ѕ≥дприЇмництво > –еклама у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥

ќбравши ≥ноземного постачальника, не посп≥шайте з укладенн¤м торговельноњ угоди. ѕри закуп≥вл≥ в одного постачальника без пор≥вн¤нн¤ з пропозиц≥¤ми ≥нших конкурент≥в ≥мпортер не маЇ можливост≥ визначити оптимальний р≥вень ц≥н.

ƒ≥Ї гарне правило, що заборон¤Ї куп≥влю товару без пакета пропозиц≥й в≥д трьох ≥ноземних постачальник≥в. ѕри значн≥й закуп≥вл≥ м≥н≥мальне число ≥ноземних конкурент≥в зб≥льшуЇтьс¤ до п'¤ти ≥ б≥льше ф≥рм.
Ќеобх≥дно над≥слати запити найб≥льш ≥мов≥рному та ще к≥льком постачальникам, котр≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на виробництв≥ або збут≥ аналог≥чних товар≥в. ѕри цьому бажано зробити так, щоб оч≥куваний партнер знав про конкурент≥в.

ѕ≥сл¤ того, ¤к д≥лового партнера визначено, необх≥дно укласти угоду, що стане законом сп≥льних д≥й.

3. –ќ«¬»“ќ  –»Ќ ” –≈ Ћјћ»

–еклама - ознайомленн¤ споживач≥в ≥з товарами або послугами, що пропонуЇ дане виробниче, торговельне, транспортне, страхове, туристичне, ф≥нансове або ≥нше п≥дприЇмство. –еклама зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ оголошень у прес≥, на рад≥о, телебаченн≥, на плакатах тощо.

–еклама знайомить з особливост¤ми ≥ способами споживанн¤ товар≥в, њх ¤к≥стю, м≥сцем продажу тощо. ѕеред рекламою ставитьс¤ завданн¤ привернути до товару увагу потенц≥йного покупц¤. ѕри цьому застосовуютьс¤ так≥ прийоми, ¤к≥ Ї найб≥льш доц≥льними в кожному окремому випадку, з тим щоб у споживач≥в з'¤вилос¤ бажанн¤ купити запропонований товар або послуги.

ѕеред експортною рекламою можуть бути поставлен≥ й ≥нш≥ завданн¤: ознайомити даний ринок ≥з ф≥рмою та њ≥ товарами з метою одержанн¤ замовлень; п≥дготувати ірунт дл¤ усп≥шноњ д≥¤льност≥ комерц≥йного п≥дприЇмства; поспри¤ти торговельним посередникам крањни збуту в просуванн≥ товару та ≥н.

«алежно в≥д конкретного завданн¤ ф≥рми, що зд≥йснюють маркетингову д≥¤льн≥сть, використовують р≥зноман≥тн≥ рекламн≥ засоби.

ўоб пристосувати рекламну справу до кон'юнктури товарного ринку, вимагалось виготовленн¤ рекламноњ продукц≥њ у великих к≥лькост¤х. ÷е привело до створенн¤ самост≥йноњ економ≥чноњ галуз≥ - так званого ринку реклами. —ьогодн≥ рекламна д≥¤льн≥сть Ї одн≥Їю з найважлив≥ших галузей св≥товоњ економ≥ки. ¬она зд≥йснюЇтьс¤ промисловими ≥ торговельними ф≥рмами або самост≥йно, або з використанн¤м рекламних агентств ≤стор≥¤ реклами, що розвиваЇтьс¤ прот¤гом тис¤чор≥чч¤ т≥сно пов'¤зана з процесом економ≥чного розвитку людського сусп≥льства. –еклама з'¤вилас¤ одночасно з ринком. « латин≥ це слово перекладаЇтьс¤ ¤к "викрикувати". √олосний лемент людей, що запрошували в давн≥ часи до лазень, перукарень, питних заклад≥в та ≥н., - це вже ранн¤ реклама. —еред рекламних оголошень, що д≥йшли до нас завд¤ки археологам, становить ≥нтерес Їгипетський пап≥рус, у ¤кому оголошуЇтьс¤ про продаж раба. « по¤вою в 1450 р. друкарського верстата на книжках стали проставл¤тис¤ видавнич≥ марки. ” 1622 р. в јнгл≥њ вийшла перша у св≥т≥ газета "Weekly news", ¤ка вм≥щувала рекламн≥ оголошенн¤.

Ќаприк≥нц≥ XIX - на початку XX ст. з'¤вл¤ютьс¤ вже справжн≥ рекламн≥ агентства. ўе б≥льше значенн¤ реклами зросло внасл≥док широкого розвитку в XX ст. нових засоб≥в ≥нформац≥њ (рад≥о, телебаченн¤). ” 50-х роках у зв'¤зку з загостренн¤м проблеми збуту набуваЇ розвитку концепц≥¤ маркетингу, де основну роль починаЇ в≥д≥гравати рекламна д≥¤льн≥сть ¤к один ≥з засоб≥в стимулюванн¤ збуту.

