥ кишок Ї сл≥па кишка ≥ червопод≥бний в≥дросток. “равний канал ссавц≥в, за вин¤тком найнижчих форм, зак≥нчуЇтьс¤ самост≥йним в≥дх≥дником.

ƒихальна система. ќргани диханн¤ мають однакову будову у вс≥х ссавц≥в ≥ характеризуютьс¤ складн≥стю ¤к легень, що мають альвеол¤рну будову, так ≥ дихальних шл¤х≥в.

“рахе¤ под≥л¤Їтьс¤ на бронхи, ¤к≥ галуз¤тьс¤ на др≥бн≥ш≥ бронхи р≥зних пор¤дк≥в до найменших бронх≥ол. ќстанн≥ зак≥нчуютьс¤ м≥хурц¤ми з ком≥рчастими ст≥нками Ч альвеолами, в ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ газообм≥н.

 ровоносна система. —ерце ссавц≥в складаЇтьс¤ з чотирьох камер Ч двох передсердь ≥ двох шлуночк≥в.  ров рухаЇтьс¤ по двох колах кровооб≥гу.

ќргани вид≥ленн¤ Ч парн≥ тазов≥ нирки, розм≥щен≥ в поперековому в≥дд≥л≥ п≥д хребтом. ¬≥д кожноњ нирки в≥дходить сечов≥д, що в≥дкриваЇтьс¤ в сечовий м≥хур, в≥д ¤кого в≥дходить сечовид≥льний канал. ” б≥льшост≥ ссавц≥в цей канал в≥дкриваЇтьс¤ назовн≥, у ¤йцекладних Ч у клоаку.

Ќервова система ≥ органи чутт¤. ” головному мозку особливо розвинен≥ п≥вкул≥, вони наст≥льки велик≥, що накривають середн≥й мозок ≥ мозочок. ќсобливого розвитку дос¤гаЇ також кора переднього мозку, площа ¤коњ зб≥льшуЇтьс¤ за рахунок утворенн¤ звивин ≥ борозен. ƒуже прогресуЇ й мозочок.

¬ орган≥ слуху з'¤вл¤ютьс¤ вушна раковина, три слухов≥ к≥сточки ≥ звукосприймальний апарат Ч сп≥ральний (корт≥њв) орган. ќсобливо тонкий слух мають зв≥р≥, активн≥сть ¤ких найб≥льша в н≥чний час. ¬ орган≥ нюху складного розвитку дос¤гають пластинчаст≥ скелетн≥ носов≥ раковини ≥ носовий лаб≥ринт. ќрганом дотику у багатьох вид≥в Ї довг≥ й жорстк≥ волосини Ч в≥бриси, розм≥щен≥ переважно б≥л¤ носа ≥ очей. ” мавп, ¤к ≥ у людини, основн≥ органи дотику Ч на к≥нчиках пальц≥в. «≥р дл¤ ссавц≥в не маЇ такого значенн¤, ¤к дл¤ птах≥в.  ольори розр≥зн¤ють далеко не вс≥ зв≥р≥. “у гаму кольор≥в, ¤ку бачить людина, сприймають, можливо, лише мавпи. —мак добре розвинений у травоњдних.

–озмноженн¤ ≥ розвиток. —татев≥ залози парн≥. –озвиток зародка у вищих в≥дбуваЇтьс¤ в спец≥альному орган≥ Ч матц≥. «в'¤зок зародка ссавц≥в з≥ ст≥нкою матки зд≥йснюЇтьс¤ через плаценту, ¤ка сполучаЇтьс¤ з ним пуповиною. ¬ кров зародка з кров≥ матер≥ надход¤ть поживн≥ речовини ≥ кисень, а в зворотному напр¤мку Ч продукти життЇд≥¤льност≥, в тому числ≥ й вуглекислий газ. –озмноженн¤ представник≥в п≥дкласу ѕершозв≥р≥в розгл¤датиметьс¤ нижче.

Ќа ранн≥х стад≥¤х розвитку зародка собаки та ≥нших ссавц≥в спостер≥гаютьс¤ з¤бров≥ щ≥лини, хорда та ≥нш≥ ознаки, характерн≥ дл¤ нижчих хордових. ” р≥зних вид≥в зв≥р≥в тривал≥сть внутр≥шньоутробного розвитку, або ваг≥тност≥, р≥зна. Ќаприклад, у гризун≥в (мишей, хом'¤к≥в) ваг≥тн≥сть триваЇ 11-15 д≥б, у св≥йських собак Ч два м≥с¤ц≥, а у слон≥в Ч майже п≥втора року.

ѕовед≥нка. ѕор¤д з ≥нстинктами велике значенн¤ в повед≥нц≥ ссавц≥в маЇ утворенн¤ умовних рефлекс≥в, ¤к≥ легше ≥ швидше виробл¤ютьс¤ у вид≥в з найрозвинен≥шою корою переднього мозку.

ћал¤та ссавц≥в п≥знають свою мат≥р вже з перших дн≥в житт¤. ѕот≥м вони стають досв≥дчен≥шими. ¬заЇмне пересл≥дуванн¤, боротьба, стрибки ≥ б≥г спри¤ють не лише тренуванню тварин, а й виробленню прийом≥в захисту та нападанн¤. ” зв'¤зку з≥ зм≥нами навколишнього середовища у —савц≥в пост≥йно виробл¤ютьс¤ нов≥ умовн≥ рефлекси, а т≥, що не п≥дкр≥плюютьс¤ подразниками, гальмуютьс¤ ≥ можуть зникати. “ому ссавц≥ швидко пристосовуютьс¤ до нових умов зовн≥шнього середовища.

“урбота про потомство. ќск≥льки у багатьох ссавц≥в (хижих, гризун≥в та ≥н.) мал¤та народжуютьс¤ сл≥пими, а ≥нод≥ й голими, самки ще до род≥в будують гн≥здо або л≥гво. ѕ≥сл¤ род≥в самки облизують своњх мал¤т, годують, з≥гр≥вають ≥ обер≥гають њх, стежать за чистотою л≥гва. –ослиноњдн≥ ссавц≥ народжують мал¤т ц≥лком сформованими, здатними вже через к≥лька годин ≥ти за мат≥р'ю. ” цих тварин турбота про потомство пол¤гаЇ в годуванн≥ його молоком ≥ захист≥. —амки вс≥х ссавц≥в ви¤вл¤ють велику активн≥сть, ≥нод≥ нав≥ть ризикують своњм житт¤м, захищаючи потомство. —амц≥, ¤к правило, про потомство не турбуютьс¤. ѕари утворюютьс¤ зазвичай лише на пер≥од розмноженн¤.

1	2

Ќазва:  лас —савц≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2798 прочитано)