ѕол≥толог≥¤ > ÷ентральна ≥ ѕ≥вденна јз≥¤

÷ентральна ≥ ѕ≥вденна јз≥¤

√еостратег≥чне значенн¤ рег≥ону зумовлене його розташуванн¤м у центр≥ јз≥йського материка, на перетин≥ шл¤х≥в сполученн¤ ™вропи й јз≥њ. ÷ентральна јз≥¤ не маЇ пр¤мих виход≥в до св≥тового океану. ѓњ система комун≥кац≥й з≥ св≥товими ринками пов'¤зана з сухопутними транспортними та енергетичними шл¤хами, а прилученн¤ рег≥ону до св≥товоњ цив≥л≥зац≥йноњ системи залежить в≥д в≥дносин з прилеглими крањнами, в≥д њхньоњ стаб≥льност≥ та можливостей шл¤х≥в сполучень.

Ѕурхлив≥ под≥њ 1989-1991 рр., ¤к≥ завершилис¤ розпадом —–—–, значно прискорили процес уособленн¤ центральноаз≥йських сусп≥льств.  олишн≥ рад¤нськ≥ республ≥ки рег≥ону вступили на шл¤х самост≥йно го розвитку. —п≥льн≥сть ≥нтерес≥в правл¤чих ел≥т та р≥вень њхньоњ консол≥дованост≥, що склавс¤ за рад¤нських час≥в, - централ≥зац≥¤ влади, впровадженн¤ Їдиноњ ≥деолог≥чноњ схеми та придушенн¤ зародкових форм демократизму - все це спри¤ло встановленню в≥дносноњ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ в центральноаз≥йських республ≥ках ≥ надало змогу протисто¤ти р≥зним про¤вам рел≥г≥йноњ та етн≥чно-сепаратист ськоњ активност≥.

Ќев≥дпов≥дн≥сть авторитарного устрою нових держав принципам демократ≥њ Ївропейського вз≥рц¤ ставить питанн¤, чи можлива ¤кась ≥нша реальна альтернатива забезпеченн¤ пол≥тичноњ стаб≥льност≥ при ≥снуючому ступен≥ розвитку центральноаз≥йських сусп≥льств? Ќа г≥ркому досв≥д≥ таджицького або афганського конфл≥кт≥в можна переконатис¤ щодо утоп≥чност≥ "стрибка" з царини тотал≥тар ноњ несвободи до демократ≥њ в аз≥йських умовах. «аклики до прискореноњ демократизац≥њ за умов недозр≥лого до цього сусп≥льства можуть викликати зворотн≥й ефект повноњ дестаб≥л≥зац≥њ ≥ саморуйнуванн¤ соц≥уму з наступним втручанн¤м зовн≥шн≥х сил, ¤к≥ мають тут власн≥ ≥нтереси.

¬ ц≥лому процеси трансформац≥њ в республ≥ках ÷ентральноњ јз≥њ п≥шли, так би мовити, "китайським шл¤хом". јвторитарний режим дозвол¤Ї проводити жорсткий курс на переструктуризац≥ю економ≥чних систем, що спри¤Ї встановленню економ≥чноњ стаб≥льност≥. “акий шл¤х модерн≥зац≥њ економ≥чноњ системи маЇ певн≥ шанси на усп≥х, хоча тут можна оч≥кувати виникненн¤ аналог≥чних китайським проблем у м≥ру просуванн¤ центральноаз≥йських сусп≥льств по шл¤ху ринкових перетворень ≥ формуванн¤ "середнього класу".

