ѕол≥толог≥¤ > ƒ≥алог ”крањна-™вропейський —оюз, минуле, сучасне, майбутнЇ

ƒ≥алог ”крањна-™вропейський —оюз, минуле, сучасне, майбутнЇ

У™вропейський векторФ украњнськоњ дипломат≥њ Ї одним ≥з приор≥тетних ≥ стратег≥чно важливих дл¤ нашоњ держави. ¬ документ≥ Уќсновн≥ напр¤ми зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниФ, прийн¤тому ¬ерховною –адою ”крањни ще в 1993 роц≥, п≥дкреслюЇтьс¤, що перспективною метою украњнськоњ зовн≥шньоњ пол≥тики Ї членство ”крањни у ™вропейських —п≥втовариствах, а також зах≥дноЇвро-пейських або загальноЇвропейських структурах.[1]

јктуальн≥сть проблеми взаЇмов≥дносин ”крањни з г≥гантом процес≥в Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ та кооперац≥њ ™вропейським —оюзом Ї беззаперечна.

÷≥лком зрозум≥ло, що вступ ”крањни до ™— Ї довготривалим, багатоетапним та в≥ддаленим у час≥ процесом, проте висв≥тленн¤ ц≥Їњ теми вже сьогодн≥ займаЇ ч≥льне м≥сце серед науковц≥в, журнал≥ст≥в та пол≥тик≥в. ¬одночас вона пронизана р≥зноман≥тт¤м п≥дход≥в та оц≥нок до њњ висв≥тленн¤, пол≥тичними та ≥деолог≥чними розб≥жност¤ми.

Ѕеручи до уваги важлив≥сть даноњ проблеми, у своњй статт≥ автор проанал≥зував фактори УЇвропейського виборуФ ”крањни, зупинивс¤ на найважлив≥ших стор≥нках взаЇмов≥дносин ”крањна - ™—: 1991 - 1999 та подав прогноз щодо можливих вар≥ант≥в подальшого розвитку двосторонн≥х в≥дносин.

≤з проголошенн¤м незалежност≥ ”крањни в 1991 роц≥, вс≥м стало зрозум≥ло, що пТ¤та за населенн¤м та перша за територ≥Їю на Ївропейському континент≥ ”крањнська держава Ї одним ≥з ключових елемент≥в пол≥тичноњ, в≥йськовоњ, економ≥чноњ, науковоњ та культурноњ сп≥впрац≥ ™вропи. ѕрезидент ѕј–™ ћ≥гель ћарт≥нес зазначив, що ™вропа готова до т≥сноњ сп≥впрац≥ з ”крањною. У”крањна Ц за його словами Ц найближчим часом буде прийн¤та до с≥мТњ Ївропейських парьнер≥в. ÷е буде корисним ¤к дл¤ ”крањни, так ≥ дл¤ ™вропи в ц≥лому. ”часть ”крањни в ™вропейських проектах т≥льки збагатить досв≥д ≥ почутт¤ вс≥Їњ Ївропейськоњ сп≥льноти.Ф[2]

™вропейський виб≥р ”крањни Ї природн≥м та ц≥лком законом≥рним. “акий виб≥р можна по¤снити дек≥лькома факторами.

ѕо-перше, це географ≥чна та цив≥л≥зац≥йна близьк≥сть м≥ж ”крањною та ™вропою. якою б не була банальною ц¤ ≥стина, але украњнц≥ були, Ї ≥ завжди будуть Ївропейц¤ми. ¬ажко не погодитись ≥з думкою Ћ.ƒ.  учми п≥д час його виступу в Ѕерл≥н≥, 5 липн¤ 1995р., що Ф”крањн≥ не треба н≥куди пр¤мувати. ¬она була, Ї ≥ лишаЇтьс¤ там, де њй визначено ≥стор≥Їю ≥ географ≥Їю.Ф[3]

ѕо-друге, ≥сторична традиц≥¤ сп≥впрац≥ украњнц≥в ≥з ≥ншими Ївропейськими народами ( ињвська –усь 9-13ст., козацька ”крањна 15-17ст. та ≥н.)

