јрх≥тектура > ќборонн≥ храми ѕод≥лл¤

ћ.Ѕжшк¤нц перепов≥даЇ фрагмент церковноњ хрон≥ки про спорудженн¤ дзв≥ниц≥: "«≥бралис¤ одностайн≥ панове судд≥ й постановили збудувати одну муровану дзв≥ницю дл¤ цього храму. ≤ з≥бравс¤ разом увесь народ - велик≥ й мал≥, й почали будувати, покладаючись на допомогу √оспода: пособл¤ючи хто грошима, хто особисто, хто к≥ньми, хто волами, хто власною силою - ≥ звершили..." ” пропам'¤тному запис≥ церкви сказано, що Їпископ ’ачатур подарував "один великий ≥ чудовий дзв≥н", ≥нший дзв≥н подарував пан √ригор, ¤кий продовжував буд≥вництво дзв≥ниц≥. ” п≥зн≥ших документах дзв≥ницю називали "ёначою": п≥д 1615 роком в актах в≥рменського в≥йт≥вського суду згадано, що "було зроблено наново вал навколо дзв≥ниц≥ церкви —в¤того Ќ≥іола, а саме ёначоњ дзв≥ниц≥..." ќчевидно, до њњ буд≥вництва мали стосунок члени юначого церковного братства.

ј вт≥м арх≥тектура веж≥ була нетипова дл¤ в≥рменських дзв≥ниць. ≤ хоч м≥стобуд≥вна концепц≥¤ розм≥щенн¤ дзв≥ниц≥ окремо в≥д храму насл≥дувала принципи композиц≥њ в≥рменських ансамбл≥в, оборонна програма м≥ста в≥дбилас¤ на арх≥тектурному вир≥шенн≥ споруди, у ¤кому переважають риси под≥льськоњ арх≥тектури. ћайже квадратова в план≥ (11 х 10,7 м), з глухими масивними ст≥нами завтовшки в першому ¤рус≥ 2,67 м (10 в≥рменських фут≥в) ≥ в передостанньому четвертому 2,03 м, вона за габаритами плану була сливе ≥дентична вежам-дзв≥ниц¤м кам'¤нецьких оборонних триконхових церков - …оано-ѕредтеченськоњ (11,5 х 10) та “роњцькоњ (11 х 10 м). ¬исота дзв≥ниц≥ - 23 м до в≥нцевого карниза - також наближалас¤ до висоти веж-дзв≥ниць (20 - 21 м) украњнських церков. ѕрим≥щенн¤ першого ¤русу в≥рменськоњ дзв≥ниц≥ становить у план≥ квадрат 5,2 х 5,2 м (20 в≥рменських л≥кт≥в), перекритий хрещатим склеп≥нн¤м; у сх≥дн≥й ст≥н≥, не виступаючи за зовн≥шн≥й периметр, влаштовано нап≥вкруглу апсиду, перекриту конхою. ÷е прим≥щенн¤ Ї маленькою каплицею з окремим входом через невеличкий прор≥з на п≥вденному фасад≥, обл¤мований скромним рустованим порталом ренесансового характеру. ѕрор≥з сполучаЇтьс¤ з прим≥щенн¤м першого ¤русу пр¤мокутним у план≥ тамбуром, зробленим у товщ≥ ст≥ни.

«а характером б≥локам'¤ного обл¤муванн¤ в≥дзначаЇтьс¤ великий в≥конний прор≥з в апсид≥ - з≥ стр≥лчастою перегородкою ≥ складним проф≥лем; цей тип обл¤мовань характерний дл¤ в≥рменськоњ арх≥тектури ’≤ стол≥тт¤ (—анањн) ≥ водночас, за характером кривоњ ≥ габаритами (1,24 х 2,95 м), наближаЇтьс¤ до порталу головного входу до –усько-польського маг≥страту на –инку (1,45 х 2,7 м). ѕ≥зн≥ше перероблений на в≥кно, цей прор≥з у сх≥дному фасад≥, обл¤мований б≥локам'¤ним готичним порталом, перв≥сно був входом до дзв≥ниц≥.

Ќа другий ¤рус дзв≥ниц≥ провадив середст≥нний х≥д, куди потрапл¤ли через низький (1,5 м) прор≥з з порталом простоњ форми на п≥вденному фасад≥, п≥дн¤тий на висоту 1,5 м. ƒо нього вздовж фасадноњ ст≥ни вели мурован≥ сх≥дц≥. ÷ей прийом влаштуванн¤ комун≥кац≥њ з гор≥шн≥ми ¤русами в≥домий у в≥рменських дзв≥ниц¤х јхпата ≥ —анањна. ѕерекритт¤ м≥ж першим ≥ другим ¤русами дзв≥ниц≥, ¤к ≥ вищих ¤рус≥в, перв≥сно було дерев'¤не, по балках. ¬≥д них у другому ¤рус≥ дос≥ лишилис¤ гн≥зда, у гор≥шн≥х - обр≥зи ст≥н. —клеп≥нн¤ м≥ж першим ≥ другим ¤русами з'¤вилос¤ в ’V≤≤ стол≥тт≥ п≥сл¤ того, ¤к перший ¤рус дзв≥ниц≥ переробили п≥д каплицю.

