ѕол≥толог≥¤ > ¬иди вибор≥в та виборчих систем

¬иди вибор≥в та виборчих систем

«м≥ст

ћажоритарна система.

ѕропорц≥йна система.

—истема нап≥вжорстких списк≥в.

—истема з Їдиним голосом.

«м≥шана виборча система.
¬иди вибор≥в та виборчих систем

¬ибори Ч багатогранне ≥ складне сусп≥льне ¤вище. ” них беруть участь майже вс≥ або абсолютна б≥льш≥сть виборц≥в. ÷е наймасов≥ший пол≥тичний процес, ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ у рамках чинного законодавства.

«алежно в≥д п≥дстав вибори можна класиф≥кувати за наступними ознаками.

1. «а територ≥альною;

2. «а об'Їктом;

3. «а часом проведенн¤;

4. «а к≥льк≥сною ознакою участ≥ виборц≥в;

5. «а правовими насл≥дками;

«а пор¤дком визначенн¤ результат≥в вибор≥в розр≥зн¤ють так≥ виборч≥ системи:

- мажоритарну;

- пропорц≥йну;

- зм≥шану.

ћажоритарна Ї найстар≥шою ≥з виборчих систем. Ќазва њњ походить в≥д французького "majorite", що означаЇ "б≥льш≥сть".

«г≥дно з виборами за мажоритарною системою депутатський мандат в≥д округу одержуЇ той кандидат у депутати, ¤кий отримав встановлену законом б≥льш≥сть голос≥в виборц≥в.

«алежно в≥д того, ¤к визначаЇтьс¤ б≥льш≥сть голос≥в, необх≥дних дл¤ обранн¤ кандидата, розр≥зн¤ють:

Х мажоритарну систему абсолютноњ б≥льшост≥;

Х мажоритарну систему в≥дносноњ б≥льшост≥;

Х мажоритарну систему квал≥ф≥кованоњ б≥льшост≥.

як правило, за мажоритарною системою виборч≥ округи бувають переважно одномандатними.

¬ одномандатних округах голосують за персонального кандидата, а в багатомандатних Ч¤к за певних ос≥б, так ≥ за парт≥йн≥ списки.

ћажоритарна система абсолютноњ б≥льшост≥ дл¤ обранн¤ кандидата вимагаЇ з≥брати б≥льше половини голос≥в виборц≥в, тобто насл≥дки голосуванн¤ визначають за формулою 50% + 1 голос.

«а ц≥Їю системою обов'¤зковий нижн≥й пор≥г участ≥ виборц≥в у голосуванн≥.

ѕеревага мажоритарноњ системи - у њњ демократизм≥, оск≥льки вона враховуЇ ≥нтереси б≥льшост≥ виборц≥в.

Ќедол≥к њњ у тому, що за ц≥Їю системою можливе повторне голосуванн¤ або повторн≥ вибори за умови, ¤кщо кандидат не одержав 50% + 1 голос. ј повторне голосуванн¤, ¤к правило, призводить до зменшенн¤, зниженн¤ активност≥ виборц≥в.

¬ ”крањн≥ ще донедавна застосовували мажоритарну систему при п≥драхунку голос≥в на парламентських ≥ м≥сцевих виборах.

“епер вона збер≥галас¤ лише на виборах ѕрезидента ”крањни.

ћажоритарна система в≥дносноњ б≥льшост≥ (або простоњ б≥льшост≥) Ї найпрост≥шим р≥зновидом мажоритарноњ системи.

«а нею обраним вважаЇтьс¤ кандидат, ¤кий отримав найб≥льшу к≥льк≥сть голос≥в виборц≥в пор≥вн¤но з ≥ншими кандидатами.

«а умови однаковоњ к≥лькост≥ набраних голос≥в двома чи б≥льше кандидатами застосовують процедуру жеребкуванн¤.

ѕеревага ц≥Їњ системи у тому, що голосуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в один тур ≥ законодавство не встановлюЇ обов'¤зковий м≥н≥мум участ≥ у ньому виборц≥в.

ѓњ серйозний недол≥к, на наш погл¤д, у тому, що вона не даЇ змоги враховувати ≥нтереси б≥льшост≥ виборц≥в. “ут кандидат у народн≥ депутати може бути обраний ≥ абсолютною менш≥стю, а це вже суперечить основоположному принципу демократ≥њ: в сусп≥льств≥ проводитьс¤ пол≥тика б≥льшост≥, ¤ка ≥ враховуЇ ≥нтереси та потреби меншост≥.

