ѕол≥толог≥¤ > ѕол≥тичний маркетинг

ѕол≥тичний маркетинг

ѕЋјЌ

ѕол≥толог≥¤ ≥ њњ функц≥њ.

—утн≥сть ≥ головний зм≥ст пол≥тичного маркетингу.

—п≥вв≥дношенн¤ предмет≥в досл≥дженн¤ пол≥тичного маркетингу й соц≥олог≥њ.

ѕол≥тичний маркетинг ≥ коло соц≥альних ≥ пол≥тичних процес≥в та ¤вищ, що в≥л охоплюЇ.

–оль соц≥олог≥в у пол≥тичному маркетингу.

ѕол≥толог≥¤ Ц це наука про законом≥рност≥ й тенденц≥њ функц≥онуванн¤ ≥ розвиток пол≥тики, пол≥тичних систем та окремих пол≥тичних ≥нститут≥в, њх взаЇмод≥ю з р≥зними п≥дсистемами сусп≥льства.

Ќин≥ терм≥н Упол≥толог≥¤Ф вживаЇтьс¤ здеб≥льшого в крањнах колишнього —–—–, а в ≥нших крањнах застосовуЇтьс¤ терм≥н Упол≥тичн≥ наукиФ, ¤кий обТЇднуЇ пол≥тичну ф≥лософ≥ю, пол≥тичну соц≥олог≥ю ≥ пол≥тичну психолог≥ю.

Ќа сучасному етап≥ проблематика пол≥толог≥њ т≥сно перепл≥таЇтьс¤ з проблематикою соц≥олог≥њ.

«ах≥дн≥ пол≥тологи –.Ѕенд≥кс ≥ —.Ћ≥псет розр≥зн¤ють пол≥толог≥ю ≥ соц≥олог≥ю на т≥й п≥дстав≥, що перша вивчаЇ вплив держави на сусп≥льство, а друга Ц вплив сусп≥льства на державу. ќтже, пол≥толог≥¤ нин≥ зводитьс¤ до одного з п≥дрозд≥л≥в соц≥олог≥њ Ц соц≥олог≥њ пол≥тики, ¤ка виконуЇ так≥ функц≥њ:

описову, суть ¤коњ пол¤гаЇ в констатац≥њ факт≥в пол≥тичноњ реальност≥, на п≥дстав≥ чого можна отримати в≥дпов≥дь, ¤кою Ї ц¤ реальн≥сть;

по¤снювальну, що даЇ змогу зрозум≥ти суть пол≥тичних ¤вищ, причини њх виникненн¤, законом≥рност≥ функц≥онуванн¤;

прогностичну, ¤ка зводитьс¤ до передбаченн¤, ¤кою буде пол≥тична д≥¤льн≥сть у майбутньому (наприклад, прогноз щодо усп≥ху на виборах);

≥нструментальну, ¤ка пол¤гаЇ в розробц≥ певних проект≥в прийн¤тт¤ р≥шень дл¤ дос¤гненн¤ конкретного пол≥тичного результату;

≥деолог≥чну, що ор≥ЇнтуЇ на виб≥р певноњ системи ≥деолог≥чних ц≥нностей. ¬она даЇ змогу зрозум≥ти, ¤ким чином уникнути фальшивих, безглуздих ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

ќдне з практичних застосувань сучасноњ соц≥олог≥њ Ч пол≥тичний маркетинг. ÷¤ проблематика поки розроблена не надто глибоко.

ќтже, в чому пол¤гаЇ сутн≥сть пол≥тичного маркетингу? якщо говорити про маркетинговий п≥дх≥д у принцип≥, то в≥н виходить з того, що ≥снуЇ ринок ¤к найважлив≥ший ≥нститут демократичного сусп≥льства, своЇр≥дний механ≥зм, ¤кий поЇднуЇ покупц≥в (пред'¤вник≥в попиту) ≥ продавц≥в (постачальник≥в) окремих товар≥в ≥ послуг. ј сама маркетингова концепц≥¤ грунтуЇтьс¤ на тому, що виробник, постачальник вивчають попит ≥ задовольн¤ють його, використовуючи дл¤ просуванн¤ товар≥в ≥ послуг спец≥ально розроблен≥ технолог≥њ.

