ѕол≥толог≥¤ > ƒ≥¤льн≥сть спр¤мована на захист пол≥тичних прав

ƒ≥¤льн≥сть спр¤мована на захист пол≥тичних прав

 ер≥вн≥ органи украњнських вчительських товариств розум≥ли, що вир≥шенн¤ найважлив≥ших проблем, ¤к≥ сто¤ть перед украњнською школою та педагогами Ї нереальним, ¤кщо вчител≥ не в≥зьмуть активноњ участ≥ у пол≥тичному житт≥ сусп≥льства. ‘ормально педагоги мали можлив≥сть скористатис¤ вс≥ма пол≥тичними правами, ¤к≥ давала народам јвстро-”горщини њхн¤ конституц≥¤. јле реальний пол≥тичний статус та авторитет вчител¤ був дуже низький, що утруднювало доступ осв≥т¤н до законодавчих та державних орган≥в влади, кер≥вних осередк≥в пол≥тичних парт≥й. «авд¤ки цьому вимоги педагог≥в не могли стати в≥домими та зрозум≥лими дл¤ владних структур. ћ≥тинги, демонстрац≥њ та зверненн¤ до представник≥в державноњ влади та законодавчих орган≥в не приносили конкретних результат≥в. «авд¤ки цьому дл¤ педагог≥в √аличини та Ѕуковини було дуже важливим п≥дн¤ти св≥й пол≥тичний статус ≥ п≥днести до такого р≥вн¤, щоб ≥з потребами педагог≥в держава рахувалас¤. ÷е можна було зробити завд¤ки своњй активн≥й позиц≥њ щодо демократизац≥њ пол≥тичноњ системи в держав≥ загалом та запровадженн¤ справедливого дл¤ вс≥х верств населенн¤ виборчого законодавства зокрема. “акож через сп≥впрацю педагог≥в ≥з пол≥тичними парт≥¤ми, активну участь у передвиборних акц≥¤х, в робот≥ крайових сейм≥в та загальноавстр≥йського парламенту. ƒл¤ украњнських вчител≥в було дуже важливим виключити будь-¤к≥ пересл≥дуванн¤ з боку влади за власн≥ пол≥тичн≥ переконанн¤.

ƒ≥¤льн≥сть украњнських педагог≥в спр¤мована на реал≥зац≥ю та захист своњх пол≥тичних прав розпочалас¤ на почату ’’ ст.. ѓњ спр¤мовували в √аличин≥ товариство ¬ѕ”¬ та У¬≥льна орган≥зац≥¤Ф украњнських вчител≥в на Ѕуковин≥.

28 грудн¤ 1905 р. частина украњнських вчител≥в, що належали до товариства ¬ѕ”¬ вз¤ли участь в установчих зборах У“овариства народних вчител≥в в √аличин≥Ф, ¤к≥ в≥дбулис¤ в  раков≥. ƒл¤ ¬ѕ”¬ це з≥бранн¤ було також дуже важливим, адже до нењ поступила пропозиц≥¤ обТЇднатис¤ ≥з У“овариством народних вчител≥в в √аличин≥Ф. ¬насл≥док цього украњнськ≥ педагоги висунули так≥ вимоги пол≥тичного характеру, ¤к≥ вони хот≥ли бачити в статут≥ сп≥льноњ з польським вчител¤ми орган≥зац≥њ. ¬они були такими:

«апровадженн¤ загального, р≥вного, таЇмного ≥ безпосереднього виборчого права до австр≥йського парламенту та крайових сейм≥в, а також пропорц≥йноњ к≥лькост≥ мандат≥в в≥д кожноњ нац≥ональност≥.

¬пор¤дкуванн¤ мовноњ ситуац≥њ в √аличин≥ (використанн¤ в —х≥дн≥й √аличин≥ украњнськоњ мови в державному д≥ловодств≥, а в «ах≥дн≥й - польськоњ). ” м≥жнац≥ональних стосунках користуватис¤ двома вищезгаданими мовами, на основ≥ нац≥ональноњ р≥вност≥.

ѕод≥лити крайову адм≥н≥стративну владу в √аличин≥ на украњнську з центром у Ћьвов≥ та польську з центром у  раков≥ [1].

ѕров≥д У“овариства народних вчител≥в в √аличин≥Ф не м≥г погодитис¤ на внесенн¤ см≥ливих пропозиц≥й пол≥тичного характеру до своЇњ програми, хоча в≥дмовив украњнським вчител¤м в дуже дел≥катн≥й форм≥, не втрачаючи над≥њ бачити њх в своњй орган≥зац≥њ [2]. ÷≥лком зрозум≥ло, що обТЇднанн¤ двох товариств було нереальним, хоча, ¤к показала практика, вони не ≥гнорували сп≥льними заходами, в тому числ≥ й пол≥тичного характеру, ¤кщо це стосувалось тих питань, ¤к≥ були актуальними дл¤ вчител≥в обох нац≥ональностей. ѕроте найважлив≥шим в дан≥й ситуац≥њ було те, що украњнськ≥ вчител≥ √аличини вперше висунули вимоги пол≥тичного характеру. ÷е говорило про те, що педагоги не т≥льки переймалис¤ пол≥пшенн¤м осв≥тнього р≥вн¤ населенн¤, власними матер≥альними та ≥ншими проблемами, а й про њхню пол≥тичну зр≥л≥сть, в≥д ¤коњ безпосередньо залежала ¤к њх дол¤, так ≥ становище всього украњнського населенн¤ √аличини.

