ѕол≥толог≥¤ > ѕол≥тична рег≥онал≥зац≥¤ ”крањни

ѕол≥тична рег≥онал≥зац≥¤ ”крањни

–ег≥они ”крањни Ч ¤вище, породжене адм≥н≥стративним управл≥нн¤м територ≥Їю крањни. –ег≥они позбавлен≥ субТЇктност≥, оск≥льки ними керуЇ адм≥н≥стративний апарат центральноњ влади, а рег≥ональних громад, ¤к≥ т≥льки ≥ можуть бути субТЇктами самовр¤дуванн¤, не ≥снуЇ в принцип≥. як самост≥йн≥ суб'Їкти можна розгл¤дати лише м≥ськ≥ громади.

”середин≥ адм≥н≥стративноњ традиц≥њ процеси рег≥онал≥зац≥њ ≥ взаЇмод≥њ рег≥он≥в розгл¤даютьс¤ ¤к базов≥ дл¤ самов≥дтворенн¤ адм≥н≥стративного ресурсу, зв≥дси пост≥йний ≥нтерес до рег≥ональноњ теми. –азом з тим, рег≥ональна тематика може бути побудована ≥ на ≥нших у¤вленн¤х про рег≥они Ч ¤к б≥льш масштабна просторова структура тих чи ≥нших св≥тових ¤вищ.

«агальн≥ зауваженн¤ щодо теор≥њ рег≥онал≥зац≥њ

–ег≥онал≥зац≥¤ в геопол≥тичному (крањнному) фокус≥ Ч п≥дх≥д учорашнього дн¤, ¤кий може бути не зовс≥м коректним при обговоренн≥ питань майбутнього. –озгл¤д крањни з позиц≥й р≥зних њњ рег≥он≥в не враховуЇ фактора внутр≥шньопол≥тичноњ ситуац≥њ. ѕрогноз виходить з у¤вленн¤ про те, що було б ¤кби ел≥та н≥чого не робила.

–ег≥онал≥зац≥¤ в геоеконом≥чному сенс≥ Ч п≥дх≥д сьогодн≥шн≥х глобал≥ст≥в Ч це рег≥онал≥зац≥¤ через ≥нфраструктуру управл≥нн¤, ¤ка надбудовуЇтьс¤ над державними ≥нститутами. “ут потр≥бно розр≥зн¤ти зони, охоплен≥ т≥Їю чи ≥ншою ≥нфраструктурою, ≥ зони поза нею. ¬ геоеконом≥чному фокус≥ рег≥они перестають бути просторовими, не мають б≥льше однозначного сп≥вв≥днесенн¤ з под≥лом св≥ту на крањни. « розвитком ф≥нансовоњ, транспортноњ, комун≥кац≥йноњ та ≥нших ≥нфраструктур св≥т стаЇ мережним. ¬ цьому сенс≥ можна говорити про вузли ≥нфраструктури (наприклад Ч м≥ста) та локуси (наприклад, зони охопленн¤ зал≥зницею, покритт¤ моб≥льним звТ¤зком, зони д≥њ т≥Їњ чи ≥ншоњ банк≥вськоњ мереж≥). „ерез розвиток ≥нфраструктур та зростанн¤ њхньоњ вир≥шальноњ рол≥ в св≥т≥ в≥дбуваЇтьс¤ поширенн¤ технолог≥й через проникненн¤ ≥нфраструктур з боку найрозвинен≥ших крањн св≥ту.

