ѕ≥дприЇмництво > –озвиток п≥дприЇмництва в ”крањн≥. ѕроблеми ≥ перспективи

–озвиток п≥дприЇмництва в ”крањн≥. ѕроблеми ≥ перспективи

ѕ≥дприЇмництво-це пров≥дний сектор ринковоњ економ≥ки, ¤кий забезпечуЇ насичен≥сть ринку товарами та послугами, спри¤Ї здоров≥й конкуренц≥њ, створюЇ новий прошарок-п≥дприЇмець-власник. ¬оно базуЇтьс¤ н самост≥йн≥й, ≥н≥ц≥ативн≥й, систематичн≥й, на власний ризик, д≥¤льност≥ по виробництву продукц≥њ, наданн¤ послуг ≥ зайн¤ттю торг≥влею ≥ маЇ на мет≥ спри¤нн¤ прибутку.

—ьогодн≥ саме з малим п≥дприЇмництвом держава повТ¤зуЇ над≥ю на швидк≥ позитивн≥ структурн≥ зм≥ни в економ≥ц≥, вих≥д з економ≥чноњ кризи та створенн¤ умов дл¤ розширенн¤ впровадженн¤ ринкових реформ. як зазначено в нещодавно прийн¤тому ¬ерховною –адою закон: Фѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництваФ, воно розгл¤даЇтьс¤ ¤к Упров≥дна сила в подоланн≥ негативних процес≥в в економ≥ц≥ та забезпеченн≥ сталого позитивного розвитку сусп≥льства, ¤к одна ≥з сфер забезпеченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤, запоб≥ганню безроб≥ттю та створенн¤ нових робочих м≥сцьФ.

ѕерспективи малого ≥ середнього б≥знесу повТ¤зан≥ ≥ з його особливою роллю ¤к в переход≥ до ринковоњ економ≥ки, так ≥ в њњ становленн≥.

Ќасамперед це пол¤гаЇ в тому, що самост≥йне господарюванн¤ субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ активно впливаЇ на формуванн¤ конкурентного середовища.

јдже кожен п≥дприЇмець стараЇтьс¤ зайн¤ти свою н≥шу на ринку товар≥в чи послуг ,прагне випускати потр≥бну ≥ ¤к≥сну продукц≥ю, намагаючись тим самим привернути до себе споживача .¬се це перетворюЇ мале п≥дприЇмництво у своЇр≥дний соц≥альний двигун економ≥чного розвитку, надаЇ ринков≥й економ≥ц≥ необх≥дноњ гнучкост≥ ≥ спонукаЇ до зростанн¤.

¬еликою м≥рою роль малого п≥дприЇмництва пол¤гаЇ у вир≥шенн≥ питанн¤ зайн¤тост≥, що про¤вл¤Їтьс¤, насамперед, у здатност≥ малого та середнього б≥знесу створювати нов≥ робоч≥ м≥сц¤ ≥ поглинати надлишкову робочу силу. ќсобливо це стосуЇтьс¤ нин≥шнього стану справ ¤к в ”крањн≥ в ц≥лому, так ≥ в нашому рег≥он≥ зокрема. јдже в той час, коли йде процес скороченн¤ робочих м≥сць на великих п≥дприЇмствах, мал≥ ф≥рми не т≥льки збер≥гають, але й створюють нов≥ робоч≥ м≥сц¤. « огл¤ду на це, ¤к, дореч≥ св≥дчить ≥ заруб≥жна статистика, мале п≥дприЇмництво Ї б≥льшим стаб≥л≥зуючим фактором, н≥ж велика ≥ндустр≥¤.

ќкр≥м вир≥шенн¤ проблем створенн¤ нових робочих м≥сць, формуванн¤ конкурентного ринкового середовища та в≥дпов≥дноњ конТюнктури ринковоњ економ≥ки, мал≥ п≥дприЇмства виконують ще р¤д важливих функц≥й.

«окрема в крањнах з ринковою економ≥кою мал≥ п≥дприЇмства в≥д≥грають велику роль в стимулюванн≥ технолог≥чних ≥нновац≥й, створюючи њх у 2-2,5 рази б≥льше, н≥ж велик≥ компан≥њ.

 р≥м того, створенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть великоњ к≥лькост≥ малих п≥дприЇмств забезпечуЇ стаб≥льний розвиток рег≥ональноњ економ≥ки. «авд¤ки б≥льш висок≥й конкуренц≥њ вони краще забезпечують м≥сцев≥ ринки товарами ≥ послугами ≥ в той же час значно менше дестаб≥л≥зують ситуац≥ю на ринку робочоњ сили при банкрутств≥ окремих з них в пор≥вн¤нн≥ з великими п≥дприЇмствами .

ћал≥ п≥дприЇмства використовують здеб≥льшого м≥сцев≥ ресурси, м≥цн≥ше привТ¤зан≥ до м≥сц¤ свого розташуванн¤.  р≥м того вони Ї значним джерелом поповненн¤ м≥сцевих бюджет≥в, часто беруть участь у спонсоруванн≥ м≥сцевих програм, будучи зац≥кавленими в економ≥чному розвитку територ≥њ, на ¤к≥й вони знаход¤тьс¤.

