ѕол≥толог≥¤ > ƒе¤к≥ аспекти д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й укр. д≥аспори з громадск≥стю ”крањни в галуз≥ культури

ƒе¤к≥ аспекти д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й укр. д≥аспори з громадск≥стю ”крањни в галуз≥ культури

“ис¤чол≥тн¤ ≥стор≥¤ украњнського народу в≥дзначена не т≥льки звит¤жними подвигами, а й траг≥чними випробуванн¤ми, ¤к≥ в≥н зазнав на тернистому шл¤ху до незалежност≥. Ѕагатьох украњнц≥в т¤жка дол¤ розкидала по вс≥й планет≥. ”творенн¤ д≥аспори обумовлено, в основному, соц≥ально-економ≥чними та пол≥тичними факторами. ¬≥домо три хвил≥ ем≥грац≥йного руху, хоча ≥стор≥¤ украњнськоњ ем≥грац≥њ с¤гаЇ в сиву давнину.

” друг≥й половин≥ 19-го стол≥тт¤ розпочалас¤ перша хвил¤ ем≥грац≥њ, ¤ка тривала до початку першоњ св≥товоњ в≥йни. ÷е була трудова ем≥грац≥¤ переважно з зах≥дних рег≥он≥в ”крањни, де ≥снували низький життЇвий р≥вень, безземелл¤. ¬ основному вињздили до јмерики, де були не т≥льки в≥льн≥ земл≥, а й спри¤тлив≥ соц≥ально-економ≥чн≥ умови дл¤ њх освоЇнн¤, а також в  анаду, Ѕразил≥ю, јргентину.

ƒруга хвил¤ ем≥грац≥њ охоплюЇ пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами. ” цей час вже простежуютьс¤ пор¤д з соц≥ально-економ≥чними ≥ пол≥тичн≥ причини, але переважають перш≥. ¬ пошуках кращого житт¤ украњнц≥ в≥дправл¤лис¤ до ѕольщ≥, јвстр≥њ, –умун≥њ, Ќ≥меччини, „ехословаччини,  анади, —Ўј.

ѕо зак≥нченню другоњ св≥товоњ в≥йни розпочалас¤ трет¤ хвил¤ украњнськоњ ем≥грац≥њ. ¬она була викликана переважно зм≥нами ≥ под≥¤ми пол≥тичного характеру ≥ направлена до ѕ≥вн≥чноњ та ѕ≥вденноњ јмерики, јвстрал≥њ.

—ьогодн≥ заруб≥жн≥ украњнц≥ Ї повноправними громад¤нами багатьох крањн св≥ту. Ќе дивл¤чись на те, що проживають у багатоетн≥чному оточенн≥, украњнц≥ намагаютьс¤ збер≥гати у своЇму середовищ≥ р≥дну мову, звичањ, культурн≥, мистецьк≥ та побутов≥ традиц≥њ, тобто свою нац≥ональну самобутн≥сть. ѕроте, разом з тим, украњнське населенн¤ в крањнах, де вони проживають, робл¤ть все можливе дл¤ розвитку економ≥ки ≥ культури новоњ батьк≥вщини.

¬еликий вклад у збереженн¤ своњх нац≥ональних корен≥в, розвиток сп≥вроб≥тництва в галуз≥ ≥стор≥њ, культури, економ≥чн≥й сфер≥ зд≥йснюють ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ украњнськоњ д≥аспори р≥зних держав.