Ќа геокультурному р≥вн≥ рег≥онал≥зац≥¤ ¤к реальне просторове у¤вленн¤ взагал≥ зникаЇ. ” геокультурному фокус≥ глобал≥зац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ у в≥ртуальному простор≥, через ≥нформац≥йн≥ мереж≥. √оловний ресурс Ч нов≥ знанн¤, а головне завданн¤ геокультурного фокусу Ч пропозиц≥¤ цив≥л≥зац≥йноњ парадигми, нових сенс≥в житт¤ дл¤ людства. Ќа особливу увагу заслуговують технолог≥њ поширенн¤ мови, культури, етики. « розповсюдженн¤м по св≥ту компТютерних програм та по¤вою ≤нтернет можливо говорити про поширенн¤ мов та культури у спос≥б, що не привТ¤заний до територ≥њ. „ерез грантов≥ мереж≥, мереж≥ осв≥тнього обм≥ну, системи профп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ поширенн¤ не т≥льки англ≥йськоњ мови, але ≥ повТ¤заних з нею культури та технолог≥й. „ерез рекламу в≥дбуваЇтьс¤ поширенн¤ стандарт≥в споживанн¤. « розвитком у ’’ стол≥тт≥ св≥товоњ ≥ндустр≥њ к≥нематографу можливо говорити про поширенн¤ етики принципово новим способом Ч через повед≥нков≥ стереотипи в типолог≥зован≥й сюжетн≥й драматург≥њ к≥ноф≥льм≥в.

ќтже в геопол≥тичному фокус≥ в≥дбуваЇтьс¤ конкуренц≥¤ за природн≥ ресурси Ч так≥ ¤к територ≥¤ (положенн¤, вих≥д до мор≥в ≥ т.д.), корисн≥ копалини, населенн¤, та засоби роботи з ними (промислов≥ обТЇкти, машини, техноструктури).

¬ геоеконом≥чному фокус≥ в≥дбуваЇтьс¤ конкуренц≥¤ за штучн≥ ресурси, що мають мережний характер: транспортна, ф≥нансова, комун≥кац≥йна, осв≥тн¤ (на в≥дтворенн¤ ресурс≥в), наукова (прикладного характеру), ≥нформац≥йна ≥нфраструктури.

¬ геоекультурному фокус≥ в≥дбуваЇтьс¤ конкуренц≥¤ за цив≥л≥зац≥йн≥ проекти: мову, рел≥г≥ю, культурн≥ стереотипи повед≥нки (к≥нематограф, компТютерн≥ ≥гри, реклама), культуру управл≥нн¤ та орган≥зац≥њ, наукову (фундаментального характеру), осв≥тню (розвитку ресурс≥в) ≥нфраструктури.

√еопол≥тичний, геоеком≥чний та геокультурний фокуси конкуренц≥њ ≥снували завжди, але до ’’ стол≥тт¤ дом≥нував геопол≥тичний. ¬ ’’ стол≥тт≥ Ч пануЇ геоеконом≥чний, результати чого про¤вилис¤ в к≥нц≥ стол≥тт¤. ј надал≥ все б≥льше буде дом≥нувати геокультурний фокус.  онкуренц≥¤ в будь-¤кому з фокус≥в маЇ передбачати на¤вн≥сть ресурс≥в попередн≥х тип≥в Ч наприклад, щоб усп≥шно конкурувати в геоеконом≥чному фокус≥, потр≥бно л≥дерство в геопол≥тичному, а щоб усп≥шно конкурувати в геокультурному, потр≥бно л≥дерство ¤к в геопол≥тичному, так ≥ в геоеконом≥чному.

“ип створенн¤, в≥дтворенн¤ та експанс≥њ у кожному з цих фокус≥в принципово р≥зний. ¬ геопол≥тичному Ч матер≥альний тип експанс≥њ, що жорстко повТ¤заний з географ≥чними умовами територ≥њ. ¬ геоеконом≥чному Ч мережний тип експанс≥њ, що привТ¤заний до под≥лу св≥ту на держави. ¬ геокультурному фокус≥ Ч мережний тип експанс≥њ у в≥ртуальних просторах, що привТ¤заний до культур цив≥л≥зац≥йного характеру.