‘орма авторитарного правл≥нн¤ дл¤ м≥сцевих пол≥тичних ел≥т стала прийн¤тною, оск≥льки дозвол¤ла поставити п≥д контроль про≥сламсь кий традиц≥онал≥зм, що реально в змоз≥ скласти конкуренц≥ю ≥снуюч≥й пол≥тичн≥й ел≥т≥, сформован≥й за рад¤нських час≥в. ¬раховуючи значний вплив ≥сламськоњ ≥деолог≥њ на сусп≥льне житт¤, правл¤ч≥ режими вдало використовують рел≥г≥йний чинник дл¤ консол≥дац≥њ сусп≥льства навколо пан≥вноњ ≥деолог≥њ. ≤нша загроза внутр≥шньоњ дестаб≥л≥зац≥њ пов'¤зана з так званим фактором "рос≥йськомовних", що особливо в≥дчутно дл¤  азахстану, де вони складають б≥льш≥сть населенн¤. ÷е особливий прошарок населенн¤, ¤кий перебуваЇ в стан≥ невизначеност≥ щодо власноњ ≥дентичност≥ ≥ тому спроможний за певних умов виконувати деструктивну й дестаб≥л≥зуючу функц≥ю. ЌайсуттЇв≥ш≥ загрози в рег≥он≥ м≥сцевого походженн¤: процеси нац≥ональ но-державноњ консол≥дац≥њ та лег≥тимац≥њ влади, формуванн¤ правового простору, позбавленн¤ решток колон≥ального минулого, трансформац≥¤ сусп≥льно-економ≥чноњ системи, врегулюванн¤ етн≥чних проблем, недопущенн¤ прикордонних суперечок.

ѕ≥сл¤ розпаду —–—– у республ≥ках ÷ентральноњ јз≥њ розпочавс¤ процес формуванн¤ нових зовн≥шньопол≥тичних ор≥Їнтац≥й. Ќезважаючи на значн≥ в≥дм≥нност≥ у пол≥тичних модел¤х та зовн≥шн≥х ор≥Їнтац≥¤х, даний процес маЇ рег≥ональний характер: за оц≥нками експерт≥в ÷ентральноаз≥йський рег≥он сприймаЇтьс¤ ¤к окрема система, що маЇ сп≥льн≥, а ≥нод≥ й корпоративн≥ ≥нтереси. ѕро це св≥дчить ≥ той факт, що ц≥ крањни значну увагу прид≥л¤ють саме розвитку рег≥онального сп≥вроб≥тництва. « одного боку, це по¤снюЇтьс¤ потребою реагувати на значний тиск –‘, що прагне зберегти дом≥нуючу позиц≥ю в рег≥он≥, а з другого - схож≥стю пол≥тичних та економ≥чних ≥нтерес≥в.

„ерез два роки п≥сл¤ отриманн¤ незалежност≥ держави ÷ј почали в≥дходити в≥д початковоњ л≥н≥њ на збереженн¤ т≥сного зв'¤зку з —Ќƒ. ¬они мають сп≥льний старт, але важливо визначити, чи може тут сформуватис¤ рег≥ональна система м≥ждержавних зв'¤зк≥в на зразок ™— або ј—≈јЌ, або головною дом≥нантою стане конфронтац≥¤, ¤к у ѕ≥вденн≥й јз≥њ та на Ѕлизькому —ход≥.

√либинн≥ цив≥л≥зац≥йн≥ передумови дл¤ формуванн¤ рег≥ональноњ системи криютьс¤ в належност≥ крањн ÷ј до перифер≥йноњ зони ≥сламськоњ умми, де мали м≥сце впливи р≥зних цив≥л≥зац≥й, але њхн¤ сум≥ш не привела до синтетичного утворенн¤ продуктивного типу. ќтже, маЇ м≥сце тенденц≥¤ до утворенн¤ п≥дсв≥домого комплексу меншоварт≥с ност≥ агресивного типу. ≤ хоча тут сл≥д було б мати сильного л≥дера ¤к систематизуючий елемент -  итай, –ос≥¤, ≤ран, “уреччина, - малоймов≥рно, що це прийн¤тне дл¤ держав рег≥ону. ≈тн≥чн≥ передумови рег≥ональноњ сп≥льноти - належн≥сть б≥льшост≥ до тюркського св≥ту, що њх дистанцюЇ в≥д сус≥дн≥х держав. ћожлива реал≥зац≥¤ ≥дењ ¬еликого “урану ¤к соц≥альноњ м≥фологеми, але цьому заважають численн≥ конфл≥ктогенн≥ чинники у зв'¤зку з етн≥чним перем≥шуванн¤м.

