ѕол≥толог≥¤ > ћ≥сце ≥ роль орган≥зац≥й та рух≥в у сучасному розвитку украњнського сусп≥льства

ћ≥сце ≥ роль орган≥зац≥й та рух≥в у сучасному розвитку украњнського сусп≥льства

ћ≥сце ≥ роль орган≥зац≥й та рух≥в у сучасному розвитку украњнського сусп≥льства

“еоретично в громад¤нському сусп≥льств≥ обСЇднанн¤ громад¤н повинн≥ допомагати цим громад¤нам вир≥шувати своњ сп≥льн≥ проблеми, в≥дстоювати сп≥льн≥ ≥нтереси. якщо ц≥ ≥нтереси були пол≥тичними, створювалис¤ пол≥тичн≥ парт≥њ, ¤кщо профес≥йними Ц профсп≥лки. якщо ж громад¤ни мали ¤к≥сь ≥нтереси у сфер≥, де не лежить њх трудова книжка, вони можуть створювати громадськ≥ орган≥зац≥њ. ѕриблизно це передбачаЇ украњнське законодавство, ≥ в реЇстрац≥йних св≥доцтвах громадських орган≥зац≥й ¤к статутне завданн¤ вказують Узахист ≥нтерес≥в своњх член≥вФ. ≤нколи, за зах≥дним зразком, ц≥ орган≥зац≥њ називають УнедержавнимиФ, бо вони не Ї частиною орган≥в державноњ влади чи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, або Унекомерц≥йнимиФ, бо, ¤к правило, вони не отримують прибутку у своњй д≥¤льност≥.

ѕроте украњнськ≥ реал≥њ показують, що маючи однаковий юридичний статус Угромадська орган≥зац≥¤Ф, ≥снують дещо р≥зн≥ утворенн¤, що в≥др≥зн¤ютьс¤ метою, способами ф≥нансуванн¤, орган≥зац≥йною побудовою.
Ќайб≥льш близькими до класичноњ форми Ї обСЇднанн¤ за ≥нтересами ( за американською класиф≥кац≥Їю issue-oriented). ÷е сп≥лки ветеран≥в, клуби любител≥в кактус≥в, обСЇднанн¤ багатод≥тних с≥мей тощо. ÷¤ категор≥¤ включаЇ також наймасов≥шу орган≥зац≥ю Ц сп≥лку мисливц≥в та рибалок.  ожна з таких орган≥зац≥й маЇ обСЇднуюче начало, корпоративн≥ ≥нтереси, ≥ покликана боротис¤ за ц≥ корпоративн≥ ≥нтереси, нехай нав≥ть на шкоду ≥ншим соц≥альним групам.  ожне обСЇднанн¤ за ≥нтересами маЇ б≥льш-менш ф≥ксоване членство, ≥ тому базове ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ складають членськ≥ внески. ƒе¤ким орган≥зац≥¤м допомагаЇ держава, ¤кщо вважаЇ, що ц≥ орган≥зац≥њ краще подбають про њх член≥в, н≥ж власне сама держава. ÷е стосуЇтьс¤ тих випадк≥в, коли громадська орган≥зац≥¤ обСЇднуЇ громад¤н, турбота про ¤ких включена до державних чи м≥сцевих програм.
≤нша категор≥¤ Ц громадськ≥ орган≥зац≥њ, що провод¤ть д≥¤льн≥сть, ¤ка спр¤мована в першу чергу не на член≥в таких орган≥зац≥й, а на широк≥ маси населенн¤. Ќазвемо так≥ орган≥зац≥њ сусп≥льно корисними (дл¤ американц≥в це policy-oriented), хоча оц≥нка њх робота часто буваЇ протилежною у р≥зних член≥в того самого сусп≥льства. Ќайб≥льше представлена ц¤ категор≥¤ анал≥тичними центрами. “акож Ї серв≥сн≥ орган≥зац≥њ, асоц≥ац≥њ спри¤нн¤ чомусь, благод≥йн≥ фонди. —аме цей тип орган≥зац≥й викликаЇ дискус≥њ. ќск≥льки так≥ орган≥зац≥њ не Ї масовими, вони не збирають членських внеск≥в, ≥ тому змушен≥ шукати кошти де≥нде. ¬ результат≥ так≥ орган≥зац≥њ спр¤мовують свою д≥¤льн≥сть на щось середнЇ м≥ж тим, що бажали засновники, ≥ тим, на що були знайден≥ кошти. ” б≥дн≥й ”крањн≥ проф≥нансувати сусп≥льно корисну д≥¤льн≥сть можуть або громад¤ни, а таких мало, або б≥знес, або державний бюджет, або ≥ноземц≥. Ќаск≥льки в≥домо автору, на сьогодн≥ не заф≥ксовано реальних прецедент≥в, коли украњнськ≥ громад¤ни надавали вагому ф≥нансову допомогу дл¤ роботи сусп≥льно корисних ≥нституц≥й. ”крањнський б≥знес надаЇ таку допомогу в к≥лькох випадках. ѕерший Ц коли це стаЇ каналом дл¤ приховуванн¤ доход≥в, зниженн¤ податк≥в чи в≥дмиванн¤ кошт≥в. ≤нший Ц коли така громадська орган≥зац≥¤ захищаЇ ≥нтереси в≥дпов≥дного б≥знесу. ѕрецеденти Ї, але про сусп≥льну користь говорити можна не завжди. ѕерегл¤нувши державн≥ бюджети ”крањни чи бюджети окремих м≥ст, можна знайти факти п≥дтримки сусп≥льно корисних громадських орган≥зац≥й. ¬елика частина з них стала предметом розсл≥дуванн¤  –”, податковоњ м≥л≥ц≥њ, чи депутатських ком≥с≥й. якщо влада таким чином не хоче ощасливити когось ≥з своњх родич≥в, то кошти вид≥л¤ютьс¤ ≥нституц≥¤м, ¤к≥ обслуговують в≥дпов≥дний орган влади, працюючи ¤к ”правл≥нн¤ внутр≥шньоњ пол≥тики чи ѕ–-служба. ѕроте Ї усп≥шний досв≥д функц≥онуванн¤ ≤нститут≥в розвитку м≥ста, молод≥жних центр≥в зайн¤тост≥ тощо. ѕроте важко називати ц≥ орган≥зац≥њ УнедержавнимиФ.