—ьогодн≥шн≥ в≥тчизн¤н≥ досл≥дники дуже детально вивчають геопол≥тичний фокус, ¤кий дозвол¤Ї б≥льш-менш адекватно описувати ≥стор≥ю до середини ’’ стол≥тт¤. јле дал≥ розгл¤д под≥й в геопол≥тичному фокус≥ не Ї адекватним. Ќакладенн¤ одна на одну рег≥ональних структур р≥зних фокус≥в: геопол≥тичного, геоеконом≥чного ≥ геокультурного Ч даЇ можлив≥сть представникам кожного з фокус≥в ≥нтерпретувати св≥т усередин≥ своЇњ рег≥ональноњ структури. ≤ виб≥р т≥Їњ або ≥ншоњ структури пов'¤заний з вибором онтолог≥чноњ модел≥ повед≥нки в т≥й або ≥нш≥й епос≥: попередньоњ, тепер≥шньоњ або майбутньоњ. ¬ ≥деал≥, ≥сторичний суб'Їкт повинен одночасно забезпечувати субТЇктн≥сть та л≥дерство в кожному фокус≥. ќднак слабк≥ за ц≥л¤ми, нерефлексивн≥ ≥ малокомпетентн≥ ел≥ти не здатн≥ до складних у¤влень. ¬они, ¤к правило, прагнуть до спрощень, результатом чого Ї одном≥рн≥ доктрини ≥ стратег≥њ, зокрема що стосуЇтьс¤ рег≥он≥в.

“ому в геопол≥тичному фокус≥ варто розр≥зн¤ти глобальний р≥вень, рег≥ональний (дек≥лька крањн), нац≥ональний та субрег≥ональний. “е, що в нас називаЇтьс¤ рег≥онами крањни, насправд≥ Ї субрег≥ональним р≥внем баченн¤ св≥тових геопол≥тичних процес≥в. Ќеобх≥дно оперувати зонами поширенн¤ ≥нфраструктур (вузлами та локусами), ¤кщо ми хочемо хоча б що-небудь зрозум≥ти в≥дносно геоеконом≥чного фокусу сьогоденн¤. Ѕ≥льше того, необх≥дно оперувати цив≥л≥зац≥йними процесами взаЇмоповТ¤заного поширенн¤ мови-культури-технолог≥й-етик у в≥ртуальних просторах Ц через телебаченн¤, рад≥о, ≤нтернет, компТютерн≥ ≥гри та рекламу, Ч ¤кщо ми хочемо зрозум≥ти, де формуютьс¤ нов≥ геокультурн≥ реальност≥. ѕри цьому сл≥д памТ¤тати, що дом≥нуючим фактором рег≥онал≥зац≥њ сьогодн≥ Ї не геопол≥тичн≥ умови, а геоеконом≥чн≥ Ч ≥нфраструктурне зонуванн¤ св≥ту.

“аким чином, рег≥онал≥зац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки ¤к обТЇктивний процес, а, значною м≥рою, ¤к субТЇктивний. “обто рег≥онал≥зац≥¤ залежить в≥д того, нос≥Їм ¤ких у¤влень Ї нац≥ональна ел≥та крањни (в позиц≥њ рег≥ональноњ, нац≥ональноњ та субрег≥ональноњ), чи Ї у нењ геоеконом≥чн≥ стратег≥њ, чи розвиваютьс¤ геокультурн≥ у¤вленн¤.

”крањна в процесах рег≥онал≥зац≥њ св≥ту

” рад¤нськ≥ часи ”крањна була менш пров≥нц≥Їю, н≥ж зараз, оск≥льки ми були причетн≥ до цив≥л≥зац≥йного проекту. ’оча й неусп≥шного, але загальноцив≥л≥зац≥йного. ¬нутр≥шнЇ протисто¤нн¤ з рад¤нським режимом у душ≥ кожноњ людини породжувало оп≥р ≥ енергетику подоланн¤ бар'Їр≥в. —ьогодн≥ пров≥нц≥ал≥зм зведений у ранг державноњ пол≥тики суверен≥тету.

ѕроект Ђнезалежн≥стьї ви¤вивс¤ зведеним до трьох складових Ч росту добробуту окремих громад¤н (ол≥гарх≥зац≥¤), боротьби за украњнську мову (украњн≥зац≥¤) ≥ торг≥вл≥ геопол≥тичним положенн¤м (гра на протир≥чч¤х м≥ж ™вропою, —Ўј ≥ –ос≥Їю).