Ќин≥ в ”крањн≥ мажоритарна система в≥дносноњ б≥льшост≥ була запро≠ваджена частково на парламентських ≥ повн≥стю на м≥сцевих виборах у 1998р.

225 народних депутат≥в ”крањни обиралис¤ в одномандатних вибор≠чих округах на основ≥ в≥дносноњ б≥льшост≥ (ч. 2 ст. 1 «акону ”крањни "ѕро вибори народних депутат≥в ”крањни" в≥д 24 вересн¤ 1997 р.).

¬ибори депутат≥в с≥льських, селищних ≥ м≥ських рад проводились за мажоритарною системою в≥дносноњ б≥льшост≥ в одномандатних виборчих округах, на ¤к≥ под≥л¤лас¤ вс¤ територ≥¤ села, селища, м≥ста, району в м≥ст≥.

¬ибори с≥льського, селищного, м≥ського голови проводилис¤ за мажоритарною виборчою системою в≥дносноњ б≥льшост≥ в Їдиному одномандатному виборчому окруз≥, меж≥ ¤кого зб≥гаютьс¤ з межами села селища, м≥ста (п. 2, 3 «акону ”крањни "ѕро вибори депутат≥в м≥сцевих рад та с≥льських, селищних, м≥ських гол≥в").

¬ибори депутат≥в районноњ ради проводилис¤ за мажоритарною виборчою системою в≥дносноњ б≥льшост≥ в багатомандатних виборчих округах, меж≥ ¤ких в≥дпов≥дають межам в≥дпов≥дних с≥л, селищ, м≥ст районного значенн¤, що вход¤ть до цього району.

¬ибори депутат≥в обласноњ ради проводилис¤ за мажоритарною виборчою системою в≥дносноњ б≥льшост≥ в багатомандатних виборчих округах, меж≥ ¤ких Ї одночасно межами район≥в та м≥ст обласного значенн¤, що вход¤ть до област≥ (п. 4 цього «акону).

ћажоритарна система квал≥ф≥кованоњ б≥льшост≥ передбачаЇ, що обраним вважаЇтьс¤ той кандидат (або список кандидат≥в), ¤кий отримав квал≥ф≥ковану б≥льш≥сть голос≥в виборц≥в. ¬она встановлюЇтьс¤ законодавством ≥, ¤к правило, завжди перевищуЇ абсолютну б≥льш≥сть.

ѓњ позитивний фактор - можлив≥сть ¤кнайповн≥ше ви¤вити волю ус≥х виборц≥в або њх квал≥ф≥кованоњ б≥льшост≥.

Ќедол≥к ц≥Їњ системи - внасл≥док низькоњ активност≥ виборц≥в п≥д час голосуванн¤ вона стаЇ нерезультативною: вибори можуть не в≥дбутись через низьку ¤вку виборц≥в на виборч≥ д≥льниц≥.

ƒо 1993 р. мажоритарну систему застосовували в ≤тал≥њ при вибо≠рах сенату. ƒ≥Ї вона нин≥ також у „ил≥.

≤ншим видом вибор≥в Ї пропорц≥йна система, ¤ку застосовують майже у 60 державах св≥ту.

«а ц≥Їю системою депутатськ≥ мандати розпод≥л¤ють м≥ж: парт≥¤ми пропорц≥йно к≥лькост≥ голос≥в виборц≥в, поданих за них у межах виборчого округу, а виборч≥ округи, ¤к правило, багатомандатн≥.

™ два способи створенн¤ виборчих округ≥в. Ќайпоширен≥ший - коли меж≥ виборчих округ≥в зб≥гаютьс¤ з межами адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць.

ћенш поширений Ч коли територ≥¤ вс≥Їњ держави - Їдиний виборчий округ.

«а впливом виборц≥в на розм≥щенн¤ кандидат≥в у списку дл¤ голосуванн¤ розр≥зн¤ють так≥ види пропорц≥йноњ системи:

Х з жорсткими списками;

Х з преференц≥¤ми (перевагами);

Х з нап≥вжорсткими списками.

ѕри голосуванн≥ за жорсткими списками виборець голосуЇ загалом за список парт≥њ, ¤ку в≥н обираЇ.

” бюлетен≥ вказують назву парт≥њ, парт≥йну емблему, можлив≥ пр≥звища, ≥м'¤ ≥ по батьков≥ певноњ к≥лькост≥ (3, 5) перших кандидат≥в у парт≥йних списках.

—ьогодн≥ систему жорстких списк≥в практикують в ≤спан≥њ, ≤зрањл≥, –ос≥њ, ѕортугал≥њ та ≥нших державах, у тому числ≥ в ”крањн≥.

