ѕ≥дприЇмництво > «агальна характеристика процесу реструктуризац≥њ п≥дприЇмства

«агальна характеристика процесу реструктуризац≥њ п≥дприЇмства

ѕлан.

Ќеобх≥дн≥сть, сутн≥сть ≥ мета реструктуризац≥њ.

2. ‘орми ≥ види реструктуризац≥њ.
1. Ќеобх≥дн≥сть, сутн≥сть ≥ мета реструктуризац≥њ

—таб≥л≥зац≥¤ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки та поступове нарощуванн¤ еконо≠м≥чного потенц≥алу крањни безпосе≠редньо пов'¤зан≥ з реал≥зац≥Їю активноњ структурноњ пол≥тики, ¤ка вважаЇтьс¤ ключовим елементом за≠гальноњ стратег≥њ розвитку первинних ланок (п≥д≠приЇмств, орган≥зац≥й) ≥ в ц≥лому сусп≥льного вироб≠ництва.

—учасний стан економ≥ки на макро- ≥ м≥крор≥вн≥ характеризуЇтьс¤ деформованою структурою вироб≠ництва. “ому одним ≥з стратег≥чних завдань б≥льш ефективного розвитку виробничого потенц≥алу Ї його структурна перебудова. ќстанню можна зд≥йснюва≠ти, з одного боку, за допомогою проведенн¤ ефек≠тивноњ пол≥тики реструктуризац≥њ та санац≥њ потен≠ц≥йно конкурентоспроможних п≥дприЇмств, а з ≥ншо≠го Ч через л≥кв≥дац≥ю (повне перепроф≥люванн¤) збиткових ≥ збанкрут≥лих п≥дприЇмств.

ѕроцес реструктуризац≥њ можна розгл¤дати ¤к спос≥б зн¤тт¤ суперечност≥ м≥ж вимогами ринку й застар≥лою лог≥кою д≥й п≥дприЇмства. ѕо сут≥, рест≠руктуризац≥¤ п≥дприЇмства трактуЇтьс¤ ¤к зд≥йснен≠н¤ орган≥зац≥йно-економ≥чних, правових, техн≥чних заход≥в, спр¤мованих на зм≥ну структури п≥дприЇм≠ства, управл≥нн¤ ним, форм власност≥, орган≥зац≥й≠но-правових форм, ¤к здатн≥сть привести п≥дприЇм≠ство до ф≥нансового оздоровленн¤, зб≥льшити обс¤г випуску конкурентоспроможноњ продукц≥њ, п≥двищи≠ти ефективн≥сть виробництва.

ћетою проведенн¤ реструктуризац≥њ Ї створенн¤ повноц≥нних суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, здатних ефективно функц≥≠онувати за умов переходу до ринковоњ економ≥ки та виробл¤ти кон≠курентоспроможну продукц≥ю, що в≥дпов≥даЇ вимогам товарних ринк≥в. ќтже, процедуру реструктуризац≥њ можна визначити ¤к ком≠плекс заход≥в, спр¤мованих на в≥дновленн¤ ст≥йкоњ техн≥чноњ, еко≠ном≥чноњ та ф≥нансовоњ життЇздатност≥ п≥дприЇмств.

2. ‘орми ≥ види реструктуризац≥њ.

–еструктуризац≥¤ п≥дприЇмства спр¤мовуЇтьс¤ ≥ реструктуризац≥њ на розв'¤занн¤ двох основних завдань: по-перше, ¤кнайскор≥ше забезпечити виживанн¤ п≥д≠приЇмства; по-друге, в≥дновити конкурентоспроможн≥сть п≥дпри≠Їмства на ринку. ¬≥дпов≥дно до цих завдань ≥ розгл¤дають взаЇ≠мозв'¤зан≥ форми ≥ види реструктуризац≥њ п≥дприЇмств та орган≠≥зац≥й.

«а оперативноњ реструктуризац≥њ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) розв'¤зуютьс¤ дв≥ основн≥ проблеми: забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ та суттЇве пол≥пшенн¤ результат≥в його (њњ) д≥¤льност≥. ѕер≥од опера≠тивноњ реструктуризац≥њ триваЇ приблизно 3Ч4 м≥с¤ц≥. ќперативн≥ зм≥ни на п≥дприЇмств≥ потребують проведенн¤ комплексу заход≥в, що з них, ¤к правило, спец≥ально вид≥л¤ють так≥:

Х зм≥на окремих складових орган≥зац≥йноњ структури п≥д≠приЇмства;

Х створенн¤ й в≥докремлюванн¤ нових структурних п≥дрозд≥л≥в;

Х оперативне зниженн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥;

Х зменшенн¤ величини оборотних фонд≥в через ви¤вленн¤ та ре≠ал≥зац≥ю (л≥кв≥дац≥ю) зайвих запас≥в (у т≥м числ≥ запас≥в допом≥ж≠них матер≥ал≥в);

Х в≥дмова (продаж паю) в≥д пайовоњ участ≥ в ≥нших п≥дприЇм≠ствах та орган≥зац≥¤х, ¤кщо попередн≥й анал≥з п≥дтвердив недостат≠ню економ≥чну ефективн≥сть останн≥х;

Х скороченн¤ обс¤г≥в основних фонд≥в через реал≥зац≥ю (л≥кв≥да≠ц≥ю) зайвого обладнанн¤, транспортних засоб≥в тощо;

Х анал≥тична оц≥нка та припиненн¤ вкладанн¤ неефективних ≥нвестиц≥й, кр≥м життЇво необх≥дних дл¤ п≥дприЇмства й обірун≠тованих з позиц≥й розвитку ринку.