ѕо-третЇ, ймов≥рна нова Узагроза з≥ —ходуФ, ≥, одночасно, У≥де¤ поверненн¤ в ™вропуФ, що охопила пост-комун≥стичн≥ держави ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи наприк≥нц≥ 80-х Ц початку 90-х рр. ви¤вилис¤ катал≥заторами процесу зближенн¤  иЇва та Ѕрюссел¤. ÷ей фактор змусив спр¤мувати русло зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни ≥з Удружн≥х об≥йм ћосквиФ в б≥к б≥льш стриманих центр≥в Ївропейськоњ ≥нтеграц≥њ: Ѕрюссел¤, —трасбурга ≥ Ћюксембурга.

¬одночас, ”крањна, ¤к одна ≥з засновниць —Ќƒ, виступаЇ за розвиток найширших торговельно-економ≥чних та ≥нших звТ¤зк≥в м≥ж крањнами —Ќƒ на засадах суверенного партнерства, р≥вноправност≥ ≥ взаЇмовигоди. –азом ≥з цим, всупереч бажанню прокомун≥стичних сил Уреан≥муватиФ Уединый и неделимыйФ, ”крањна уникаЇ участ≥ в ≥нституц≥онал≥зац≥њ форм м≥ждержавного сп≥вроб≥тництва в рамках —Ќƒ, здатних перетворити сп≥вдружн≥сть в наддержавну структуру федеративного характеру.

ѕо-четверте, це УЇвростандартиФ економ≥чного процв≥танн¤, пол≥тичноњ стаб≥льност≥, соц≥ального благополучч¤, демократ≥њ та особистоњ свободи громад¤нина. Ќа фон≥ економ≥чноњ кризи, корупц≥њ, орган≥зованоњ злочинност≥, пол≥тичноњ нестаб≥льност≥ ≥ зубож≥нн¤ основноњ маси народу ”крањни, УЇвростандартиФ виступають б≥льше н≥ж привабливими вз≥рц¤ми дл¤ наших сп≥вв≥тчизник≥в ≥ стимулами подальшоњ ≥нтеграц≥њ ”крањни.

ƒо реч≥, в Учерз≥Ф до повноправного членства в ™™ на сьогодн≥ УвишикувалисьФ понад 20(!) держав ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи. ѕольща, „ех≥¤, —ловен≥¤, ≈стон≥¤, ”горщина ≥  ≥пр оч≥кують свого вступу до ™— вже в 2005/2007 роках. Ќаша ж держава реформуючи свою економ≥ку та законодавство, п≥двищуючи життЇвий р≥вень населенн¤ ”крањни, ≥, беручи широкомасштабну участь у загальноЇвропейських справах дл¤ безпеки та стаб≥льност≥ на континент≥, вже найближчим часом спроможна за¤вити про себе ¤к про потужну Ївропейську крањну ≥, можливо, вступ ”крањни до ™— не буде здаватись занадто в≥ддаленим у час≥ або нав≥ть чимось нереальним. ’от≥лось би зупинитись на еволюц≥њ взаЇмов≥дносин ”крањни з ™—, ≥ дати своЇ баченн¤ перспектив.

¬же 2 грудн¤ 1991 року, м≥н≥страми закордонних справ крањн Ц член≥в ™—, була прийн¤та Уƒекларац≥¤ ™— по ”крањн≥Ф, в ¤к≥й крањни-учасниц≥ схвалили волеви¤вленн¤ народу ”крањни на всеукрањнському референдум≥ 1 грудн¤ 1991 року.[4] ¬ тому ж роц≥ ™— затвердив програму “ехн≥чноњ ƒопомоги крањнам —Ќƒ (“ј—≤S) ≥ макроф≥нансову п≥дтримку дл¤ реформуванн¤ економ≥ки та законодавства ≥ розвитку демократичного сусп≥льства республ≥к колишнього —–—– (в т.ч. ≥ ”крањна).