јктивно д≥Ї по збереженню багатоњ украњнськоњ спадщини украњнського народу —оюз ”крањнок в јвстрал≥њ, ¤кий було створено ще в п'¤тдес¤тих роках двадц¤того стол≥тт¤. ”крањнськ≥ ж≥нки спри¤ли, ¤к могли, формуванню м≥сцевого украњнського громадського житт¤, розвивали зв'¤зки з материковою ”крањною. —еред активних д≥¤чок —оюзу ”крањнок в≥дом≥ ј. —оломко, “. ƒолгун, ј.  убик, ќ. ¬еличко, ќ. ћотика,  . —авка, ™. ќстровська та ≥нш≥. ƒ≥¤льн≥сть ц≥Їњ ж≥ночоњ орган≥зац≥њ всесторонн¤. —оюз ”крањнок заробив ≥ з≥брав своњми силами кошти дл¤ в≥дправленн¤ њх до ”крањни п≥сл¤ „орнобильськоњ трагед≥њ, ¤ка сколихнула весь св≥т. ” себе вдома на ¬еликдень, –≥здво члени —оюзу ”крањнок щор≥чно розвоз¤ть у л≥карн≥, будинки одиноких людей похилого в≥ку продукти, од¤г. ¬ јвстрал≥њ в Ќьюкасл≥ при активному клопотанн≥ ж≥ночих орган≥зац≥й, ур¤дом побудовано д≥м, призначений дл¤ одиноких, ¤к≥ прибули з≥ —х≥дноњ ™вропи. —юди розм≥щували ≥ прибувших з ”крањни. ƒо правл≥нн¤ цим будинком ув≥йшли представники —оюзу ”крањнок јвстрал≥њ.  р≥м цього, велику к≥льк≥сть од¤гу, з≥браного ≥ купленого на кошти —оюзу, було направлено до ”крањни ≥ передано дл¤ малозабезпечених украњнц≥в.

∆≥ноча орган≥зац≥¤ —оюз ”крањнок јвстрал≥њ бере активну участь у культурному житт≥ крањни, розвиваюч≥ нац≥ональн≥ традиц≥њ. ѕри багатьох в≥дд≥ленн¤х —оюзу в м≥стах јвстрал≥њ створено р≥зн≥ танцювальн≥ ансамбл≥. ƒит¤чий танцювальний ансамбль "“ро¤нда", ¤кий вдало виступаЇ в украњнському середовищ≥, також знаходитьс¤ на утриманн≥ —оюзу ”крањнок. јнсамбль виступав у багатьох м≥стах ”крањни.

¬осени 1993 року вс¤ ”крањна ≥ украњнська д≥аспора в≥дзначали скорботну под≥ю Ц ш≥стдес¤т≥ роковини голодомору в ”крањн≥. ¬  иЇв≥ в≥дбувс¤ конгрес в пам'¤ть про цю дату. Ќа ньому була присутн¤ представниц¤ в≥д —оюзу ”крањнок јвстрал≥њ пан≥ ™. ќстровська. ¬она була живим св≥дком цих под≥й, про що розпов≥ла п≥д час свого виступу на конгрес≥ ≥ в бес≥дах.

„лени —оюзу ”крањнок јвстрал≥њ орган≥зували св¤ткуванн¤ тис¤чол≥тт¤ ’рещенн¤ ”крањни у себе на батьк≥вщин≥. Ќа честь ц≥Їњ под≥њ була в≥дкрита ”крањнська мистецька виставка "”крањнська спадщина".  р≥м цих заход≥в ж≥нки-актив≥стки орган≥зовували в≥дзначенн¤ р≥зних пам'¤тних под≥й з украњнськоњ ≥стор≥њ. ўор≥чно в јвстрал≥њ св¤тково в≥дзначають ƒень незалежност≥ ”крањни. ќдин ≥з в≥дд≥л≥в —оюзу ”крањнок јвстрал≥њ в Ќьюкасл≥ в ƒень незалежност≥ нашоњ держави проголосив акц≥ю утриманн¤ дипломатичноњ служби ”крањни в јвстрал≥њ на його кошти.

