ѕ≥дприЇмництво > ‘актори впливу на розвиток нових п≥дприЇмств
‘актори впливу на розвиток нових п≥дприЇмств—тор≥нка: 1/2
«а даними ћ≥жнародного ¬алютного ‘онду половина новостворених п≥дприЇмств банкрутуЇ прот¤гом перших пТ¤ти рок≥в свого ≥снуванн¤. ÷е зумовлюЇтьс¤ р¤дом проблем ≥ перешкод, ¤к≥ неодм≥нно постають перед кожним новоствореним п≥дприЇмством, ≥ ¤к≥ воно не завжди спроможне своЇчасно подолати. ¬≥д того, наск≥льки усп≥шним був старт п≥дприЇмства, значною м≥рою залежить, чи вдастьс¤ йому в≥двоювати у конкурент≥в свою частку ринку ≥ втримати њњ у майбутньому. “ому ≥снуЇ потреба у визначенн≥ та анал≥з≥ найпоширен≥ших проблем, що постають перед новоствореними п≥дприЇмствами ≥ виробленн≥ рекомендац≥й щодо ефективного вир≥шенн¤ цих проблем. «астосуванн¤ цих рекомендац≥й може зменшити к≥льк≥сть банкрутств ≥ матиме позитивний вплив на економ≥ку ”крањни в ц≥лому, так ¤к ф≥нансовий стан б≥льшост≥ п≥дприЇмств ”крањни характеризуЇтьс¤ ¤к нест≥йкий. ≤снуЇ низка публ≥кац≥й, в ¤ких авторами розгл¤далась дана проблема. Ќайповн≥ше досл≥дженн¤ даноњ проблеми в —Ќƒ було проведене рос≥йським економ≥стом ј.‘. рюковим. “акож висв≥тлювалас¤ дана проблематика у прац¤х американських вчених ‘.Ѕетца та ƒж.‘оррестера. ќднак, незважаючи на те, що цими авторами було розгл¤нуто широке коло аспект≥в даноњ проблеми, у њх досл≥дженн¤х недостатн¤ увага прид≥л¤Їтьс¤ вибору оптимального показника, що характеризуЇ розвиток нових п≥дприЇмств. ‘.Ѕетц використовуЇ ¤к ≥ндикатор розвитку п≥дприЇмства зм≥ну обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ у грошовому вираженн≥. ” нашому досл≥дженн≥ навод¤тьс¤ недол≥ки такого п≥дходу та обгрунтовуЇтьс¤ доц≥льн≥сть використанн¤ ≥ншого показника Ц чистого прибутку п≥дприЇмства. ќсновними завданн¤ми нашоњ статт≥ Ї визначенн¤ показника, що найобТЇктивн≥ше характеризуЇ розвиток нових п≥дприЇмств та анал≥з динам≥чних фактор≥в, в≥д ¤ких залежить його р≥ст. —еред економ≥ст≥в нема Їдиноњ думки стосовно того, ¤к≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмства б≥льш обТЇктивно в≥дображають динам≥ку його розвитку. «окрема, американський вчений ƒж.‘оррестер дл¤ побудови модел≥ розвитку п≥дприЇмств у час≥ використав динам≥ку зм≥ни обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ п≥дприЇмством у грошовому вираженн≥ на певних пром≥жках часу. –≥ст обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ у грошовому вираженн≥ означав, що п≥дприЇмство усп≥шно розвиваЇтьс¤, а спад Ц що у п≥дприЇмства виникли певн≥ проблеми. “аким чином, у ц≥й модел≥ динам≥ка розвитку п≥дприЇмства сп≥впадала ≥з динам≥кою зм≥ни обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ п≥дприЇмством у грошовому вираженн≥. ќднак такий п≥дх≥д маЇ р¤д суттЇвих недол≥к≥в, а саме: Ќовостворен≥ п≥дприЇмства дл¤ просуванн¤ своЇњ продукц≥њ на ринку часто встановлюють велик≥ знижки на свою продукц≥ю, ¤к≥ ≥нод≥ бувають наст≥льки суттЇвими, що виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ не покриваЇ нав≥ть зм≥нних витрат виробництва. ¬ результат≥, чим б≥льший обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ, тим