ѕ≥дприЇмництво > Ѕ≥знес плануванн¤

Ѕ≥знес плануванн¤

Ѕ≥знес плануванн¤

Ќа сьогодн¤шн≥й день в ус≥х на слуху слова - "б≥знес-план, ≥нвестиц≥йний проект, кредитна за¤вка" та ≥нш≥ слова та словосполученн¤, що означають наб≥р ≥нформац≥њ, необх≥дноњ дл¤ обгрунтуванн¤ доц≥льност≥ вкладенн¤ кошт≥в в той чи ≥нший б≥знес. ќдн≥ п≥дприЇмц≥ хочуть отримати додатков≥ ресурси дл¤ б≥знесу, ≥нш≥ спод≥ваютьс¤ усп≥шно вкласти т≥ ресурси, що вони мають. ƒл¤ п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ замислились про можлив≥сть довготривалого ефективного веденн¤ б≥знесу, призначений цей матер≥ал. ќднодн≥вкам, або п≥дприЇмц¤м, ¤к≥ живуть сьогодн≥шн≥м днем, даний матер≥ал корист≥ не принесе - х≥ба що дл¤ того, щоб посм≥¤тись над такими ¤к ¤, над тими, хто хоче ≥ в≥рить в те, що подальший розвиток цив≥л≥зац≥њ повинен ірунтуватись на рац≥ональному мисленн≥ та рац≥ональному ставленн≥ до житт¤, на здоровому глузд≥, на люд¤х, ¤к≥ в≥льно мисл¤ть ≥ д≥ють. –ац≥ональне не заперечуЇ культуру, не заперечуЇ необх≥дн≥сть духовного житт¤, а розвиваЇ њх, вбачаючи в них основу дл¤ справедливого устрою рац≥онального житт¤.

¬ к≥нцевому п≥дсумку: ефективне використанн¤ ресурс≥в визначаЇ життЇспроможн≥сть, здатн≥сть розвивати будь-¤кий б≥знес. „им визначаЇтьс¤ ефективн≥сть використанн¤ ресурс≥в? ѕо¤вою корисних продукт≥в, ≥ншими словами - товар≥в та послуг, тобто продукц≥њ, на ¤ку Ї платоспроможний попит. якщо продукт залишаЇтьс¤ на склад≥ без вимоги, тобто за нього не дають грошей або ≥ншого корисного продукту - це означаЇ: ви неправильно визначили свого споживача, ви ор≥Їнтувались на тих, у кого немаЇ грошей, хто неплатоспроможний, з ким обм≥н не Ї екв≥валентним. “обто, в першу чергу, визначте коло ваших споживач≥в, опиш≥ть њх, охарактеризуйте ¤к вашого кл≥Їнта тих, хто в змоз≥ купити ваш товар. «наючи свого споживача, можна визначити, що саме йому потр≥бно - ¤кий товар або послугу в≥н хоче отримати ≥ чи спроможний за нењ заплатити. ÷ей товар або послугу ≥ сл≥д виробл¤ти. “аким чином, ви визначаЇте можливий попит. (’оча може мати м≥сце ситуац≥¤ або стратег≥¤, ¤ка передбачаЇ створенн¤ свого споживача). јле тих, хто бажаЇ задовольнити вашого споживача ≥ в≥д≥брати потенц≥йно ваш≥ грош≥ дуже багато. якщо ви зум≥Їте правильно запропонувати св≥й товар чи послугу, - отримаЇте компенсац≥ю за ваш б≥знес. ” розвинутому ринку: пропозиц≥¤ визначаЇ попит. ¬ даному випадку п≥д розвинутим ринком розум≥Їтьс¤ будь-¤кий ринок, де в≥льно установлюютьс¤ ц≥ни шл¤хом торгу м≥ж продавцем ≥ споживачем. Ќа в≥тчизн¤ному ринку багато виключень (¤к≥ вже стали правилами), тому сл≥д кожному п≥дприЇмцю виробити власне баченн¤ ринку, власне ставленн¤ до ринку ≥, перев≥р¤ючи початков≥ своњ г≥потези, виробити власний п≥дх≥д до веденн¤ б≥знесу, свою стратег≥ю. Ѕудь-¤ка формула ринку може стати усп≥шною при правильному набор≥ ≥нструмент≥в управл≥нн¤ б≥знесом. Ќаприклад, формулюванн¤: "попит визначаЇ пропозиц≥ю", повинне одразу ж ставити перед п≥дприЇмцем нав≥ть не питанн¤: ¤к швидко ¤ збираю, обробл¤ю ≥ розум≥ю ≥нформац≥ю про зм≥ни у потребах моњх кл≥Їнт≥в? ÷е формулюванн¤ повинне спонукати п≥дприЇмц¤ в≥дпов≥сти самому соб≥ на наступне питанн¤: ¤к швидко конкуренти це робл¤ть? якщо конкурент встигне зробити це швидше, м≥й товар залишитьс¤ продукц≥Їю, тобто товаром на склад≥ - н≥кому не потр≥бними витратами.

