ѕол≥толог≥¤ > ≤нтернет та його профес≥йне використанн¤

≤нтернет та його профес≥йне використанн¤

¬сесв≥тн¤ павутина World Wide web

 ≥нець ’’ стол≥тт¤ ознаменований усе б≥льш широким застосуванн¤м комп'ютер≥в ≥ ≥нформац≥йних технолог≥й у самих р≥зних сферах житт¤.  омп'ютери дозвол¤ють значно п≥двищити ефективн≥сть роботи в р≥зних видах д≥¤льност≥ ≥ в≥дкривають людин≥ нов≥ обр≥њ п≥знанн¤.

–обота профес≥онала немислима без персонального компТютера, останн≥й значною м≥рою полегшуЇ роботу, зд≥йснюючи досить складн≥ обчисленн¤ ¤к≥ вручну потребують значноњ затрати часу ≥ зусиль. —пец≥альн≥ програми допомагають фах≥вц¤м практично у вс≥х сферах зб≥льшити продуктивн≥сть роботи. ј сучасний компТютер з п≥дключенн¤м до всесв≥тньоњ мереж≥ забезпечуЇ доступ практично до вс≥х ≥нформац≥йних надбань людства. ћало того доступ до останн≥х пост≥йно розширюЇтьс¤ за рахунок розширенн¤ всесв≥тньоњ мереж≥, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док здешевленн¤ компТютерноњ техн≥ки та п≥дключенн¤ нових заклад≥в, арх≥в≥в, б≥бл≥отек.

Internet Ц всесв≥тн¤ компТютерна мережа, ¤ка на сьогодн≥ обТЇднуЇ м≥льйони компТютер≥в по вс≥й земн≥й кул≥, котр≥ таким чином мають змогу обм≥нюватис¤ р≥зного роду ≥нформац≥Їю. ћережа Internet дозвол¤Ї взаЇмод≥¤ти р≥зним локальним мережа м≥ж собою за допомогою певних стандарт≥в та домовленостей, ¤к≥ були прийн¤т≥ при створенн≥ глобальноњ с≥тки.

Д¬сесв≥тн¤ павутинаФ (World W≥de Web чи скорочено WWW) - назва самого розповсюдженого на сьогодн≥шн≥й день додатка ≤нтернет, побудованого на використанн≥ г≥пертексту. √≥пертекстовоњ документ у комп'ютерному виконанн≥ - це файл (текст, граф≥чне зображенн¤ ≥ будь-¤кий ≥нший фрагмент ≥нформац≥њ), що маЇ у своњй структур≥ посиланн¤ на ≥нш≥ файли (документи). “ак, наприклад, ¤кщо в ¤к≥й-небудь електронн≥й робот≥ згадуютьс¤ установи, под≥њ ≥ будь-¤к≥ ≥нш≥ ¤вища, про ¤к≥ вже Ї ≥нформац≥¤ в мережах, автор може зробити на них г≥перпосиланн¤ (слова в текст≥ при цьому замальовуютьс¤ ≥ншим кольором). „итач, певного матер≥алу при бажанн≥ може клацнути кнопкою миш≥ на посиланн≥, що зац≥кавило, ≥ в л≥чен≥ секунди перенестис¤ до цих даних, незалежно в≥д того чи знаход¤тьс¤ вони на сервер≥ в сус≥дн≥й чи к≥мнат≥ на комп'ютер≥ ≥ншого континенту.

—ама ц¤ технолог≥¤ в≥дома досить давно, але саме в умовах глобальних комп'ютерних мереж њњ застосуванн¤ стало найб≥льш ефективним. ƒл¤ реал≥зац≥њ можливостей г≥пертексту на початку 1990 рок≥в була розроблена спец≥альна мова програмуванн¤ - HTML, за допомогою ¤кого звичайний текст розм≥чаЇтьс¤ особливимчином, п≥сл¤ чого документ ≥ стаЇ г≥пертекстовим.

«а рахунок вигод в≥д застосуванн¤ г≥пертексту World W≥de Web створив нев≥домий ран≥ше ≥нформац≥йний прост≥р ≥ комфорт дл¤ користувач≥в. —ьогодн≥ практично ус≥ велик≥ ≥ б≥льш≥сть др≥бних компан≥й, ун≥верситети, ур¤дов≥ заклади, сусп≥льн≥ об'Їднанн¤ ≥ просто громад¤ни по усьому св≥ту мають власн≥ web-стор≥нки, на ¤ких розм≥щають ≥нформац≥ю про свою д≥¤льн≥сть, надають з њх допомогою сотн≥ послуг.

WWW маЇ систему адресац≥њ. јдреса будь-¤кого web-сервера починаЇтьс¤ з абрев≥атури http, що позначаЇ вид протоколу передач≥ даних (у даному випадку це HyperText Transm≥ss≥on Protocol - протокол передач≥ г≥пертексту).