б≥льш≥ збитки отримуЇ п≥дприЇмство. ¬елик≥ п≥дприЇмства, що давно присутн≥ на ринку, внасл≥док ефекту масштабу та налагодженим звТ¤зкам ≥з постачальниками мають нижч≥ пост≥йн≥ витрати на одиницю продукц≥њ, н≥ж невелик≥ п≥дприЇмства-новачки. р≥м того, в багатьох випадках, постачальники продають ресурси великим п≥дприЇмствам, з ¤кими давно сп≥впрацюють, за спец≥альними ц≥нами, нижчими за т≥, за ¤кими вони пропонують т≥ ж ресурси ≥ншим покупц¤м. ÷е робить нижчими зм≥нн≥ витрати на одиницю продукц≥њ дл¤ великих п≥дприЇмств-конкурент≥в, пор≥вн¤но з новим п≥дприЇмством. ¬ результат≥, втримуючи ц≥ни на р≥вн≥, не вищому за ц≥ни конкурент≥в, нове п≥дприЇмство працюЇ з набагато нижчою рентабельн≥стю, н≥ж вони. ÷е може призвести до того, що велик≥ п≥дприЇмства, щоб позбутис¤ конкуренц≥њ з боку нових гравц≥в на ринку, тимчасово зниз¤ть ц≥ни на свою продукц≥ю до такого р≥вн¤, що, ¤кщо нов≥ п≥дприЇмства дл¤ того щоб не втратити покупц≥в встановл¤ть аналог≥чн≥ ц≥ни, випускати продукц≥ю њм стане невиг≥дно. “аким чином, ¤к ≥ в попередньому випадку, зб≥льшенн¤ обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ призводитиме до росту збитк≥в. ƒосить часто нов≥ п≥дприЇмства, котр≥ вдало стартували на ринку, ≥ попит на чию продукц≥ю стаб≥льно зростаЇ, незадовго п≥сл¤ початку д≥¤льност≥ беруть у банках кредити дл¤ розширенн¤ виробництва, щоб задовольнити зростаючий попит з боку споживач≥в. ќднак, внасл≥док браку досв≥ду, а також внасл≥док жорсткоњ конкуренц≥њ, б≥льш≥сть п≥дприЇмств суттЇво переоц≥нюють своњ можливост≥ ≥ нев≥рно розраховують терм≥н окупност≥ ≥нвестиц≥й, що призводить до затримки поверненн¤ кредиту та в≥дсотк≥в за нього. ƒл¤ того, щоб розрахуватис¤ з банком, п≥дприЇмство затримуЇ розрахунки з постачальниками. Ќа фон≥ високого обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ, ¤кий все ще може продовжувати зростати, кер≥вництву часто здаЇтьс¤, що ще трохи часу, ≥ п≥дприЇмству вдастс¤ вийти з кризи ≥ погасити вс≥ борги. ¬насл≥док такого помилкового п≥дходу п≥дприЇмство, ¤ке на перший погл¤д здаЇтьс¤ усп≥шним ≥ стаб≥льним, з кожним днем все б≥льше обростаЇ боргами. Ќарешт≥ наступаЇ момент, коли кер≥вництво розум≥Ї, що не може задовольнити претенз≥њ кредитор≥в, однак щось м≥н¤ти вже п≥зно, ≥ п≥дприЇмство банкрутуЇ. ”суваЇ вищенаведен≥ недол≥ки у модел≥ розвитку новостворених п≥дприЇмств використанн¤ зам≥сть динам≥ки зм≥ни обс¤гу реал≥зац≥њ продукц≥њ у грошовому вираженн≥ динам≥ку зм≥ни ≥ншого, б≥льш обТЇктивного показника Ц чистого прибутку п≥дприЇмства. „истий прибуток п≥дприЇмства, пор≥вн¤но з обс¤гом реал≥зац≥њ продукц≥њ у грошовому вираженн≥ маЇ наступн≥ переваги: ѕо-перше, прибуток Ї р≥зницею м≥ж валовими доходами (основною частиною ¤ких Ї виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ) та валовими витратами, тобто враховуЇ не лише обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ у грошовому вираженн≥, а й витрати, ¤к≥ не повинн≥ перевищувати виручки в≥д реал≥зац≥њ. ѕо-друге, прибуток показуЇ обс¤г ресурс≥в, ¤к≥ Ї у розпор¤дженн≥ п≥дприЇмтсва, ≥ Ї джерелом