 р≥м ≥нших вищезазначених функц≥й п≥дприЇмництва вид≥л¤ютьс¤ саме та, що воно виступаЇ важливим джерелом ф≥нансового та орган≥зац≥йного забазпеченн¤ соц≥ального захисту, вносить визначальний внесок у зменшенн¤ соц≥альноњ напруги ≥ демократизац≥њ ринкових в≥дносин. —аме мале п≥дприЇмництво своњми руками забезпечуЇ св≥й р≥вень житт¤ воно Ї фундаментальною основою у формуванн≥ середнього класу. Ќемаловажна роль малого п≥дприЇмництва пол¤гаЇ ≥ в тому ,що воно виступаЇ ≥нвестором в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, а також спри¤Ї розширенню експортних можливостей держави.

ћале п≥дприЇмництво включаЇ будь-¤ку комерц≥йну д≥¤льн≥сть, що зд≥йснюЇтьс¤ малими орган≥зац≥йно-правовими формами, де середн¤ чисельн≥сть прац≥вник≥в не перевищуЇ встановлених граничних р≥вн≥в:

-у промисловост≥ та буд≥вництв≥-100 ос≥б;

- на транспорт≥ Ц100 ос≥б;

-у с≥льському господарств≥-60 ос≥б;

-у науково-техн≥чн≥й сфер≥-50 ос≥б;

-у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ та побутовому обслуговуванн≥ населенн¤-50 ос≥б;

-в ≥нших галуз¤х ≥ зайн¤тих ≥ншими видами д≥¤льност≥-50 ос≥б;

ƒо субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва належать також ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ займаютьс¤

ѕ≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без утворенн¤ юридичноњ особи.

Ќа к≥нець 2000р. в ”крањн≥ нал≥чувалось близько 200 тис. малих п≥дприЇмств (д≥ючих близько половини з них або 2 п≥дприЇмства на 1 тис. населенн¤)ћайже 1 млн. ѕ≥дприЇмц≥в без створенн¤ юридичноњ особи ,40 тис. фермерських господарств. ¬сього в малому п≥дприЇмництв≥ зайн¤то б≥л¤ 2,7 млн. чол., що становить 9% працездатного населенн¤ крањни, ¤к≥ виробл¤ли 11% загального виробництва продукц≥њ.

ўо стосуЇтьс¤ ≤вано-‘ранк≥вщини, то к-сть д≥ючих п≥дприЇмств в област≥ на к≥нець

2000р. становила 4 983 (3,5 п≥дприЇмства на 1 тис. населенн¤),чисельн≥сть працюючих в цих структурах склала 52,0 тис. ос≥б.  ≥льк≥сть фермерських господарств-685, п≥дприЇмц≥в-ф≥зичних ос≥б-24,8 тис. чолов≥к. ѕитома вага малого п≥дприЇмництва в загально обласних обс¤гах виробництва продукц≥њ склала 19,5%.

јнал≥з динам≥ки зм≥н к≥лькост≥ д≥ючих субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва засв≥дчуЇ,

що за перш≥ роки незалежност≥ ”крањни (1991-1993 рр.) ≥ в звТ¤зку з проведенн¤м малоњ приватизац≥њ та формуванн¤ законодавчоњ бази (¤ка спонукала п≥дприЇмливих ос≥б на законних п≥дставах орган≥зувати св≥й приватний б≥знес) к≥льк≥сть малих п≥дприЇмств зб≥льшилас¤ в 3,8 рази, фермерських господарств 13,2 рази, а число кооператив≥в р≥зко скоротилась.

як св≥дчать статистичн≥ дан≥ ,к≥льк≥сть зареЇстрованих субТЇкт≥в малого б≥знесу в

”крањн≥ на 01.01.1996р. складала 281,2 тис. одиниць, тобто 5,4 одиниць на 1 тис. населенн¤ в ¤ких зайн¤то 1 млн.(4,6% в≥д загальноњ к≥лькост≥ зайн¤тих),а частка малого ≥ середнього п≥дприЇмництва у ¬¬ѕ складаЇ 5,0-5,5%.

¬ ”крањн≥ в 1996 р. нараховувалос¤ 93 091 д≥ючих малих п≥дприЇмств (з низ у промисловост≥ 12753, с≥льському господарств≥-690, транспорт≥ та звТ¤зку-1892, буд≥вництв≥-10316, торг≥вл≥ та громадському харчуванн≥ Ц47273, ≥нших галуз¤х-20167). ≥льк≥сть д≥ючих кооператив≥в становила 3170,а фермерських господарств 35353.

—тановленн¤ ≥ розвиток малого п≥дприЇмництва ”крањни (приватн≥ п≥дприЇмства, господарськ≥ товариства) проходило досить швидко дл¤ малих п≥дприЇмств в 1991-1995рр., фермерських господарств в 1991-1995рр., громад¤н-п≥дприЇмц≥в в1992-1995 рр., а к≥льк≥сть кооператив≥в за цей пер≥од скоротилас¤.