ќл≥гарх≥зац≥¤ була насл≥дком того способу ≥ тих мотив≥в, завд¤ки ¤ким незалежн≥сть ”крањни в≥дбулас¤. Ќ≥¤кого св≥домого вибору державного проекту дл¤ б≥льшост≥ украњнськоњ ел≥ти не було. Ѕула прим≥тивна оптова угода по утил≥зац≥њ збиткового п≥дприЇмства Ђ”крањнаї, коли його здобувають ц≥лком, под≥л¤ють на частини ≥ збувають. якби в тод≥шньоњ бюрократичноњ навколоб≥знесовоњ ел≥ти цього мотиву не було, незалежн≥сть не в≥дбулас¤ б. “е, що ≥деал≥сти-пол≥тики цього не розум≥ють, намагаючись приписати заслугу здобутт¤ незалежност≥ соб≥, Ч проблема, з ¤кою њм ще доведетьс¤ з≥штовхнутис¤, ¤кщо њхн≥й представник стане президентом.

 ≥лька родин, побачивши можлив≥сть отримати оптом пол≥тичний контроль над територ≥Їю, прот¤гом дес¤ти рок≥в по тому збер≥гали цей контроль над збитковою в економ≥чному план≥ територ≥Їю. ƒл¤ самозбереженн¤ на продаж п≥шов спочатку ¤дерний статус, пот≥м стратег≥чн≥ бомбардувальники, ≥нфраструктура, дал≥ Ц стратег≥чн≥ п≥дприЇмства п≥вденних ≥ сх≥дних рег≥он≥в, пот≥м п≥шла здача частин територ≥њ. ” форм≥ ™≈ѕ поставлене питанн¤ про часткову здачу в оренду суверен≥тету крањни. ≤ тут немаЇ н≥¤коњ змови або зрадництва Ч усе в≥дбуваЇтьс¤ гласно, привселюдно, при повн≥й нездатност≥ що-небудь зм≥нити з боку ≥деал≥ст≥в-пол≥тик≥в та сусп≥льства. ¬ цьому контекст≥ под≥л держави на рег≥они сьогодн≥ Ц лише спос≥б передпродажноњ п≥дготовки крањни.

–азом з тим у загальноцив≥л≥зац≥йному план≥ в украњнськоњ мови немаЇ майбутнього. ≤снують так≥ н≥ш≥ дл¤ мов Ч китайськоњ (≥Їрогл≥ф≥чна мова), санскриту (≥деально лог≥чно ≥ структурно побудована мова), англ≥йськоњ (мова м≥жнац≥онального сп≥лкуванн¤). ћожливо збережутьс¤ спец≥альн≥ мови Ч латина дл¤ медик≥в, французька дл¤ кул≥нар≥в ≥ т.п. ” рос≥йськоњ й украњнськоњ немаЇ н≥ш, ≥ нос≥њ цих мов њх не створюють.

« точки зору мовних процес≥в, нин≥шн¤ нац≥ональна ел≥та вир≥шуЇ проблеми попередн≥х ≥сторичних пер≥од≥в, тому украњнська мова не спираЇтьс¤ на жодну з сильних основ Ч н≥ на розвинуту технолог≥ю, н≥ на потужну культуру, н≥ на привабливу етику. Ќац≥ональна ел≥та Ї технолог≥чно в≥дсталою ≥ не маЇ на мет≥ технолог≥чного прориву.  ультуропол≥тика нац≥ональноњ ел≥ти Ї вторинна на онтолог≥чному р≥вн≥. Ќац≥ональна ел≥та Ї нос≥Їм марг≥нальноњ етики (здирництво, корупц≥¤, кум≥вство, др≥бТ¤зков≥сть). Ќац≥ональна ел≥та формуЇ наступне покол≥нн¤ ел≥ти вин¤тково в ≥деолог≥чному, а не в ц≥льовому аспект≥, оск≥льки не готуЇ його до нових св≥тових виклик≥в, до нових глобальних процес≥в. ѕ≥дготовлен≥ нею наступники змушен≥ будуть в≥дмовитис¤ в≥д њњ старих ц≥лей та ц≥нностей.

1	2	3

Ќазва: ѕол≥тична рег≥онал≥зац≥¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1202 прочитано)