Ќайпрост≥ша подорож по ¬сесв≥тн≥й павутин≥ починаЇтьс¤ з введенн¤ ¤коњ-небудь електронноњ адреси в р¤док Locat≥on (м≥сце розташуванн¤) ≥ п≥сл¤ натисканн¤ кнопки Enter система переносить вас у в≥ртуальний св≥т. “ехнолог≥чно при цьому браузер встановлюЇ з'Їднанн¤ з зазначеним в адрес≥ сервером ≥ скачуЇ з нього викликаний фрагмент ≥нформац≥њ, що передаЇтьс¤ користувачу ≥ ф≥зично знаходитьс¤ вже на його комп'ютер≥.

ѕри цьому можна не т≥льки читати, перегл¤дати ≥ прослуховувати вм≥ст документ≥в, але ≥ роздрукувати дан≥ на чи принтер≥ збер≥гати ≥нформац≥ю на жорсткому диску свого комп'ютера, чи на дискет≥. ¬сесв≥тн¤ ѕавутина - це сукупн≥сть ≥нформац≥йних ресурс≥в, зв'¤заних засобами телекомун≥кац≥й ≥ заснованих на hypertext , розкиданих по усьому св≥т≥. ¬сесв≥тн¤ ѕавутина також позначаЇтьс¤ ¤к WWW (World W≥de Web), W3 чи просто Web.

’то надаЇ послуги мереж≥

ўоб п≥дключитис¤ до всесв≥тньоњ павутини необх≥дний комп'ютер з модемом, п≥дключен≥ до мереж≥ ≤нтернет. Ќа комп'ютер≥ повинна бути встановленна програма - браузер: M≥crosoft ≤nternet Explorer чи Netscape Commun≥cator. ѕ≥сл¤ того ¤к ваш комп'ютер п≥дключитьс¤ до ≤нтернет, у командному р¤дку варто написати адресу сайту, ¤кий вам необх≥дно в≥добразити на вашому компТютер≥.

ѕослуги по користуванню мережею WWW надаЇ провайдер ≤нтернет послуг.

ƒл¤ наданн¤ послуг по створенню ≥ п≥дтримки веб-стор≥нок, веб-серв≥с≥в створюютьс¤ ф≥рми, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на цьому. ¬ ”крањн≥ под≥бн≥ послуги надають велик≥ провайдери ≤нтернет послуг. Ќаприклад ≤PTtelecom, UKRSAT- нац≥ональний ≤нтернет - провайдер, RELCOM. ¬елик≥ провайдери, наприклад ≤PTtelecom надають ус≥м своњм користувачам безкоштовне м≥сце на њхньому сервер≥ ≥ веб-стор≥нку кл≥Їнта. ѕровайдер UarNet також займаЇ не останнЇ м≥сце серед них.  омпан≥¤ ElV≥st≥ кр≥м послуг по наданню доступу в ≤нтернет, пропонуЇ послуги по ≤нтернет-хост≥нгу - послуги по представленню ф≥рм у мереж≥ ≤нтернет, тобто ц¤ компан≥¤ надаЇ ф≥рмам послуги по розробц≥, створенн≥ ≥ п≥дтримц≥ њхн≥й веб- стор≥нок ≥ веб-сервер≥в.

–озвиток мереж≥ WWW у св≥т≥ й на ”крањн≥

—аме в≥йськовим, а точн≥ше јгентству ѕерспективних ƒосл≥джень ћ≥н≥стерства ќборони —Ўј (U.S Defense Department's Advanced Research Projects Agency - скорочено ARPA), св≥т зобов'¤заний зародженн¤м розпод≥лених мереж. Ќа початку 60-х ARPA проф≥нансувало проект, метою ¤кого було створенн¤ мереж≥ передач≥ даних, здатноњ працювати в умовах ¤дерноњ в≥йни. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети ≥ була запропонована технолог≥¤ "TCP/IP". ” н≥й передаван≥ дан≥ розбивалис¤ на пакети, кожний з ¤кий маЇ свою "адресу призначенн¤" ("forward≥ng address"), що давало можлив≥сть автоматичноњ маршрутизац≥њ даних по включеним у мережу комп'ютерам ≥ дозвол¤ло одночасно дек≥льком користувачам працювати на одн≥й л≥н≥њ зв'¤зку.

–ан≥ше мереж≥ нагадували зал≥зничну однокол≥йку - пакетна ж tcp/≥p дозволила створити мережу "шосе" дл¤ даних, де кожному пакету видаЇтьс¤ карта, з визначенн¤м к≥нцевого пункту збору ≥нформац≥њ. “ака орган≥зац≥¤, без центральноњ керуючоњ системи, маЇ одну величезну перевагу - неможлив≥сть одночасноњ катастрофи вс≥Їњ ћереж≥, завжди можна вибрати ≥нший шл¤х.

Ќ≥хто, нав≥ть сам≥ засновники, точно не знаЇ дату народженн¤ ≤нтернет. ¬интен —ерф ≥ –оберт  ан, одн≥ з основоположник≥в, вважають, що ≤нтернет з'¤вивс¤ на св≥т 2-го вересн¤ 1969 року - день, коли Ћьон  лейнрок з  ал≥форн≥йського ”н≥верситету п≥дключив св≥й комп'ютер до мереж≥ ARPANET. ћережа ARPANET складалас¤ з 10 сайт≥в, розкиданих по територ≥њ —Ўј. ѕрограмою керувало керуванн¤ стратег≥чних досл≥джень , але ц¤ була усього лише мережа комп'ютер≥в, а не ћережа мереж.