¬≥дтак комплекс заход≥в з оперативноњ реструктуризац≥њ м≥стить передовс≥м заходи з зниженн¤ вс≥х вид≥в витрат (без одержанн¤ будь-¤ких суттЇвих ≥нвестиц≥й) ≥ швидкого зб≥льшенн¤ обс¤гу збу≠ту продукц≥њ та обороту кап≥талу. ѕроте, ¤кщо процес перетворен≠н¤ буде зупинено п≥сл¤ завершенн¤ оперативноњ реструктуризац≥њ, то п≥дприЇмство незабаром неминуче знов опинитьс¤ в кризовому стан≥.

—тратег≥чна реструктуризац≥¤ п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) за≠безпечуЇ довготерм≥нову його (њњ) конкурентоспроможн≥сть. ƒл¤ дос¤гненн¤ такоњ конкурентоспроможност≥ необх≥дне визначенн¤ стратег≥чноњ мети п≥дприЇмства, розробка стратег≥чноњ концепц≥њ розвитку, а також напр¤м≥в та ≥нструмент≥в реал≥зац≥њ ц≥Їњ мети. ќтже, реструктуризац≥њ п≥дприЇмства передуЇ оц≥нка його стану. ѕроте й анал≥з, ≥ реформуванн¤ можна проводити, ¤кщо маЇмо все≠б≥чно обірунтовану мету реструктуризац≥њ, ¤ку можна сформулю≠вати (беручи загалом) таким чином: продукц≥¤ п≥дприЇмства маЇ в≥дпов≥дати поточному платоспроможному попиту. ѕ≥дприЇмство, що задовольн¤Ї цю вимогу, з одного боку, збер≥гаЇ централ≥зова≠ний контроль у найб≥льш важливих сферах д≥¤льност≥, а з ≥ншого Ч в≥дроджуЇтьс¤ завд¤ки проведенню активноњ науково-техн≥чноњ та ринковоњ стратег≥њ в межах кожноњ товарноњ групи. як правило, кризовий стан п≥дприЇмства зумовлений не одн≥Їю, а багатьма при≠чинами, њх буваЇ то б≥льше, що б≥льш пов≥льною Ї реакц≥¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ на зм≥ну типу господарськоњ системи.

ќрган≥зац≥йно-правовий вид реструктуризац≥њ характери≠зуЇтьс¤ процесами комерц≥ал≥зац≥њ, корпоратизац≥њ, зм≥ни орган≥за≠ц≥йноњ структури та власника державних п≥дприЇмств.

“ехн≥чну реструктуризац≥ю пов'¤зано ≥з забезпеченн¤м тако≠го стану п≥дприЇмства, за ¤кого воно дос¤гаЇ в≥дпов≥дного р≥вн¤ виробничого потенц≥алу, технолог≥њ, Ђноу-хауї, управл≥нських на≠вичок, квал≥ф≥кац≥њ персоналу, ефективних систем постачанн¤ й лог≥стики, тобто всього того, що даЇ п≥дприЇмству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукц≥Їю.

≈коном≥чна життЇздатн≥сть дос¤гаЇтьс¤, коли продукц≥¤ п≥дприЇмства, його кап≥тальн≥ та поточн≥ витрати, р≥вень продажу й ц≥нова пол≥тика забезпечують такий р≥вень економ≥чноњ рента≠бельност≥ п≥дприЇмства, що в≥дпов≥даЇ сучасним умовам господа≠рюванн¤.

ѕ≥сл¤ дос¤гненн¤ ф≥нансовоњ життЇздатност≥ суб'Їкт господа≠рюванн¤ матиме таку структуру балансу п≥дприЇмства, за ¤коњ по≠казники л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ задовольн¤ють вимоги ринку, а також позбудетьс¤ проблем ≥з виплатою кредит≥в, в≥дсотк≥в за них чи з погашенн¤м ≥нших боргових зобов'¤зань тощо.

”правл≥нську реструктуризац≥ю зв'¤зано з п≥дготовкою та переп≥дготовкою персоналу з ор≥Їнтац≥Їю на конкурентоспромож≠не функц≥онуванн¤ п≥дприЇмства, зм≥ну його орган≥зац≥йноњ струк≠тури, менеджменту, технолог≥чноњ, ≥нновац≥йноњ та маркетинговоњ пол≥тики.

