ѕ≥дприЇмництво > –озвиток п≥дприЇмництва в ”крањн≥. –инкове оточенн¤ п≥дприЇмц≥в

ѕодаткова система ≥ малий б≥знес

ѕотужн≥ можливост≥ закладен≥ в податков≥й пол≥тиц≥. јктивна державна п≥дтримка малого б≥знесу про¤вл¤Їтьс¤ у встановлених законодавчо податкових п≥льгах. ѕоширен≥ твердженн¤ про надто великий податковий пресинг Ї дещо переб≥льшен≥. ѕодаткова система ц≥лком п≥дходить середньому та великому б≥знесу, але, безумовно, ускладнюЇ започаткуванн¤ та розвиток малого. —истема оподаткуванн¤ повних ≥ командних товариств, приватних ф≥рм малого п≥дприЇмництва повинна бути наближена до оподаткуванн¤ п≥дприЇмц≥в, ¤к≥ працюють без створенн¤ юридичноњ особи. “ак працюЇ весь св≥т. ћаючи повну в≥дпов≥дальн≥сть перед кредиторами чи ≥нвесторами, вони отримують в≥д держави п≥льги стосовно оподаткуванн¤. ÷е даЇ змогу ф≥рми-початк≥вцю утвердитись на ринку, накопичити запас кап≥талу, та захиститись в≥д вимиванн¤ об≥гових кошт≥в.

ѕодаткова пол≥тика повинна включати перев≥рену досв≥дом крањн розвинутоњ економ≥ки систему п≥льг: диференц≥йована система оподаткуванн¤ в залежност≥ в≥д величини обороту, - Уподатков≥ ≥нвестиц≥йн≥ кредитиФ на засоби, що направл¤ютьс¤ на розширене виробництво за рахунок власних ресурс≥в, податков≥ скидки на прибуток, п≥льгове формуванн¤ спец≥альних ц≥льових резервних фонд≥в за рахунок неоподаткованого прибутку, п≥льгове оподаткуванн¤ оновленого асортименту продукц≥њ, система стимулюючих заход≥в по потоку ≥нвестиц≥й в компан≥њ, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на ф≥нансуванн≥ невеликих ф≥рм з ≥нновац≥йними технолог≥¤ми. ќстаннЇ Ї надзвичайно важливим дл¤ нашоњ економ≥ки, так ¤к може стати стимулом до розвитку венчурного п≥дприЇмництва в малому б≥знес≥ та запровадженн¤ в≥тчизн¤ного УфранчайзигнуФ. Ќаприклад, япон≥¤ застосовуЇ податок на прибуток в розм≥р≥ 42%, але дл¤ малого б≥знесу Ц 30%. јнгл≥¤ в≥дпов≥дно 35% ≥ 29%. ¬ —Ўј використовують диференц≥йований п≥дх≥д до оподаткуванн¤ прибутку. ѕерш≥ 50 тис. дол. прибутку обкладаютьс¤ податком 15%, прибуток в≥д 50 тис. до 75 тис. дол. Ц за ставкою 25%, прибуток б≥льше 75 тис. дол. Ц 34%. ” ‘ранц≥њ прот¤гом перших 5 рок≥в роботи ф≥рми ставка податку зменшуЇтьс¤ на 50%. ¬дв≥ч≥ меншою Ї ставка податку дл¤ п≥дприЇмц≥в Ќ≥меччини, щор≥чний прибуток ¤ких не перевищуЇ 3 млн. марок. ”р¤д япон≥њ ≥ Ўвец≥њ дозвол¤Ї компан≥¤м створювати за рахунок неоподаткованого прибутку фонд спец≥ального призначенн¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ майбутн≥х ≥нвестиц≥й. Ўведськ≥ ф≥рми мають змогу в≥дкладати половину прибутку в так≥ фонди, збер≥гаючи ц≥ кошти у форм≥ безпроцентних вклад≥в в банку ≥ використовуючи њх по м≥р≥ необх≥дност≥. ѕодаткова пол≥тика япон≥њ передбачаЇ п≥льги не т≥льки на затрати, але й на результати виробництва. “ака продукц≥¤, ¤к математичне забезпеченн¤ ≈ќћ ц≥лком не оподатковуЇтьс¤. “овари-новинки впродовж трьох рок≥в п≥сл¤ впровадженн¤ в обс¤з≥ 20% також зв≥льн¤ютьс¤ в≥д податку.

