ѕол≥толог≥¤ > —оц≥ал-демократична концепц≥¤ держави та демократ≥њ

—оц≥ал-демократична концепц≥¤ держави та демократ≥њ

ѕлан:

1. —оц≥альна демократ≥¤

2.  онцепц≥¤ економ≥чноњ демократ≥њ

3. —оц≥ал-демократична держава Ц ¤кою вона повинна бути

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури

—оц≥альна демократ≥¤

—оц≥ал-демократична ≥деолог≥¤ виникла на ≥де¤х ≈. Ѕерштейна про класову сп≥впрацю ≥ соц≥альн≥ реформи ¤к Їдиний шл¤х покращенн¤ соц≥ального становища дл¤ роб≥тничого класу. ќдним ≥з перших розгорнуте обірунтуванн¤ соц≥ал-демократичноњ ≥дењ зд≥йснив ≈. Ѕернштейн, ¤кого ≥нко≠ли називають батьком сучасноњ соц≥ал-демократ≥њ. ѕеру цього н≥мецького теоретика належать прац≥ Ђѕередумови соц≥ал≥зму ≥ завданн¤ соц≥ал-демократ≥њї (1899), Ђ„и можливий науковий соц≥ал≥зм?ї (1901), Ђ ласи ≥ класова боротьбаї (1904) та багато ≥нших. “еоретична позиц≥¤ Ѕернштейна т≥сно пов'¤зана з його пол≥тичною ор≥Їнтац≥Їю на реформи. Ќа в≥дм≥ну в≥д  . ћаркса, в≥н вважав неможливим завоюванн¤ пол≥тичноњ влади пролетар≥атом. —учасний пролетар≥ат, на думку Ѕернштейна, не дос¤г того р≥вн¤ пол≥тичноњ та моральноњ зр≥лост≥, ¤кий дозволив би йому управл¤ти сусп≥льними процесами, перебрати на себе всю повноту державноњ влади. «а Ѕернштейном, диктатура пролетар≥ату означатиме диктатуру клубних оратор≥в ≥ парт≥йних демагог≥в. ¬≥н гостро критикував абстрактн≥ марксистськ≥ положенн¤ про пролетар≥ат ¤к однор≥дну ц≥л≥сн≥сть, ф≥ксуючи р≥знор≥дн≥сть чисельно зростаючих соц≥альних груп, об'Їднаних п≥д ц≥Їю назвою. ѕерех≥д до соц≥ал≥зму може в≥дбутис¤ не внасл≥док революц≥њ, ¤ку Ѕернштейн слушно називав Ђпол≥тичним атав≥змом ≥ ознакою варварстваї, а лише через соц≥ал≥зац≥ю кап≥тал≥зму. Ќайближчими ц≥л¤ми роб≥тничого руху Ї, на його думку, боротьба пролетар≥ату за економ≥чн≥ й пол≥тичн≥ права. ѕроблеми економ≥чних прав в≥н пов'¤зував ≥з питанн¤м про приватну власн≥сть дл¤ кожного громад¤нина, акцентуючи на його прав≥ реал≥зувати св≥й соц≥альний ≥нтерес.

¬ажливим елементом економ≥чноњ концепц≥њ Ѕернштейна Ї теор≥¤ демократизац≥њ кап≥талу. ≈коном≥чн≥ перетворенн¤ кап≥тал≥стичного сусп≥льства на соц≥ал≥стичних засадах, на думку Ѕернштейна, мають в≥дбутис¤ завд¤ки розвитков≥ виробничих ≥ споживчих товариств, ¤к≥ демократизують економ≥ку, формують механ≥зми самовр¤дуванн¤ труд¤щих. ¬≥н в≥ддавав перевагу стих≥йному, еволюц≥йному розвитков≥ економ≥ки, основою орган≥зац≥њ ¤коњ Ї споживча ≥ виробнича кооперац≥¤, здатна вдосконалюватис¤ за ≥н≥ц≥ативою Ђзнизуї, утверджувати справжню демократ≥ю, тобто демократ≥ю, за ¤кою жоден клас не користуЇтьс¤ прив≥ле¤ми пор≥вн¤но з рештою сусп≥льства. ўоб дос¤гти такого сусп≥льного стану, необх≥дний певний р≥вень правосв≥домост≥ громад¤н. ѕравосв≥дом≥сть Ѕернштейн розгл¤дав ¤к ум≥нн¤ жити за законами, контролюючи своњ пристраст≥. јдже демократична форма правл≥нн¤ передбачаЇ високий ступ≥нь не лише свободи, а й в≥дпов≥дальност≥ дл¤ вс≥х. «а Ѕернштейном, чим довше у будь-¤к≥й сучасн≥й держав≥ д≥ють демократичн≥ ≥нститути, то б≥льше уваги прид≥л¤Їтьс¤ правам меншост≥. ѕарт≥йна боротьба втрачаЇ характер взаЇмноњ ненавист≥, а тому й житт¤ таких парт≥й позбавл¤Їтьс¤ пол≥тичних катастроф.