Ќайб≥льш розвинута рекламна д≥¤льн≥сть у —Ўј. њњ формуванн¤ почалос¤ ще наприк≥нц≥ XVIII ст. ” 1911 р. ќб'Їднанн¤ рекламних клуб≥в —Ўј одержало перший типовий статут, що трактував проблеми правдивоњ реклами. ¬одночас було розроблено кодекс рекламноњ практики јмериканськоњ асоц≥ац≥њ рекламних агентств (так зван≥ "чотири ј" - American Association of Advertising Agencies). —ьогодн≥ јмериканська асоц≥ац≥¤ рекламних агентств об'ЇднуЇ близько 400 ф≥рм, що мають понад 1000 в≥дд≥лень у —Ўј ≥ 375 - у 55 ≥нших крањнах. "„отири ј" координують д≥¤льн≥сть рекламних агентств, спр¤мовану на розробленн¤ р≥зноман≥тних етичних критер≥њв реклами, стандартизац≥ю д≥¤льност≥ рекламних агентств.

«а прикладом американськоњ аналог≥чн≥ асоц≥ац≥њ виникли в ≥нших розвинених крањнах. Ќаприклад, у Ќ≥меччин≥ - јсоц≥ац≥¤ рекламних агентств, у ‘ранц≥њ - ‘едерац≥¤ рекламних агентств.

¬ ”крањн≥ найб≥льш в≥дом≥ јсоц≥ац≥¤ п≥дприЇмств реклами ”крањни, "”крреклама" ≥ —п≥лка рекламних агентств ”крањни.

¬еликий вплив на координац≥ю загальних зусиль, ун≥ф≥кац≥ю вимог до реклами мають м≥жнародн≥ неур¤дов≥ орган≥зац≥њ. Ќайв≥дом≥ш≥ з них - ћ≥жнародна “орговельна ѕалата (ћ“ѕ), ћ≥жнародна сп≥лка рекламодавц≥в, ћ≥жнародна асоц≥ац≥¤ пабл≥к р≥лейшнз, ћ≥жнародна сп≥лка ¤рмарк≥в, ™вропейська асоц≥ац≥¤ п≥дприЇмств пр¤моњ реклами тощо.
ќсобливо важливою Ї роль ћ“ѕ. Ўирокого визнанн¤ ≥ застосуванн¤ набули њњ кодекси, що стосуютьс¤:
* рекламноњ практики;
* стимулюванн¤ збуту;
* продажу за пр¤мими поштовими запитами;
* пр¤мого продажу;
* маркетингових ≥ соц≥альних досл≥джень.

÷≥ кодекси спри¤ли регулюванню рекламноњ д≥¤льност≥ в р≥зних крањнах, установленню Їдиних критер≥њв оц≥нки добросов≥сноњ ринковоњ реклами.

ќстанн¤ редакц≥¤ ћ≥жнародного кодексу рекламноњ практики була затверджена на 47-й сес≥њ ћ“ѕ у ѕариж≥ в 1986 р.  одекс м≥стить так≥ основн≥ розд≥ли: "основн≥ принципи", "норми" ≥ "спец≥альн≥ постанови". як основн≥ принципи, наприклад, кодекс визначаЇ юридичну чистоту, чесн≥сть, правдив≥сть, почутт¤ в≥дпов≥дальност≥ перед сусп≥льством, в≥дпов≥дн≥сть принципам добросов≥сноњ конкуренц≥њ тощо.

Ќайважлив≥шою частиною контролю за рекламною д≥¤льн≥стю Ї державне регулюванн¤. ¬оно зд≥йснюЇтьс¤ ¤к через створенн¤ широкоњ законодавчоњ бази, так ≥ формуванн¤м системи виконавчих орган≥в р≥зних р≥вн≥в, що зд≥йснюють контроль.

” —Ўј, наприклад, нал≥чуЇтьс¤ б≥льш ¤к 20 центральних в≥домств, до функц≥й ¤ких належить регулюванн¤ реклами. Ќайважлив≥шими з цих орган≥в Ї ‘едеральна торговельна ком≥с≥¤, ”правл≥нн¤ з контролю за ¤к≥стю продукт≥в харчуванн¤, медикамент≥в ≥ косметичних засоб≥в, ѕоштове в≥домство, Ѕюро внутр≥шн≥х податк≥в, ‘едеральна ком≥с≥¤ зв'¤зку та ≥н. јналог≥чн≥ органи функц≥онують ≥ R ≥нших розвинутих крањнах. ќсновними напр¤мками державного регулюванн¤ Ї: реклама товар≥в, що ¤вл¤ють собою потенц≥йну небезпеку дл¤ споживач≥в, використанн¤ недостов≥рноњ реклами, охорона авторських прав, правовий захист товарних знак≥в, реклама, що м≥стить св≥домий обман реклама, спр¤мована на д≥тей, та ≥н.

4. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќ ј«Ќ» » –≈ ЋјћЌќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—ьогодн≥ загальний обс¤г витрат на рекламу у св≥т≥ оц≥нюЇтьс¤ б≥льш ¤к у 250 млрд дол. ÷¤ сфера д≥¤льност≥ об'ЇднуЇ тис¤ч≥ рекламних агентств, що функц≥онують у всьому св≥т≥ ≥ мають у своЇму склад≥ м≥льйони службовц≥в.

ѕроте в ”крањн≥ ц¤ галузь економ≥ки, можна сказати, лише починаЇ св≥й стартовий розвиток. ≤люстрац≥Їю до цього можуть слугувати так≥ дан≥: у 1998 р. у —Ўј на рекламну д≥¤льн≥сть витрачено близько 198 млрд дол. ” середньому в 1997 р. на одного американц¤ припадало 320 рекламних долар≥в, угорц¤ - до 90, рос≥¤нина - понад 20, а на одного украњнц¤ - лише 4 дол. ¬одночас уже сьогодн≥ ”крањна демонструЇ нер≥дко приклади грубого порушенн¤ правил реклами та њњ принцип≥в (запозиченн¤ товарних знак≥в, порушенн¤ авторських прав тощо), ¤к≥ формувалис¤ дес¤тил≥тт¤ми. Ќа жаль, у нас немаЇ достатньоњ законодавчоњ бази стосовно реклами, досв≥ду управл≥нн¤ ц≥Їю галуззю економ≥ки. ’оча перш≥ кроки вже зроблен≥. “ак, у 1996 р. був прийн¤тий "«акон ”крањни про рекламу", що накреслив основн≥ положенн¤ рекламноњ справи в наш≥й крањн≥. Ѕезумовно, негативний вплив на комерц≥йну рекламу робить в≥дсутн≥сть необх≥дних ф≥нансових кошт≥в в ”крањн≥.  омерц≥йна реклама здеб≥льшого спр¤мована на ознайомленн¤ з ≥мпортними товарами ≥ послугами. ’оча сл≥д зазначити, що вивченн¤ при цьому закордонного досв≥ду рекламноњ д≥¤льност≥ в≥д≥граЇ сьогодн≥ велику роль.

 Ћј—»‘≤ ј÷≤я –≈ Ћјћ».

«алежно в≥д своњх ц≥лей ≥ об'Їкт≥в сучасну рекламу можна п≥дрозд≥лити на так≥ основн≥ види. ≤. «а типом њњ спонсора:
1) реклама в≥д ≥мен≥ виробника. ÷е, наприклад, реклама ф≥рм "ћакдональдс", "ѕроктер енд √ембл" та ≥н.;
2) реклама приватних ос≥б. ÷е, в основному, численн≥ оголошенн¤ в друкованих виданн¤х ≥з комерц≥йними ≥ некомерц≥йними пропозиц≥¤ми;
3) реклама в≥д ≥мен≥ ур¤дових ≥ громадських орган≥зац≥й. ” ц≥й реклам≥ головне - не прибуток, а пропаганда певних пол≥тичних ≥дей, законодавства, план≥в приватизац≥њ, передвиборноњ кампан≥њ тощо. ÷¤ реклама маЇ на мет≥ вплинути на громадськ≥ погл¤ди.
II. –еклама залежно в≥д типу ц≥льовоњ аудитор≥њ под≥л¤Їтьс¤ на рекламу, спр¤мовану на ≥ндив≥дуального споживача (при цьому використовують р≥зноман≥тн≥ засоби реклами, щоб привернути увагу споживача), ≥ рекламу дл¤ сфери б≥знесу, завданн¤м ¤коњ Ї залученн¤ ф≥рм до певноњ д≥¤льност≥.
III. –еклама залежно в≥д аудитор≥њ, що охоплюЇтьс¤ рекламною д≥¤льн≥стю. ÷е:
1) локальна;
2) рег≥ональна;
3) загальнонац≥ональна;
4) м≥жнародна.
IV. –еклама за об'Їктом рекламноњ д≥¤льност≥ под≥л¤Їтьс¤ на:
1) товарну - реклама р≥зноман≥тних товар≥в, переважно у сфер≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥;
2) престижну - реклама не товар≥в, а ф≥рми, що виробл¤Ї товари. ƒостатньо при цьому назвати ф≥рму ≥ в покупц≥в виникаЇ певне у¤вленн¤ про ¤к≥сть товар≥в (наприклад, "ƒж≥лет", " ока- ола" та ≥н.);
3) реклама з просуванн¤ товару. ÷¤ реклама спр¤мована на виробленн¤ таких прийом≥в ≥ метод≥в, ¤к≥ б викликали в громадськост≥ ≥нтерес до товару. Ќаприклад, демонстрац≥¤ мод, р≥зноман≥тн≥ заохочувальн≥ заходи, що привертають увагу до товару, сувен≥ри, значки ≥ весь комплекс заход≥в щодо пабл≥к р≥лейшнз.

1	2	3	4

Ќазва: –еклама у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2485 прочитано)