Ќайб≥льш контраверс≥йним та дискутивним стало ф≥нансуванн¤ украњнських громадських орган≥зац≥й за рахунок ≥ноземних кошт≥в. ≤ноземн≥ ур¤дов≥ агенц≥њ та приватн≥ фонди ф≥нансують ≥ обСЇднанн¤ за ≥нтересами, але ц¤ допомога розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж членами таких сп≥лок або використовуЇтьс¤ дл¤ зм≥цненн¤ апарат≥в в≥дпов≥дних орган≥зац≥й. ™ ≥ негативн≥ приклади, але в наскр≥зь корумпованому сусп≥льств≥ в≥д цього н≥куди не под≥нешс¤.
ƒосить активно ≥ноземн≥ кошти вид≥л¤ютьс¤ ≥ сусп≥льно корисним орган≥зац≥¤м. ” м≥жнародних орган≥зац≥й, ≥ноземних держав, з одного боку, ≥ у украњнськоњ влади, з ≥ншого, завжди ≥снували розб≥жност≥ щодо розум≥нн¤ того, що ж таке сусп≥льна користь дл¤ ”крањни. ќстанн≥м часом ц≥ протир≥чч¤ загострилис¤. ƒержава намагаЇтьс¤ регулювати цю сферу в≥дносин законодавчо, ≥ приймаЇ нов≥ регул¤тивн≥ акти про використанн¤ м≥жнародноњ техн≥чноњ допомоги. «а два м≥с¤ц≥ до вибор≥в  абм≥н приймаЇ постанову, ¤ка говорить, що кожна програма м≥жнародноњ техн≥чноњ допомоги повинна мати украњнського бенеф≥ц≥ар≥¤ Ц державний орган. “обто лише держава може визначати, що Ї сусп≥льно корисним дл¤ ”крањни. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ до цього часу не змогли сказати своЇњ в≥дпов≥д≥ на виклик держави. «вичайно, в д≥¤х  абм≥ну Ї рац≥¤. ”р¤д маЇ певне в≥дношенн¤ до волеви¤вленн¤ вс≥х громад¤н п≥д час вибор≥в, а громадськ≥ орган≥зац≥њ представл¤ють лише частину сусп≥льства. ѕроте ¤кщо громадська орган≥зац≥¤ зареЇстрована зг≥дно закону, проводить свою статутну д≥¤льн≥сть, чому ж вона не може залучити дл¤ цього м≥жнародну техн≥чну допомогу?
«вичайно, в ц≥й сфер≥ накопичилас¤ маса проблем. «начна частина м≥жнародних орган≥зац≥й працюють неадекватно до украњнських реал≥й. —усп≥льно корисн≥ орган≥зац≥њ стали джерелом кадр≥в дл¤ пол≥тичних парт≥й, орган≥в влади, м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

