ѕол≥толог≥¤ > “ипи ≥ функц≥њ громадсько-пол≥тичних орган≥зац≥й та рух≥в

“ипи ≥ функц≥њ громадсько-пол≥тичних орган≥зац≥й та рух≥в

“ипи ≥ функц≥њ громадсько-пол≥тичних орган≥зац≥й та рух≥в

√ромадськ≥ орган≥зац≥њ класиф≥кують за р≥зними критер≥¤ми. «а структурною орган≥зац≥Їю (мета, статут, членство тощо) њх под≥л¤ють на масов≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, громадськ≥ самод≥¤льн≥ органи та громадськ≥ рухи.

ћасов≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ Ц це добров≥льн≥, орган≥зац≥йно оформлен≥ об'Їднанн¤ громад¤н, ¤к≥ мають на мет≥ задоволенн¤ ≥ захист ≥нтерес≥в своњх член≥в, д≥ють за статутом на основ≥ принцип≥в самовр¤дуванн¤ ≥ законност≥.

ƒо них належать профсп≥лков≥, кооперативн≥, молод≥жн≥, ж≥ноч≥, творч≥, добров≥льн≥ товариства, рел≥г≥йн≥ та ≥нш≥ орган≥зац≥њ. ÷≥ об'Їднанн¤ мають довгостроков≥ ц≥л≥, програму, статут, ¤кий зареЇстрований державними органами у встановленому пор¤дку.

ѕрофсп≥лки. ÷е найдавн≥ш≥ й наймасов≥ш≥ орган≥зац≥њ працюючих, об'Їднують понад 300 млн ос≥б. ≤снують ¬сесв≥тн¤ федерац≥¤ профсп≥лок (70 крањн, 200 млн член≥в), ¬сесв≥тн¤ конфедерац≥¤ прац≥ (15 млн член≥в). Ўирокого розвитку набули незалежн≥ профсп≥лки за галуз¤ми виробництва.

ѕрофсп≥лки водночас ≥з захистом економ≥чних, матер≥альних ≥нтерес≥в своњх член≥в виконують широк≥ соц≥альн≥ та сусп≥льно-пол≥тичн≥ функц≥њ: обстоюють ≥нтереси працюючих щодо робочого дн¤, в≥дпусток, ф≥нансовоњ пол≥тики, орган≥зац≥њ виробництва, умов прац≥, соц≥ально-культурних та побутових умов, безроб≥тт¤, профес≥йноњ п≥дготовки тощо. ” б≥льшост≥ крањн вони над≥лен≥ правом законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи ≥ виступають у рол≥ ло¤льноњ опозиц≥йноњ сили стосовно держави.

” боротьб≥ за ≥нтереси працюючих профсп≥лки послуговуютьс¤ р≥зноман≥тними засобами та методами: в≥д переговорних до радикальних (вимоги, за¤ви, угоди, альтернативн≥ р≥шенн¤, контроль, експертн≥ оц≥нки, страйки, ман≥фестац≥њ, голодуванн¤, м≥тинги тощо). Ќер≥дко вони домагаютьс¤ вагомих позитивних результат≥в, спри¤ють набуттю вм≥нь ≥ навичок самовр¤дуванн¤.

ћолод≥жн≥ орган≥зац≥њ. ќсновними њхн≥ми ц≥л¤ми ≥ завданн¤ми Ї захист р≥зноман≥тних потреб та ≥нтерес≥в молод≥, моб≥л≥зац≥¤ та ≥нтеграц≥¤ молод≥жних структур на виконанн¤ соц≥альне значущих завдань, виховна робота. ћолод≥жн≥ формуванн¤ пом≥тно впливають на зм≥цненн¤ миру, сп≥вроб≥тництва ≥ дружби м≥ж народами, на збереженн¤ ≥ захист природи.

Ќин≥ ≥снуЇ ¬сесв≥тн¤ ‘едерац≥¤ ƒемократичноњ молод≥ (1945 p., об'ЇднуЇ 250 молод≥жних орган≥зац≥й ≥з 100 крањн). ¬еликий авторитет у св≥т≥ маЇ ћ≥жнародна сп≥лка студент≥в (1946 p., 110 студентських сп≥лок). ” б≥льшост≥ крањн св≥ту виокремлюютьс¤ два р≥вн≥ груп молод≥жних орган≥зац≥й залежно в≥д ц≥лей ≥ залученн¤ молод≥ до сусп≥льно-пол≥тичного житт¤.