¬ друг≥й половин≥ 90-х рок≥в темпи створенн¤ нових малих п≥дприЇмств загальмувалис¤. ѕочала скорочуватись середньоспискова чисельн≥сть працюючих в малому б≥знес≥. ќсобливо негативним ¤вищем стало те, що велика к≥льк≥сть малих п≥дприЇмств не д≥¤ла, а б≥льша частка д≥ючих займаЇтьс¤ торг≥влею та громадським харчуванн¤м.

–азом з тим ,прот¤гом 1999-2000рр., ¤к св≥дчать сам≥ п≥дприЇмц≥ украњнський малий б≥знес потроху почав спинатис¤ на ноги. јдже п≥дприЇмц≥, ¤к≥ оц≥нили стан справ у своњх ф≥рмах ¤к Фзадов≥льнийФ було у дв≥ч≥ б≥льше н≥ж у 1998р. “рохи покращилас¤ ситуац≥¤ з оподаткуванн¤м: малий б≥знес сплачував в середньому 9 р≥зних податк≥в, тобто на 25% менше ,пор≥вн¤но з 1993р. Ќа сплату податк≥в ≥де до 30% ,а ≥нод≥ ≥ до 40% кошт≥в, отриманих в≥д реал≥зац≥њ роб≥т чи товар≥в .

¬ процес≥ опитуванн¤ 85% п≥дприЇмц≥в чесно зазначили ,що змушен≥ приховувати частину доход≥в в≥д державних орган≥в. ƒореч≥ за даними ћ¬— чесно сплачують податки лише 10% комерц≥йних структур. ѕерет≥канн¤ кап≥талу в т≥нь в≥дбуваЇтьс¤ через висок≥ ставки податку на прибуток, ѕƒ¬ та нарахуванн¤ до фонду зароб≥тноњ плати. ¬ умовах ≥снуючоњ ф≥нансовоњ системи, п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, зменшенн¤ обс¤г≥в матер≥ального виробництва мал≥ ≥ середн≥ п≥дприЇмства практично не в змоз≥, не порушуючи закону ,самост≥йно нагромадити достатн≥ кошти дл¤ розвитку власного б≥знесу на сучасному цивил≥зованому р≥вн≥.

јнал≥з стану малого п≥дприЇмництва показуЇ, що сектор малого б≥знесу в ”крањн≥ перебуваЇ на початковому етап≥ розвитку ≥ характеризуЇтьс¤ високим ступенем неефективност≥. «а тепер≥шноњ ситуац≥њ розвиток малого б≥знесу в ”крањн≥ повинен стати вир≥шальним чинником дл¤ вдосконаленн¤ економ≥чних механ≥зм≥в: цей напр¤мок потребуЇ ефективноњ державноњ п≥дтримки, ¤ка повинна бути спр¤мована на створенн¤ позитивного економ≥чного та правового кл≥мату. ≤ це особливо потр≥бне тому, що малий б≥знес повТ¤заний ≥з значним ризиком. ¬ —Ўј спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ :в перший р≥к роботи свого ≥снуванн¤ банкрутуЇ половина новостворених малих п≥дприЇмств, а через 5 рок≥в залишаЇтьс¤ т≥льки 25% в≥д початковоњ к≥лькост≥ .¬ япон≥њ 7 ≥з 10 п≥дприЇмств припин¤ють свою д≥¤льн≥сть прот¤гом перших пТ¤ти рок≥в. ∆орстока конкуренц≥¤ ,нестача початкового та об≥гового кап≥талу ,п≥двищена чутлив≥сть до зовн≥шн≥х фактор≥в можуть обернутись дл¤ будь-¤коњ ф≥рми крахом. “ому згубним дл¤ малого п≥дприЇмництва Ї в≥дсутн≥сть знань ≥ досв≥ду в галуз≥ ф≥нанс≥в, права, недостатн¤ компетентн≥сть в управл≥нн≥ ф≥рмою. як св≥дчить статистика ,т≥льки 5% з числа новостворених п≥дприЇмств в ”крањн≥ можна вважати усп≥шними .35% зникають вже прот¤гом першого року д≥¤льност≥ .–ешта 60% ледве звод¤ть к≥нц≥ з к≥нц¤ми.

«вичайно ,¤кщо пор≥вн¤ти вище наведен≥ показники з промислово розвинутими крањнами, то вони в нас ще досить низьк≥. “ак к≥льк≥сть субТЇкт≥в малого б≥знесу на 1 тис. населенн¤ в —Ўј складаЇ 74 п≥дприЇмства, в ≤тал≥њ -68, япон≥њ -50, ¬еликобритан≥њ-46, в крањнах ™— - 45 .„астка зайн¤того населенн¤ в таких п≥дприЇмницьких структурах вищезгаданих крањн становить в≥д 54 до 78 в≥дсотк≥в, а частка у виробництв≥ валового продукту (¬¬ѕ) Ц 52-72 в≥дсотки.

1	2

Ќазва: –озвиток п≥дприЇмництва в ”крањн≥. ѕроблеми ≥ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4911 прочитано)