ѕол≥толог≥¤ > ƒе¤к≥ аспекти розвитку м≥жнародних в≥дносин ”крањни
¬»—Ќќ¬ » Ќове геопол≥тичне положенн¤ ”крањни диктуЇ необх≥дн≥сть перегл¤ду рег≥ональноњ пол≥тики. ÷е передбачаЇ поЇднанн¤ ≥нтерес≥в держави ≥ рег≥он≥в, створенн¤ умов дл¤ правильного використанн¤ ресурс≥в ≥ особливостей природньо-виробничого потенц≥алу. ¬ходженн¤ ”крањни в систему св≥тових м≥ждержавних звТ¤зк≥в може орган≥чно в≥дбутис¤ з використанн¤м приморського положенн¤. ” м≥жнародному ≥ м≥жрайонному розпод≥л≥ прац≥ ѕричорноморТ¤ вир≥зн¤Їтьс¤ сво≥м особливим економ≥ко-географ≥чним розташуванн¤м, потенц≥алом дл¤ зд≥йсненн¤ транспортних, транзитних, багатьох господарських функц≥й. ѕриморське ≥ прикордонне положенн¤ у м≥жнародному транспортному вузл≥ м≥ж ÷ентральною та ѕ≥вденною ™вропою ( система водних шл¤х≥в ƒунаю, нещодавно в≥дбудований канал –ейн Ч ћайн Ч ƒунай), Ѕлизьким —ходом ≥ ѕ≥вденно-—х≥дним јз≥атським рег≥оном, пр¤мий доступ до р¤ду причорноморських держав, ¤к≥ також шукають шл¤хи пол≥тико-економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ, розташуванн¤ на потужних водних маг≥страл¤х ѕ≥вденного Ѕугу, ƒн≥пра, сус≥днього ƒону( з виходом на ¬олжськ≥ шл¤хи аж до Ѕалт≥йського ≥ Ѕ≥лого мор≥в) створюють найспри¤тлив≥ш≥ можливост≥ дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва ≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥. ”крањна нарешт≥ вз¤ла на себе м≥жнародн≥ зобовТ¤занн¤ по зниженню викид≥в шк≥дливих речовин в атмосферу, що, в свою чергу, т¤гне за собою зб≥льшенн¤ жорсткост≥ ≥снуючих норматив≥в викид≥в ≥ зобовТ¤зуЇ вживати радикальн≥ заходи позниженню техногенного впливу п≥дприЇмств теплоенергетики на довк≥лл¤.—ьогодн≥шн≥й стан навколишнього природнього середовища, наприклад, ƒонбасу Ч не т≥льки наш головний б≥ль. ¬икиди з заводських труб цього рег≥ону, брудн≥ стоки дос¤гли вже ≥ далекого заруб≥жж¤, пог≥ршують глобальну еколог≥ю. ¬≥дв≥дуванн¤ спец≥ал≥ст≥в —в≥тового банку з еколог≥чною м≥с≥Їю всел¤ють над≥ю на покращенн¤ стану речей. ¬ ц≥лому на територ≥њ ”крањни нин≥ ≥снуЇ 193 стаб≥льних осередки забрудненн¤ п≥дземних вод. ”крањнське ѕол≥сс¤, ¤ке завжди славилос¤ р≥чками ≥ озерами, нин≥ мало не очолюЇ список найнеблагополучн≥ших рег≥он≥в. ” звТ¤зку з буд≥вництвом ћалоритського комб≥нату буд≥вельних матер≥ал≥в у сус≥дн≥й Ѕ≥лорус≥ виникли дуже серйозн≥ проблеми дл¤ ≥снуванн¤ Ўацького природнього нац≥онального парку. ¬загал≥, хоча виробництво не працюЇ, забрудненн¤ п≥дземних вод зб≥льшилось у 3-4 рази , в тому числ≥ ≥ за рахунок сус≥д≥в. —воЇр≥дним ≥ндикатором проведенн¤ еколог≥чних реформ в ”крањн≥ Ї м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, завд¤ки ¤кому наш≥й держав≥ вид≥л¤Їтьс¤ суттЇва матер≥альна допомога дл¤ вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем. ” 1997р. ц¤ допомога складала близько $20 млн, тод≥ ¤к ще в 