ѕ≥дприЇмництво > «асновницьк≥ документи та њх п≥дготовка. –инок та його функц≥њ

«асновницьк≥ документи та њх п≥дготовка. –инок та його функц≥њ

1. «асновницьк≥ документи та њх п≥дготовка

¬иникненн¤ юридичноњ особи неможливе без певних установчих (засновницьких) документ≥в.

—аме пон¤тт¤ Уустановч≥ документиФ опосередковано вказуЇ на те, що результатом њх складанн¤ ≥ реЇстрац≥њ в установленому законом пор¤дку Ї створенн¤ певноњ УустановиФ, тобто юридичноњ особи. Ќезважаючи на на¤вн≥сть у ф≥л≥й, представництв та ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в юридичноњ особи пакету документ≥в, на п≥дстав≥ ¤ких вони провад¤ть свою д≥¤льн≥сть, статусу установчих вони не мають.

Ќа в≥дм≥ну в≥д юридичних ос≥б, дл¤ ¤ких характерна спец≥альна право д≥Їздатн≥сть (характеризуЇтьс¤ тим, що юридична особа маЇ право лише займатис¤ тими видами д≥¤льност≥, що зазначен≥ в њњ установчих документах), ф≥зична особа Ц субТЇкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в силу ун≥версальноњ правоздатност≥ (тобто здатност≥ займатис¤ будь-¤кою д≥¤льн≥стю, ¤ка не суперечить законодавству). ¬иход¤чи з цього, ф≥зичн≥ особи Ц субТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ д≥ють не на п≥дстав≥ установчих документ≥в, а на п≥дстав≥ св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ѕроте ф≥зична особа не позбавл¤Їтьс¤ обовТ¤зку отриманн¤ л≥ценз≥й, патент≥в, дозвол≥в на той вид д≥¤льност≥, ¤ким вона фактично займаЇтьс¤ (¤кщо звичайно, така д≥¤льн≥сть п≥дл¤гаЇ л≥цензуванн¤ або дл¤ њњ зд≥йсненн¤ зг≥дно ≥з законодавством вимагаЇтьс¤ певний дозв≥л).

Ќеобх≥дно зазначити, що законодавство, кр≥м пон¤тт¤ Уустановч≥ документиФ (наприклад, ст. 4 «акону ”крањни в≥д 19 вересн¤ 1991 р. є1576-’≤≤ Уѕро господарськ≥ товаристваФ), вживаЇ ще два пон¤тт¤ Ц Устатутн≥ документиФ (наприклад, ст. 6 «акону ”крањни в≥д 16 кв≥тн¤ 1991 р. є959-’≤≤ Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьФ), а також Узасновницьк≥ документиФ (наприклад, ст. 3 «акону ”крањни в≥д 19 грудн¤ 1995 р. є481/95-¬– Уѕро державне регулюванн¤ виробництва, торг≥вл≥ спиртом етиловим, конь¤чним та тютюновими виробамиФ). ¬они Ї ≥дентичними, проте ¤к теор≥¤, так ≥ практика зараз йде шл¤хом визначенн¤ таких документ≥в саме ¤к УустановчихФ,

як зазначено вище, до установчих документ≥в законодавство, а саме Ц п.3 ѕоложенн¤ про державну реЇстрац≥ю субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, затверджено постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤ 1998 р. є740 Ц в≥дносить:

1) установчий догов≥р ¤к р≥шенн¤ власник≥в майна (засновник≥в) про створенн¤ юридичноњ особи, ¤кщо власник≥в два ≥ б≥льше;

2) статут, ¤кщо в≥дпов≥дно до законодавства це необх≥дно дл¤ створюваноњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥[1].

Ѕ≥льшост≥ юридичних ос≥б Ц субТЇкт≥в п≥дприЇмництва, в тому числ≥ господарськ≥ товариства, д≥ють на основ≥ ≥ установчого договору ≥ статуту.

—татут Ц це установчий документ, ¤кий зг≥дно з д≥ючим законодавством передбачаЇтьс¤ дл¤ створюваноњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмства.

—татут юридичноњ особи (п≥дприЇмства) визначаЇ њњ структуру, види ≥ напр¤мки д≥¤льност≥, пор¤док управл≥нн¤ та ≥нш≥ питанн¤ д≥¤льност≥ власне субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. “ак, наприклад, ст. 9 «акону ”крањни в≥д 27 березн¤ 1991 р. є887-’≤≤ Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф м≥стить базов≥ положенн¤, що повинн≥ м≥ститис¤ в статут≥ п≥дприЇмства.

“ак в≥дпов≥дно до цього «акону статут затверджуЇтьс¤ власником (власниками) майна, а дл¤ державних п≥дприЇмств власником майна за участю трудового колективу.