«в≥дси специф≥ка маркетингового п≥дходу, ¤кий давно "напрошуЇтьс¤" до прикладноњ соц≥олог≥њ. јдже маркетинг передбачаЇ таку посл≥довн≥сть операц≥й: а) необх≥дно вивчити ринок, споживача; б) пот≥м потр≥бно розробити спец≥альн≥ методи, прийоми, технолог≥њ дл¤ виконанн¤ певних завдань, просуванн¤ ¤кихось послуг або товар≥в; в) дал≥ сл≥д реал≥зувати, вт≥лити ц≥ методи, технолог≥њ у практику, в процес≥ д≥¤льност≥ на певному ринку. Ќа жаль, соц≥ологи, претендуючи на активну участь у соц≥альному, економ≥чному, пол≥тичному житт≥ сусп≥льства, нер≥дко завершують свою роботу на першому етап≥, в≥ддаючи замовников≥ отриман≥ цифри й анал≥тичний зв≥т без особливих рекомендац≥й ≥ технолог≥й.

÷е сьогодн≥ найпом≥тн≥ше на приклад≥ так званого соц≥ального маркетингу (де¤к≥ фах≥вц≥ говор¤ть про соц≥ально-пол≥тичний маркетинг, ≥нш≥ виокремлюють маркетинг пол≥тичний ¤к розд≥л соц≥ального тощо, проте зрозум≥ло, що р≥ч не в п≥дход≥ до класиф≥кац≥њ, принаймн≥ не лише в ньому). ѕ≥д соц≥альним маркетингом (або маркетингом у соц≥альн≥й сфер≥) розум≥ють концепц≥њ, п≥дходи й технолог≥њ, пов'¤зан≥ з комплексним розв'¤занн¤м певних соц≥альних проблем, реал≥зац≥Їю соц≥альних програм, прийн¤тт¤м населенн¤м ¤кихось соц≥альних ≥дей, п≥дход≥в, ор≥Їнтац≥й.

ѕрим≥ром, останн≥ми роками на «аход≥ активно розвиваЇтьс¤ соц≥альний маркетинг п≥д час розв'¤занн¤ осв≥тн≥х та еколог≥чних проблем, у раз≥ реал≥зац≥њ програм з боротьби ≥з наркоман≥Їю, алкогол≥змом, пал≥нн¤м; п≥д час розв'¤занн¤ проблем, пов'¤заних ≥з громад¤нськими правами людини; у процес≥ розробленн¤ й реал≥зац≥њ р≥зноман≥тних форм соц≥ального захисту населенн¤ тощо. Ќа в≥дм≥ну в≥д своњх зах≥дних колег, украњнськ≥ соц≥ологи поки вельми слабко залучен≥ до такоњ д≥¤льност≥. ќтже, кр≥м пол≥тичного маркетингу, соц≥ологам ще потр≥бно багато чого вчитис¤ у маркетолог≥в, запозичуючи њхн≥ п≥дходи до розв'¤занн¤ тих чи тих проблем.

ѕочавши розвиватис¤ на ринку товар≥в ≥ послуг, маркетинговий п≥дх≥д поступово "перебазувавс¤" до некомерц≥йноњ сфери, оск≥льки ≥ тут, ¤к ви¤вилос¤, багато процес≥в будуютьс¤ на використанн≥ ринкових п≥дход≥в ≥ механ≥зм≥в. Ќайч≥тк≥ше в цьому сенс≥ вир≥зн¤лис¤ пол≥тичн≥ процеси в демократичному сусп≥льств≥. Ќе будемо надто заглиблюватис¤ в ≥стор≥ю питанн¤, наголосимо лише, що "ринок влади" ви¤вивс¤ вельми схожим ≥з ринком товар≥в ≥ послуг.

