ѕ≥дприЇмництво > ’арактеристика профес≥йноњ культури б≥знесу

’арактеристика профес≥йноњ культури б≥знесу

—учасна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть може ефективно зд≥йсню≠ватись ≥ розвиватись за умови належного дотриманн¤ вимог не т≥льки економ≥чного, а й соц≥альне-духовного та пол≥тичного характеру.

Ѕудь-¤кий п≥дприЇмець, безперечно, повинен ум≥ти профес≥йно (≥ завд¤ки цьому усп≥шно) вести справу у своњй ф≥рм≥, пост≥йно брати активну участь у задоволенн≥ потреб ринку щодо нових товар≥в ≤ послуг за можливо низькими (пом≥рними) ц≥нами. «розум≥ло, що це вимагаЇ в≥д нього новаторського п≥дходу до власноњ д≥¤льност≥ та ретельного обл≥ку витрат виробництва.

ѕроте до конкретних д≥й п≥дприЇмц¤ господарська реальн≥сть висуваЇ не менш важлив≥ вимоги (критер≥њ оц≥нки д≥¤льност≥)

ћорально-етичного ≥ духовного характеру. …детьс¤ проте, що у своњй д≥¤льност≥ п≥дприЇмець маЇ обов'¤зково керуватис¤ усталеними у вс≥х цив≥л≥зованих крањнах нормами повед≥нки.

ясна р≥ч, п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть значною м≥рою регулюЇтьс¤ комплексом норм законодавства (трудового, господарського тощо). ѕроте далеко не вс≥ норми можуть бути строго (точно, достатньо, достатньо повно) сформульован≥. ” практичн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмц¤ великого значенн¤ набувають неформальн≥ контакти м≥ж б≥знесме≠нами, створенн¤ особливоњ атмосфери дов≥ри, чесност≥ та пор¤дност≥ у д≥лових стосунках, в≥рн≥сть слову, поважанн¤ замш≥в ≥ традиц≥й, тоб≠то тих неписаних правил повед≥нки ≥ д≥й, котр≥ становл¤ть суть пон¤тт¤ "етика п≥дприЇмництва". Ѕез чесност≥ ≥ пор¤дност≥ в систем≥ в≥дносин м≥ж ф≥рмами, банками та окремими ф≥зичними особами ефективна ≥ тривала п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть просто неможлива.

≈тика п≥дприЇмництва означаЇ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥≠¤льност≥ ф≥рми, њњ кер≥вництва, окремого п≥дприЇмц¤ в≥дпов≥дно до етичних, тобто ц≥нн≥сних (духовних) критер≥њв повед≥нки, соц≥альне в≥дпов≥дальних д≥й у дус≥ того культурного середовища, до ¤кого п≥дприЇмець т¤ж≥Ї.

як св≥дчить досв≥д крањн з розвиненою ринковою ≥ соц≥альне спр¤≠мованою економ≥кою, прот¤гом останн≥х рок≥в триваЇ широка дискус≥¤ з питань культури п≥дприЇмництва ¤к в теор≥њ, так ≥ в практиц≥ господарюванн¤. ¬ пон¤тт¤ "п≥дприЇмницька культура" вкладають неоднаковий зм≥ст, але вих≥дною позиц≥Їю неодм≥нно залишаЇтьс¤ у¤вленн¤ про культурний св≥т ¤к про св≥т людськоњ г≥дност≥.

 ультура п≥дприЇмництва маЇ привертати увагу передовс≥м до етичного та повед≥нкового начал у д≥¤льност≥ п≥дприЇмц¤ ¤к засоб≥в лег≥тим≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ влади. ¬она Ї важливим чинником гуман≥зац≥њ сучасного б≥знесу. ќднак це залежить в≥д того, ¤ке м≥сце у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ займатимуть традиц≥йн≥ й набут≥ ц≥нност≥ й навички.

ѕ≥дприЇмницька культура охоплюЇ широкий спектр питань д≥≠ловоњ етики та етикету. ” кожн≥й галуз≥ чи сфер≥ п≥дприЇмницькоњ ƒ≥¤льност≥ ≥снують своњ правила повед≥нки, але майже у вс≥х конкретних випадках вони базуютьс¤ на:

Х чесност≥ й законопослушност≥ п≥дприЇмц¤;

Х забезпеченн≥ високоњ ¤кост≥ й техн≥чного р≥вн¤ своЇњ продукц≥њ;

Х забезпеченн≥ безпеки прац≥;

Х чесних ≥ пор¤дних в≥дносинах з постачальниками, кл≥Їнтам партнерами по б≥знесов≥й д≥¤льност≥.

