ѕ≥дприЇмництво > —анац≥¤ п≥дприЇмств

—анац≥¤ п≥дприЇмств

“ерм≥н Ђсанац≥¤ї походить в≥д латинського Ђsanareї ≥ пере≠кладаЇтьс¤ ¤к оздоровленн¤ чи л≥куванн¤. ” ‘≥нансовому слов≠нику санац≥ю трактують ¤к оздоровленн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства через зд≥йсненн¤ системи заход≥в дл¤ попередженн¤ його банкрутства чи п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥. «ви≠чайно зд≥йснюють санац≥ю через структурну перебудову вироб≠ництва, зокрема через зм≥ну номенклатури продукц≥њ, подр≥бнен≠н¤ п≥дприЇмства, зм≥ну ринк≥в збуту, злитт¤ п≥дприЇмства, що Ї на гран≥ банкрутства, з б≥льш потужними, випуск нових акц≥й та обл≥гац≥й дл¤ моб≥л≥зац≥њ кап≥талу, ≥нш≥ заходи.

–¤д ≥ноземних економ≥ст≥в, спец≥ал≥ст≥в з питань виведенн¤ п≥дприЇмств з ф≥нансовоњ кризи дотримуютьс¤ думки, що санац≥¤ ¤к економ≥чна категор≥¤ виражаЇ комплекс посл≥довних, взаЇмо≠пов'¤заних заход≥в ф≥нансово-економ≥чного, орган≥зац≥йно-пра≠вового, виробничо-техн≥чного, соц≥ального характеру, ¤к≥ спр¤≠мован≥ на подоланн¤ ф≥нансовоњ кризи на п≥дприЇмств≥ ≥ в≥днов≠ленн¤ чи дос¤гненн¤ його прибутковост≥ ≥ конкурентоспромож≠ност≥ в довгостроковому пер≥од≥.

¬ ”крањн≥ внасл≥док недосконалого законодавства, в≥дсутност≥ необх≥дного техн≥ко-методичного забезпеченн¤ процес≥в санац≥њ, деф≥циту квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в велика к≥льк≥сть потенц≥йно життЇздатних п≥дприЇмств стають потенц≥йними банкрутами.

“ому особливе м≥сце в процес≥ санац≥њ п≥дприЇмств займають орган≥зац≥йн≥ та техн≥ко-економ≥чн≥ заходи пор¤д з заходами ф≥нан≠сово-економ≥чного характеру. ћетою ф≥нансовоњ санац≥њ Ї покрит≠т¤ поточних збитк≥в ≥ л≥кв≥дац≥¤ причин њх виникненн¤, в≥дновленн¤ чи збереженн¤ л≥кв≥дност≥ ≥ платоспроможност≥ п≥дприЇмств, ско≠роченн¤ вс≥х вид≥в заборгованост≥, покращенн¤ структури оборот≠ного кап≥талу ≥ формуванн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, дл¤ прове≠денн¤ заход≥в виробничо-техн≥чного ≥ орган≥зац≥йного характеру".

÷≥л≥сний погл¤д на етапи розробки санац≥йноњ концепц≥њ окремо≠го п≥дприЇмства ¤вл¤Ї собою так звана Ђкласична модель са≠нац≥њї, ¤ка широко використовуЇтьс¤ ¤к основа дл¤ розробки ме≠хан≥зму ф≥нансового оздоровленн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою. ” в≥дпов≥дност≥ з класичною моделлю санац≥њ процес ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств починаЇтьс¤ з ви¤вленн¤ ≥ анал≥зу причин ≥ фактор≥в ф≥нансовоњ кризи. Ќа основ≥ даних нос≥њв ≥нформац≥њ (перв≥сн≥ бухгалтерськ≥ документи, р≥шенн¤ збор≥в акц≥онер≥в, ф≥нансов≥ плани тощо) визначаютьс¤ зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ фактори кризи, а також ф≥нансового стану ф≥рми, глибина кризи.

¬ межах санац≥йного аудиту зд≥йснюЇтьс¤ поглиблене вивчен≠н¤ ф≥нансового стану на основ≥ розрахунку р¤ду коеф≥ц≥Їнт≥в. ќс≠новними з них Ї показники платоспроможност≥, л≥кв≥дност≥, при≠бутковост≥ тощо. ѕ≥сл¤ отриманн¤ необх≥дних даних щодо ф≥нансового стану п≥дприЇмства ≥ причини ф≥нансовоњ кризи ро≠битьс¤ висновок про доц≥льн≥сть чи недоц≥льн≥сть санац≥њ даного суб'Їкта господарюванн¤.