” статут≥ п≥дприЇмства визначаютьс¤ власник та найменуванн¤ п≥дприЇмства, його м≥сцезнаходженн¤ предмет ≥ ц≥л≥ д≥¤льност≥, його органи управл≥нн¤, пор¤док њх формуванн¤, компетенц≥¤ та повноваженн¤ трудового колективу ≥ його виборчих орган≥в, пор¤док утворенн¤ майна п≥дприЇмства, умови реорган≥зац≥њ та припиненн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

” найменуванн≥ п≥дприЇмства визначаютьс¤ його назва, вид та ≥нше.

ƒо статуту можуть включатис¤ положенн¤, повТ¤зан≥ з особливост¤ми д≥¤льност≥ п≥дприЇмства: про трудов≥ в≥дносини, що виникають на п≥дстав≥ членства, про повноваженн¤, пор¤док створенн¤ та структуру ради п≥дприЇмства; про знаки дл¤ товар≥в ≥ послуг тощо.

” статут≥ п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ орган, ¤кий маЇ право представл¤ти ≥нтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада п≥дприЇмства, профсп≥лковий ком≥тет...)[2].

—творенн¤ юридичних ос≥б шл¤хом обТЇднанн¤ майна ≥ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ њх засновник≥в (учасник≥в) вважаЇтьс¤ специф≥чним р≥зновидом сум≥сноњ д≥¤льност≥, а в≥дтак у б≥льшост≥ випадк≥в оформлюЇтьс¤ договорами, що мають певн≥ специф≥чн≥ ознаки. —пециф≥ка цього виду договор≥в ви¤вл¤Їтьс¤, зокрема, в тому, що за вс≥х сп≥льних рис ≥з договором про сум≥сну д≥¤льн≥сть, на установч≥ договори не поширюютьс¤ норми законодавства, що регулюЇ сум≥сну д≥¤льн≥сть (глава 38 ÷ив≥льного кодексу ”–—– та ≥нш≥ нормативн≥ акти). ÷¤ теза знаходить п≥дтвердженн¤ в п.1 розТ¤сненн¤ презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни в≥д 12 вересн¤ 1996 р. є02-5/334 Уѕро де¤к≥ питанн¤ практики вир≥шенн¤ спор≥в, повТ¤заних ≥з створенн¤м, реорган≥зац≥Їю та л≥кв≥дац≥Їю п≥дприЇмствФ, в≥дпов≥дно до ¤кого створенн¤ нового субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та визначенн¤ його орган≥зац≥йно-правовоњ форми регулюЇтьс¤ не положенн¤ми ÷ив≥льного кодексу ”–—– про сум≥сну д≥¤льн≥сть, а ≥ншими актами законодавства, зокрема законами ”крањни в≥д 27 березн¤ 1991 р. є887-’≤≤ Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф, в≥д 19 вересн¤ 1991 р. 1991 р. є1576-’≤≤ Уѕро господарськ≥ товаристваФ тощо.

—пец≥альноњ правовоњ бази, що регламентуЇтьс¤ пор¤док укладанн¤, зм≥ни, роз≥рванн¤ установчих договор≥в, в ”крањн≥ немаЇ. “ому в цьому раз≥ застосовуютьс¤ загальн≥ норми цив≥льного законодавства про угоди та зобовТ¤занн¤, а також вимоги стосовно досудового врегулюванн¤ розб≥жностей, що виникають при укладанн≥ господарських договор≥в ≥ спор≥в, що виникають при зм≥н≥ та роз≥рванн≥ господарських договор≥в. ¬≥дпов≥дн≥ рекв≥зити установчих договор≥в можна знайти в законах ”крањни Уѕро п≥дприЇмства ”крањниФ, Уѕро господарськ≥ товаристваФ та ≥нш≥.

«аконодавство окремо не визначаЇ пон¤тт¤ та ознаки установчого договору, а також пор¤док його укладенн¤, зм≥ни та припиненн¤. ¬ теор≥њ установчий догов≥р визначаЇтьс¤ ¤к консенсуальний цив≥льно-правовий догов≥р, що регулюЇ в≥дносини м≥ж засновниками у процес≥ створенн¤ та д≥¤льност≥ юридичноњ особи ¤к субТЇкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥[3]. «а зм≥стом п.3 ѕоложенн¤ про державну реЇстрац≥ю субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, затверджено постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤ 1998 р. є740, установчий догов≥р Ї р≥шенн¤м про створенн¤ п≥дприЇмства в раз≥, ¤кщо його засновник≥в два чи б≥льше.