ќб'Їднанн¤ молод≥, предметом д≥¤льност≥ ¤ких Ї соц≥ально-економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ проблеми. ÷е сусп≥льно-пол≥тичн≥ клуби, нац≥онально-культурн≥, ≥сторико-культурн≥, патр≥отичн≥, еколог≥чн≥, благод≥йн≥ та ≥нш≥ орган≥зац≥њ, асоц≥ац≥њ, союзи, а також ≥н≥ц≥ативн≥ групи. ѓхн¤ д≥¤льн≥сть спр¤мована на спри¤нн¤ розвитку нац≥ональних культур ≥ охорону ≥сторичних пам'¤ток, збереженн¤ природи ≥ боротьбу за демократ≥ю, мир та певн≥ ≥дейно-пол≥тичн≥ ≥деали, вир≥шенн¤ повс¤кденних гострих життЇвих проблем (Угромадськ≥ ≥н≥ц≥ативиФ), боротьбу ≥з безроб≥тт¤м, за вир≥шенн¤ житловоњ проблеми (скватери) тощо.

¬сесв≥тн≥й молод≥жний рух нин≥ переживаЇ в≥дносне подоланн¤ ≥деолог≥чних розб≥жностей, ¤к≥ спричин¤ли протисто¤нн¤ ≥ унеможливлювали д≥алог м≥ж молод≥жними орган≥зац≥¤ми р≥зноњ пол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ: соц≥ал-демократичноњ, л≥беральноњ, консервативноњ, христи¤нсько-демократичноњ, комун≥стичноњ тощо. ќднак це не означаЇ злитт¤, н≥велюванн¤ погл¤д≥в. Ќаприклад, до ¬сесв≥тньоњ федерац≥њ демократичноњ молод≥ належать союзи молод≥ соц≥ал-демократичноњ, революц≥йно-демократичноњ, соц≥ал≥стичноњ ≥ комун≥стичноњ ор≥Їнтац≥й. —еред молод≥жних орган≥зац≥й сусп≥льно-пол≥тичного характеру —Ўј Ч ћолод≥ демократи јмерики,  омун≥стичний союз молод≥. јмериканська рада молод≥. јсоц≥ац≥¤ молодих христи¤н. јсоц≥ац≥¤ ораторського мистецтва та ≥н. ¬ ”крањн≥ на сучасному етап≥ в≥дбуваЇтьс¤ реформац≥¤ молод≥жних орган≥зац≥й, њх демократизац≥¤, пошуки ор≥Їнтир≥в ≥ форм д≥¤льност≥.

ќб'Їднанн¤ дозв≥льного характеру. «деб≥льшого вони д≥ють у культурн≥й сфер≥ Ч образотворче мистецтво, самод≥¤льний театр, л≥тература, к≥но, музика (рок-клуби, джаз-клуби), танц≥ тощо. Ѕагато њх у спортивно-оздоровч≥й сфер≥. —еред них формуванн¤, що культивують нетрадиц≥йн≥ види спорту, об'Їднанн¤ ф≥зичного ≥ духовного вдосконаленн¤ (сх≥дн≥ Їдиноборства, воЇнно-патр≥отичн≥ клуби тощо).

“рапл¤ютьс¤ й об'Їднанн¤ агресивноњ, неконструктивноњ самод≥¤льност≥ молод≥ (фанати, люберц≥ та ≥н.), епатажноњ самод≥¤льност≥ (метал≥сти), альтернативн≥ або контркультурн≥ теч≥њ (х≥п≥, рокери, авангардисти та ≥н.).

∆≥ноч≥ громадськ≥ об'Їднанн¤. ¬они посл≥довно борютьс¤ за р≥вноправн≥сть ж≥нок, за пол≥пшенн¤ умов материнства ≥ дитинства, за мир, демократ≥ю, нац≥ональну злагоду, соц≥альний прогрес. ќдна т≥льки ћ≥жнародна ƒемократична ‘едерац≥¤ ж≥нок об'ЇднуЇ 135 ж≥ночих орган≥зац≥й ≥з 117 крањн св≥ту. ” кожн≥й держав≥ ≥снують нац≥ональн≥ орган≥зац≥њ Ч сп≥лки ж≥нок, союзи матер≥в, д≥лових ж≥нок тощо.

“ворч≥ об'Їднанн¤. ÷е добров≥льн≥ союзи, що об'Їднують людей творчих профес≥й (—п≥лка письменник≥в, —п≥лка художник≥в, —п≥лка композитор≥в, —п≥лка журнал≥ст≥в тощо). Ќа р≥зних етапах њхн¤ роль у сусп≥льно-пол≥тичному житт≥ крањн ≥ на м≥жнародн≥й арен≥ неоднакова. ќсобливо вагома вона на переломних етапах, ¤к≥ потребують консол≥дац≥њ нац≥онального духу, ви¤ву м≥жнародноњ злагоди, м≥жнародного д≥алогу. ¬≥дчутним Ї њхн≥й вплив ≥ на повед≥нку владних ≥нституц≥й.