ѕрирода й м≥ра необх≥дноњ реструктуризац≥њ залежать в≥д ха≠рактеру проблем п≥дприЇмства. ≤нод≥ п≥дприЇмство потребуЇ лише частковоњ або так званоњ обмеженоњ реструктуризац≥њ дл¤ в≥днов≠ленн¤ економ≥чноњ та техн≥чноњ життЇздатност≥. ѕри цьому п≥дприЇ≠мство встановлюЇ дл¤ себе певн≥ стандарти (ор≥Їнтири), ¤к≥ е к≥нце≠вою метою реал≥зац≥њ в≥дпов≥дного типу реформуванн¤. “акими ор≥Їнтирами можуть бути р≥вень ф≥нансового л≥вериджу (сп≥вв≥дно≠шенн¤ позикових ≥ власних кошт≥в), розм≥р робочого кап≥талу п≥дприЇмства, а також коеф≥ц≥Їнт покритт¤ борг≥в.

ƒл¤ дос¤гненн¤ встановлених значень можуть використовува≠тис¤ так≥ заходи: реструктуризац≥¤ (переоформленн¤) борг≥в, до≠даткова ем≥с≥¤ ц≥нних папер≥в, переоц≥нка актив≥в, зниженн¤ деб≥≠торськоњ заборгованост≥ тощо.  оли проблеми п≥дприЇмства Ї б≥льш суттЇвими, тод≥ п≥дприЇмство потребуЇ Ђусеб≥чноњї реструктури≠зац≥њ. ќчевидно, що цей тип реформуванн¤ включаЇ й ф≥нансову реструктуризац≥ю.

Ђ”себ≥чнаї реструктуризац≥¤ охоплюЇ розробку новоњ орган≥за≠ц≥йноњ структури, в≥дпов≥дноњ продуктовоњ, трудовоњ, техн≥чноњ та технолог≥чноњ пол≥тики, зм≥ни в менеджмент≥, орган≥зац≥њ тощо. –еструктуруванн¤ п≥дприЇмства в такий спос≥б триваЇ здеб≥льшого до трьох рок≥в.

” процес≥ обірунтовуванн¤ вид≥в, форм та ступен¤ реструкту≠ризац≥њ необх≥дно насамперед глибоко проанал≥зувати техн≥ко-економ≥чну й ф≥нансову ситуац≥ю. ѕерше питанн¤, на ¤ке необх≥д≠но знайти в≥дпов≥дь, Ч це визначити (встановити) вид продукц≥њ, що його виробл¤тиме п≥дприЇмство п≥сл¤ реструктуризац≥њ дл¤ в≥дновленн¤ свого потенц≥алу та нормального функц≥онуванн¤. ÷ьо≠му передуЇ анал≥з ус≥х напр¤м≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства за кри≠тер≥Їм конкурентоспроможност≥ продукц≥њ (ц≥на, ¤к≥сть), ринковоњ частки, структури витрат ≥ прибутковост≥. ѕередовс≥м анал≥зують так≥ альтернативи:

Х ¤кщо прибутков≥сть виробництва певноњ продукц≥њ не можна в≥дновити з причин њњ низькоњ ¤кост≥, застар≥лоњ технолог≥њ, високоњ соб≥вартост≥, низького р≥вн¤ використанн¤ виробничоњ потужност≥, ¤ка унеможливлюЇ економ≥ю на масштабах тощо, то виробництво треба припинити;

Х дл¤ ресурс≥в, ¤к≥ вив≥льн¤ютьс¤ (виробнич≥ потужност≥, Ђноу-хауї, управл≥нський ≥ трудовий потенц≥ал), визначаютьс¤ нов≥ пер≠спективн≥ види продукц≥њ, виробництво котрих забезпечить необ≠х≥дну рентабельн≥сть вкладеного кап≥талу з урахуванн¤м вартост≥ реструктуризац≥њ;

Х ¤кщо виробництво не може бути в≥дновлене нав≥ть ≥з реструктуризованими техн≥чними умовами ≥ перепроф≥льованим персона≠лом, тод≥ п≥дприЇмство п≥дл¤гаЇ закриттю, нееконом≥чне й заста≠р≥ле обладнанн¤ та на¤вн≥ активи треба продати, а виробнич≥ площ≥ здати в оренду.

Ѕудь-¤ку стратег≥ю реструктуризац≥њ треба п≥дсилювати захода≠ми за трьома основними напр¤мками:

Х зменшенн¤ витрат ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва та продуктивност≥ прац≥, зниженн¤ енергоЇмност≥ виробництва, по≠силенн¤ контролю за ¤к≥стю продукц≥њ;

Х модерн≥зац≥¤ або зам≥на обладнанн¤; здеб≥льшого модерн≥за≠ц≥¤ Ї виг≥дн≥шою ≥ за критер≥Їм витрат ≥ з погл¤ду стратег≥њ розвит≠ку п≥дприЇмства;

Х запровадженн¤ новоњ технолог≥њ, доц≥льн≥сть ¤коњ маЇ бути ре≠тельно обгрунтована.

1

Ќазва: «агальна характеристика процесу реструктуризац≥њ п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1544 прочитано)