” м≥ру того, ¤к ц¤ система, названа ARPANet, росла, з'¤вилис¤ й ≥нш≥ орган≥зац≥њ, що почали створювати своњ власн≥ мереж≥, що використовують протоколи, близьк≥ до tcp/≥p. —тало зрозум≥ло, що вс≥ т≥льки виграли б, ¤кби ц≥ мереж≥ могли комун≥кувати м≥ж собою й у с≥мдес¤тих роках, за п≥дтримкою ARPA ,були розроблен≥ правила, чи протоколи, пересиланн¤ даних м≥ж р≥зними комп'ютерними мережами. ÷≥ протоколи з загальним ≥м'¤м tcp/≥p уможливили розробку всесв≥тньоњ ћереж≥, ≥ до к≥нц¤ с≥мдес¤тих були створен≥ зв'¤зки м≥ж ARPANet ≥ њњ контрагентами.

ќдн≥Їњ з найважлив≥ших серед цих мереж була NSFNET, розроблена з ≥н≥ц≥ативи Ќац≥онального Ќаукового ‘онду —Ўј(Nat≥onal Sc≥ence Foundat≥on - NSF). Ќаприк≥нц≥ 70-х NSF створив п'¤ть дуже дорогих суперкомп'ютерних центр≥в, зробивши њх доступними дл¤ використанн¤ в будь-¤ких наукових установах.. —початку була зроблена спроба використовувати комун≥кац≥њ ARPAnet, але це р≥шенн¤ потерп≥ло крах, зштовхнувши з бюрократ≥Їю оборонноњ галуз≥. ≤ тод≥ NSF вир≥шив побудувати свою власну мережу, засновану на tcp/≥p ARPAnet. ¬ир≥шено було створювати мереж≥ по рег≥ональному принципу. ” кожн≥й частин≥ крањни зац≥кавлен≥ установи повинн≥ були з'Їднатис¤ з≥ своњми найближчими сус≥дами. Ћанцюжки, що вийшли, приЇднувалис¤ до суперкомп'ютера в одн≥й з≥ своњх крапок, у такий спос≥б суперкомп'ютерн≥ центри були з'Їднан≥ разом. ” так≥й тополог≥њ будь-¤кий комп'ютер м≥г зв'¤затис¤ з будь-¤ким ≥ншоњ, передаючи пов≥домленн¤ через сус≥д≥в.

ѕриблизно в той же час розробили спос≥б використанн¤ мереж≥ дл¤ проведенн¤ електронних конференц≥й. ¬ажлив≥сть сп≥лкуванн¤ усв≥домили вс≥ ≥ пот≥к пов≥домлень у мереж≥ (траф≥к) став наростати усе швидше поки, зрештою , не перевантажив керуюч≥ мережею комп'ютери ≥ Їднальн≥ њхн≥ телефонн≥ л≥н≥њ. “од≥ в 1987 р. контракт на керуванн¤ ≥ розвиток мереж≥ був переданий компан≥њ Mer≥t Network ≤nc., що займалас¤ осв≥тньою мережею ћ≥чигану разом з ≤BM ≥ MC≤. —тара ф≥зично мережа ≥ мережн≥ керуюч≥ машини була зам≥нена на б≥льш швидк≥. ” середин≥ 1994 року необх≥дн≥сть чергового в≥дновленн¤ назр≥ла знову ≥ фактично ур¤д —получених Ўтат≥в самоусунувс¤ в≥д щоденного керуванн¤ роботою ћереж≥.

—в≥т одержав мережу з ц≥лком добров≥льною участю, керовану чимось на зразок ради стар≥йшин, без авторитарноњ ф≥гури. ¬ища влада в ≤nternet визнаЇтьс¤ за сусп≥льством з добров≥льним членством - ≤SOC (≤nternet Soc≥ety).…ого ц≥ль - спри¤ти глобальному обм≥ну ≥нформац≥Їю через ≤nternet. ¬оно призначаЇ "раду стар≥йшин", в≥дпов≥дальну за техн≥чну пол≥тику, п≥дтримку ≥ керуванн¤ ≤nternet ≥ представл¤Ї собою групу добровольц≥в, названу ≤AB (–ада по арх≥тектур≥ ≤nternet.). ≤AB в≥дпов≥дальний за стандарти; в≥н вир≥шуЇ, коли стандарт необх≥дний ≥ ¤ким йому варто бути. ¬≥н також стежить за р≥зними номерами (≥ ≥ншими речами), що повинн≥ залишатис¤ ун≥кальними. Ќаприклад, кожен комп'ютер в ≤nternet маЇ св≥й ун≥кальний 32-розр¤дний двоњчний адрес (≤P); н≥¤кий ≥нший комп'ютер не маЇ такого ж. ≤AB розробл¤Ї правила, њхнього присвоЇнн¤.

1	2	3

Ќазва: ≤нтернет та його профес≥йне використанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1909 прочитано)