ѕол≥толог≥¤ > ≤нтнграц≥¤ ”крањни в св≥товий прост≥р
≤нтнграц≥¤ ”крањни в св≥товий прост≥р
Ќин≥шн¤ ситуац≥¤ характеризуЇтьс¤ глобальною трансформац≥Їю ус≥х крањн св≥ту до нового ¤к≥сного стану , нового типу цив≥л≥зац≥њ третього тис¤чол≥тт¤ . –озв`¤занн¤ цих нагальних завдань зд≥йснюЇтьс¤ на р≥зних р≥вн¤х та у р≥зноман≥тних сферах сусп≥льства .—в≥тов≥ проблеми обговорюютьс¤ вивчаютьс¤ й вир≥шуютьс¤ певною м≥рою в ќрган≥зац≥њ ќб`Їднаних Ќац≥й та њњ п≥дрозд≥лах, рег≥ональн≥ питанн¤ -у межах сучасних ≥нтеграц≥йних об`Їднань ,економ≥ка окремих крањн - державними та ≥ншими установами ,науково-досл≥дними ≥нституц≥¤ми . «а такого великого розмањтт¤ неаби¤кого значенн¤ набувають наукове узагальненн¤ , синтез ≥снуючих теор≥й ≥ концепц≥й та њх адаптац≥¤ до потреб ≥ реал≥й економ≥ки ”крањни . ќб`Їктивна необх≥дн≥сть вимагаЇ поступового , але неухильного включенн¤ економ≥ки ”крањни до системи м≥жнародного под≥лу прац≥ (ћѕѕ) , св≥тових ≥нтеграц≥йних процес≥в, треба враховувати ус≥ вих≥дн≥ , визначальн≥ умови , що складаютьс¤ у св≥тов≥й економ≥чн≥й систем≥. по-перше, вона дедал≥ б≥льше стаЇ глобальною ц≥л≥сн≥стю , в ¤к≥й посилюЇтьс¤ взаЇмозалежн≥сть нац≥ональних економ≥к на основ≥ поглибленн¤ транснац≥онал≥зац≥њ виробництва та об≥гу, всього господарського житт¤ . по-друге , зростаЇ ≥нтенсивн≥сть рег≥ональних ≥нтеграц≥йних процес≥в , що веде , з одного боку , до виникненн¤ великих економ≥чних простор≥в та вилученн¤ в≥дпов≥дного ефекту за рахунок зростанн¤ масштаб≥в виробництва , а з ≥ншого - до сегментац≥њ св≥тового ринку , до секторизац≥њ Їдиного св≥тового господарства внасл≥док створенн¤ в≥дносно замкнутих торгово-економ≥чних блок≥в та ≥нтеграц≥йних угрупувань . по-третЇ , глобальна економ≥ка ¤к м≥жнародна господарська система характе- ризуЇтьс¤ цикл≥чн≥стю розвитку , ¤ка впливаЇ на динам≥ку , темпи та пропорц≥њ економ≥чного пступу окремих крањн ¤к њњ елемент≥в та ланок . по-четверте , дом≥нуючими факторами ≥ св≥тового , ≥ нац≥онального економ≥чного розвитку стають ≥нтелектуально-≥нформац≥йн≥ складов≥ , ¤к≥ отримують могутн≥й поштовх внасл≥док науково-технолог≥чноњ революц≥њ . по-п`¤те , поступово зм≥нюЇтьс¤ економ≥чна основа сучасноњ цив≥л≥зац≥њ . ≤ндустр≥альна модель розвитку визначаЇтьс¤ пр≥ор≥тетом знань , людського кап≥талу , формуванн¤ Ђеконом≥ки розумуї , Ђеконом≥ки думкиї . ќдним з найважлив≥ших етап≥в в ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥товий прост≥р Ї входженн¤ ”крањни до ™— . ¬ажливими етапамина шл¤ху поверненн¤ ”крањни в ™вропу були п≥дписанн¤ ”годи про ѕартнерство ≥ —п≥вроб≥тництво м≥ж ”крањною та ™— ≥ рат≥ф≥кац≥¤ ц≥Їњ ”годи ¬ерховною –а- дою в листопад≥ 1995 року , п≥дписанн¤ “имчасовоњ ”годи про торг≥влю та питанн¤ , пов`¤зан≥ з торг≥влею - першоњ такоњ угоди з одн≥Їю з Ќових Ќезалежних ƒержав , а також п≥дписанн¤ ѕрезидентом ”крањни Ћ.ƒ. учмою та √оловою ™вропейськоњ ом≥с≥њ паном ∆аком —антером —п≥льноњ за¤ви по результатам переговор≥в , що стало першим прецедентом по в≥дношенню до держави не члена ™— , в червн≥ 1995 року . ќсобливого значенн¤ дл¤ поглибленн¤ дов≥ри до ”крањни та закр≥пленн¤ позитивного ставленн¤ ™вропейськоњ сп≥льноти до нашоњ держави набуваЇ вир≥шенн¤ питанн¤ про вступ ”к- рањни до –ади ™вропи , що вже в≥дбулос¤ . ≤нтеграц≥¤ у зах≥дноЇвропейськ≥ структури та розвиток сп≥вроб≥тництва з ™— Ї не самоц≥ллю , а засобом дос¤гненн¤ , в першу чергу , конкретних економ≥чних ц≥лей .