Ќезважаючи на це, крањни рег≥ону р≥зною м≥рою включен≥ в ≥нтеграц≥йн≥ процеси к≥лькох систем: Ївраз≥йська (—Ќƒ, “ашкентський пакт), ≥сламо-тюркська (OEC) та власна центральноаз≥йська. ¬же в 1990 р. в јлма-јт≥ л≥дери п'¤ти держав обговорювали сп≥льн≥ плани ≥нтеграц≥њ. ѕ≥сл¤ п≥дписанн¤ Ѕ≥ловезьких угод у грудн≥ 1991 р. “уркменистан висунув ≥дею створенн¤  онфедерац≥њ ÷ентральноаз≥йських держав, але ц¤ ≥де¤ не була реал≥зована ≥ крањни рег≥ону приЇдналис¤ до —Ќƒ. Ќа зустр≥ч≥ глав держав та ур¤д≥в в “ашкент≥ в с≥чн≥ 1993 р. було за¤влено про нам≥р рег≥ональноњ ≥нтеграц≥њ крањн ÷ентральноњ јз≥њ з огл¤ду на сп≥льн≥сть њхн≥х ≥нтерес≥в: питанн¤ сп≥льноњ безпеки, проблеми јралу та криза в “аджикистан≥, створенн¤ Їдиного ≥нформац≥йного простору та ≥нш≥.

«апочаткован≥ на основ≥ розширенн¤ рег≥онального економ≥чного сп≥вроб≥тництва та проведенн¤ низки зовн≥шньопол≥тичних ≥н≥ц≥атив, ≥нтеграц≥йн≥ процеси набувають дедал≥ б≥льшоњ ваги. ≈коном≥чний союз  азахстану, ”збекистану та  иргизстану склавс¤ в с≥чн≥ 1994 р., коли з метою реал≥зац≥њ сп≥льноњ програми поглибленн¤ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ в межах —Ќƒ м≥ж ”збекистаном та  азахстаном був п≥дписаний ƒогов≥р про утворенн¤ Їдиного економ≥чного простору, де передбачалос¤ в≥льне перем≥щенн¤ товар≥в ≥ послуг, кап≥тал≥в, робочоњ сили, узгоджена кредитно-розрахункова, бюджетна, податкова, ц≥нова, митна та валютна пол≥тика.

¬ажливим чинником розвитку рег≥онального сп≥вроб≥тництва Ї створенн¤ системи трансаз≥йськоњ транспортноњ мереж≥, що базуЇтьс¤ на в≥дновленн≥ традиц≥йних комун≥кац≥йних структур. …детьс¤ про великий Ївраз≥йський транспортний коридор, що включаЇ комб≥нова не використанн¤ зал≥зниць, морських шл¤х≥в, ав≥ац≥њ, спорудженн¤ трубопров≥дних комун≥кац≥й .

–озпад б≥пол¤рноњ геопол≥тичноњ системи й втрата сильного патрона - супердержави —–—– створили суттЇв≥ проблеми дл¤ стратег≥чноњ оборонноњ схеми ≤нд≥њ. ќстанн¤ побоюЇтьс¤, що перебудовч≥ процеси в ÷ентральн≥й јз≥њ, етн≥чн≥ суперечки, в≥дновленн¤ ≥сламу та громад¤нськ≥ конфл≥кти безпосередньо впливатимуть на ѕакистан, ≤ран та  ашм≥р у напр¤мку загальнорег≥ональноњ дестаб≥л≥зац≥њ.