ƒе-хто каже: немаЇ незапитаного товару, а Ї висок≥ ц≥ни на нього. ¬м≥нн¤ встановити ц≥ни - важливе р≥шенн¤, але встановлен≥ ц≥ни не можуть бути нижчими за суму ресурс≥в, що п≥шли на виробництво та просуванн¤ даноњ продукц≥њ. (’оча може бути ≥ така стратег≥¤, ¤к виштовхнути конкурента з ринку, але дл¤ реал≥зац≥њ под≥бноњ стратег≥њ потр≥бн≥ ресурси. „и вистачить њх у ¬ас?)

ƒл¤ веденн¤ б≥знесу перш за все необх≥дне:
- бажанн¤ п≥дприЇмц¤ робити б≥знес, тобто бажанн¤ вз¤ти на себе в≥дпов≥дальн≥сть за його результати ≥ розум≥нн¤, заради чого в≥н робить б≥знес, заради чого в≥н живе

- вм≥нн¤, профес≥онал≥зм, знанн¤ ≥ бажанн¤ п≥дприЇмц¤ пост≥йно вчитись та п≥двищувати свою квал≥ф≥кац≥ю

пост≥йно робити б≥знес, розпочинати д≥њ, не опускати руки

ѕо друге, - ресурси. –озраховуючи лише на власн≥ ресурси, п≥дприЇмець суттЇво зменшуЇ ризики, але в той же час зменшуЇ ≥ можливост≥ б≥знесу.

« ц≥Їњ причини, кредитн≥ ресурси, ≥нвестиц≥њ потр≥бн≥ б≥знесу ≥, за певних умов, п≥дприЇмцю виг≥дно користуватись позиками. “ому важливо знати, ¤ким чином можливо залучати њх ≥ вм≥ти правильно користуватись ними.

ƒл¤ розум≥нн¤ можливостей б≥знесу, необх≥дно регул¤рно отримувати ≥нформац≥ю. ƒл¤ цього п≥дприЇмець повинен налагодити њњ оперативне отриманн¤. ≤нформац≥¤ в наш час швидко застар≥ваЇ, тому техн≥чне забезпеченн¤ ц≥Їњ сфери д≥¤льност≥ повинне в≥дпов≥дати сучасному р≥вню. јле! Ќе треба покладатись на те, що комп'ютер все зробить (що закладено в його програмах ≥ базах даних, те й отримаЇш). ¬ усьому повинен бути здоровий глузд.