ƒл¤ укладенн¤ установчого договору, ¤к ≥ договору про сп≥льну (сум≥сну) д≥¤льн≥сть, необх≥дний воле ви¤в дл¤ вс≥х його учасник≥в. ќбидва ц≥ договори передбачають сп≥льн≥ д≥њ стор≥н, що спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ визначеноњ в них мети. ќтже, ¤кщо мета, то ≥ предмет цих договор≥в Ц р≥зн≥.

«г≥дно ст. 430 ÷ив≥льного кодексу ”–—– за договором про сп≥льну (сум≥сну) д≥¤льн≥сть сторони зобовТ¤зуютьс¤ сум≥сно д≥¤ти дл¤ дос¤гненн¤ сп≥льноњ господарськоњ мети. ƒогов≥р про створенн¤ юридичноњ особи також передбачаЇ сп≥льн≥ д≥њ стор≥н, проте предметом його вже не Ї дос¤гненн¤ мети, що в≥дпов≥даЇ ознакам господарськоњ (виробництво/виготовленн¤) продукц≥њ, торг≥вл¤, наданн¤ послуг, виконанн¤ роб≥т Ц ст. 1 «акону ”крањни в≥д 1 червн¤ 2000 р. є1775-≤≤≤ Уѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф, основна ознака Ц отриманн¤ доходу в грошов≥й, матер≥альн≥й або нематер≥альн≥й формах Ц п.1.32 ст.1 «акону ”крањни в≥д 28 грудн¤ 1994 р. є334/94 ¬– Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ). ѕредметом установчого договору Ї створенн¤, орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ юридичноњ особи. ¬ установчому договор≥ може визначатис¤ господарська мета, але не щодо стор≥н договору, а щодо створеноњ ними юридичноњ особи. ÷е означаЇ, що саме юридична особа, а не њњ засновники, братиме участь у господарськ≥й д≥¤льност≥ та нестиме в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобовТ¤занн¤ми[4].

¬ юридичн≥й л≥тератур≥ зазначаЇтьс¤, що особлив≥стю установчих договор≥в Ї те, що вони не т≥льки регулюють взаЇмов≥дносини за сп≥льною д≥¤льн≥стю (зокрема, в≥дносини щодо створенн¤ юридичноњ особи та над≥ленн¤ њњ майном), а й визначають правовий статус юридичноњ особи, Ї складовою частиною установчих документ≥в. ƒ≥¤ установчого договору п≥сл¤ державноњ реЇстрац≥њ (створенн¤) юридичноњ особи збер≥гаЇтьс¤ та продовжуЇтьс¤ до моменту припиненн¤ њњ д≥¤льност≥[5].

¬ законодавств≥ не м≥ститьс¤ перел≥к обовТ¤зкових рекв≥зит≥в установчого договору. «важаючи на це, такий догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним, коли м≥ж сторонами у належн≥й форм≥ дос¤гнуто згоди щодо вс≥х ≥стотних умов, необх≥дних дл¤ його виконанн¤[6].

ƒе¤к≥ з таких умов випливають ≥з положень чинного законодавства. “ак, зг≥дно з ч.2 ст. 26 «акону ”крањни Уѕро господарськ≥ товаристваФ догов≥р, що укладають м≥ж собою засновники акц≥онерного товариства, визначаЇ пор¤док зд≥йсненн¤ ними сп≥льноњ д≥¤льност≥ з≥ створенн¤ акц≥онерного товариства, в≥дпов≥дальн≥сть перед особами, що п≥дписалис¤ на акц≥њ, ≥ трет≥ми особами[7].

” ст. 67 цього ж «акону визначаЇтьс¤ зм≥ст установчого договору про повне товариство.  р≥м загальний умов, встановлених ст.ст. 4 ≥ 66 «акону ”крањни Уѕро господарськ≥ товаристваФ, в≥н повинен визначати розм≥р частки кожного з учасник≥в, розм≥р, склад та пор¤док внесенн¤ вклад≥в, форму њх участ≥ у справах товариства. «м≥ст установчого договору про командитне товариство встановлюЇтьс¤, виход¤чи з вимог ст. 76 зазначеного вище «акону Ц кр≥м загальних умов, ¤к≥ передбачен≥ ст. 4 цього «акону, в≥н маЇ включати розм≥р часток кожного з учасник≥в з повною в≥дпов≥дальн≥стю, розм≥р, склад ≥ пор¤док внесенн¤ ними вклад≥в, форму њх участ≥ у справах товариства. ¬ установчому договор≥ про командитне товариство стосовно вкладник≥в вказуютьс¤ т≥льки сукупний розм≥р њх часток у майн≥ товариства, а також розм≥р, склад ≥ пор¤док внесених ними вклад≥в[8].

1	2	3	4

Ќазва: «асновницьк≥ документи та њх п≥дготовка. –инок та його функц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4335 прочитано)