÷е одна спроба галицьких осв≥т¤н голосно за¤вити про своњ пол≥тичн≥ вимоги в≥дбулас¤ на початку 1906 р. ” Ћьвов≥ в≥дбулас¤ нарада, в ¤к≥й вз¤ли участь 20 учител≥в, що представл¤ли польське У“овариство педагог≥чнеФ та пТ¤теро ¬ѕ”¬ ≥ ¤ка обговорювала питанн¤ орган≥зац≥њ загальнокрайового вчительського в≥ча 11 лютого 1906 р. ”крањнськ≥ вчител≥ внесли пропозиц≥ю, щоб у програму виступ≥в на в≥ч≥ включити допов≥дь про виборчу реформу до парламенту, адже це питанн¤ хвилювало широк≥ верстви населенн¤. јдже не було найменшого сумн≥ву, що так звана виборча реформа зробить владу набагато демократичн≥шою, що спри¤тиме усп≥шному розвитков≥ осв≥ти в краю. Ќезважаючи на це, б≥льш≥сть польських педагог≥в не погодились з тим, щоб до програми вчительського з≥бранн¤ були внесен≥ питанн¤ пол≥тичного характеру [3]. ј украњнськ≥ педагоги цим продемонстрували свою пол≥тичну св≥дом≥сть ≥ готовн≥сть в≥дстоювати пол≥тичн≥ права громад¤н держави.

ўе раз це продемонстрував ƒругий зТњзд украњнського народного вчительства, що в≥дбувавс¤ в  оломињ 22 вересн¤ 1912 р. јдже серед його р≥шень було записано таке: У«акликаЇмо всю украњнську сусп≥льн≥сть з њњ сеймовими ≥ парламентськими заступниками, щоб п≥сл¤ здобутт¤ сеймовоњ виборчоњ реформи й украњнського ун≥верситету у Ћьвов≥ поставити на перше м≥сце своЇњ пол≥тичноњ ≥ законодавчоњ д≥¤льност≥ боротьбу за здобутт¤ прав народн≥й школ≥ з в≥льним украњнським вчительствомФ [5].

ѕедагоги Ѕуковини також критикували виборче законодавство, що на њхню думку та на думку переважноњ б≥льшост≥ населенн¤ краю було не демократичним, адже давало перевагу одним верствам населенн¤ над ≥ншими у забезпеченн≥ пол≥тичних прав. —аме тому украњнськ≥ вчител≥ п≥дтримали нац≥онал-демократичну теч≥ю в пол≥тичному рус≥. Ќайб≥льш ¤скравим прикладом цього була сп≥впрац¤ педагог≥в ≥з прогресивним парламентським обТЇднанн¤м п≥д назвою У¬≥льнодумний союзФ, ¤ке було створено 19 вересн¤ 1903 р. [5]. ¬чител≥ п≥дтримали демократично настроЇних депутат≥в, ¤к≥ представл¤ли р≥зн≥ нац≥ональност≥ буковинського краю ≥ серед найважлив≥ших програмних засад ¤ких були: реформа виборчого законодавства, л≥кв≥дац≥¤ феодальних пережитк≥в, що збереглис¤ в крањ, вир≥шенн¤ проблем, що сто¤ли перед шк≥льництвом та багато ≥ншого. ÷им педагоги показали своЇ розум≥нн¤ того, що необх≥дн≥ кардинальн≥ реформи в основних сферах сусп≥льного житт¤. ”крањнськ≥ осв≥т¤ни 20 вересн¤ 1903 р. на в≥ч≥ всього буковинського вчительства висловили повну п≥дтримку У¬≥льнодумному союзуФ [6].

ѕ≥сл¤ розпаду цього пол≥тичного союзу украњнських депутат≥в почали критикувати т≥ вчител≥, що п≥дтримували њх пол≥тичних противник≥в. ¬насл≥док цього частина педагог≥в 6 серпн¤ 1905 р. створила У≈кзекутивний ком≥тет руского учительстваФ на чол≥ з  . ƒанил¤ком, ¤кий повн≥стю в≥дмежувавс¤ в≥д ц≥Їњ критики. « цього приводу вчительська газета Уѕром≥ньФ писала: У¬се це вказуЇ на пол≥тичну зр≥л≥сть руского учительства, котре станову справу зум≥ло погодити ≥з потребами загальнонароднимиФ [7]. ¬ свою чергу у 1905 р. з≥бранн¤ украњнських вчител≥в Ѕуковини ще раз продемонструвало свою прихильн≥сть У¬≥льнодумному союзов≥Ф [8].

