ѕравознавство > јкти цив≥льного стану. ‘≥зична особа ¤к п≥дприЇмець

јкти цив≥льного стану. ‘≥зична особа ¤к п≥дприЇмець

јкти цив≥льного стану за своЇю сутн≥стю Ї юридичною сукуп≠н≥стю (комплексом обставин), що спричин¤Ї виникненн¤, припи≠ненн¤, зм≥ну тощо цив≥льних прав ≥ обов'¤зк≥в.

” ст. 49 ÷  акти цив≥льного стану визначаютьс¤ ¤к под≥њ та д≥њ, що нерозривно пов'¤зан≥ з ф≥зичною особою ≥ започатковують, зм≥≠нюють, доповнюють або припин¤ють њњ можлив≥сть бути суб'Їктом цив≥льних прав та обов'¤зк≥в.

ƒо них, зокрема, належать: народженн¤ ф≥зичноњ особи, вста≠новленн¤ њњ походженн¤, набутт¤ громад¤нства, вих≥д з грома≠д¤нства та його втрата, дос¤гненн¤ в≥дпов≥дного в≥ку, наданн¤ пов≠ноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, обмеженн¤ цив≥льноњ д≥Їздатност≥, виз≠нанн¤ особи нед≥Їздатною, шлюб, роз≥рванн¤ шлюбу, усиновлен≠н¤, зм≥на ≥мен≥, ≥нвал≥дн≥сть, смерть тощо.

ѕерел≥к акт≥в цив≥льного стану, встановлений у ст.49 ÷ , Ї прим≥рним ≥ може бути розширений у процес≥ тлумаченн¤ норм

÷ . Ќаприклад, актами цив≥льного стану за своЇю сутн≥стю Ї виз≠нанн¤ особи безв≥сно в≥дсутньою, оголошенн¤ њњ померлою тощо

ƒе¤к≥ з акт≥в цив≥льного стану п≥дл¤гають державн≥й реЇстра≠ц≥њ. ÷е стосуЇтьс¤ народженн¤ ф≥зичноњ особи та њњ походженн¤, громад¤нства, шлюбу, роз≥рванн¤ шлюбу, зм≥ни ≥мен≥, смерт≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д загального перел≥ку акт≥в цив≥льного стану, перел≥к тих акт≥в, що п≥дл¤гають державн≥й реЇстрац≥њ, Ї вичерпним (ч. « ст.49 ÷ ).

ƒержавна реЇстрац≥¤ акт≥в цив≥льного стану провадитьс¤ тери≠тор≥альними органами –ј÷—, утвореними органами виконавчоњ влади. јкти цив≥льного стану стосовно громад¤н ”крањни, що про≠живають за кордоном, реЇструютьс¤ консульськими установами ”крањни.

¬изнаютьс¤ д≥йсними акти цив≥льного стану, вчинен≥ за рел≥г≥й≠ними обр¤дами до утворенн¤ чи поновленн¤ орган≥в –ј÷— (нап≠риклад, п≥д час ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни на окупованих терито≠р≥¤х). ¬они прир≥внюютьс¤ до акт≥в цив≥льного стану, вчинених у органах –ј÷—, ≥ не вимагають наступноњ державноњ реЇстрац≥њ.

ƒл¤ вчиненн¤ запису акту цив≥льного стану громад¤нами мають бути надан≥ документи, що Ї п≥дставою дл¤ державноњ реЇстрац≥њ цього акту (наприклад, дов≥дка встановленоњ форми про народжен≠н¤ чи смерть; сп≥льна за¤ва батька ≥ матер≥ дитини, ¤к≥ не перебу≠вають у шлюб≥ одне з одним, про встановленн¤ батьк≥вства; р≥шен≠н¤ суду про встановленн¤ батьк≥вства тощо), а також документ, що посв≥дчуЇ особу за¤вника.