1993р. це було лише $60 тис. —ьогодн≥ ”крањна Ї субТЇктом 13 природоохоронн≥х конвенц≥й глобального ≥ рег≥онального характеру. ”крањна готуЇтьс¤ до участ≥ у багатьох м≥жнародних програмах ≥ проектах в област≥ еколог≥чноњ безпеки. ÷ив≥л≥зований св≥т прийшов до розум≥нн¤, що на одинц≥ не вижити, що неможливо облаштувати в себе еколог≥чно чистий СрайТ, ¤кщо над будинком сус≥да висить смог. ≈колог≥чн≥ проблеми не знають кордон≥в. Ќа тл≥ практично виконаних ”крањною угод стосовно роззброЇнн¤, ≥ перш за все в≥дмови в≥д ¤дерноњ зброњ, останн≥м часом зб≥льшуЇтьс¤ низка прецедент≥в на шл¤ху входженн¤ нашоњ держави в систему м≥жнародного розпод≥лу прац≥. якщо ран≥ше це в≥дчувалось т≥льки у налагодженн≥ двосторонн≥х стосунк≥в з пров≥дними крањнами св≥ту, то зараз економ≥чн≥ перешкоди набувають б≥льш коал≥ц≥йних рис антиукрањнськоњ спр¤мованост≥. ” 1996 роц≥ було дек≥лька великих м≥жнародних скандал≥в, повТ¤заних з ”крањною. Ќеобх≥дно зазначити, що ¤к компромат проти ”крањни використовуютьс¤ в основному њњ таЇмн≥ угоди щодо продажу озброЇнн¤ та наданн¤ в≥йськово-техн≥чноњ допомоги крањнам з Сcумн≥вноюТ репутац≥Їю. Ѕ≥льше того, вищезазначен≥ компромати мають на мет≥ не т≥льки перешкодити двосторонн≥м стосункам у в≥йськов≥й сфер≥, а й з≥рвати проведенн¤ украњнськоњ пол≥тики в р≥зних рег≥онах св≥ту взагал≥. ќтже, необх≥дно, особливо зовн≥шньопол≥тичному в≥домству, бути надзвичайно обережним, узгоджувати практичний ≥ теоретичний боки пол≥тичних д≥й, прораховувати вс≥ можлив≥ насл≥дки, тому що за д≥¤ми нашоњ крањни на св≥тов≥й арен≥ св≥тове сп≥втовариство сл≥дкуЇ дуже ≥ дуже уважно. ≤нод≥ складаЇтьс¤ враженн¤, що сучасн≥ пол≥тики «ах≥дноњ ™вропи ≥ —Ўј не усв≥домлюють повною м≥рою, що виведенн¤ ”крањни з≥ статусу розм≥нноњ монети п≥шло б лише на користь. С—ан≥тарний кордонТ м≥г би перетворитис¤ на природне м≥сце зустр≥ч≥ м≥ж двома цив≥л≥зац≥¤ми. ”крањна здатна бути реальним посередником, ¤кий однаково позитивно ставитьс¤ до —ходу ≥ «аходу. . СЌаш народ не дозволить держав≥ набути другор¤дноњ рол≥, т¤гнучись позаду ≥ повторюючи чињсь експериментиТ, Ч проголосив ѕрезидент Ћ. учма у вересн≥ 1995 року.
—ѕ»—ќ ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–» 1. СUkraine at the Cross-roadsТ by Olexander Potekhin. The Olof Palme International Center, Stockholm, 1996 (С”крањна на роздор≥жж≥Т) 2. СUkraineТ. Country profile. Sofia 1996 (С”крањнаТ. Ќарис крањни) 3. Сѕ≥дтекстТ. ѕол≥тико-анал≥тичний тижневик ‘онду п≥дтримки нац≥ональноњ безпеки 4. С–ейтингТ. јнал≥тично-≥нформац≥йний огл¤д 5. С”крањнський географ≥чний журналТ √азети: 6. С«еркало неделиТ 7. Тƒелова¤ ”краинаТ 8. Сћегапол≥с ”крањниТ 9. С”р¤довий курТЇрТ
Ќазва: ƒе¤к≥ аспекти розвитку м≥жнародних в≥дносин ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2751 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