ƒ≥¤льн≥сть м≥жнародних фонд≥в породила в ”крањн≥ ще один вид громадських орган≥зац≥й Ц Угрантоњд≥вФ (grant-oriented). ’оча доц≥льно говорити не про орган≥зац≥њ, а персонал≥њ, ¤к≥ створюють масу ф≥ктивних Ќƒќ Уп≥д грантиФ, ≥ Уробл¤тьФ все, на що вид≥л¤ютьс¤ кошти. Ѕагато хто з таких людей маЇ ун≥кальн≥ зд≥бност≥ по написанню за¤вок та зв≥т≥в, хоча про њх бурхливу д≥¤льн≥сть н≥хто, кр≥м власне донор≥в так ≥ не знаЇ. «розум≥ло, що д≥¤льн≥сть таких орган≥зац≥й даЇ змогу влад≥ чи ворогам громад¤нського сусп≥льства наводити негативн≥ приклади ≥ обірунтовувати репресивн≥ д≥њ.

¬исновки

« вищенаведеного можна зробити наступн≥ висновки:

√ромадськ≥ об'Їднанн¤ ≥ рухи, њх д≥¤льн≥сть Ї основою громад¤нського сусп≥льства, системою в≥льних соц≥альних форм життЇд≥¤льност≥ людей, ¤к≥ функц≥онують нар≥вн≥ з парт≥йною формою соц≥ально-пол≥тичного бутт¤. ѓх соц≥ально-пол≥тичне призначенн¤ пол¤гаЇ насамперед у тому, що вони допомагають люд¤м у розв'¤занн≥ проблем повс¤кденного житт¤, в≥дкривають широк≥ можливост≥ дл¤ ви¤вленн¤ сусп≥льно-пол≥тичноњ ≥н≥ц≥ативи, зд≥йсненн¤ функц≥й самовр¤дуванн¤.

ƒержава створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ д≥¤льност≥ ус≥х громадських об'Їднань. Ќе п≥дл¤гають легал≥зац≥њ об'Їднанн¤, метою ¤ких Ї зм≥на конституц≥йного ладу шл¤хом насильства, п≥дрив безпеки держави д≥¤льн≥стю на користь ≥ноземних держав, пропаганда в≥йни, насильства чи жорстокост≥, фашизму та неофашизму, розпалюванн¤ нац≥ональноњ та рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, створенн¤ незаконних воЇн≥зованих формувань.

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ класиф≥кують за р≥зними критер≥¤ми. «а структурною орган≥зац≥Їю (мета, статут, членство тощо) њх под≥л¤ють на масов≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, громадськ≥ самод≥¤льн≥ органи та громадськ≥ рухи.

—писок використаноњ л≥тератури

Ѕодуен ∆. ¬ступ до пол≥толог≥њ. Ц  ., 1995.

Ѕрегеда ј. ё. ѕол≥толог≥¤ : Ќавч.-метод, пос≥бник дл¤ самост. вивч. дисц. Ц  ., 1999.

Ќ≥коненко ¬. M. ѕол≥толог≥¤.  урс лекц≥й. -“ерноп≥ль, 1992.

ќснови пол≥толог≥њ: ѕ≥дручник / «а ред. ‘.ћ. ирилюка. Ц  ., 1995.

ќснови пол≥толог≥њ /  ирилюк ‘.ћ.,  орж ћ.0Д ‘ед≥рко ≤.ѕ. та ≥н.;«а ред. ‘.ћ.  ирилюка. Ц  ., 2000.

ќснови пол≥тичноњ науки:  урс лекц≥й (у 4 ч.) / «а ред. Ѕ.  ухти. Ц Ћьв≥в, 1997.

ѕ≥ча ¬.ћ., ’ома Ќ.ћ. ѕол≥толог≥¤.  онспект лекц≥й. - ., 1999.

—киба ¬.…. ѕол≥толог≥¤. “еор≥¤ ≥ методика навчального курсу. Ц  ., 1992.

1

Ќазва: ћ≥сце ≥ роль орган≥зац≥й та рух≥в у сучасному розвитку украњнського сусп≥льства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (811 прочитано)