ƒобров≥льн≥ товариства. «деб≥льшого д≥ють вони у сфер≥ науки, техн≥ки, культури, осв≥ти, спорту, соц≥альноњ допомоги, розвитку дружби з народами заруб≥жних крањн та ≥н. ѕокликан≥ розвивати самод≥¤льн≥сть громад¤н, њхню соц≥альну, творчу та пол≥тичну активн≥сть, задовольн¤ти њхн≥ ≥нтереси.

–ел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ. ¬они Ї важливою складовою пол≥тичноњ системи сусп≥льства. ≤ хоча найчаст≥ше церква в≥докремлена в≥д держави, рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ мають право брати участь у громадському житт≥, а також використовувати нар≥вн≥ з громадськими об'Їднанн¤ми засоби масовоњ ≥нформац≥њ. ÷ерква може п≥дтримувати або не п≥дтримувати певн≥ державн≥ починанн¤, суттЇво впливати на масову св≥дом≥сть в≥руючих. Ѕ≥льше того, служител≥ культу мають законне право на участь у пол≥тичному житт≥. ћ≥жнародн≥ рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ (’ристи¤нська мирна конференц≥¤, ¬сесв≥тн≥й ≥сламський конгрес, јз≥атська будд≥йська конференц≥¤, ¬сесв≥тн¤ федерац≥¤ католицькоњ молод≥ та ≥н.) в≥д≥грають вагому роль у сп≥лкуванн≥ народ≥в. ” њхньому пол≥ зору перебувають не лише рел≥г≥йн≥ питанн¤, а й турбота про збереженн¤ миру, злагоди, високу духовн≥сть ≥ моральн≥ чесноти, гуман≥зм та любов до ближнього. ќднак не завжди њм вдаЇтьс¤ мирне вир≥шенн¤ проблем (м≥жконфес≥йна ворожнеча).

 ооперативн≥ орган≥зац≥њ. ѓх не можна ототожнювати ≥з соц≥ально-економ≥чними об'Їднанн¤ми, до ¤ких належать кооперативн≥ сп≥лки, асоц≥ац≥њ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, сп≥лок орендар≥в та п≥дприЇмц≥в тощо.  ооперативн≥ об'Їднанн¤ Ч особливий тип непарт≥йних громадських об'Їднань, ¤к≥, маючи матер≥альний ≥нтерес, належать до пол≥тичноњ системи сусп≥льства ≥ в≥д≥грають у н≥й певну роль. ƒо кооперативних орган≥зац≥й в≥днос¤ть споживчу кооперац≥ю в сел≥ й м≥ст≥, кооперативи дл¤ задоволенн¤ житлово-побутових потреб, сад≥вничо-городн≥ товариства та ≥н. ѓм властив≥ певна депол≥тизован≥сть, ч≥тка економ≥чна спр¤мован≥сть, широкий спектр заход≥в дл¤ дос¤гненн¤ матер≥альноњ мети. Ќа «аход≥ ≥снують р≥зн≥ п≥дприЇмницьк≥ союзи, сп≥лки роботодавц≥в тощо, ¤к≥ виконують ¤к економ≥чн≥, так ≥ пол≥тичн≥ функц≥њ. Ќайважлив≥ша пол≥тична функц≥¤ Ч визначенн¤ ≥ формуванн¤ загальних корпоративних ≥нтерес≥в ≥ пр≥оритет≥в б≥знесу, њх реал≥зац≥¤ з використанн¤м найр≥зноман≥тн≥ших засоб≥в ≥ канал≥в впливу на державн≥ та ≥нш≥ структури.

√ромадськ≥ самод≥¤льн≥ органи. ѓх створюють при державних органах: ком≥тети захисту миру, ветеран≥в в≥йни ≥ прац≥, ж≥нок, батьк≥вських рад; вуличн≥, квартальн≥ ком≥тети, р≥зн≥ клуби (парт≥йн≥, пол≥тичн≥, виборц≥в, роб≥тник≥в, дит¤ч≥), неформальн≥ об'Їднанн¤. ¬они не мають оф≥ц≥йного членства, статуту, ч≥тких програм, а ц≥л≥ можуть бути ¤к соц≥альне значущими, так ≥ асоц≥альними. ќкрем≥ з них представлен≥ орган≥зац≥¤ми на м≥жнародному р≥вн≥: групи за зв≥льненн¤ в'¤зн≥в сов≥ст≥, репрезентован≥ орган≥зац≥Їю ћ≥жнародна амн≥ст≥¤; ком≥тети захисту миру Ч ¬сесв≥тньою радою ћиру; ж≥ноч≥ ком≥тети Ч ћ≥жнародною ƒемократичною ‘едерац≥Їю ∆≥нок та ≥н.

1	2

Ќазва: “ипи ≥ функц≥њ громадсько-пол≥тичних орган≥зац≥й та рух≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (1863 прочитано)