« жовтн¤ 1993 року в  иЇв≥ почав д≥¤ти  ом≥тет по сп≥впрац≥ м≥ж ”крањною та ™—, на зразок тих, що ≥снують в асоц≥йованих крањнах ™—.

Ѕезумовно, найважлив≥шою под≥Їю у в≥дносинах ”крањни та ™— було п≥дписанн¤ ”годи про партнерство та сп≥вроб≥тництво м≥ж ™— та ”крањною (”ѕ—)[5]. ÷ей документ, п≥дписаний 14 червн¤ 1994 року в Ѕрюссел≥ представниками обох стор≥н, заклав стаб≥льний пол≥тичний, економ≥чний ≥ культурний д≥алог м≥ж крањнами ™— з одного боку та ”крањною з ≥ншого. «г≥дно ст. 85 та ст. 90-92 були затверджен≥ –ада —п≥впрац≥ та ѕарламентська  ом≥с≥¤ —п≥впрац≥, ¤к≥ складаютьс¤ з украњнських та Ївропейських депутат≥в.

ƒо реч≥, ”крањна була першою республ≥кою колишнього —–—–, ¤ка п≥дписала таку ”году. ÷ей документ м≥стить 1009 статей, 5 анекс≥в та ѕротокол про взаЇмодопомогу щодо торговельних мит (до 2004 року)[6]. ”года передбачаЇ систему регул¤рних консультац≥й на р≥зних р≥вн¤х, створюючи основи дл¤ стаб≥льного пол≥тичного д≥алогу ”крањна-™—.

—л≥д зазначити, що ¬ерховна –ада ”крањни ратиф≥кувала цю ”году вже в листопад≥ 1994 року, а крањни ™— - 15 лише в лютому 1998 року. ≤з лютого 1996 року д≥¤ла “имчасова ”года з торг≥вл≥ м≥ж двома сторонами, ¤ка припинила свою д≥ю 1 березн¤ 1998 року ≥з вступом в силу ”годи про партнерство та сп≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною та ™—[7]. ≤з вступом в д≥ю цього важливого документу дл¤ ”крањни, в раз≥ використанн¤ вс≥х спри¤тливих положень ”годи про партнерство та сп≥вроб≥тництво з ™— та дотриманн¤ обраного курсу зовн≥шньоњ пол≥тики, в≥дкриваЇтьс¤ перспектива асоц≥йованого партнера ™— в майбутньому. ¬ тому ж 1994 роц≥ ™— прийн¤в ще один важливий документ: У—п≥льна позиц≥¤ щодо ”крањниФ, ¤кий визначив основн≥ напр¤мки взаЇмод≥њ ™вросоюзу ≥з нашою крањною.

20 грудн¤ 1996 року Уѕлан д≥й ™— стосовно ”крањниФ був прийн¤тий в Ѕрюссел≥. «г≥дно цього ѕлану - ”крањна до 1999 року отримала 700 млн. $ US. ™вросоюз пооб≥ц¤в також додатков≥ кошти на закритт¤ „ј≈—.[8]

¬ березн≥ 1997 у  иЇв≥ був в≥дкритий ƒокументац≥йний ÷ентр ™—. ќдне ≥з завдань цього ÷ентру спри¤ти реформуванню украњнського законодавства в≥дпов≥дно до Ївропейських стандарт≥в. ќдним ≥з приклад≥в Ї впровадженн¤ в д≥ю ѕостанови  абм≥ну ”крањни.[9] “аким чином вже можна в≥дчути Уприсутн≥стьФ ™— в наш≥й держав≥.

5 вересн¤ 1997 року у  иЇв≥ в≥дбувс¤ ѕерший —ам≥т ”крањна Ц ™—, на ¤кому дв≥ сторони п≥дтвердили своњ нам≥ри щодо подальшоњ сп≥впрац≥ та наголосили на ¤кнайшвидш≥й ратиф≥кац≥њ ”ѕ— м≥ж ”крањною та ™вросоюзом.