–озвиток малого б≥знесу Ц найголовн≥ший фактор

економ≥чного зростанн¤ рег≥ону

—ьогодн≥ розвиток малого б≥знесу в р≥зних рег≥онах ”крањни маЇ неоднор≥дну насичен≥сть, ¤к за галузевими напр¤мками, так ≥ за концентрац≥Їю впливу на економ≥ку. ÷е по¤снюЇтьс¤ р≥зними умовами його ≥снуванн¤, глибокими деформац≥¤ми в розм≥щенн≥ продуктивних сил. “е, що на умов адм≥н≥стративноњ економ≥ки здавалось доц≥льним, оц≥нюЇтьс¤ сьогодн≥ ¤к нерац≥ональне. √≥перконцетрац≥¤ продуктивних сил у високо ≥ндустр≥альних районах привела до того, що 6 областей ”крањни (ƒонецька, ƒн≥пропетровська, «апор≥зька, Ћуганська, ’арк≥вська,  ињвська) сконцентрували понад 45% основних виробничих фонд≥в ”крањни. ƒонецька область, ¤ка маЇ найвищий р≥вень з цього показника, перевищуЇ найменший у 9 раз. ќстанн≥й стосуЇтьс¤ «акарпатськоњ та ≤вано-‘ранк≥вськоњ областей. –ег≥ональна диспропорц≥¤ простежуЇтьс¤ ¤к у р≥вн¤х загальноеконом≥чного розвитку, так ≥ в окремих галуз¤х народного господарства. Ќайвищий р≥вень економ≥чного розвитку мають ≥ндустр≥ально розвинут≥ област≥ Ц так≥ ¤к «апор≥зька, ƒн≥пропетровська,  ињвська, ƒонецька, найнижчий Ц ≤вано-‘ранк≥вська, „ерн≥вецька та «акарпатська. якщо в середньому по ”крањн≥ на одного мешканц¤ щодобов≥ обс¤ги виробництва промисловоњ продукц≥њ складають 4 грн., то по ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ Ц 2,7 грн., в тому числ≥ продовольчих товар≥в Ц 70 коп. ≥ 20 коп. в≥дпов≥дно. “ому на 1000 мешканц≥в в сх≥дному рег≥он≥ зайн¤то 310-320 чол., а в зах≥дному Ц 246. ‘онд оплати прац≥ на одного мешканц¤ ƒн≥пропетровськоњ та ƒонецькоњ областей Ц 622-634 грн., ≤вано-‘ранк≥вськоњ Ц 320 грн. (дан≥ статистика за 1997 р.). “ака ситуац≥¤ складаЇтьс¤ в зах≥дних рег≥онах за рахунок високог≥рних район≥в. Ќезважаючи на велику трудонаселен≥сть, у високог≥рТњ питома вага незайн¤того працездатного населенн¤ перевищуЇ 70%. ƒотац≥њ у м≥сцевий бюджет таких район≥в с¤гають 80%. ќднак ≤вано-‘ранк≥вщина ≥ њњ г≥рськ≥ райони мають значний потенц≥ал дл¤ позитивних економ≥чних зрушень. ƒосл≥дженн¤, що були проведен≥ кињвською ф≥рмою SOCIL Gallup з питань оц≥нки економ≥чного становища та розвитку п≥дприЇмництва в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ (1997 р.) п≥дтверджують: незважаючи на те, що р≥вень безроб≥тт¤ в рег≥он≥ Ї майже вдв≥ч≥ б≥льший н≥ж по ”крањн≥, а економ≥чна ситуац≥¤ Ї надзвичайно складною дл¤ б≥льшост≥ громад¤н, жител≥ даного рег≥ону не лише позитивно сприймають ринков≥ реформи, впевнен≥ у своЇму рег≥он≥, але й значно б≥льше п≥дтримують приватизац≥ю та розвиток п≥дприЇмництва, н≥ж населенн¤ ”крањни загалом. ≈коном≥чний прогрес таких рег≥он≥в може в≥дбуватис¤ виключно за рахунок розвитку малого б≥знесу. јле необх≥дно забезпечити стартов≥ умови, ¤к≥ б стимулювали процес створенн¤ малих п≥дприЇмств та робочих м≥сць. ≤ в цьому велика роль в≥дводитьс¤ м≥сцевим органам влади.

1	2	3	4

Ќазва: –озвиток п≥дприЇмництва в ”крањн≥. –инкове оточенн¤ п≥дприЇмц≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4186 прочитано)