ѕедагоги, що належали до ¬ќ””Ѕ, обговорюючи виборчу реформу до Ѕуковинського сейму, висловилис¤ проти запровадженн¤ спец≥альноњ Уучительськоњ кур≥њФ, ¤к це пропонували осв≥т¤ни, що належали до У райового екзекутивного ком≥тету учительстваФ. ”крањнськ≥ вчител≥ вважали, що вони повинн≥ боротис¤ за своЇ представництво в законодавчих органах в р≥вних умовах з ус≥Їю ≥нтел≥генц≥Їю краю [9].

—п≥впрац¤ вчител≥в ≥з народовц¤ми була ефективною, адже загальновизнаним Ї той факт, що украњнська народна школа стала справд≥ нац≥ональною завд¤ки позиц≥њ та д≥¤льност≥ пол≥тичних обТЇднань та парт≥й нац≥онал-демократичного спр¤муванн¤. ”крањнськ≥ педагоги з одного боку, в≥тали такий стан речей, в першу чергу це стосувалос¤ тих, що належали до товариства У”крањнська школаФ. « ≥ншого Ц критикували те, що нац≥ональн≥ ≥нтереси з року в р≥к представл¤ли одн≥ й т≥ ж сам≥ пол≥тики (—. —маль-—тоцький, ћ. ¬асилько, ќ. ѕопович та ≥нш≥). —аме У≈кзекутивний ком≥тет руского учительстваФ та створена на його основ≥ ¬ќ””Ѕ стали в опозиц≥ю до такого стану справ у пол≥тичному житт≥ Ѕуковини [10].

«агалом, на в≥дм≥ну в≥д галицького вчительства, ¤ке т≥льки за¤вл¤ло про своњ пол≥тичн≥ вимоги на початку ’’ стол≥тт¤, осв≥т¤ни Ѕуковини були тим соц≥альним прошарком, ¤кий завд¤ки своњй позиц≥њ м≥г реально впливати на демократизац≥ю сучасних њм сусп≥льних процес≥в та боротис¤ за своњ пол≥тичн≥ права. ’оча дуже часто активна громад¤нська позиц≥¤ педагог≥в викликала неоднозначну реакц≥ю у сусп≥льств≥. ¬. —≥мович згадуЇ: У’то знаЇ, передвоЇнн≥ часи на Ѕуковин≥, той не може заперечити, ¤к багато зробило народне вчительство дл¤ нац≥ональноњ справи в нашому краю. јле ж таки задалеко вже було зайшло пол≥тиканство в його лавах. —амовпевнен≥сть, що ось, мовл¤в, ми, вчител≥ Ц п≥дстава всього нац≥онального житт¤, так вр≥залась у св≥дом≥сть загалу вчительства, що не так уже легко було з ус≥м цим боротис¤Ф [11].

¬пливати на пол≥тичне житт¤ сусп≥льства та в≥дстоювати своњ громад¤нськ≥ права украњнськ≥ педагоги немогли без сп≥вроб≥тництва ≥з пол≥тичними парт≥¤ми. јдже т≥льки завд¤ки так≥й взаЇмод≥њ сусп≥льна позиц≥¤ вчител≥в могла стати в≥дома широкому загалу, вв≥йти до сфери великоњ пол≥тики.

” 1909 роц≥ товариство У¬заЇмна пом≥чФ почало сп≥впрацювати ≥з ”крањнською Ќац≥онально-ƒемократичною парт≥Їю (”Ќƒѕ). Ќародний  ом≥тет ц≥Їњ парт≥њ видав брошуру УЌаша школа в ¤рм≥Ф, ¤кою показав, що осв≥тн≥ питанн¤ Ї одним ≥з найважлив≥ших в програм≥ парт≥њ [12]. —л≥д сказати, що саме до ”Ќƒѕ належало найб≥льше украњнських вчител≥в √аличини. Ќабагато менше педагог≥в було в ”крањнськ≥й –адикальн≥й парт≥њ та незначна частина обТЇднувалас¤ навколо ”крањнськоњ —оц≥ал-ƒемократичноњ парт≥њ. ” москвоф≥льських парт≥¤х осв≥т¤н майже не було.

¬ ”Ќƒѕ украњнськ≥ вчител≥ у 1910 та 1911 р.р. мали значне представництво нав≥ть в кер≥вних осередках парт≥њ. 25 педагог≥в входили до Ўиршого Ќародного ком≥тету та один представник (голова ¬ѕ”¬ ћар≥¤н якимовський) до “≥сн≥шого Ќародного ком≥тету. ќск≥льки спроба народних вчител≥в впливати на пол≥тичну ситуац≥ю в сусп≥льств≥ не знайшла п≥дтримки у консервативних пол≥тичних колах, то вони повели таку аг≥тац≥ю аби ¤комога б≥льше ускладнити стосунки м≥ж педагогами та ”Ќƒѕ. ¬насл≥док цього у 1912 роц≥ вв≥йшло до Ўиршого ком≥тету парт≥њ лише дек≥лька народних вчител≥в, а до “≥сн≥шого Ц жодного [13].

1	2	3	4

Ќазва: ƒ≥¤льн≥сть спр¤мована на захист пол≥тичних прав
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1400 прочитано)