ѕричому найч≥тк≥ше ≥дењ пол≥тичного маркетингу сформулював французький соц≥олог ѕ.ЅурдьЇ, ¤кий розгл¤нув поле пол≥тики ¤к ринок, де ≥снують виробництво, попит ≥ пропозиц≥¤ продукту особливого штибу Ч пол≥тичних парт≥й, програм, думок, позиц≥й. ÷ентральне пон¤тт¤ його соц≥олог≥њ пол≥тики Ч пол≥тичне поле Ч Ї не що ≥нше, ¤к "м≥сце, де в конкурентн≥й боротьб≥ м≥ж агентами, котр≥ в нењ вт¤гуютьс¤, народжуЇтьс¤ пол≥тична продукц≥¤, проблеми, програми, анал≥зи, коментар, концепц≥њ, под≥њ, з-пом≥ж ¤ких ≥ мають вибирати перес≥чн≥ громад¤ни, ¤ких зведено до становища "споживач≥в" ≥ ¤к≥ тим б≥льшою м≥рою ризикують пошитис¤ в дурн≥, чим в≥ддален≥ш≥ вони в≥д м≥сц¤ виробництва" [1, с. 182]. “ут, безумовно, йдетьс¤ про маркетинг у чистому вигл¤д≥, але застосований до пол≥тичноњ д≥¤льност≥.

“а обставина, що ѕ.ЅурдьЇ в≥дносить маркетинговий п≥дх≥д у пол≥тиц≥ до соц≥олог≥њ пол≥тики, а не до пол≥толог≥њ, ц≥лком виправдана. јдже головна розб≥жн≥сть м≥ж пол≥тологами й соц≥ологами у ставленн≥ до тлумаченн¤ пол≥тичних под≥й пол¤гаЇ саме в тому, що перш≥ спираютьс¤ на представницьку лог≥ку, тобто примат пропозиц≥њ, за висловом ≥ншого видатного французького соц≥олога ѕ.Ўампан¤, зг≥дно з ¤ким народ виступаЇ лише ¤к проста ≥нстанц≥¤, потр≥бна дл¤ обранн¤ орган≥в управл≥нн¤ й подальшого регулюванн¤ ними пол≥тичноњ гри; натом≥сть друг≥ Ч на пр¤му лог≥ку (або пр≥оритет попиту), зг≥дно з ¤ким пров≥дну роль у прийн¤тт≥ пол≥тичних р≥шень в≥д≥граЇ народ, вол¤ ¤кого наперед визнаЇтьс¤ законною [7].

…детьс¤, отже, про так звану концепц≥ю —усп≥льного вибору й в≥дпов≥дного формуванн¤ "ринковоњ" концепц≥њ пол≥тики: "виборц≥ впод≥бнюютьс¤ споживачам, пол≥тичн≥ парт≥њ та л≥дери Ч п≥дприЇмц¤м, що пропонують широкий виб≥р послуг ≥ менш≥ податки в обм≥н на голоси; пол≥тична пропаганда трансформуЇтьс¤ в комерц≥йну рекламу; ур¤дов≥ установи розгл¤даютьс¤ ¤к державн≥ ф≥рми, ≥снуванн¤ ¤ких залежить в≥д того, чи покриваЇ здобута внасл≥док њхньоњ д≥¤льност≥ пол≥тична п≥дтримка витрати на утриманн¤. ¬с¤ пол≥тична система розгл¤даЇтьс¤ —усп≥льним вибором ¤к г≥гантський ринок попиту ≥ пропозиц≥њ "сусп≥льних товар≥в ≥ послуг" [3, с. 19].

