ѕол≥толог≥¤ > ћарксистськ≥ погл¤ди на пол≥тику та державний устр≥й

ћарксистськ≥ погл¤ди на пол≥тику та державний устр≥й

” середин≥ XIX ст. почала формуватис¤ близька до розгл¤≠нутого утоп≥чного соц≥ал≥зму комун≥стична пол≥тико-правова ≥деолог≥¤, засновниками ¤коњ були н≥мецьк≥ мислител≥  арл ћаркс (1818-1883) ≥ ‘р≥др≥х ≈нгельс (1820-1895). ћожна згадати дек≥лька чинник≥в, що спри¤ли њњ формуванню. —еред них соц≥альн≥, економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ умови, що склалис¤ в крањнах «ах≥дноњ ™вропи, а також система пол≥тико-правових погл¤д≥в утоп≥чного соц≥ал≥зму, розгл¤нута нами вище. ј вт≥м, ¤к уважають досл≥дники марксизму, ≥ в цьому з ними можна погодитис¤, до свого повного оформленн¤ ц¤ пол≥тико-право≠ва ≥деолог≥¤ проминула дек≥лька стад≥й.

Ќа стад≥њ њњ становленн¤ засновники теор≥њ комун≥стичного майбутнього обмежувалис¤ критикою ≥снуючих форм держави та правових систем. «окрема,  . ћаркс ≥ його соратник ‘. ≈нгельс уважали, що державний устр≥й Ќ≥меччини Ї неро≠зумним, ¤к ≥ закони ц≥Їњ держави. ќснова права Ч приватний ≥нтерес багат≥њв ≥ держави ¤к виразника њхн≥х ≥нтерес≥в. “ому держава Ч це ≥нструмент беззаконн¤, оск≥льки б≥льша частина сусп≥льства не маЇ можливост≥ користуватис¤ своњми правами. « огл¤ду на це  . ћаркс не под≥л¤в думки багатьох мисли≠тел≥в, зокрема √. √егел¤, про те, що держава Ч символ добро≠буту, ≥ зробив висновок, що на земл≥ немаЇ такоњ держави, ¤ка повною м≥рою в≥дпов≥дала б своЇму призначенню. ўоб це сталос¤, необх≥дно усунути приватний ≥нтерес. «'¤совуючи сутн≥сть держави та њњ сп≥вв≥дношенн¤ з сусп≥льством,  . ћаркс не погоджувавс¤ з √. √егелем в≥дносно того, що дер≠жава породжуЇ громад¤нське сусп≥льство. « цього приводу в≥н зазначив, що навпаки Ч с≥м'¤ й громад¤нське сусп≥льство Ї передумовою, п≥дірунт¤м держави ≥ права.

” категор≥њ "держава"  . ћаркс вир≥зн¤в два аспекти: пол≥≠тичну державу й матер≥альну державу.

ѕол≥тична держава, державний устр≥й розвиваютьс¤ на власност≥, промисловост≥ й торг≥вл≥; що ж до матер≥альноњ дер≠жави, то це, на думку мислител¤, -- громад¤нське сусп≥льство. “обто, матер≥альна держава не Ї пол≥тичною. ѕол≥тична дер≠жава формуЇтьс¤ поступово, базуючись на громад¤нському сусп≥льств≥ (матер≥альн≥й держав≥) завд¤ки власност≥, торг≥вл≥ й промисловост≥.

Ќа¤вн≥сть цих двох аспект≥в спри¤Ї роздвоЇнню особис≠тост≥. ” пол≥тичн≥й держав≥ б≥льше про¤вл¤Їтьс¤ приватний ≥нтерес, у матер≥альн≥й переважаЇ сусп≥льний.