¬арто звернути увагу, що в економ≥чн≥й л≥тератур≥ з питань санац≥њ часто згадуЇтьс¤ концепц≥¤ швидкого ви¤вленн¤ ф≥нансо≠воњ кризи ≥ радикальних санац≥йних д≥й. ѕрихильники цього на≠пр¤му (в основному економ≥сти-практики) не враховують той факт, що в даному випадку не залишаЇтьс¤ часу дл¤ детального досл≥дженн¤ причин спаду ≥ розробки оптимальноњ стратег≥њ. Ќа противагу ц≥й точц≥ зору б≥льша група економ≥ст≥в-теоретик≥в стверджуЇ, що цейтнот у п≥дготовц≥ санац≥йноњ програми Ч ос≠новний фактор майбутн≥х невдач. —аме тому окремим анал≥тич≠ним блоком у класичн≥й модел≥ санац≥њ Ї формуванн¤ стра≠тег≥чних ц≥лей ≥ тактики.

—тратег≥¤ ¤вл¤Ї собою узагальнену модель д≥й, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей шл¤хом оптим≥зац≥њ, коорди≠нац≥њ ≥ розпод≥лу ресурс≥в компан≥њ.  ≥нцева мета санац≥йноњ стра≠тег≥њ пол¤гаЇ в дос¤гненн≥ довгострокових конкурентних переваг, ¤к≥ забезпечили б компан≥њ високий р≥вень рентабельност≥. —уть стратег≥њ Ч виб≥р найкращих вар≥ант≥в розвитку ф≥рми ≥ оптим≥зац≥¤ пол≥тики кап≥таловкладень.

” в≥дпов≥дност≥ з розробленою стратег≥Їю розробл¤Їтьс¤ про≠грама санац≥њ, ¤ка виражаЇ систему запрогнозованих взаЇмо≠пов'¤заних заход≥в, спр¤мованих на виведенн¤ п≥дприЇмства з кризи. ¬она формуЇтьс¤ на основ≥ комплексного вивченн¤ причин ф≥нансовоњ кризи, анал≥зу внутр≥шн≥х ф≥нансових джерел ≥ з врахуванн¤м стратег≥чних ц≥лей санац≥њ. ¬ програм≥ ф≥ксуютьс¤ загальн≥ принципов≥ п≥дходи до оздоровленн¤, ¤к≥ конкретизу≠ютьс¤ в проект≥ санац≥њ. ¬ ньому повинн≥ м≥ститись техн≥ко-економ≥чне обірунтуванн¤ санац≥њ, розрахунок обс¤г≥в ф≥нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ дос¤гненн¤ стратег≥чних ц≥лей, конкрет≠н≥ граф≥ки ≥ методи моб≥л≥зац≥њ ф≥нансового кап≥талу, строки ос≠воЇнн¤ ≥нвестиц≥й та њх окупност≥, оц≥нка ефективност≥ санац≥й≠них заход≥в, а також прогнозн≥ результати реал≥зац≥њ проекту.

¬ажливим компонентом санац≥йного процесу Ї координац≥¤ ≥ контроль за ¤к≥стю реал≥зац≥њ запланованих завдань. ¬нутр≥шн≥ контрольн≥ органи повинн≥ своЇчасно ви¤вл¤ти нов≥ санац≥йн≥ ре≠зерви, а також п≥дготовл¤ти об'Їктивн≥ квал≥ф≥кован≥ р≥шенн¤ в≥дносно л≥кв≥дац≥њ можливих перешкод п≥д час проведенн¤ оздо≠ровчих процедур. —уттЇву допомогу при цьому може надати опе≠ративний санац≥йний контрол≥нг, ¤кий синтезуЇ в соб≥ ≥нфор≠мац≥йну, координац≥йну ≥ контрольну функц≥њ. ќсновним завдан≠н¤м санац≥йного контрол≥нгу Ї ≥дентиф≥кац≥¤ оперативних ре≠зультат≥в ≥ п≥дготовка проект≥в р≥шень в≥дносно використанн¤ ви¤влених резерв≥в ≥ подоланн¤ додаткових труднощ≥в.

¬икористанн¤ внутр≥шн≥х ф≥нансових резерв≥в ≥ ≥нструмент≥в стаб≥л≥зац≥њ дозвол¤Ї не т≥льки суттЇво знизити загрозу банкрут≠ства, а й значною м≥рою зменшуЇ потребу в залученн≥ кап≥талу з зовн≥шн≥х джерел. ѕо-перше, в зв'¤зку з тим, що зд≥йсненн¤ кап≥тальних вкладень Ї складовою частиною процесу ф≥нансово≠го оздоровленн¤ п≥дприЇмства, внутр≥шн≥ джерела санац≥њ сп≥впа≠дають з внутр≥шн≥ми джерелами ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкла≠день: прибуток в≥д реал≥зац≥њ основноњ продукц≥њ, фонд≥в, нема≠тер≥альних актив≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, надходженн¤ в≥д здач≥ майна в оренду, ≥нших позареал≥зац≥йних операц≥й, а також амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤. ѕо-друге, використанн¤ внутр≥шн≥х ф≥нансових резерв≥в Ї необх≥дною умовою залученн¤ зовн≥шньо≠го кап≥талу.