Ѕернштейн вважав, що м≥ж соц≥ал≥змом ≥ демократ≥Їю немаЇ пр≥рви. ƒемократ≥¤ ірунтуЇтьс¤ на визнанн≥ суверен≥тету особистост≥, а тому спри¤Ї њњ ≥нтелектуальному та моральному розвитков≥. ƒл¤ соц≥ал≥зму ¤к руху з удосконаленн¤ виробничих в≥дносин характерним Ї гуман≥стичне ставленн¤ до люди≠ни прац≥, њњ потреб та ≥нтерес≥в. «в≥дси назва його концепц≥њ Ч Ђдемократичний соц≥ал≥змї. —утн≥сть ≥дењ соц≥ал≥зму в тлумаченн≥ Ѕернштейна пол¤гаЇ в тому, що соц≥ал≥зм не означаЇ ¤когось реального сусп≥льного ладу (чи нав≥ть принциповоњ можливост≥ дос¤гненн¤ десь ≥ колись такого ладу). ¬одночас ≥де¤ соц≥ал≥зму Ї такою ≥деЇю, в≥р¤чи в ¤ку та ор≥Їнтуючись на ¤ку, труд¤щ≥ класи об'Їднують своњ сили, консол≥дуютьс¤, борютьс¤ за своњ права (за покращанн¤ матер≥альних умов ≥снуванн¤, вищу зароб≥тну платню, скороченн¤ робочого часу ≥ т. ≥н.) ≥ справд≥, реально виборюють кращ≥ умови ≥снуванн¤, вищу зароб≥тну платню, скороченн¤ робочого часу тощо в рамках певного сусп≥льного устрою. —ама ж ≥де¤ соц≥ал≥зму Ч це морально-етичний ≥деал. —аме в цьому сенс знаменитоњ формули Ѕернштейна Ђ ≥нцева мета Ч н≥що, рух Ч усеї.

« плином часу зах≥дна соц≥ал-демократ≥¤ дедал≥ активн≥ше простуЇ до л≥берал≥зму, в≥дход¤чи в≥д ≥деолог≥њ марксизму. Ќайхарактерн≥шими рисами п≥сл¤воЇнноњ соц≥ал-демократ≥њ стали в≥дкрит≥сть ≥ плюрал≥зм.

” 70-80-х рр. XX ст. соц≥ал-демократичн≥ парт≥њ ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, Ѕельг≥њ сформулювали у своњх програмних документах концепц≥ю самовр¤дного соц≥ал≥зму. “акий соц≥ал≥зм передбачаЇ залученн¤ вс≥х громад¤н сусп≥льства до процесу опрацюванн¤ й винесенн¤ р≥шень, кер≥вництва р≥зними сферами життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. ¬≥н актив≥зуЇ маси громад¤н, член≥в профес≥йних сп≥лок, громадських орган≥зац≥й, м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ÷≥ орган≥зац≥њ виступають ¤к пол≥тичн≥ парт≥њ. –озширюЇтьс¤ автоном≥¤ р≥зних сп≥лок, товариств ¤к у виробнич≥й, так ≥ в невиробнич≥й сферах. Ќа вс≥х р≥вн¤х зд≥йснюЇтьс¤ виборн≥сть в органи самовр¤дуванн¤, њхн¤ д≥¤льн≥сть знаходитьс¤ п≥д пост≥йним ‘≥лософ≥¤ соц≥ал-демократ≥њ закор≥нена в ≥де¤х теоретика-л≥берала  арла ѕоппера, в його концепц≥њ критичного рац≥онал≥зму. —аме ц≥Їю концепц≥Їю демократичн≥ соц≥ал≥сти обірунтовують в≥дкрит≥сть своЇњ доктрини, њхн≥м головним завданн¤м, за словами н≥мецького соц≥ал-демократа ”. Ћомара, стало в≥дмежуванн¤ в≥д наукового комун≥зму. ¬они вже визнають головну роль морал≥, свободи, справедливост≥ в розвитку ≥стор≥њ. ¬т≥ленн¤ в житт¤ цих ц≥нностей потребуЇ вольовоњ та моральноњ енерг≥њ людей, незалежно в≥д економ≥чного базису.