ўоб л≥кв≥дувати протисто¤нн¤ пол≥тичноњ держави й мате≠р≥альноњ держави, необх≥дно знищити приватний ≥нтерес за≠провадженн¤м ≥стинноњ демократ≥њ. “од≥ монарх≥чний деспо≠тизм заступить влада народу, ¤ка й стане нос≥Їм державного устрою. ¬становленн¤ влади народу, демократ≥њ означатиме, за вченн¤м  . ћаркса, зникненн¤ пол≥тичноњ держави. “≥льки в цьому випадку, за демократичного устрою л≥кв≥дуЇтьс¤ р≥з≠ниц¤ м≥ж пол≥тичною державою та громад¤нським сусп≥ль≠ством, оск≥льки з л≥кв≥дац≥Їю приватноњ власност≥ зникне й приватний ≥нтерес, його заступить загальний, сусп≥льний ≥нте≠рес. «агальн≥ ≥нтереси народу Ї основним принципом ≥деаль≠ного сусп≥льства. ” статт≥ "ƒо критики гегел≥вськоњ ф≥лософ≥њ права" (1843 p. Ч с≥чень 1844 р.)  . ћаркс запропонував спо≠с≥б л≥кв≥дац≥њ приватноњ власност≥ Ч соц≥альну революц≥ю й силу, ¤ка здатна це зробити, Ч пролетар≥ат.

« ус≥ма цими думками погоджувавс¤ ≥ ‘. ≈нгельс. ¬≥н за≠значав, що досл≥дженн¤ таких категор≥й, ¤к "держава" ≥ "пра≠во", можна зд≥йснювати лише за умови визначенн¤ зв'¤зку приватноњ власност≥ й пол≥тичного житт¤. ƒержавна, пол≥тич≠на влада використовуЇтьс¤ ¤к знар¤дд¤ власник≥в. « цього приводу в≥н писав, що в јнгл≥њ править власн≥сть.

«начну частину своњх державно-пол≥тичних погл¤д≥в  . ћаркс виклав в "≈коном≥чно-ф≥лософських рукописах 1844 року". ƒосл≥дженн¤ категор≥й "держави" ≥ "права" в≥н продовжив ≥з визначенн¤ сутност≥ власност≥. “ут в≥н, зокрема, зазначав, що сутн≥сть власност≥ пол¤гаЇ у в≥докремленн≥ засо≠б≥в виробництва ≥ виробленого продукту в≥д виробника. “акий стан речей  . ћаркс назвав в≥дчуженою працею.

—утн≥сть людини, зазначав в≥н, це прац¤. « одного боку, завд¤ки прац≥ людина стаЇ сусп≥льною ≥стотою. ѕрац¤ формуЇ людину й людство в ц≥лому. « ≥ншого боку, прац¤ Ї силою, ¤ка протистоњть людин≥ Ч в≥дчуженою працею, п≥д ¤кою мисли≠тель розум≥в п≥днев≥льну працю на власника, котрий привлас≠нюЇ њњ результат (продукт). ¬≥дчужена прац¤ призводить до в≥дчуженн¤ м≥ж людьми.

¬≥дчужена прац¤ ≥ндив≥да Ї сусп≥льними в≥дносинами, а оск≥льки вони беруть початок у сфер≥ виробництва, то Ї вироб≠ничими в≥дносинами.

¬≥дносини кап≥тал≥ста й роб≥тника Ч це пол≥тико-еконо-м≥чн≥ в≥дносини, тобто з≥ сфери виробництва вони переход¤ть у сферу пол≥тики. « приводу цього  . ћаркс зазначав, що грош≥ присвоюють соб≥ пол≥тичну владу.

ƒал≥ мислитель зробив висновок, що держава й право Ї продуктами в≥дчуженоњ прац≥, ¤к≥ виникають у сфер≥ мате≠р≥ального виробництва. « допомогою права кап≥тал≥стичне су≠сп≥льство закр≥плюЇ фактичну нер≥вн≥сть, оск≥льки право в ньому спр¤моване на захист ≥нтерес≥в буржуаз≥њ. ј ¤кщо це так, то держава ≥ право протисто¤ть роб≥тничому класов≥. —по≠собом удосконаленн¤ таких держави ≥ права Ї революц≥¤, знищенн¤ приватноњ власност≥ та л≥кв≥дац≥¤ в≥дчуженоњ прац≥.