≤нд≥йське баченн¤ проблем рег≥ону зумовлене побоюванн¤ми, що в нин≥шн≥й ситуац≥њ в≥дбуваютьс¤ зм≥ни в напр¤мку б≥льшого стратег≥чного динам≥зму. ‘ормуЇтьс¤ нова стратег≥чна загроза дл¤ ≤нд≥њ з рег≥ону ÷ентральноњ јз≥њ, що порушуЇ стратег≥чний баланс, оск≥льки —–—– д≥¤в ¤к геопол≥тична контраверс≥¤ проти сил, антагон≥стичних ≤нд≥њ.  р≥м того, рад¤нська загроза зам≥щена локальними конфл≥ктами та етн≥чними напругами (нац≥онал≥зм ≥ фундаментал≥зм). Ќова модель етн≥чних конфл≥кт≥в пр¤мо загрожуЇ безпец≥ ≤нд≥њ. ¬акуум, що утворивс¤, припускаЇ по¤ву нових позарег≥ональних потуг ≥з р≥зними ≥деолог≥чними та пол≥тичними ≥нтересами: пол≥тичн≥ трансформац≥њ та к≥нцев≥ ор≥Їнтац≥њ нових держав не можуть не зм≥нити стратег≥чне оточенн¤ ≤нд≥њ. ¬≥дкритт¤ рег≥ону зовн≥шньому св≥тов≥ пр¤мо редукуЇ ≥нд≥йське економ≥чне дом≥нуванн¤ в рег≥он≥. ƒл¤ п≥дтримки стаб≥льност≥ в ÷ентральн≥й јз≥њ ≤нд≥¤ концентруЇ увагу на посиленн≥ двостороннього сп≥вроб≥тництва з сум≥жними крањнами, надаючи техн≥чну допомогу та ≥н≥ц≥юючи економ≥чн≥ програми, спр¤мован≥ на зм≥цненн¤ усталених зв'¤зк≥в. ≤нд≥¤ в забезпеченн≥ рег≥ональноњ стаб≥льност≥ головним чином покладаЇтьс¤ на поза≥сламськ≥ чинники (–‘ ≥  итай).

¬ ц≥лому ≤нд≥¤ й ус¤ ѕ≥вденна јз≥¤ все б≥льше т¤ж≥ють до јз≥йсько-“ихоокеанського рег≥ону. јле сл≥д зауважити, що ѕакистан ще значною м≥рою стоњть осторонь в≥д цього руху, оск≥льки геопол≥тично б≥льше прив'¤заний до —ереднього —ходу та ÷ентральноњ јз≥њ. ≤ран також потребуЇ широкого виходу в ÷ентрально-јз≥йський рег≥он не т≥льки через “уркменистан, але й через “аджикистан, що межуЇ з  итаЇм та ѕ≥вн≥чною ≤нд≥Їю.

≤нд≥¤ намагаЇтьс¤ впливати на ситуац≥ю в ј“–, що враховуЇтьс¤ державами цього рег≥ону. јле традиц≥йно ≤нд≥¤ Ї стратег≥чним партнером –ос≥њ ≥, незважаючи на де¤к≥ коливанн¤ останн≥х час≥в, двосторонн≥ взаЇмини в ц≥лому прогресують. “ак, ≤нд≥¤ Ї найб≥льшим споживачем рос≥йськоњ в≥йськово-техн≥чноњ продукц≥њ, зокрема ав≥атехн≥ки. ќстанн≥м часом п≥дписаний контракт на постачанн¤ в ≤нд≥ю 40 винищувач≥в —у-30ћ  на суму 1,8 млрд дол. з одночасним правом на виробництво л≥так≥в за рос≥йськими л≥ценз≥¤ми на власних п≥дприЇмствах та правом њх експорту в трет≥ крањни. «агалом щор≥чний обс¤г закуп≥вель озброЇнь в –‘ дос¤гаЇ 1,5 млрд дол., що становить 50% щор≥чного експорту рос≥йського ¬ѕ .

1	2

Ќазва: ÷ентральна ≥ ѕ≥вденна јз≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (852 прочитано)