¬давшись до складноњ ≥дейно-св≥тогл¤дноњ переор≥Їнтац≥њ, соц≥ал-демократ≥¤ спромоглас¤ розпочати ≥дейн≥ пошуки. ўоб розширити у¤вленн¤ про розгалуженн¤ њњ сучасних ≥дей, наведемо дек≥лька найхарактерн≥ших ≥ вельми промовистих висловлювань, постулат≥в, авторами ¤ких Ї в≥дом≥ теоретики, вчен≥, публ≥цисти.

Ќ≥мецький соц≥ал-демократ ‘ред Ѕрандт у статт≥ з досить красномовною назвою Ђƒемократичний соц≥ал≥зм Ч це не св≥тогл¤дї писав, що демократичний соц≥ал≥зм не намагаЇтьс¤ стати ≥деолог≥Їю. ’оча б тому, що претенз≥йн≥ св≥тогл¤ди ≥ вченн¤ ви¤вилис¤ малоефективними у практичн≥й площин≥. ƒемократичний соц≥ал≥зм переймаЇ елементи ≥нших вчень не дл¤ того, щоб перетворити њх на нову ≥деолог≥ю, а щоби збагатити власний зм≥ст.

јвстрал≥йський соц≥ал≥ст Ѕ≥л ’айд≥л у брошур≥ Ђѕерипет≥њ демократичного соц≥ал≥змуї писав, що соц≥ал≥зм не може пе≠ретворитис¤ на зак≥нчену теор≥ю, оск≥льки йдетьс¤ про житт¤ людини й сусп≥льства, ¤к≥ швидко зм≥нюютьс¤. —хож≥ думки висловлюЇ також ≥ н≥мецький пол≥толог, економ≥ст “. ќртлайб. ¬≥н п≥дкреслюЇ, що демократичний рух поставив п≥д сумн≥в у¤вленн¤ про кап≥тал≥стичну структуру сусп≥льства. —оц≥ал-демократи вважають, що питанн¤ про структуру сусп≥льства ставитиметьс¤ перед сусп≥льством знову ≥ знову, ≥ н≥коли не буде вир≥шене.

ќтже. соц≥ал-демократи не у¤вл¤ють соц≥ал≥зм у вигл¤д≥ ¤коњсь сформованоњ к≥нцевоњ мети. ќск≥льки, ¤к вони вважають, мети, ¤ку ставить перед собою демократичний соц≥ал≥зм, не можна дос¤гти одним стрибком. ¬она неперервна. ѕрот¤гом розвитку людськоњ цив≥л≥зац≥њ вона наповнюватиметьс¤ новим зм≥стом, поза¤к у цьому виникатиме потреба. ƒемократичний соц≥ал≥зм не претендуЇ на роль вченн¤ про к≥нцев≥ ц≥л≥ роб≥тничого руху. ¬≥н може вважатис¤ дискус≥Їю, д≥алогом, пошуком ц≥лей ≥ засоб≥в цього руху.