«а переказами, каплицю влаштовано 1633 року з фундац≥њ ¤когось багат≥¤, ¤кий мешкав на т≥й сам≥й вулиц≥ й вол≥в з≥ свого дому слухати церковну службу. ћ.Ѕжшк¤нц пов≥домл¤Ї, що б≥л¤ входу до дзв≥ниц≥ була фундац≥йна плита ≥з зображенн¤м розп'¤того ’риста ≥ двома чолов≥чими постат¤ми в сх≥дному вбранн≥ обаб≥ч, що сто¤ть навкол≥шки, заглибившись у молитву. Ќапис п≥д зображенн¤м св≥дчив, що каплицю заснував 1633 року в≥рменин ѕ≥рзаде, спокутуючи своњ провини, ¤к об≥тницю в ≥м'¤ душ своњх дружин ћарухни ≥ “урванди. ѕлита, що, зг≥дно з в≥домост¤ми ћ.Ѕжшк¤нца, була розбита за турецькоњ займанщини, дотепер не збереглас¤.

¬исота другого й наступних ¤рус≥в дзв≥ниц≥ в≥дпов≥дно становила 5,5 м, 3,6 м, 5,6 м. ” ¤русах прор≥зи були зроблен≥ по одному на ос≥ кожного фасаду. ” другому ¤рус≥ прим≥щенн¤ осв≥тлювалос¤ стр≥лчастими в≥кнами. “рет≥й ≥ п'¤тий ¤руси були бойовими, з гарматними стр≥льниц¤ми, щоки ¤ких розширювалис¤ назовн≥. ярус дзвон≥в був четвертим; тут у кожн≥й ст≥н≥ було по одному великому прор≥зу з п≥вциркульними арковими перегородками, обл¤мованими рустованими арх≥вольтами.

ќсобливою арх≥тектурою на початковому етап≥ буд≥вництва в≥дзначавс¤ п'¤тий, гор≥шн≥й ¤рус веж≥-дзв≥ниц≥ церкви —в¤того Ќ≥іола - з чотирма консольно розм≥щеними на рогах круглими вежками-бартизанами, ув≥нчаними вишуканоњ форми мак≥вками. Ќа дв≥ третини своЇњ висоти вежки були в межах мурованого обс¤гу дзв≥ниц≥, натом≥сть верхн¤ частина њх п≥дносилас¤ над в≥нцевим карнизом.  онсольне вир≥шенн¤ бартизан≥в по¤снюЇтьс¤ тим, що в њхн≥й п≥длоз≥ було прор≥зано стр≥льниц≥ дл¤ п≥дн≥жного бою - машикул≥. «авд¤ки цьому оборонц≥, не зм≥нюючи позиц≥њ, мали змогу обстр≥лювати околиц≥ через стр≥льнички в ст≥нах ≥ п≥дн≥жж¤ дзв≥ниц≥ через машикул≥. ѕо верху ст≥н дзв≥ниц≥, м≥ж бартизанами, ймов≥рно, також було зроблено р¤д машикул≥в. ÷е в≥дпов≥дало призначенню гор≥шнього ¤русу, що виконував т≥льки оборонну функц≥ю.

¬лаштуванн¤ 1633 року каплиц≥ в першому ¤рус≥ дзв≥ниц≥ зумовило часткову перебудову церкви. √отичний портал на сх≥дному фасад≥ переробили на в≥кно, замурувавши його нижню частину, а широку камеру дверного прор≥зу зам≥нили апсидою з конхою. ¬х≥д до каплиц≥ зробили на п≥вденному фасад≥, поруч з мурованими сходами, що провадили на другий поверх. ” товщ≥ ст≥ни влаштували тамбур завширшки 2,3 м. Ќад першим ¤русом зробили хрещате склеп≥нн¤. ¬≥д перв≥сного дерев'¤ного перекритт¤ лишилис¤ т≥льки гн≥зда дерев'¤них балок на р≥вн≥ п≥длоги другого ¤русу.