ќтже, в≥дома ж≥ноча украњнська орган≥зац≥¤ в јвстрал≥њ робить все дл¤ розширенн¤ культурних зв'¤зк≥в з материковою ”крањною. “ака сп≥впрац¤ дасть можлив≥сть украњнськ≥й д≥аспор≥ глибше ≥ всесторонньо знати про под≥њ, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на украњнськ≥й земл≥. ¬загал≥, орган≥зац≥йне житт¤ украњнц≥в в јвстрал≥њ координуЇ —оюз украњнських орган≥зац≥й в јвстрал≥њ, куди вход¤ть ≥ ж≥ноч≥. ¬ сучасних умовах в≥н нал≥чуЇ б≥л¤ двадц¤ти орган≥зац≥й.

¬ажливу стор≥нку в розвиток сусп≥льних та культурних зв'¤зк≥в з материковою ”крањною вписали украњнськ≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ  анади. ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни починають поступово розширюватис¤ культурн≥ зв'¤зки м≥ж канадською украњнською д≥аспорою ≥ ”крањною. Ѕ≥льш-менш пост≥йно в≥дбувавс¤ обм≥н делегац≥¤ми, канадськ≥ кореспонденти украњнського походженн¤ через своњ матер≥али всесторонньо ≥нформують про житт¤ украњнського народу на материку.

Ѕагатогранною ≥ корисною в розширенн≥ культурних зв'¤зк≥в Ї д≥¤льн≥сть  онгресу канадських ж≥нок. ¬≥дд≥л ж≥нок украњнського походженн¤ при орган≥зац≥њ займаЇтьс¤ збором кошт≥в, од¤гу дл¤ б≥дних украњнського походженн¤ багатьох крањн, у тому числ≥ ≥ дл¤ украњнц≥в на материку.

ѕри “овариств≥ об'Їднаних украњнських канадц≥в ж≥ноча секц≥¤ систематично виступаЇ за пол≥пшенн¤ економ≥чного становища украњнських громад¤н, спри¤Ї поширенню украњнськоњ культури, њњ традиц≥й та звича≥в серед украњнськоњ молод≥. —еред актив≥сток ж≥ночоњ секц≥њ “овариства об'Їднаних украњнських канадц≥в були ж≥нки украњнського походженн¤ - ћ. —крипник та ќ. Ѕеркета, ¤к≥ часто в≥дв≥дували ”крањну. ¬они зустр≥чалис¤ з жител¤ми  иЇва, побували в зах≥дноукрањнських селах розпов≥дали про житт¤ украњнц≥в за кордоном, њх дос¤гненн¤ та проблеми. ѕро своњ зустр≥ч≥ ћ. —крипник ≥ ќ. Ѕеркета розпов≥дали пот≥м у себе на канадськ≥й земл≥.

” сучасних умовах виникають нов≥ ж≥ноч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ активно включаютьс¤ в розширенн¤ культурних зв'¤зк≥в. —еред них Ц —оюз украњнок  анади, Ћ≥га украњнських католицьких ж≥нок, ж≥ноч≥ асоц≥ац≥њ Ћ≥ги визволенн¤ ”крањни та ≥нш≥, ¤к≥ всесторонньо працюють над встановленн¤м ≥ розвитком культурних контакт≥в з ”крањною. ¬они через спри¤нн¤ д≥¤льност≥ “овариства культурних зв'¤зк≥в з украњнц¤ми за кордоном, ¤ке виникло ще в 1960 роц≥, розширювали можливост≥ обм≥ну делегац≥¤ми, ансамбл¤ми, науковими дос¤гненн¤ми, пресою, художн≥ми виставками ≥ т.д. ” роки незалежност≥ ”крањни сюди змогли прињхати з≥ своњми концертними програмами з  анади ж≥ночий хор "Ћевада", "¬есн≥вка".

Ѕагатоплановою д≥¤льн≥стю характеризувались у  анад≥ так≥ орган≥зац≥њ, ¤к ∆≥ноча громада, в≥дд≥л ћ≥жнародноњ ж≥ночоњ ради. Ќазван≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ украњнок  анади надавали ф≥нансову допомогу украњнськ≥й сп≥льнот≥, засновували школи, гуртожитки, дешев≥ кухн≥. ∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ украњнок  анади перш за все пересл≥дували мету Ц спри¤ти розвитку украњнськоњ громади на канадськ≥й земл≥ та орган≥зовувати реальну допомогу материков≥й ”крањн≥, розширювати культурн≥ зв'¤зки з батьк≥вщиною.