” 1845Ч1846 pp.  . ћаркс ≥ ‘. ≈нгельс видали свою працю "Ќ≥мецька ≥деолог≥¤", ¤ку досл≥дники назвали першою зр≥лою концепц≥Їю матер≥ал≥стичного розум≥нн¤ держави ≥ права. ” н≥й вс¤ ≥стор≥¤ сусп≥льного розвитку розгл¤далас¤ ¤к зако≠ном≥рний процес, у ¤кому визначна роль належала розвитков≥ виробничих в≥дносин.

“ут було визначено основн≥ аспекти, ¤к≥ згодом стали п≥д≠ірунт¤м теор≥њ так званого наукового комун≥зму: пон¤тт¤ "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤"; ≥де¤ класовоњ боротьби ¤к руш≥йноњ сили класового сусп≥льства; завданн¤ насильницькоњ революц≥њ щодо староњ державноњ влади; ≥де¤ диктатури про≠летар≥ату; теза про сп≥вв≥дношенн¤ базису й надбудови сусп≥льства. ќкр≥м зазначеного, у згадан≥й прац≥ походженн¤ держави пов'¤зувалос¤ з сусп≥льним под≥лом прац≥, виникнен≠н¤м приватноњ власност≥ та м≥ст, по¤вою антагон≥стичних клас≥в. ” держав≥ констатуЇтьс¤ сила пан≥вного класу, вол¤ ¤кого вт≥люЇтьс¤ у вигл¤д≥ державноњ вол≥ Ч закону. ѕраво, отже, скероване проти б≥льшост≥ людей, тому њхн¤ боротьба за право й свободи обірунтована.

” 1848 р. в "ћан≥фест≥ комун≥стичноњ парт≥њ" мислител≥ дали визначенн¤ держави ≥ права. Ќа њхню думку, держава Ч це пол≥тична орган≥зац≥¤, орган≥зоване насилл¤ одного класу над ≥ншими. ј право Ї введеною в закон волею пан≥вного класу, зм≥ст ¤коњ визначаЇтьс¤ матер≥альними умовами житт¤ цього класу.

ќтак ц≥ мислител≥ розробили класову теор≥ю держави ≥ права, ¤ка знайшла вт≥ленн¤ в багатьох економ≥чних творах  . ћаркса, зокрема в " ап≥тал≥". “ут в≥н ≥ще раз наголосив на взаЇмозв'¤зку м≥ж сусп≥льними й виробничими в≥дносинами та державою ≥ правом, зазначив, що основою вс≥х сусп≥льних в≥дносин Ї виробнич≥ в≥дносини, назвав њх базисом сусп≥ль≠ства; решта ж в≥дносин, ус≥ форми сусп≥льноњ св≥домост≥, серед ¤ких пол≥тика, мораль, право, знаход¤тьс¤ в повн≥й залежност≥ в≥д базису ≥ ним визначаютьс¤.

ѕод≥њ у ‘ранц≥њ, пов'¤зан≥ з ѕаризькою комуною (18 берез≠н¤Ч28 травн¤ 1871 р.), дали новий поштовх розвитков≥ кому≠н≥стичноњ ≥деолог≥њ  . ћаркса ≥ ‘. ≈нгельса, ¤к≥ вир≥шили, що сусп≥льний розвиток передбачений' ними в≥рно ≥ в≥дбуваЇтьс¤, власне, за њхньою програмою.

” прац≥ "√ромад¤нська в≥йна у ‘ранц≥њ"  . ћаркс уже на≠пол¤гав на необх≥дност≥ зм≥ни форми держави з застосуван≠н¤м сили ≥ встановленн¤м диктатури пролетар≥ату. Ќа його думку, пол≥тична орган≥зац≥¤ ѕаризькоњ комуни мала значно б≥льше переваг, н≥ж парламентська республ≥ка. ¬ 1875 р. у " ритиц≥ √отськоњ програми"  . ћаркс, конкретизуючи дал≥ свою державно-правову концепц≥ю, зазначив, що м≥ж кап≥та≠л≥змом ≥ комун≥змом мусить бути перех≥дний пер≥од, а кому≠н≥стичне майбутнЇ у своЇму розвитку промине дв≥ фази.

1

Ќазва: ћарксистськ≥ погл¤ди на пол≥тику та державний устр≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1217 прочитано)