як вже зазначалось вище, ≥з 1 березн¤ 1998 року почала д≥¤ти ”года про партнерство ”крањни з ™—, що вивела взаЇмов≥дносини двох стор≥н на ¤к≥сно новий щабель ≥ в≥дкрила ”крањн≥ перспективу асоц≥йованого членства в ™—.

Ѕез сумн≥ву, ™вропа готова до сп≥впрац≥ ≥з ”крањною. ¬одночас ≥ ”крањна баче своЇ майбутнЇ в обТЇднан≥й ™вроп≥. ≤ ¤к влучно зазначив ћ≥н≥стр закордонних справ ”крањни Ѕ.“арасюк У¬ т≥й ™вроп≥, в ¤ку ”крањна активно ≥нтегруЇтьс¤ ≥ знаходить у цьому п≥дтримку ≥ розум≥нн¤.Ф[10] ”крањна дл¤ ™— виступаЇ стратег≥чним партнером, перш за все внасл≥док сп≥льних сфер ≥нтерес≥в: безпека та мир на континент≥, економ≥чна сп≥впрац¤, культурн≥ звТ¤зки та ≥н. ѕро це св≥дчать проанал≥зован≥ конструктивн≥ кроки двосторонньоњ сп≥впрац≥.

як≥ ж можлив≥ подальш≥ кроки ”крањни на шл¤ху ≥нтеграц≥њ до Ївропейських структур?

ѕерший вар≥ант. ѕоглибленн¤ сп≥впрац≥ в≥дпов≥дно до ”годи про партнерство та сп≥вроб≥тництво з ™—, використовуючи њњ економ≥чн≥ положенн¤ та створенн¤ зони в≥льноњ торг≥вл≥ ”крањна Ц ™— вже в 1999/2000 рр. «а п≥дтримки Ѕрюссел¤, вступ ”крањни в —ќ“. ÷ей вар≥ант маЇ вс≥ п≥дстави дл¤ усп≥шного вт≥ленн¤ в житт¤ лише з одн≥Їю умовою: ”крањна подолаЇ економ≥чний спад ≥ дос¤гне стаб≥л≥зц≥њ своЇњ економ≥ки, водночас, продовжуючи курс реформ.

ƒругий вар≥ант. “≥сна сп≥впрац¤ ”крањни з ™— в галуз≥ зовн≥шньоњ пол≥тики, повноправна участь в ќЅ—™, –™, ÷™≤ ≥ взаЇмод≥¤ ≥з Ќј“ќ, «™— та ≥ншими Ївропейськими структурами, спри¤тиме ц≥лком реальним можливост¤м ”крањни отримати статус асоц≥ативного партнера ™—. ¬ раз≥ п≥дйому своЇњ економ≥ки, це Участкове асоц≥йоване членство в ™— у пол≥чн≥й сфер≥Ф ”крањна здатна перетворити на повноц≥нне.

“рет≥й вар≥ант. ÷ей вар≥ант спираЇтьс¤ на негативн≥ тенденц≥њ в розвитку ”крањнськоњ держави. ¬насл≥док нестаб≥льност≥ та соц≥альних протир≥ч ще прот¤гом 5-10 рок≥в ™— втратить ≥нтерес до п≥дтримки ”крањни. ƒержава, ¤ка Ї неконкурентноспроможною на Ївропейському та св≥товому ринках, держава-споживач застар≥лоњ техн≥ки та не¤к≥сних товар≥в, держава ≥з низьким життЇвим р≥внем населенн¤ ≥ м≥н≥мальним р≥внем свободи особистост≥ не зможе бути р≥вним партнером ™вросоюзу. “ака держава врешт≥-решт перетворитьс¤ на сировинний придаток дл¤ розвинутих крањн та джерело дешевоњ робочоњ сили. Ѕудемо спод≥ватис¤, що цей сценар≥й, не дивл¤чись на реал≥њ його вт≥ленн¤, н≥коли не сп≥ткаЇ ”крањну, а т≥льки залишитьс¤ на папер≥.

1	2

Ќазва: ƒ≥алог ”крањна-™вропейський —оюз, минуле, сучасне, майбутнЇ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2378 прочитано)