¬арто звернути увагу на те, що д≥лова етика (етика б≥знесу) одночасно ≥ духовною, ≥ економ≥чною категор≥Їю. Ќа думку заруб≥жних п≥дприЇмц≥в, ≥снують певн≥ устален≥ етичн≥ норми б≥знесу котрих треба обов'¤зково дотримувати. ќсновн≥ з них так≥:

Х найвища продуктивн≥сть ≥ найб≥льший прибуток не повинн≥ дос¤гатис¤ за рахунок завдаванн¤ шкоди довк≥ллю;

Х конкуренц≥¤ маЇ зд≥йснюватис¤ чесно, за встановленими правилами;

Х необх≥дно, щоб техн≥ка слугувала людин≥, а не навпаки;

Х морально-етичн≥ норми завжди мають перевагу перед еконо≠м≥чними ≥нтересами.

¬исока культура п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї неодм≥нною умовою дос¤гненн¤ великого господарсько-комерц≥йного усп≥ху на багатьох (¤кщо не на б≥льшост≥) п≥дприЇмствах.

¬≥дом≥ так≥ передумови вихованн¤ високоњ культури п≥дприЇм≠ництва:

Х на¤вн≥сть позитивних приклад≥в;

Х забезпеченн¤ молод≥ можливост≥ ознайомленн¤ з основами б≥знесовоњ д≥¤льност≥, њњ приваблив≥стю ≥ корисн≥стю дл¤ вс≥х верств населенн¤ ще у пер≥од профес≥йного навчанн¤;

Х створенн¤ системи навчанн¤ й вихованн¤, ¤ка б спри¤ла роз≠витку п≥дприЇмницьких нахил≥в прот¤гом усього пер≥оду фор≠муванн¤ особистост≥;

Х на¤вн≥сть ≥ пост≥йна п≥дтримка с≥мейних контакт≥в ≥ особистих знайомств з усп≥шно працюючими б≥знесменами.

ѕрофес≥йна репутац≥¤ п≥дприЇмц¤ створюЇтьс¤ роками, њњ нелегко набути, але втратити можна миттЇво.

ѕ≥дприЇмець з високим р≥внем культури маЇ пам'¤тати ≥ виконувати певн≥ "запов≥ти":

перше - у своњй д≥¤льност≥ керуватись насамперед ≥нтересами кл≥Їнт≥в;

друге - пост≥йно працювати над власним б≥знесом, а не в ньому!

третЇ - використовувати д≥йову рекламу безпосереднього реагуванн¤;

четверте - гарантувати кл≥Їнту повне задоволенн¤ його потреб;

п'¤те - щотижн¤ мати зв≥т про прибуток ≥ збитки, н≥коли не лишатись без гот≥вкових кошт≥в;

шосте - заохочувати д≥њ, що в≥дпов≥дають ≥нтересам власного б≥знесу;

сьоме - орган≥зовувати власний б≥знес, виход¤чи з виконуваних ним функц≥й, а не "припасовуючи" його до окремих особистостей;

восьме - не ототожнювати ф≥нансове благополучч¤ ≥ власн≥ усп≥хи, пам'¤таючи, що благополучч¤ й усп≥х Ч не те саме.

≈“»„Ќ≤ Ќќ–ћ» –≈ Ћјћ»

–озумно орган≥зована реклама Ї насамперед засобом сп≥лкуванн¤ м≥ж виробниками (надавачами послуг) ≥ споживачами, партнерами ” п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥. ≈мп≥ричним шл¤хом обгрунтован≥ й сформульован≥ певн≥ правила реклами, њњ етичн≥ норми. ѕринципи чесноњ конкуренц≥њ пол¤гають у тому, що будь-¤ке рекламне зверненн¤ не може:

Х м≥стити твердженн¤ або зображенн¤, що суперечать прийн¤тим ”тому чи ≥ншому сусп≥льств≥ правилам моральност≥;

Х зловживати дов≥рою споживач≥в ≥ використовувати њхню недо≠св≥дчен≥сть чи необ≥знан≥сть;

Х вводити в оману споживач≥в (кл≥Їнт≥в) стосовно властивостей ≥ технолог≥њ виготовленн¤ товару, дати ≥ крањни продукуванн¤, ц≥ни ^ умов придбанн¤, п≥сл¤продажного серв≥су ≥ гарант≥й ¤кост≥ тощо;

Х завдавати шкоди ф≥рмам-конкурентам та њхн≥й комерц≥йн≥й д≥¤ль≠ност≥, пр¤мо або опосередковано дискредитуючи њх;

Х використовувати висловлюванн¤ або зображенн¤ приватних ос≥б без попередньоњ њхньоњ згоди; запозичувати композиц≥ю, текст зображенн¤, музику ≥ звуков≥ ефекти ≥нших рекламних звернень без згоди в≥дпов≥дноњ ф≥рми.