÷ентральне м≥сце в розвитку всеб≥чних культурних контакт≥в м≥ж материковою ”крањною ≥ д≥аспорою в≥д≥гравали ≥ в≥д≥грають ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ украњнок у —≤Ћј. ѕершою ж≥ночою украњнською громадською орган≥зац≥Їю в —≤Ћј була орган≥зац≥¤ "—естринський союз св. ќльги", ¤ку створили ще в 1897 р. ¬она займалас¤ культурно-осв≥тньою д≥¤льн≥стю ≥ благод≥йництвом. ќсобливо спри¤ла розвитку художньоњ самод≥¤льност≥, орган≥зовувала чимало поњздок американських украњнц≥в на ”крањну дл¤ навчанн¤ у вузах, ознайомленн¤ з житт¤м, культурою, наукою. «начно менше, але ≥ з ”крањни в останн≥ роки на запрошенн¤ вињздили на навчанн¤ у вищих закладах украњнськ≥ студенти. јктивно д≥Ї з самого початку свого ≥снуванн¤ —оюз украњнок јмерики. Ѕагато його в≥дд≥лень функц≥онують у р≥зних м≥стах з розвитку культурно-осв≥тн≥х зв'¤зк≥в. —оюз головним своњм завданн¤м вбачаЇ орган≥зац≥ю гуртк≥в художньоњ самод≥¤льност≥, народного прикладного мистецтва, л≥тературно-≥сторичних конкурс≥в. —оюз украњнок јмерики на особист≥ кошти орган≥зував у Ќью-…орку св≥й ”крањнський музей, в ¤кому знаход¤тьс¤ твори народного мистецтва украњнських автор≥в. ѕозитивним у його д≥¤льност≥ Ї те, що з виставками цих твор≥в могли ознайомитись ≥ на материков≥й ”крањн≥, куди неодноразово прињздили сп≥вроб≥тники музею. —л≥д в≥дм≥тити, що з задоволенн¤м ≥ захопленн¤м в≥дв≥дували ц≥ виставки ≥ на украњнськ≥й земл≥. ” сучасних умовах на кошти —оюзу украњнок јмерики доставлено велику к≥льк≥сть р≥зноман≥тноњ л≥тератури в ”крањну, ¤ка значно ширше ≥ глибше допоможе п≥знати малов≥дом≥ стор≥нки з ≥стор≥њ та культури украњнського народу, т≥ стор≥нки украњнського житт¤, ¤к≥ в р≥зн≥ часи в силу певних причин об'Їктивно не висв≥тлювались, а значить Ц ≥ не вивчалис¤.

∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ украњнок —Ўј беруть активну участь у спри¤нн≥ д≥¤льност≥ художньоњ галерењ "Ћ≥тературно-мистецького клубу" украњнц≥в, "Ќародного фонду допомоги ”крањн≥", "‘онду допомоги д≥т¤м „орнобил¤", американськоњ орган≥зац≥њ товариства украњнськоњ мови ≥мен≥ “.√. Ўевченка, товариства прихильник≥в Ќародного руху ”крањни. ѕри њх безпосередн≥й ф≥нансов≥й п≥дтримц≥ працюють музењ у ¬≥нн≥пез≥, ≈дмонт≥, ‘≥ладельф≥њ. –обота названих орган≥зац≥й ≥ фонд≥в маЇ велике значенн¤ в житт≥ кожного украњнц¤, ¤к у —Ўј, так ≥ в незалежн≥й ”крањн≥.

1	2

Ќазва: ƒе¤к≥ аспекти д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й укр. д≥аспори з громадск≥стю ”крањни в галуз≥ культури
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1199 прочитано)