 аплиц¤ —в¤того —тепаноса мала мальованн¤. ‘рагменти њх ви¤вили реставратори 1975 року на ст≥нах, склеп≥нн≥, конс≥ та в лутках сх≥дного в≥кна. —еред мальовань - орнаментальний фриз у вигл¤д≥ меандровоњ смуги й чорноњ стр≥чки в обл¤мованн≥ червоних смуг, орнаментальн≥ мотиви з рослинними елементами, зображенн¤ ¤нгол≥в ≥ св¤тих, б≥бл≥йн≥ сцени, а також жанров≥ св≥тськ≥ сцени на тл≥ середньов≥чного м≥ста. ѕерсонаж≥ жанрових сцен - чолов≥ки, ж≥нки, духовн≥ особи, воњни - мають типов≥ в≥рменськ≥ риси облич. „олов≥ки - з вусами й бородами, у сх≥дних головних уборах ≥ стро¤х. ќсобливо ц≥кав≥ арх≥тектурн≥ мотиви, де зображено укр≥плене м≥сто з мурами, баштами, дзв≥ниц¤ми й будинками, фрагменти ≥нтер'Їр≥в ≥ фасад≥в.

Ќаприк≥нц≥ ’V≤≤ стол≥тт¤, п≥д час турецькоњ займанщини, в≥рменську церкву —в¤того Ќ≥іола зруйнували. «азнав пошкоджень ≥ гор≥шн≥й ¤рус дзв≥ниц≥ з вежками-бартизанами.

” ’V≤≤≤ стол≥тт≥ церкву, ¤кою на той час волод≥ла вже ун≥атська громада, в≥дбудували. “од≥ ж полагодили й дзв≥ницю. ÷≥ роботи пров≥в в≥домий арх≥тект ян де ¬≥тте - буд≥вничий льв≥вського дом≥н≥канського костелу Ѕожого “≥ла. Ќасл≥дуючи давню оборонну традиц≥ю, ян де ¬≥тте в≥дновив гор≥шн≥й ¤рус веж≥-дзв≥ниц≥ з нар≥жними башточками, але вже не за типом накриттЇвих бартизан≥в, ¤к це було за середньов≥чч¤, а ¤к оборонно-спостережн≥ позиц≥њ, що арх≥тектурно лише нагадували про колишн≥й вигл¤д споруди. √ор≥шн≥й ¤рус вимурували з тесаних б≥локам'¤них блок≥в. ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж монол≥тним мурованн¤м з тесаних б≥локам'¤них блок≥в у гор≥шньому ¤рус≥ й зв≥треною поверхнею ст≥н дол≥шн≥х ¤рус≥в з≥ звичайного необробленого вапн¤ку пом≥тна простим оком. Ѕашточки з≥ ст≥нами завтовшки 0,27 м, розм≥щен≥ на рогах ізимса, ¤кий мав великий винос ≥ перешкоджав обстр≥лу близьких п≥дступ≥в, уже не в≥д≥гравали жодноњ оборонноњ рол≥. Ѕ≥льш≥сть ≥сторик≥в, однак, дос≥ помилково вважають њх перв≥сними елементами оборонноњ дзв≥ниц≥.

” 1974 - 1982 роках дзв≥ницю реставровано (арх≥тект - ј.“юпич, художник ј.ћармпольський). ѕри реставрац≥њ за основу було вз¤то арх≥тектурне вир≥шенн¤ ’V≤≤≤ стол≥тт¤.

Cписок використаноњ л≥тератури

¬инокур ≤., ’отюн √.  ам'¤нець-ѕод≥льський державний ≥сторико-арх≥тектурний запов≥дник. - Ћьв≥в, 1986. - —.76.

ѕам¤тники градостроительства и архитектуры ”краинской ——–: »ллюстрированный справочник-каталог. -  ., 1986. - “.4. - —.137.

ѕламеницька ™., ¬инокур ≤., ’отюн √., ћедведовський ≤.  ам'¤нець-ѕод≥льський: ≤сторико-арх≥тектурний нарис. -  ., 1968. - —.85.

“юпич ј., ’отюн √. јрм¤нские сооружени¤  аменца-ѕодольского // ¬торой международный симпозиум по арм¤нскому искусству. - ≈реван, 1978. - “.≤≤. - —.428 - 429.

’алпахчь¤н ќ.’. —ооружени¤ арм¤нской колонии в  аменец-ѕодольском // јрхитектурное наследство. - ћосква, 1980. - є28. - —.145.

Chszaszczewski J. Koscioly ormianskie na Podolu // Sztuka kresow wschodnich. - Krakow, 1988. - “.≤≤≤. - —.71.

Vasary S. Armeno-Kipchak parts from the Kamenets Chronicle // Akta Orientalia Hungarica.. - 1969. - ’≤≤. - ѕ.142.

ѕ” є 1-2, 2001 р.

1	2	3

Ќазва: ќборонн≥ храми ѕод≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1370 прочитано)