¬м≥нн¤ продемонструвати можливост≥ ≥ реал≥њ б≥знесу - це може зробити т≥льки справжн≥й п≥дприЇмець. ўоб показати св≥й б≥знес, необх≥дно приймати участь у виставках, форумах тощо, необх≥дно створювати мережу контакт≥в. Ќе останню роль в≥д≥грають сучасн≥ засоби комун≥кац≥й, наприклад, Internet. Ѕез вм≥нн¤ показати св≥й б≥знес, св≥й товар - така д≥¤льн≥сть залишитьс¤ простою тратою ресурс≥в. Ѕ≥знес-план, оформлений в≥дпов≥дним чином, може стати т≥Їю в≥зитною карткою, за ¤кою кредитори та ≥нвестори з самого початку оц≥нюватимуть доц≥льн≥сть подальших контакт≥в з п≥дприЇмцем.

‘ормуванн¤ позитивного ≥м≥джу не т≥льки ¬ашого б≥знесу, але й б≥знес-кл≥мату в крањн≥ в ц≥лому - дуже важливий аспект дл¤ усп≥шност≥ б≥знесу.  оли державн≥ службовц≥ говор¤ть про банкрутство крањни тощо, вони суттЇво зменшують можливост≥ веденн¤ б≥знесу. ѕ≥дприЇмц≥ повинн≥ реально сприймати б≥знес-кл≥мат ≥ допомагати державним службовц¤м покращувати його. ѕ≥дприЇмц≥ повинн≥ ч≥тко в≥дстежувати: хто з державних службовц≥в заважаЇ покращенню б≥знес-кл≥мату в крањн≥ ≥ в≥дкрито називати њхн≥ ≥мена. ”часть п≥дприЇмц≥в в громадському, публ≥чному житт≥ крањни дозвол¤Ї пол≥пшити б≥знес-кл≥мат в н≥й.

‘ормуванн¤ ключових критер≥њв, за ¤кими оц≥нюватиметьс¤ усп≥шн≥сть б≥знесу з боку зовн≥шн≥х (в≥дносно даного б≥знесу) сил (держава, ≥нвестори, кредитори, споживач≥ тощо), також важливо знати при п≥дготовц≥ б≥знес-плану. ƒл¤ ≥нвестора Ї важливим: ¤к швидко повернутьс¤ вкладен≥ кошти, ¤ким Ї ризик при вкладенн≥ кошт≥в. ƒл¤ кредитора - б≥льш важлив≥ гарант≥њ по поверненню вкладених кошт≥в. ƒл¤ споживача головне - задоволенн¤ його потреб, ¤к≥сть товару ≥ можлив≥сть його придбати.

” формуванн≥ ключових фактор≥в усп≥ху б≥знесу та п≥дготовц≥ привабливого ≥ реального б≥знес-плану важливу роль можуть з≥грати консультанти: консультанти з маркетингу, з ф≥нанс≥в, з управл≥нн¤, з юридичних питань, соц≥альних ≥ психолог≥чних проблем тощо. «алученн¤ фах≥вц≥в, ¤к≥ зум≥ли зарекомендувати себе, дозволить витратити менше часу на обгрунтуванн¤ доц≥льност≥ веденн¤ того чи ≥ншого б≥знесу. јле консультант - це т≥льки пом≥чник. Ќе потрапл¤йте в залежн≥сть в≥д нього. Ќе вимагайте в≥д нього побудови ефективного б≥знесу дл¤ вас. Ѕудуйте б≥знес разом з ним, вч≥тьс¤ у нього новим прийомам роботи, але пам'¤тайте, що в≥дпов≥дальн≥сть за ваш б≥знес лежить т≥льки на вас.  онсультант - це ваш "психоанал≥тик", коли в≥н допомагаЇ зрозум≥ти вам, нав≥що, що саме ≥ ¤ким чином ви робите. ¬≥н - ваш партнер, у ¤кого немаЇ "шкурного" ≥нтересу в вашому б≥знес≥ ≥ ¤кому нема чого в≥д вас приховувати, в≥н ваш конструктивний опонент, ¤кий повинен знаходити нов≥ альтернативи чи слабк≥ м≥сц¤ вашого б≥знесу та пропонувати вар≥анти можливих р≥шень, критер≥њ, за ¤кими ви њх оц≥нюватиме. ¬≥н - ваше друге я, коли навчаЇ ваших прац≥вник≥в. якщо ви знайшли такого консультанта ≥ бажаЇте з ним поговорити, порадитись - тримайтесь за нього - доки не в≥дчуЇте, що вам з ним не комфортно або що ви потрапили в повну залежн≥сть. ¬ цьому випадку знайд≥ть ≥ншого консультанта ≥ спробуйте попрацювати з ним. «ас≥б перев≥рки профес≥онал≥зму консультанта - т≥льки у пор≥вн¤нн≥ з профес≥онал≥змом ≥ншого консультанта. ќб'Їктивн≥ параметри б≥знесу можуть зм≥нитись зовс≥м з ≥нших причин. ¬изначте на початку роботи, за ¤кими параметрами ви оц≥нюватимете роботу, взаЇмод≥ю з консультантом ≥ попрос≥ть його запропонувати власн≥ параметри. ѕри сп≥впад≥нн≥ параметр≥в ви завжди зможете домовитись щодо ефективност≥ роботи консультанта, при несп≥впад≥нн≥ - скор≥ш за все - ви не працюватимете разом.
јле завжди основним фактором усп≥ху залишитьс¤ п≥дприЇмець та його впевнен≥сть:

я ÷≈ ћќ∆”! ≤ «–ќЅЋё Ѕ≤«Ќ≈— ≈‘≈ “»¬Ќ»ћ.
ћодель ефективноњ п≥дприЇмницькоњ повед≥нки:
’ќ„” -> ¬ћ≤ё («Ќјё я ) -> –ќЅЋё = ћќ∆”

ћожливо почати б≥знес одразу ж з д≥њ. ¬з¤ти ≥ почати робити. Ќаприклад: повернути р≥чки, продавати папуасам валенки, приватизувати крањну, позичити грошей (вз¤ти кредит або ≥нвестиц≥ю) - обов'¤зково отримаЇш ф≥аско.

ћожливо вивчити вс≥ науки, що стосуютьс¤ б≥знесовоњ д≥¤льност≥, прочитати вс≥ книжки ≥ стати академ≥ком. ”крањна на даний час знаходитьс¤ на одному з перших м≥сць в св≥т≥ за к≥льк≥стю вчених на одного мешканц¤ крањни ≥ ск≥льки ми отримали ≥нвестиц≥й?

ћожна захот≥ти робити добре вс≥м люд¤м ≥ пов≥рити в таку можлив≥сть, ≥ шукати шл¤хи, ¤к це зробити, але часто доходиш висновку, що под≥бне п≥д силу т≥льки Ѕогу.

ћожливо захот≥ти зробити добре соб≥ самому, задовольнити вс≥ своњ бажанн¤.

¬ар≥ант≥в багато. який вибрати? «адовольн¤ючи себе, своњ бажанн¤, анал≥зуй своњ в≥дчутт¤ - а чи люблю ¤ себе? якщо в≥дпов≥дь - “ј , то це саме той спос≥б, ¤кий тоб≥ п≥дходить. „и не протир≥чить тв≥й спос≥б задоволенн¤ власних бажань загальним домовленост¤м у сусп≥льств≥, в ¤кому ти живеш, його правовим нормам? якщо н≥ - ти знайшов св≥й життЇвий шл¤х!
ўоб робити б≥знес ефективно, потр≥бно запитати у споживача твоњх послуг чи товару - а це вам п≥дходить? ¬и купуватимете у мене це? якщо ти ще бажаЇш додатково залучити в св≥й б≥знес ресурси або партнер≥в, - треба зум≥ти показати њм, що ти взмоз≥ задовольнити њхн≥ бажанн¤, ¤к своњ власн≥.

1	2	3

Ќазва: Ѕ≥знес плануванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (5631 прочитано)