«м≥ни чи виправленн¤ у записи акту цив≥льного стану внос¤ть≠с¤ органом –ј÷— за за¤вою за≥нтересованих ос≥б (наприклад, у ра≠з≥ помилки при запису), на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду чи на п≥дстав≥ р≥≠шень адм≥н≥стративних орган≥в, на п≥дстав≥ ≥нших вчинених запи≠с≥в акт≥в цив≥льного стану (наприклад, у запис акту про народжен≠н¤ внос¤тьс¤ зм≥ни на п≥дстав≥ запису про встановленн¤ батьк≥вства або про усиновленн¤).

¬≥дмова органу –ј÷— внести у запис акт≥в цив≥льного стану зм≥ни чи виправленн¤ може бути оскаржена до суду. Ќа п≥дстав≥ су≠дового р≥шенн¤ внос¤тьс¤ також виправленн¤ або зм≥ни у запис ак≠ту цив≥льного стану за на¤вност≥ спору м≥ж за≥нтересованими сто≠ронами.

” раз≥ втрати св≥доцтва про державну реЇстрац≥ю акту цив≥ль≠ного стану громад¤нину на його проханн¤ може бути видане орга≠ном –ј÷— повторне св≥доцтво на п≥дстав≥ запису акт≥в цив≥льного стану, що збер≥гаЇтьс¤ в органах –ј÷—. ¬трачений запис акту ци≠в≥льного стану може поновлюватись лише на п≥дстав≥ р≥шенн¤ су≠ду про установленн¤ факту реЇстрац≥њ в≥дпов≥дного акту цив≥льно≠го стану.

јнулюванн¤ запис≥в акт≥в цив≥льного стану провадитьс¤ орга≠ном –ј÷— за м≥сцем збер≥ганн¤ цих запис≥в на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду. « моменту анулюванн¤ запис акту цив≥льного стану втрачаЇ правове значенн¤.

‘≥зична особа ¤к п≥дприЇмець

як згадувалос¤ вище, важливим елементом д≥Їздатност≥ ф≥зич≠ноњ особи Ї б≥знесд≥Їздатн≥сть Ч можлив≥сть займатис¤ п≥дприЇм≠ницькою (комерц≥йною) д≥¤льн≥стю.

ѕ≥дприЇмництво Ч це безпосередн¤ самост≥йна, систематична д≥¤льн≥сть, ¤ка пол¤гаЇ у виробництв≥ продукц≥њ, виконанн≥ роб≥т, наданн≥ послуг з метою одержанн¤ прибутку, що зд≥йснюЇтьс¤ на власний ризик ф≥зичними ≤ юридичними особами, зареЇстровани≠ми ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ≥ спр¤мована на систе≠матичне одержанн¤ прибутку.

ѕ≥дірунт¤м цього положенн¤ Ї ст.42  онституц≥њ, що встанов≠люЇ загальне правило, зг≥дно з ¤ким кожна людина маЇ право на зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, не забороненою законом. ѕроте сл≥д мати на уваз≥, що у  онституц≥њ право на зайн¤тт¤ п≥д≠приЇмницькою д≥¤льн≥стю закр≥плене ¤к елемент правоздатност≥, тобто ¤к загальна абстрактна можлив≥сть. ƒл¤ того, щоб його реа≠л≥зувати, ф≥зична особа повинна мати б≥знесд≥Їздатн≥сть.

”мови ≤снуванн¤ б≥знесд≥Їздатност≥ визначаЇ ст.50 ÷ , ¤ка встановлюЇ, що право на зд≥йсненн¤ не забороненоњ законом п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥ маЇ ф≥зична особа з повною цив≥льною д≥Їздатн≥стю. ќтже, самост≥йно займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤ль≠н≥стю може не кожна ф≥зична особа, а лише та, що дос¤гла 18 ро≠к≥в (повнол≥тт¤) ≥ не обмежена у д≥Їздатност≥ (ст.ст.34, 36 ÷ ).