ќр≥Їнтири соц≥ал-демократ≥њ з плином часу доповнювалис¤ новими концепц≥¤ми, уточнювалис¤ новими реал≥¤ми житт¤. —еред них Ч концепц≥њ ¤кост≥ житт¤, самовр¤дного соц≥ал≥зму, економ≥чноњ демократ≥њ.  онцепц≥¤ ¤кост≥ житт¤ е складовою, знову ж таки, не лише демократичного соц≥ал≥зму, а й л≥берал≥зму. —уть њњ пол¤гаЇ у спроб≥ встановити т≥сний зв'¤зок м≥ж традиц≥йними матер≥альними ≥нтересами ≥ новими потребами труд¤щих (економ≥чний захист, пол≥пшенн¤ умов прац≥, розвиток системи соц≥ального забезпеченн¤ ≥ громадського транспорту, охорона здоров'¤, профес≥йна п≥дготовка, комунальна служба). як≥сть житт¤ труд¤щих, на думку соц≥ал-демократ≥в, найвища в соц≥альн≥й держав≥, д≥¤льн≥сть ¤коњ передус≥м торкаЇтьс¤ соц≥альноњ контролем громадськост≥. ƒержава, за концепц≥Їю соц≥ал-демократ≥в, ¤к така не л≥кв≥дуЇтьс¤, але практично вс≥ њњ внутр≥шн≥ функц≥њ передаютьс¤ органам самовр¤дуванн¤.

 онцепц≥¤ самовр¤дного соц≥ал≥зму передбачаЇ п≥дпор¤дкуванн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ органам представницькоњ демократ≥њ (парламенту). —амовр¤дний соц≥ал≥зм передбачаЇ пол≥тичну демократ≥ю: багатопарт≥йн≥сть, свободу д≥¤льност≥ опозиц≥њ, можлив≥сть перебуванн¤ при влад≥ к≥лькох парт≥й ≥ под. —оц≥ал-демократи не визнають н≥¤ких форм диктатури. ƒиктатура несум≥сна з пол≥тичною демократ≥Їю. —кладовими останньоњ Ї права людини, свобода друку, свобода й самост≥йн≥сть профсп≥лкового руху, ≥снуванн¤ правовоњ держави.

ѕрагматична частина соц≥ал-демократ≥њ вважаЇ д≥Ївим способом л≥куванн¤ хвороб Ђдержави благоденстваї значн≥ ≥н'Їкц≥њ в економ≥ку з боку приватного сектора. ¬одночас необх≥дно посилити механ≥зми ринковоњ економ≥ки, знизивши дл¤ цього надм≥ру висок≥ пр¤м≥ податки, причому не т≥льки на п≥дприЇмц≥в, а й на значну частину населенн¤, аби дати люд¤м можлив≥сть витрачати своњ кошти на власний розсуд. ѕередбачен≥ заходи здатн≥ упов≥льнити зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ, ¤ку за деф≥циту робочоњ сили н≥¤к не можна стримати традиц≥йним методом нац≥ональних тарифних угод. ќтже, житт¤, м≥нлива соц≥ально-економ≥чна ситуац≥¤ спонукаЇ соц≥ал-демократ≥ю до кон≠структивноњ, творчоњ д≥¤льност≥.

—в≥това соц≥ал-демократ≥¤ Ч орган≥зована пол≥тична сила.  оординатором д≥¤льност≥ соц≥ал-демократ≥в виступаЇ —оц≥ал≥стичний ≤нтернац≥онал. «а статутом —оц≥нтерну, прийн¤тим 1986 р. ц¤ м≥жнародна орган≥зац≥¤ Ї об'Їднанн¤м пол≥тичних орган≥зац≥й ≥ парт≥й, мета д≥¤льност≥ ¤ких Ч демократичний соц≥ал≥зм. —еред ц≥лей —оц≥нтерну: 1) зм≥цненн¤ зв'¤зк≥в м≥ж парт≥¤ми, що об'Їдналис¤; 2) координац≥¤ њх пол≥тичноњ л≥н≥њ методом згоди; 3) розширенн¤ зв'¤зк≥в з ≥ншими парт≥¤ми соц≥ал≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ, ¤к≥ не Ї членами —оц≥нтерну, але бажають сп≥вроб≥тничати з ним.

1	2	3

Ќазва: —оц≥ал-демократична концепц≥¤ держави та демократ≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2123 прочитано)