¬≥дновленн¤ платоспроможност≥ п≥дприЇмства може зд≥йсню≠ватис¤ з допомогою зменшенн¤ зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х ф≥нансо≠вих зобов'¤зань, з одн≥Їњ сторони, ≥ зб≥льшенн¤ л≥кв≥дних ак≠тив≥в, Ч з другоњ.

ƒо найважлив≥ших заход≥в з≥ скороченн¤ поточних зо≠бов'¤зань треба в≥днести:

- скороченн¤ р≥вн¤ витрат на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ, у тому числ≥ за рахунок зменшенн¤ обс¤г≥в ви≠робництва нерентабельноњ чи тоњ, ¤ка не користуЇтьс¤ попитом, продукц≥њ, скороченн¤ апарату управл≥нн¤ тощо;

- пролонгац≥¤ короткострокових банк≥вських кредит≥в й ≥ншоњ кредитноњ заборгованост≥;

- скороченн¤ обс¤г≥в кап≥тальних вкладень, у тому числ≥ витрат на кап≥тальний ремонт;

прискоренн¤ оборотност≥ оборотного кап≥талу;

в≥дстрочка виплати див≥денд≥в ≥ винагород за виробнич≥ результати.

ƒо найважлив≥ших заход≥в ≥з зб≥льшенн¤ л≥кв≥дних актив≥в можна в≥днести:

- реал≥зац≥ю частини основних фонд≥в п≥дприЇмства, ¤ка безпосередньо не бере участ≥ в процес≥ виробництва;

- використанн¤ оберненого л≥зингу (операц≥¤, ¤ка передба≠чаЇ продаж основних фонд≥в л≥зинговоњ компан≥њ з одно≠часним отриманн¤м назад таких основних фонд≥в в опе≠ративний чи ф≥нансовий л≥зинг);

- л≥кв≥дац≥ю портфел¤ короткострокових ф≥нансових вкладень;

- оптим≥зац≥ю структури оборотного кап≥талу (у тому числ≥ за рахунок реал≥зац≥њ надлишкових запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей, сировини, незавершеного вироб≠ництва);

- реорган≥зац≥ю маркетингових служб з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ њх функц≥онуванн¤ в напр¤м≥ зб≥льшенн¤ об≠с¤г≥в збуту продукц≥њ;

- реф≥нансуванн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ (переведенн¤ њњ в ≥нш≥, л≥кв≥дн≥ форми оборотних актив≥в: грошов≥ кошти, короткостроков≥ ф≥нансов≥ вкладенн¤ тощо).

—т¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ Ї суттЇвим моментом внутр≥шньоњ стаб≥л≥зац≥њ суб'Їкта господарюванн¤. Ѕагато п≥дприЇмств, ¤к≥ опинились на меж≥ банкрутства, мають непом≥рно великий р≥вень деб≥торськоњ заборгованост≥, що Ї суттЇвим резервом в≥дновленн¤ платоспроможност≥. “ому ф≥нан≠совий менеджмент п≥дприЇмств повинен використовувати вс≥ ≥снуюч≥ можливост≥ њњ погашенн¤. ќсновними формами реф≥нан≠суванн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ Ї: факторинг, обл≥к век≠сел≥в, продаж вексел≥в на фондовому ринку, форфейтинг (транс≠формац≥¤ комерц≥йного кредиту в банк≥вський шл¤хом ≥ндоса≠менту перев≥дного вексел¤ на користь банку).

 р≥м того, треба виконати комплекс процедур з примусового ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥, у тому числ≥ шл¤хом зверненн¤ з позовом в арб≥тражний суд.

‘≥нансова санац≥¤ може зд≥йснюватис¤ з допомогою залучен≠н¤ кошт≥в власник≥в (пайовик≥в, акц≥онер≥в) п≥дприЇмства; шл¤≠хом використанн¤ кредитних ресурс≥в; за допомогою основних кредитор≥в; персоналу п≥дприЇмства.

¬ де¤ких випадках з метою ф≥нансового оздоровленн¤, п≥дприЇмством може бути прийн¤то р≥шенн¤ про зменшенн¤ статутного кап≥талу. «меншенн¤ статутного кап≥талу акц≥онерного товариства може зд≥йснюватис¤ двома методами:

1. «меншенн¤ ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й.

2. «меншенн¤ к≥лькост≥ акц≥й шл¤хом викупу частини акц≥й у њхн≥х власник≥в з метою анулюванн¤ цих акц≥й.

–≥шенн¤м акц≥онерного товариства-про зменшенн¤ розм≥ру статутного фонду акц≥њ, не представлен≥ до анулюванн¤, визна≠ютьс¤ нед≥йсними, але не ран≥ше, н≥ж через ш≥сть м≥с¤ц≥в п≥сл¤ пов≥домленн¤ про це вс≥х акц≥онер≥в. «аконодавством встановле≠но, що п≥дприЇмство повинно в≥дшкодувати власнику акц≥й збит≠ки, пов'¤зан≥ з≥ зм≥ною статутного фонду.

1	2

Ќазва: —анац≥¤ п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2062 прочитано)