“акий п≥дх≥д до тлумаченн¤ пол≥тичних процес≥в у межах концепц≥њ —усп≥льного вибору даЇ нам п≥дстави дл¤ висновку: п≥д час анал≥зу процес≥в реал≥зац≥њ пол≥тичного маркетингу використовують маркетинговий, ринковий п≥дх≥д, застосовний до сфери пол≥тичноњ д≥¤льност≥ й грунтований головним чином на використанн≥ п≥д час вивченн¤ й регулюванн¤ в≥дпов≥дних процес≥в соц≥олог≥чних п≥дход≥в, метод≥в, технолог≥й.

ƒл¤ висв≥тленн¤ взаЇмозвТ¤зку предмет≥в соц≥олог≥њ й пол≥тичного маркетингу треба визначити основн≥ етапи зд≥йсненн¤ маркетинговоњ д≥¤льност≥ в сфер≥ пол≥тики. ”мовно можна вир≥знити ш≥сть основних етап≥в, складових процесу пол≥тичного маркетингу, на кожному з ¤ких у ньому з певною м≥рою ≥нтенсивност≥ беруть участь представники р≥зноман≥тних галузей знань Ч соц≥ологи, пол≥тологи, психологи, п≥арники, безпосередньо сам≥ пол≥тики (кажучи про роль соц≥олог≥њ у процес≥ реал≥зац≥њ пол≥тичного маркетингу, виходимо з того, що останн≥й ¤вл¤Ї собою певну сучасну м≥ждисципл≥нарну царину практичного докладанн¤ знань низки наук). ќтже, так≥ основн≥ етапи реал≥зац≥њ пол≥тичного маркетингу:

ј. ƒосл≥дженн¤ пол≥тичного ринку (переважно Ч соц≥ологи).

Ѕ. ‘ормуванн¤ й забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ пол≥тичноњ маркетинговоњ ≥нформац≥йноњ системи (соц≥ологи, пол≥тологи).

¬. ќц≥нюванн¤ становища пол≥тичного ринку й прогнозуванн¤ його розвитку (соц≥ологи, пол≥тологи, пол≥тики).

√. –озробленн¤ пол≥тичних проект≥в, технолог≥й, програм тощо (п≥арники, пол≥тологи, психологи, соц≥ологи).

ƒ. ѕол≥тичний паблик р≥лейшенз (п≥арники, пол≥тики).

≈. ”правл≥нн¤ пол≥тичним маркетингом Ч безпосередн¤ д≥¤льн≥сть з реал≥зац≥њ технолог≥й, проект≥в тощо (п≥арники, пол≥тики, пол≥тологи, соц≥ологи, зокрема т≥, хто в≥дстежуЇ переб≥г пол≥тичних процес≥в).

ћожна сперечатис¤ стосовно тих чи тих операц≥й маркетингу та значущост≥ в њх реал≥зац≥њ соц≥олог≥в. ѕроте ц≥лком очевидно, що, з одного боку, саме соц≥олог≥њ належить довол≥ значна к≥льк≥сть операц≥й, зд≥йснюваних у межах пол≥тичного маркетингу, з ≥ншого Ч саме зусилл¤ соц≥олог≥в у ц≥й справ≥ Ї первинними (нагадаЇмо, сутн≥сть маркетинговоњ концепц≥њ Ч у вивченн≥ ринку ≥ потреб споживач≥в ≥з метою подальшого задоволенн¤ њх).

ќдним ≥з важливих висновк≥в стосовно специф≥ки пол≥тичного маркетингу та рол≥ соц≥олог≥в у реал≥зац≥њ маркетинговоњ концепц≥њ у сфер≥ пол≥тики Ї те, що участь соц≥олог≥в в≥дкриваЇ перед ними дуже широке поле практичноњ д≥¤льност≥. јдже зрозум≥ло, ¤кщо у¤вити поле пол≥тики ¤к ринок, то до сфери уваги досл≥дник≥в потрапл¤Ї величезна к≥льк≥сть

1	2

Ќазва: ѕол≥тичний маркетинг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1940 прочитано)