задоволенн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в власник≥в, матер≥ального заохоченн¤ прац≥вник≥в та ф≥нансуванн¤ обТЇкт≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури п≥дприЇмства. ÷е означаЇ, що в≥д розм≥ру отриманого п≥дприЇмством прибутку залежить величина див≥денд≥в, ¤к≥ воно виплачуЇ своњм акц≥онерам, а отже ≥ ц≥на його акц≥й на вторинному ринку ц≥нних папер≥в. ѕо-третЇ, прибуток (а саме його нерозпод≥лена частина) Ї основним джерелом розвитку та ≥нновац≥й на п≥дприЇмств≥. —аме за рахунок прибутку наповнюютьс¤ резервн≥ та ≥нвестиц≥йн≥ фонди на п≥дприЇмств≥. “аким чином, вищ≥ обс¤ги прибутку зумовлюють пришвидшенн¤ темп≥в росту п≥дприЇмства. ¬икористовуючи тенденц≥ю зм≥ни чистого прибутку п≥дприЇмства у час≥, можна побудувати чотири най≥мов≥рн≥ш≥ модел≥ розвитку нових п≥дприЇмств (рис.1). ѕерша модель ј Ї ≥деальною моделлю розвитку дл¤ вс≥х нових п≥дприЇмств. ¬она показуЇ, що нове п≥дприЇмство стр≥мко зростаЇ ≥ в перспектив≥ може зайн¤ти л≥дируюч≥ позиц≥њ на ринку. ћодель Ѕ також Ї позитивною дл¤ п≥дприЇмства. ¬она показуЇ, що п≥дприЇмство маЇ р¤д проблем ≥ спов≥льнений р≥ст, однак воно набуваЇ досв≥ду, ≥ п≥сл¤ вир≥шенн¤ цих проблем продовжуЇ стаб≥льно зростати. ¬ перспектив≥ п≥дприЇмство може зайн¤ти свою н≥шу на ринку ≥ бути в числ≥ його основних гравц≥в. ћодель ¬ описуЇ п≥дприЇмство, ¤кому ледь вдаЇтьс¤ зводити к≥нц≥ з к≥нц¤ми, проте воно все ще тримаЇтьс¤ на ринку. якщо проблеми, ¤к≥ виникнуть у п≥дприЇмства вчасно не вир≥шити, його частка на ринку суттЇво зменшитьс¤. « часом п≥дприЇмство, най≥мов≥рн≥ше, буде поглинуте л≥дером ринку або ≥ншим великим п≥дприЇмством. ћодель √ Ї згубною дл¤ п≥дприЇмства ≥ означаЇ, що перша серйозна проблема призведе до його банкрутства. ”сп≥шний розвиток нового п≥дприЇмства залежить в≥д р¤ду внутр≥шн≥х фактор≥в, таких ¤к: обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ, контроль за ¤к≥стю продукц≥њ та своЇчасн≥стю њњ поставок, розм≥р кап≥талу, ф≥нансова ст≥йк≥сть п≥дприЇмства, компетентн≥сть управл≥нських кадр≥в ≥ квал≥ф≥кац≥¤ виробничого персоналу, гнучка ≥нновац≥йна пол≥тика, ефективна орган≥зац≥йна структура управл≥нн¤ п≥дприЇмством. Ќайпершою проблемою дл¤ нового п≥дприЇмства Ї пошук покупц≥в своЇњ продукц≥њ. ƒл¤ того, щоб вир≥шити цю проблему, п≥дприЇмство повинно або випустити ун≥кальний продукт, або ж мати певн≥ переваги перед конкурентами. ¬еликий обс¤г ринку та його швидкий р≥ст суттЇво зб≥льшують шанси нового п≥дприЇмства на усп≥х. ќднак спочатку воно повинно вир≥шити два непрост≥ маркетингов≥ завданн¤: по-перше Ц сформувати систему збуту, що означаЇ знайти дистрибТютор≥в ≥ реселлер≥в, ¤к≥ б продавали њх продукц≥ю; по-друге Ц створити легко вп≥знаваний серед споживач≥в бренд. Ќалагоджена система збуту забезпечуЇ на¤вн≥сть продукц≥њ у роздр≥бн≥й мереж≥, а в≥домий бренд Ц њњ реал≥зац≥ю. ”сп≥шне вир≥шенн¤ цих завдань дозволить п≥дприЇмству стаб≥льно зб≥льшувати обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ впродовж тривалого часу.
Ќазва: ‘актори впливу на розвиток нових п≥дприЇмств ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1052 прочитано) |