‘≥зичним особам, ¤к≥ бажають займатис¤ п≥дприЇмницькою д≥≠¤льн≥стю ≥ дос¤гли 16 рок≥в, спочатку необх≥дно отримати письмо≠ву згоду на реЇстрац≥ю ¤к п≥дприЇмц¤ в≥д батьк≥в (усиновлювач≥в), п≥клувальника або органу оп≥ки та п≥клуванн¤. «а на¤вност≥ вказа≠ноњ згоди така особа може бути зареЇстрована ¤к п≥дприЇмець. ” цьому раз≥ вона набуваЇ повноњ цив≥льноњ д≥Їздатност≥ з моменту державноњ реЇстрац≥њ њњ ¤к п≥дприЇмц¤ (ч. 3 ст.35).

 р≥м того, в ≤нших випадках наданн¤ повноњ д≥Їздатност≥ (еман≠сипац≥њ) особам, ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в, вони набувають њњ у пов≠ному обс¤з≥ (в тому числ≥ ≥ б≥знесд≥Їздатн≥сть). ќтже, ¤кщо зг≥дно з ч.2 ст.34 ÷  особа уклала шлюб до дос¤гненн¤ 18 рок≥в, вона виз≠наЇтьс¤ повн≥стю д≥Їздатною ≤ може самост≥йно займатис¤ п≥дпри≠Їмницькою д≥¤льн≥стю.

” ст.ст.35, 50 ÷  не йдетьс¤ про значенн¤ членства у виробни≠чому кооператив≥ дл¤ набутт¤ б≥знесд≥Їздатност≥. ќднак, очевидно, таке членство особи, ¤ка дос¤гла 16 рок≥в, за аналог≥Їю з трудовим договором може бути п≥дставою наданн¤ повноњ цив≥льноњ д≥Їздат≠ност≥

ƒе¤к≥ категор≥њ громад¤н обмежен≥ у б≥знесд≥Їздатност≥. Ќа≠приклад, обмежене право на зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥с≠тю депутат≥в, посадових ≥ службових ос≥б орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ тощо.

Ќа¤вност≥ б≥знесд≥Їздатност≥ ¤к такоњ недостатньо дл¤ набутт¤ статусу п≥дприЇмц¤. Ќеобх≥дною умовою дл¤ зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї державна реЇстрац≥¤ ф≥зичноњ особи ¤к п≥д≠приЇмц¤, ¤ка проводитьс¤ органами юстиц≥њ.

ѕ≥дставою в≥дмови у реЇстрац≥њ може бути нед≥Їздатн≥сть особи, висловлений нам≥р займатис¤ забороненою законом д≥¤льн≥стю то≠що. ¬≥дмова у державн≥й реЇстрац≥њ, а також звол≥канн¤ з реЇстра≠ц≥Їю можуть бути оскаржен≥ до суду.

‘≥зична особа, ¤ка займаЇтьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, втрачаЇ це право з моменту припиненн¤ д≥њ державноњ реЇстрац≥њ, њњ анулюванн¤ тощо.

якщо ф≥зична особа почала п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть без дер≠жавноњ реЇстрац≥њ, уклавши в≥дпов≥дн≥ договори, ц¤ особа не маЇ права оспорювати њх на т≥й п≥дстав≥, що вона не Ї п≥дприЇмцем (ч « ст.50 ÷ ). —уд при вир≥шенн≥ спору може застосувати до цих до≠говор≥в правила про зобов'¤занн¤, пов'¤зан≥ з п≥дприЇмницькою д≥≠¤льн≥стю.

як встановлюЇ ст.51 ÷ , до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зич≠них ос≥б застосовуютьс¤ нормативно-правов≥ акти, ¤к≥ регулюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть юридичних ос≥б, ¤кщо ≥нше не перед≠бачено законом або не випливаЇ ≥з сут≥ в≥дносин.

«в≥дси випливаЇ р¤д висновк≥в.