ќбс¤г торг≥вл≥ м≥ж ”крањню та ™— у 7 раз≥в перевищуЇ обс¤г торг≥вл≥ ”крањни з —Ўј .”крањнськ≥ товаровиробники , у першу чергу з найб≥льш конкурентноздатних сфер украњнськоњ економ≥ки : металург≥йноњ ≥ текстильноњ промисловост≥ , с≥льського господарства , певних сфер науковом≥стких та енергетичних технолог≥й ,мають отримати б≥льше можливост≥ дл¤ експорту своњх товар≥в у «ах≥дну ™вропу .ѕ≥дготовка новоњ угоди з ™— по текстилю , угоди щодо науково-техн≥чного сп≥вроб≥тництва , зменьшенн¤ митних , нетарифних та ≥нших обмежень у взаЇмн≥й торг≥вл≥ спри¤нн¤ скор≥шому набуттю чинност≥ ”годи про ѕартнерство та —п≥вроб≥тництво та практичн≥й реал≥зац≥њ “имчасовоњ ”годи про торг≥влю м≥ж ”крањною та ™— , - цим та багатьом ≥ншим нев≥дкладним завданн¤м буде присв¤чена головна увага ѕост≥йного предс- тавництва ”крањни при ™—. ”крањна не Ї самотньою у своњх намаганн¤х вир≥шувати нагальн≥ завданн¤ економ≥чних в≥дносин з ™— . онсультац≥њ з цього приводу з представниками к≥лькох крањн-член≥в ™— св≥дчать , зокрема , про њх принципову готовн≥сть у межах пол≥тичних та економ≥чних реал≥й спри¤ти зменшенню митних та ≥нших збор≥в на продукцњю , що експортуЇтьс¤ з ”крањни до ™— та розширенн¤ ≥снуючих квот по груп≥ так званих Ђчутливих товар≥вї : стал≥ , текстилю , ¤дерних товар≥в та с≥льгосппродукц≥њ.÷≥ крањни п≥дтримують рац≥ональне ≥ прагматичне ставленн¤ ”крањни до њњ ≥нтеграц≥њ у зах≥дноЇвропейськ≥ структури . ѕ≥д час останн≥х зустр≥чей ≥ переговор≥в в ™вропейський ом≥с≥њ розгл¤далис¤ х≥д п≥дготовки до запланового на 1995 р. в м. иЇв≥ зас≥данн¤ —п≥льного ком≥тету ”крањни та ™вропейськоњ ом≥с≥њ , процес ратиф≥кац≥њ ”годи про ѕарт-нерство та —п≥вроб≥тництво ≥ набутт¤ чинност≥ ”годою про торг≥влю м≥ж ”крањноюта ™— , проблеми узгодженн¤ п≥дход≥в стор≥н до чорнобильського питанн¤ ,п≥двищенн¤ ефективност≥ програм техн≥чноњ допомоги по л≥н≥њ “ас≥с , ¤к≥ мають розгл¤датись не ¤к самодостатн¤ категор≥¤ , а ¤к зас≥б дл¤ дос¤гненн¤ конкретних , в першу чергу - економ≥чних ц≥лей . Ѕагато зусиль ”крањна доклала , щоб стати повноправним членом –™ -впливовоњ м≥жнародноњ рег≥ональноњ ≥нституц≥њ. ≤сторична дл¤ нашоњ держави под≥¤ в≥дбулас¤ 9 листопада 1995 р., коли ом≥тет ћ≥н≥стр≥в –ади ™вропи юридично затвердив р≥шенн¤ ѕарламентськоњ јссамблењ –™ про вступ ”крањни до ц≥Їњ авторитетноњ м≥жнародноњ орган≥зац≥њ.÷¤ под≥¤ стала актом юридичного визнанн¤ авторитету ”крањни, њњ права на входженн¤ в ус≥ Ївропейськ≥ структури , що створюЇ на континент≥ нову пол≥тичну ситуац≥ю ,даЇ ”крањн≥ шанс на поглибленн¤ демократичних перетворень . ¬икористана л≥тература ≈коном≥ка заруб≥жних крањн ; ињв ЂЋиб≥дьї 1996 ѕолитическа экономи¤ - словарь;ћосква политиздат 1979 Ђ”крањна - ™вропейський —оюз : зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть ≥ перспективи сп≥вроб≥тництваї ; ињв 1995
| 1 |
Ќазва: ≤нтнграц≥¤ ”крањни в св≥товий прост≥р ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (560 прочитано) |