«а системою преференц≥й (переваг) виборець не просто голосуЇ за список парт≥њ, ¤ку в≥н обрав, а й робить пом≥тку напроти пр≥звища того кандидата у парт≥йному списку, ¤кому в≥н в≥ддаЇ св≥й голос.

 андидат, ¤кий отримав найб≥льшу к≥льк≥сть преференц≥й, обираЇтьс¤ депутатом в≥д парт≥йного списку.

якщо число преференц≥й у к≥лькох кандидат≥в в≥д ц≥Їњ парт≥њ Ї однако≠вим, перевагу в≥ддають тому, хто займаЇ вище м≥сце у парт≥йному списку (наприклад, є 12, є 17, є 19, тобто є 12).

—истема нап≥вжорстких списк≥в передбачаЇ дл¤ виборц¤ можлив≥сть:

Х голосувати за парт≥йний список у ц≥лому;

Х визначити преференц≥њ серед парт≥йного списку кандидат≥в у депутати.

“аким чином, у першому випадку голоси виборц≥в п≥драховують за системою жорстких списк≥в, у другому - за системою преференц≥й.

ѕереваги пропорц≥йноњ системи з жорсткими списками:

Х при голосуванн≥ обираЇтьс¤, перш за все, пол≥тична платформа парт≥њ, блоку, в ¤к≥й накреслена програма њх майбутньоњ д≥¤льност≥;

Х ц¤ система за формою њњ зд≥йсненн¤ Ї найпрост≥ша, а отже -найдешевша.

ѓњ недол≥к - у парт≥йний список часто потрапл¤ють кандидати у депутати, сенатори, особи, нев≥дом≥ у сусп≥льств≥, некомпетентн≥, непопул¤рн≥ у народ≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д пропорц≥йноњ системи з жорсткими списками, система преференц≥й даЇ змогу розширити сферу вибору самому виборцю, ¤кий маЇ право голосувати ≥ за парт≥йний список, ≥ одночасно конкретного кандидата у парт≥йному списку. ¬ цьому њњ суть ≥ перевага над пропорц≥йною системою з жорсткими списками.

Ќедол≥к преференц≥йноњ системи у тому, що у н≥й про¤вл¤ютьс¤ елементи мажоритарност≥, тобто виборець маЇ можлив≥сть ор≥Їнтуватис¤ на окремих в≥домих пол≥тичних ос≥б, а не на ≥нтереси парт≥њ ≥ провести у депутати найвиг≥дн≥ших йому кандидат≥в. «апровадженн¤ системи з нап≥вжорсткими списками зумовлено об'Їктивною необх≥дн≥стю усунути недол≥ки системи жорстких списк≥в ≥ системи преференц≥й.

Ќегативною обставиною при запроваджен≥ пропорц≥йноњ системи Ї складна система п≥драхунку голос≥в виборц≥в.

« метою запоб≥ганн¤ зб≥льшенню к≥лькост≥ др≥бних парт≥й при пропорц≥йних системах вибор≥в запроваджуЇтьс¤ виборчий пор≥г. —уть його у тому, що дл¤ участ≥ у розпод≥л≥ депутатських мандат≥в п≥сл¤ голосуванн¤ допускаютьс¤ лише т≥ парт≥йн≥ списки, ¤к≥ набрали встановлений законом в≥дсоток голос≥в.

¬ ”крањн≥ за новим парламентським виборчим законодавством - 4%.

«м≥шана система Ї поЇднанн¤м мажоритарноњ та пропорц≥йноњ систем.

¬она д≥Ї у майже 20 державах св≥ту, особливо тих, де триваЇ пошук найефективн≥ших виборчих систем в≥дпов≥дно до нац≥ональних та ≥нших особливостей.

≤нод≥ зм≥шану систему запроваджують у модиф≥кованому вигл¤д≥ з перевагою елемент≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ виборчоњ системи.

¬иборчими системами, що надають перевагу мажоритарному методу голосуванн¤ при застосуванн≥ й пропорц≥йного голосуванн¤, Ї так≥ зм≥шан≥ системи:

Х система з Їдиним голосом, що не допускаЇ його передач≥. —уть њњ у тому, що в багатомандатному виборчому окруз≥ виборець голосуЇ за одного кандидата, а не за список кандидат≥в в≥д парт≥њ (япон≥¤,  итай, ≥нш≥ держави);

1	2	3

Ќазва: ¬иди вибор≥в та виборчих систем
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4842 прочитано)