ѕо-перше, правосуб'Їктн≥сть ≥ндив≥дуального п≥дприЇмц¤ прак≠тично прир≥внюЇтьс¤ до правосуб'Їктност≥ юридичних ос≥б Ч ко≠мерц≥йних орган≥зац≥й.

ѕо-друге, до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ф≥зичноњ особи засто≠совуютьс¤ норми загального цив≥льного (÷ ) та спец≥ального (√ ) законодавства. ќднак положенн¤ останнього не можуть застосову≠ватис¤ до тих випадк≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ достатньо повно ≥ конкретно врегульован≥ ÷ . Ќаприклад, правила куп≥вл≥-продажу та ≥нших договор≥в досить повно викладен≥ у гл.54 ÷ , а тому в≥дпов≥дн≥ зобов'¤занн¤ п≥дприЇмц≥в можуть регулюватис¤ √  у т≥й частин≥, що не врегульована нормами ÷ .

ѕо-третЇ, нормативно-правов≥ акти, що регулюють п≥дприЇм≠ницьку д≥¤льн≥сть юридичних ос≥б, не застосовуютьс¤ у випадках, коли це випливаЇ ≥з самоњ сут≥ в≥дносин. Ќаприклад, не застосову≠ютьс¤ норми про цив≥льну д≥Їздатн≥сть юридичноњ особи (ст.92), ф≥л≥њ та представництва (ст.95 ÷ ) тощо.

÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть ф≥зичноњ особи-п≥дприЇмц¤ у ст.52 ÷  розгл¤даЇтьс¤ ¤к покладенн¤ на таку особу обовТ¤зку в≥дпов≥дати за зобов'¤занн¤ми, пов'¤заними з њњ д≥¤льн≥стю. ѕри цьому ст.52 визначаЇ обс¤г такоњ в≥дпов≥дальност≥, вказуючи, що ф≥зична особа-п≥дприЇмець в≥дпов≥даЇ у цих випадках ус≥м своњм майном, кр≥м майна, на ¤ке зг≥дно ≥з законом не може бути звер≠нено ст¤гненн¤, але не визначаЇ њњ п≥дстави, умови тощо. “ому при з'¤суванн≥ п≥дстав та умов в≥дпов≥дальност≥ ф≥зичноњ особи-п≥дпри≠Їмц¤ сл≥д звертатис¤ до норм гл.51 ÷ .

ƒл¤ визначенн¤ обс¤гу в≥дшкодуванн¤ ≥снуЇ два критер≥њ: а) вар≠т≥сть усього майна п≥дприЇмц¤; б) варт≥сть майна п≥дприЇмц¤, на ¤ке зг≥дно ≤з законом не може бути звернено ст¤гненн¤.

” першу чергу, ст¤гненн¤ за виконавчими документами зверта≠Їтьс¤ на кошти боржника у в≥тчизн¤н≥й та ≥ноземн≥й валют≥ та на ≥нш≥ ц≥нност≥, у тому числ≥ т≥, що знаход¤тьс¤ у банках та ≤нших кредитних установах.  ошти, ви¤влен≥ у боржника, вилучаютьс¤ судовими виконавц¤ми, на кошти й ≥нш≥ ц≥нност≥, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на рахунках чи на збер≥ганн≥ в банк≥вських установах та ≤нших кре≠дитних орган≥зац≥¤х, накладаЇтьс¤ арешт. «а в≥дсутност≥ у боржни≠ка кошт≥в, достатн≥х дл¤ задоволенн¤ вимог кредитор≥в, ст¤гненн¤ звертаЇтьс¤ на ≥нше майно, що належить боржнику, за вин¤тком майна, на ¤ке в≥дпов≥дно до закону не може бути звернене ст¤гнен≠н¤. Ѕоржник вправ≥ вказати т≥ види майна чи предмети, на ¤к≥ вар≠то звернути ст¤гненн¤ в першу чергу.

1	2

Ќазва: јкти цив≥льного стану. ‘≥зична особа ¤к п≥дприЇмець
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (2280 прочитано)