–екламодавц≥ та виконавц≥ мають опанувати вс≥ елементи мистецтва реклами, а саме: висловлюватис¤ просто, ц≥каво, ствердно; завжди керуватис¤ здоровим глуздом; бути стислим у висловлюван≠н¤х, правдивим, пристойним, ориг≥нальним; знаходити найб≥льш важлив≥ комерц≥йн≥ аргументи; уникати пр¤мих пор≥вн¤нь з продукц≥Їю конкурент≥в; обов'¤зково враховувати нац≥ональн≥ звичањ ≥ традиц≥њ.

—ол≥дн≥й потужн≥й ф≥рм≥ звичайно не потр≥бно займатис¤ рек≠ламою власноњ продукц≥њ (послуг) самотужки. Ќа основ≥ анал≥зу своњх можливостей ≥ перспектив њй досить сформулювати загальн≥ принципи реклами. « цим вона маЇ звернутис¤ до спец≥ал≥зованого рекламного агентства дл¤ фаховоњ розробки рекламних матер≥ал≥в та розм≥щенн¤ њх у засобах масовоњ ≥нформац≥њ.

—творенн¤ позитивного ≥м≥джу ф≥рми ("пабл≥к р≥лейшнз")

” д≥ловому св≥т≥ досить широко використовуютьс¤ так зван≥ PR- послуги Ц публ≥к р≥лейшнз (англ. Pablic Relations), ¤к≥ пол¤гають у формуванн≥ громадськоњ думки (≥м≥джу) щодо тих чи тих ф≥рм, через орган≥зац≥ю рекламноњ д≥¤льност≥, публ≥кац≥њ в прес≥, виступи по рад≥о ≥ телебаченню, виставки, ¤рмарки, презентац≥њ та ≥нш≥ заходи.

√оловною метою пабл≥к р≥лейшнз у сфер≥ б≥знесу завжди Ї форму≠ванн¤ ≥м≥джу ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ) ¤к над≥йного партнера, постачальника високо¤к≥сних ≥ потр≥бних товар≥в на в≥тчизн¤ний ≥ св≥товий ринки.

‘орми пабл≥к р≥лейшнз залежать в основному в≥д специф≥ки то≠вар≥в (продукт≥в, послуг). ÷≥лком зрозум≥ло, що машини, устаткуванн¤ та прилади потребують зовс≥м ≥нших форм попул¤ризац≥њ, н≥ж, наприклад, товари народного споживанн¤. ƒл¤ одних вид≥в товар≥в серйозна науково обгрунтована ≥нформац≥¤, дл¤ ≥нших достатньо поставити, наприклад, пл¤шку рекламованого напою на ст≥л ¤к≥йсь попул¤рн≥й особистост≥ п≥д час теле≥нтерв'ю. ѕроте в ус≥х випадках ц≥Їю справою мають займатис¤ профес≥онали, котр≥ добре знають методи формуванн¤ позитивного ≥м≥джу конкретноњ ф≥рми. ¬арто при цьому зазначити, що кампан≥њ з пабл≥к р≥лейшнз Ї значно дешевшими ≥ д≥ють б≥льш ефективно, н≥ж проста реклама. Ќайб≥льш поширеними методами сп≥впрац≥ ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ дл¤ пабл≥к р≥лейшнз вважаютьс¤ п≥дготовка прес-рел≥з≥в (англ. press-release Ц випуск дл¤ преси), тобто ≥нформац≥йних пов≥домлень, та проведенн¤ прес-конференц≥й.

” сучасних умовах пабл≥к р≥лейшнз небезп≥дставно оц≥нюють ¤к мистецтво ≥ науку створенн¤ д≥лового ≥м≥джу на основ≥ оперативноњ ≥ правдивоњ ≥нформац≥њ. ѕричому йдетьс¤ про д≥ловий ≥м≥дж не лише ф≥рми (п≥дприЇмницькоњструктури), ай окремих п≥дприЇмц≥в.  ращих результат≥в дос¤гають ф≥рми, котр≥ ретельно планують пабл≥к-р≥лейшнз, узгоджують ус≥ його основн≥ напр¤мки (громадська думка, досл≥дженн¤ ≥ статистика, засоби масовоњ ≥нформац≥њ) ≥ р≥вн≥ (в≥д ур¤дового до споживацького).

¬≥д прац≥вник≥в, що займаютьс¤ –R-послугами, вимагають не лише знанн¤ певних фахових правил зд≥йсненн¤ цього специф≥чного виду д≥¤льност≥, а й добрих орган≥заторських зд≥бностей та ≥нтел≥гентност≥. Ћише профес≥йно п≥дготовлен≥ фах≥вц≥ спроможн≥ забезпечувати активн≥сть ≥ соц≥ально-економ≥чну ефективн≥сть комплексу роб≥т з пабл≥к-р≥лейшнз.

1

Ќазва: ’арактеристика профес≥йноњ культури б≥знесу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (881 прочитано)